Інженерні вишукування для будівництва

кількість і розміщення гірничих виробок, точок польових дослідних робіт забезпечу-­ ють одержання обґрунтованої інформації про інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови території (ділянки) вишукувань і прогнозування можливих загроз від небезпеч-­ них процесів;

глибини проходки гірничих виробок, зондування, каротажу забезпечують вивчення ак-­ тивної зони та можливість багатоваріантного проектування основ і фундаментів;

- відбір проб ґрунтів порушеної та непорушеної структури забезпечує вивчення шарів - ґрунту і виділення інженерно-геологічних елементів;

відповідність методики та технології польових і лабораторних випробувань ґрунтів нормам національних стандартів;

відповідність складу й обсягу гідрогеологічних робіт категорії складності гідрогео-­ логічних умов території;

обґрунтованість пошукового та нормативного прогнозів результатами вишукувань;

відповідність складу й оформлення звітної документації нормативним вимогам.

Наведені технічні вимоги не поширюються на довідки про інженерно-геологічні умови території (ділянки), які складені на основі фондових матеріалів і не є основою для розроблен­ня проекту.

4 ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

4.1 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування здійснюють з метою комплексного вив­чення природних умов навколишньої території та локальних умов проектованого об'єкта, визначення розрахункових кліматичних і гідрологічних характеристик у обсягах, необхідних для вибору майданчика будівництва та прийняття проектних рішень. При визначенні складу цих видів вишукувань необхідно враховувати регіональний характер поширення небезпеч­них явищ і процесів.

До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять:

інженерно-метеорологічні вишукування, які виконують для визначення метеороло-­ гічного режиму та кліматичних характеристик території, мікрокліматичних особливос-­ тей майданчика об'єкта будівництва, наявності та ступеня впливу небезпечних метеорологічних явищ і процесів (склад названих вишукувань див. у 4.4);

інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення гідрологічного режиму території суходолу, прилеглого до майданчика будівництва, режиму водних об'єктів, у зоні впливу яких перебуває майданчик, визначення розрахункових гідро-­ логічних характеристик, ступеня впливу небезпечних гідрологічних явищ і процесів (склад названих вишукувань див. у 4.5);

морські інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення водного режиму акваторій морів, великих озер і водоймищ, у зоні впливу яких перебуває май-­ данчик будівництва, визначення розрахункових характеристик, ступеня впливу небез-­ печних явищ і процесів, пов'язаних із цими акваторіями (склад названих вишукувань див. у 4.6).

ДБН А.2.1-1-2008 С.35

4.2 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування виконують у комплексі з іншими вида-­ ми вишукувань (або передують їм), для:

вибору місця майданчика будівництва;

розроблення генеральних планів населених пунктів;

прийняття проектних рішень та проектування об'єкта;

забезпечення вихідними даними при розробленні матеріалів оцінки впливу об'єкта будівництва на навколишнє середовище (ОВНС).

4.3 До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять такі види робіт:

збір, аналіз і узагальнення матеріалів систематичних (режимних) спостережень і вишу- кувальних робіт минулих років;

рекогносцирувальне обстеження району інженерних вишукувань;

спостереження за характеристиками метеорологічного та гідрологічного режимів;

вивчення небезпечних явищ і процесів;

камеральне оброблення матеріалів вишукувань;

визначення розрахункових метеорологічних, кліматичних і гідрологічних характери-­ тик;

прогноз зміни розрахункових характеристик і можливої активізації небезпечних явищ під впливом планованої діяльності;

визначення розрахункового ризику впливу небезпечних явищ і процесів;

складання звіту.

4.4 Інженерно-метеорологічні вишукування містять:

визначення кліматичних характеристик території (екстремальні та середні значення температури й вологості повітря, дати переходу середньої добової температури повітря через задані значення, тривалість періодів з температурою повітря вище й нижче зада-­ них значень, кількість та інтенсивність атмосферних опадів, добовий максимум і максимальні інтенсивності опадів, найбільша висота снігового покриву і глибина про­- мерзання ґрунту, розподіл швидкостей, напрямків вітру та швидкості вітру на рівні земної поверхні й на висотах, максимальна товщина стінки ожеледі, тривалість теплого і холодного періодів, дати появи, встановлення, руйнування та сходження снігового по­- криву, атмосферні явища тощо);

оцінювання ймовірності проявів на цій території небезпечних метеорологічних явищ і процесів (морози, посухи, зливи, снігопади, сильні вітри, смерчі, грози, пилові бурі, вітрова ерозія та переніс тощо), прогнозування небезпечних явищ і оцінювання очіку-­ ваних для об'єкта ризиків;

оцінювання на майданчику проектованого об'єкта: мікрокліматичних умов, випарів у

атмосферу, особливостей розсіювання шкідливих домішок і забруднення атмосферно­го повітря тощо.

