Інженерні вишукування для будівництва

До програми виконання робіт додають графічні матеріали, що відображають і деталізу­ють її зміст.

ДБН А.2.1-1-2008 С.5

Програма робіт, до початку їх виконання, погоджується з замовником, а при виконанні спеціальних видів робіт - і з генпроектувальником.

Будь-які відступи від програми робіт, що виникають у процесі виконання інженерно-гео­дезичних вишукувань, погоджують із замовником та обґрунтовують у звіті.

На ділянках І категорії складності інженерно-геодезичних умов (див. дод. Г) площею до 5 га замість програми виконання робіт допускається складання технічного припису.

Виконуючи інженерно-геодезичні вишукування, необхідно використовувати геоде­- зичні прилади та інструменти, що повірені й атестовані відповідно до вимог чинного законо­- давства і нормативних документів.

2.1.10 Вартість робіт з інженерно-геодезичних вишукувань визначають відповідно до ДБН Д. 1.1-7 із урахуванням уніфікованих категорій складності умов під час виконання інже­- нерно-геодезичних вишукувань, наведених у дод. Г.

2.2 Склад інженерно-геодезичних вишукувань

Інженерно-геодезичні та топографічні зйомки з точністю масштабів 1:5000; 1:2000; 1:1000; 1:500; 1:200 та точніше; інженерно-гідрографічні, трасувальні роботи, геодезичні стаціонарні спостереження, кадастрові та інші спеціальні роботи, а також комплексні інже-­ нерно-геодезичні вишукування, які включають усі види робіт, що дозволяють отримати про-­ сторову модель розташування елементів існуючої ситуації у заданій формі її відображення, зберігання та використання.

Створення опорної геодезичної мережі, яка включає геодезичні мережі спеціального призначення для будівництва та експлуатації будівель і споруд.

2.2.3 Створення топографічних планів, профілів, інших топографо-геодезичних ма-­ теріалів і даних у графічній та цифровій формах, призначених для розроблення проектів, ро-­ бочої документації та будівництва об'єктів, для оцінювання техногенного навантаження, розроблення заходів з інженерної підготовки та захисту територій.

Створення та ведення геоінформаційних систем населених пунктів і проммайдан- чиків, державного містобудівного та земельного кадастрів; створення й оновлення тематич­- них карт, планів і атласів спеціального призначення у графічній або цифровій формах.

Створення інженерно-топографічної основи і отримання геодезичних даних для ви-­ конання інших видів інженерних вишукувань, у тому числі геотехнічного контролю, обсте­- ження ґрунтів основ та фундаментів будівель і споруд, розроблення заходів з інженерної підготовки, захисту й локального моніторингу територій, а також авторського нагляду в про­- цесі будівництва.

Оновлення інженерно-топографічних планів вишукувань минулих років за виявле-­ ними у результаті польового обстеження змінами ситуації та рельєфу. За загального обсягу змін більше 35 відсотків знімальні роботи виконують у повному обсязі.

Інженерно-геодезичні роботи з контролю за деформаціями будівель, споруд та еле­- ментів їх конструкцій у період будівництва та експлуатації.

2.3 Загальні технічні вимоги

2.3.1 Склад, обсяги, методи та технології, а також типи й конструкції застосовуваних інструментів і пристосувань при проведенні інженерно-геодезичних робіт на конкретному об'єкті (залежно від цілей робіт, їх точності відповідно до технічного завдання замовника) визначають відповідно до вимог відповідних нормативних документів, спеціальних інструкцій або обґрунтовують у програмі виконання робіт.

С. 6 ДБН А.2.1-1:2008

Розвиток та відновлення державних опорних геодезичних мереж і топографічну зйомку у масштабі 1:5000,1:2000 і дрібніше виконують за умови дотримання вимог норматив­- но-правових актів, нормативних документів, з дозволу спеціально уповноваженого цен­- трального органу виконавчої влади у сфері топографо-геодезичної, картографічної та кадастрової діяльності, а звітні матеріали передають до державного картографо-геодезичного фонду.

Розвиток опорних геодезичних мереж на конкретному об'єкті виконують на базі пунктів державної геодезичної мережі.

Допускається прокладання локальних мереж без прив'язки до державної геодезичної ме­режі за відповідного обґрунтування у програмі робіт.

Схеми опорних геодезичних мереж, методики вимірювань і підбір необхідних інстру­ментів визначають при складанні програми виконання робіт із урахуванням можливості ви­користання пунктів геодезичної мережі у періоди будівництва та експлуатації об'єкта.

Щільність і точність положення геодезичних пунктів, вибір типу центрів і методів закріплення пунктів визначають згідно з їх цільовим призначенням відповідно до вимог технічного завдання замовника.

Вибір прийнятої системи координат і висот обґрунтовують у програмі виконання робіт.

Після завершення робіт зі створення геодезичних мереж згущення каталоги коорди­- нат і висот зі схемами в місцевій та державній системах координат і звіти передають до дер­- жавного картографічно-геодезичного фонду.

Планово-висотну знімальну геодезичну мережу прокладають у розвиток опорної ге­- одезичної мережі або як самостійну геодезичну основу.

Щільність та точність розташування геодезичних пунктів визначають за їх цільовим при­значенням.

З метою створення постійного знімального обґрунтування на забудованих територіях ко­ординати передають на ріг капітальних будівель і споруд, люки колодязів підземних ко­мунікацій, опори надземних інженерних мереж і інші чітко означувані предмети ситуації.

На незабудованій території не менше ніж 1/5 частина точок знімальної геодезичної ме­режі повинна закріплюватись постійними знаками.

Під час виконання знімальних робіт методику зйомки, детальність, точність поло­- ження точок ситуації та рельєфу визначають цільовим призначенням робіт і обґрунтовують у програмі виконання робіт.

Зйомку підземних і надземних інженерних комунікацій виконують за відсутності достовірної інформації про їх положення на ділянці зйомки (виконавчі креслення, топог-­ рафічні плани та інші креслення) або її недостовірності.

Положення елементів мереж, що не мають зовнішніх ознак, визначають за допомогою приладів пошуку або шурфуванням за обов'язкової присутності представника експлуа­таційної організації.

Забороняється складати плани інженерних комунікацій шляхом збільшення з планів більш дрібних масштабів.

2.3.8 Відповідальність за точність та якість зйомки, а також за достовірність складання плану інженерних комунікацій несе вишукувальна організація.

Відповідальність за повноту планів підземних і надземних інженерних комунікацій не­суть організації, що експлуатують ці мережі і погоджують їх відтворення на планах.

2.3.9 Під час виконання спеціальних видів робіт допускається розроблення нових техно­- логій, методик, пристосувань та інструментів з відповідним обґрунтуванням у програмі вико­- нання робіт і обов'язковим попереднім розрахунком отримання потрібної точності.

ДБН А.2.1-1-2008 С. 7

Нестандартні прилади та пристосування повинні пройти метрологічний контроль та про­цедури підтвердження відповідності.

2.3.10 Камеральне опрацювання даних інженерно-геодезичних вишукувань проводять автоматизованими методами.

Програми, використані за таких методів, повинні передбачати видачу вихідних даних, ре­зультатів розрахунку і оцінки точності вимірювань.

Результати автоматизованої обробки даних повинні забезпечувати можливість передачі інформації до бази даних за мінімальних перетворень. Створювані локальні бази даних по­винні забезпечувати надійне зберігання і видачу інформації у формі, зручній для використання.

Результатом виконання камеральних робіт є звіт із додатками відповідно до технічного завдання замовника та погодженої програми виконання робіт.

2.3.11 Повнота, достовірність та якість матеріалів, що випускаються, повинні задовольня-­ ти вимогам технічного завдання замовника і програми вишукувань, системі управління якістю на основі міжнародних стандартів ISO та стандартів організації.

Критеріями якості продукції та готовності її до передачі замовнику є:

відповідність складу звіту (текстової частини з додатками; див. дод. Д), отриманої пов-­ ноти та точності інформації вимогам нормативних документів і технічному завданню;

обґрунтованість відступів від вимог нормативних документів;

наявність у звіті відомостей про позитивні результати проведення технічного контро-­ лю й приймання робіт;

оформлення і передавання на зберігання первинної документації;

наявність підписів відповідальних виконавців;

передавання на зберігання до державного та територіального картографічно-геодезич­- ного фондів примірників звітних матеріалів у встановленому порядку.

2.3.12 Юридичні та фізичні особи (закордонні в тому числі) незалежно від форм влас-­ ності, котрі виконують на території України інженерно-геодезичні вишукування, зобов'язані здавати примірники звітів з інженерно-геодезичних вишукувань:

до державного картографічно-геодезичного фонду (плани масштабу 1:5000 та 1:2000 площею більше 50 га);

до територіального фонду (плани масштабу 1:1000 і крупніше незалежно від площі зйомки).

3 ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ

3.1 Загальні положення

3.1.1 Інженерно-геологічні вишукування виконують з метою вивчення та оцінки інженер­но-геологічних умов території (ділянки) будівництва для:

визначення характеристик інженерно-геологічних умов території та отримання
вихідних даних для проектів будівництва відповідно до СНиП 2.02.01, ДСТУ Б В.2.1-4
тощо;

прогнозування змін інженерно-геологічних умов під дією природних і техногенних факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та способів досягнення потрібного стану цього середовища;

оцінювання ризику життєдіяльності людини на конкретних територіях;

розроблення проектів захисту територій та окремих об'єктів від несприятливих і небез-­ печних процесів.