Результати інженерно-метеорологічних вишукувань повинні характеризувати весь період спостережень на відповідних метеостанціях, доповнювати або заміняти відсутність ме-теоспостережень.

Матеріали спостережень повинні бути репрезентативними для довколишньої до об'єкта території, з урахуванням географічної зональності. Крім того, обов'язковим є виявлення мікрокліматичних особливостей місцевості безпосередньо на майданчику об'єкта - з ураху­ванням впливу рельєфу, водойм, міської забудови, промислових підприємств тощо.

С. 36 ДБН А.2.1-1:2008

4.5 Інженерно-гідрологічні вишукування містять:

визначення гідрологічного режиму прилеглої до майданчика будівництва території (наявність постійних і тимчасових водотоків, озер, боліт; види та режим поверхневого або підповерхневого схилового стоку; наявність поверхневої ерозії й руслових процесів; належність до зон затоплення, поширення селевих потоків, снігових лавин, льодових явищ тощо) та визначення розрахункових гідрологічних характеристик при-­ леглих водозборів (площа і морфологічні характеристики, середні та максимальні мо-­ дулі поверхневого стоку, модулі змиву поверхневого шару ґрунту, характеристики водного балансу тощо);

визначення гідрологічного режиму водних об'єктів у районі будівництва (тимчасових водотоків, рік, озер, водоймищ: режим рівнів і витрат води, швидкості течії, відмітки високих вод, режим наносів, розмивання берегів і руслові процеси, температурний, льо-­ довий і гідрохімічний режими), визначення розрахункових гідрологічних характерис-­ тик водних об'єктів (середні й екстремальні рівні, швидкості течії та витрати води, розрахункові зони затоплення, характеристики руслових процесів);

дослідження селевих потоків і снігових лавин (траси, межі поширення, об'єми, щільність відкладень; розрахункова частота селів і лавин, межі їх впливу та наванта-­ ження тощо);

оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ і процесів (інтенсивного схилового стоку й ерозії, високих паводків і повеней на ріках, розмивів берегів і льодових явищ, селів, лавин тощо), прогнозування небезпечних явищ і оцінювання очікуваних для об'єкта ризиків;

оцінювання особливостей гідрологічного режиму території або безпосередньо на май­- данчику проектованого об'єкта: водного балансу (майданчика, водозбору та водойми), прогнозування і моделювання екстремальних паводків, розвитку руслових процесів, розмивів берегів і ін.

При визначенні гідрологічного режиму території та водних об'єктів повинні бути вико­ристані матеріали спостережень найбільшої можливої кількості гідрологічних постів і станцій, а за їх відсутності - матеріали спостережень на водозборах-аналогах.

Результати вишукувань повинні заповнювати перерви в спостереженнях або відсутність спостережень на стаціонарних гідрологічних постах.

4.6 Морські інженерно-гідрологічні вишукування містять:

визначення гідрологічного режиму прибережних зон морів, заток і лиманів, у зоні впливу яких знаходиться майданчик будівництва (найвищі рівні води, припливно- відпливні коливання рівнів води, течії, спади та напливи, хвилювання, льодовий ре-­ жим, абразія берегів), визначення розрахункових гідрологічних характеристик (середні та екстремальні рівні, швидкості течій, розрахункові зони затоплення при спадово-на- пливних явищах, висота хвилі й хвильові навантаження, характеристики абразивних процесів тощо);

оцінювання ймовірності впливу на територію об'єкта небезпечних гідрологічних явищ і процесів на морському узбережжі (катастрофічних напливів, високого хвилювання та цунамі, обвалів і зсувів берегів та ін.), прогнозування небезпечних явищ та оцінювання очікуваних для об'єкта ризиків.

Під час оцінювання гідрологічного режиму морського узбережжя мають бути використа­ними, за можливості, матеріали спостережень усіх морських гідрологічних станцій і постів, репрезентативних до умов і режиму ділянки узбережжя в районі розташування проектовано­го об'єкта. За відсутності репрезентативних станцій у районі використовують метод аналогії.

ДБН А.2.1-1-2008 С. 37

Визначення розрахункових метеорологічних і гідрологічних характеристик, а також оцінювання ризиків впливу небезпечних явищ потрібно виконувати з використанням відо-­ мих у інженерній практиці розрахункових методів і програмного забезпечення відповідно до вимог нормативних документів.

За результатами інженерно-гідрометеорологічних вишукувань складають звіт, склад і зміст якого наведено в дод. У.