С. 8 ДБН А.2.1-1:2008

Підставою для складання програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишу­- кувань є технічне завдання (див. дод. Е), що додається до замовлення на інженерно-геологічні вишукування.

Технічне завдання на виконання інженерно-геологічних вишукувань для будівниц-­ тва повинно містити:

найменування об'єкта;

дані по місце розташування та межі ділянки будівництва;

цілі та види вишукувань;

вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення) або вид робіт на існуючому об'єкті (консервація, ліквідація тощо);

інформацію про стадійність проектування і будівництва;

характеристику проектованих об'єктів: дані про конструктивні рішення надземної час­ тини, типи фундаментів, глибини їх закладання, орієнтовні навантаження на основи;

відомості про необхідні заходи інженерного захисту об'єктів і території;

відомості про раніше виконані інженерні вишукування та дослідження на території
проектованого будівництва; ,

відомості про необхідність проведення вишукувань у процесі будівництва;

додаткові вимоги, обумовлені галузевою специфікою проектованого об'єкта.

3.1.4 Програму виконання інженерно-геологічних вишукувань складають на основі відповідного технічного завдання, оцінки категорії складності інженерно-геологічних умов (див. дод. Ж), складності геотехнічного будівництва (див. дод. И), ступеня вивченості ділянки (території) і порядку розроблення проектної документації.

У випадку, коли будівництво передбачають на достатньо вивченій території чи планують будівництво будівель і споруд II й III рівнів відповідальності (див. ГОСТ 27751), замість про­грами робіт допускається складати технічний припис.

3.1.5 За складом інженерно-геологічні вишукування є комплексними і включають види робіт, які направлені на вивчення геологічної будови, стану та властивостей ґрунтів, гідрогео-­ логічних умов, інженерно-геологічних процесів і явищ, а також на розроблення основних видів прогнозів - пошукового і нормативного.

Види та обсяги інженерно-геологічних робіт визначають залежно від:

ступеня інженерно-геологічної вивченості території;

цільового призначення вишукувань;

складності геологічних умов;

наявності ґрунтів із особливими властивостями;

глибини залягання та режиму підземних вод;

зони активної взаємодії з геологічним середовищем;

рівня відповідальності будівель і споруд згідно з ГОСТ 27751.

3.1.6 Вартість робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають згідно з ДБН Д. 1.1 -7 із урахуванням положень 3.1.5.

3.2 Комплексні інженерно-геологічні вишукування

3.2.1 До складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт:

оцінка вивченості території;

рекогносцирувальне обстеження;

ДБН А.2.1-1-2008 С. 9

геофізичні роботи;

бурові та гірничопрохідницькі роботи;

геотехнічні вишукування, які включають лабораторні та польові дослідні роботи;

гідрогеологічні вишукування;

стаціонарні спостереження;

вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ;

камеральне оброблення матеріалів.

3.2.2 Для оцінки вивченості території виконують пошук та вивчення фондових і архівних матеріалів, що містять відомості про структурно-тектонічні особливості території, орографію та гідрографію, геологічну будову, властивості ґрунтів, гідрогеологічні умови, інженерно-гео-­ логічні процеси та досвід будівництва, а також інші відомості, які дозволяють зробити оцінку складності інженерно-геологічних умов, ступеня їх вивченості і розробити програму подаль-­ ших вишукувальних робіт.

Попередню оцінку складності інженерно-геологічних умов і вивченості території наво­дять у програмі виконання робіт (технічному приписі).

У звіті про інженерно-геологічні вишукування наводять посилання на використані ма­теріали.

Порядок отримання і використання відомчої інформації регулюється відповідними нор­мативно-правовими актами та нормативними документами.

3.2.3 Рекогносцирувальне обстеження території включає огляд ділянки планованої забу-­ дови та прилеглої території (у т.ч. опис відслонень, водотоків і виходів підземних вод, ознак прояву інженерно-геологічних процесів, візуальне обстеження існуючої забудови), а також результати опитування населення (працівників підприємства).

Рекогносцирувальне обстеження проводять за попередньо наміченими маршрутами (об­стеження може бути суміщеним із маршрутними спостереженнями), а результати наносять на топографічну основу.

3.2.3.1 Маршрутні спостереження включають описання та картування відслонень та інди­каторів інженерно-геологічних процесів, уточнення меж геоморфологічних елементів і екзо­генних форм рельєфу, замірювання елементів залягання гірських порід у відслоненнях, оцінювання ефективності інженерної підготовки території, уточнення доступності та умов проведення польових робіт.

3.2.4 Геофізичні роботи виконують з метою визначення структурно-тектонічної будови,
меж розповсюдження та потужності ґрунтів різного літологічного складу і стану, властивос-­
тей ґрунтів, рівнів підземних вод, напрямку та швидкості водного потоку, виявлення інже­-
нерно-геологічних процесів і геофізичних аномалій, а також для сейсмічного
мікрорайонування.