5 ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Вишукування для раціонального використання і охорони навколишнього середовища виконують у складі комплексних інженерних вишукувань для будівництва (або окремо) з ме-­ тою:

оцінки сучасного стану основних компонентів навколишнього середовища (літосфери, гідросфери, атмосфери, біосфери) для подальшого врахування у проекті;

розроблення матеріалів оцінки впливів об'єктів і господарської діяльності на навко­-
лишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації для нового будівництва,
реконструкції, технічного переоснащення або ліквідації об'єктів відповідно до
ДБН А.2.2-1;

прогнозування можливих змін при збереженні існуючих тенденцій і при планованих впливах;

виявлення геопатогенних зон;

розроблення рекомендацій з регулювання впливів, інженерної підготовки освоюваної (освоєної) території та особливостей конструкцій будинків і споруд, а також рекомен­- дацій зі створення сприятливих екологічних умов;

розроблення заходів щодо охорони навколишнього середовища.

5.2 Склад вишукувальних робіт встановлюють залежно від:

цільового призначення робіт;

ступеня вивченості території (у т.ч. і давність інформації);

наявності, характеру та ступеня змін у стані природних компонентів, ступеня деградації компонентів навколишнього середовища.

Методи вишукувальних робіт по кожному компоненту регулюються відповідними нормативними документами.

У складних екологічних умовах до виконання робіт потрібно залучати спеціалізовані організації або використовувати інформацію з їх фондів, а аналіз інформації має здійснювати вишукувальна організація відповідно до цільового призначення робіт.

Оцінювання стану компонентів навколишнього середовища проводять за такими критеріями:

ступінь відхилення від природних (фонових) або встановлених нормативних значень;

характер і ступінь небезпеки для будівель, господарської та життєвої діяльності людини;

наявність ефективних методів відновлення компонентів природного середовища або захисту від їх шкідливого впливу.

5.6 Під час реконструкції, технічного переоснащення або ліквідації об'єктів вишукування повинні забезпечити покомпонентну і комплексну оцінку можливих наслідків.

С. 38 ДБН А.2.1-1:2008

Залежно від цільового призначення вишукування для раціонального використання і охорони навколишнього середовища повинні містити вихідні дані та рекомендації щодо освоєння, меліорації, реабілітації, рекультивації території, захисту від несприятливих про-­ цесів, розміщення шкідливих виробництв, відходів тощо.

Склад звіту визначається цільовим призначенням робіт, технічним завданням замов­ ника і програмою виконання робіт.

6 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВИШУКУВАННЯ

Спеціалізовані вишукування (умовно вишукувальні роботи) виконують з метою за-­ безпечення органів управління, юридичних і фізичних осіб продукцією, що може бути отри-­ мана за допомогою технічного та інтелектуального потенціалу вишукувальних організацій.

До спеціалізованих вишукувань відносять:

моніторинг навколишнього середовища в межах населених пунктів (об'єктів);

контроль стану об'єкта (інжиніринг);

інвентаризацію земель і кадастрові роботи;

геодезичне забезпечення в процесі будівництва;

пошук і розвідку підземних вод;

проектування та буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин для питного й технічного водопостачання;

розвідування ґрунтових будівельних матеріалів;

обстеження ділянок для розроблення проектів локальної реконструкції ландшафтів;

бурові та гірничопрохідницькі роботи у процесі будівництва й реконструкції;

дослідження забруднення ґрунтів і підземних вод;

роботи з санації територій, забруднених нафтопродуктами та іншими хімічними речо-­ винами;

створення штучних геотехнічних масивів (основ);

випробування натурних паль.

Перелік спеціалізованих вишукувальних робіт є підставою для одержання відповідних дозволів у органах державного управління, контролю тощо.

Технічне завдання на спеціалізовані вишукування складають у довільній формі з обов'язковим зазначенням конкретної цілі робіт і вимог до кінцевих результатів.

Програма виконання спеціалізованих вишукувань повинна містити дані про цілі, об-­ сяги, методи виконання робіт і вимоги до результатів цих робіт.

Звіт про виконані роботи складають за формою, обумовленою в технічному завданні або в договорі на виконання робіт.

Види спеціалізованих робіт, регламентованих відповідними нормативними докумен-­ тами, потрібно виконувати згідно з такими документами.

ДБН А.2.1-1-2008 С. 39

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ, НА ЯКІ ЗРОБЛЕНО ПОСИЛАННЯ В ЦИХ НОРМАХ

Закон України

від 13.12.1991 №1977

ДСТУ 3891-99

ДСТУ 3994-2000 ДБН Д. 1.1-7-2000

ДБН А.2.2-1-2003

ДБН А.2.2-3-2004

ДБНА.2.3-1-99 ДБН В.1.1-3-97

ДБН В.1.1-12:2006

ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95)

ДСТУ Б В.2.1-4-96 (ГОСТ 12248-96)

ДСТУ Б В.2.1-5-96 (ГОСТ 20522-96)

Про наукову та науково-технічну діяльність

Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять

Надзвичайні ситуації природні. Чинники фізичного походження. Терміни та визначення

Кошторисні норми і правила. Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України

Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будівель і споруд

Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва

Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Територіальна діяльність у будівництві. Основні положення