Інженерні вишукування для будівництва

склад і характеристику поверхневих вод, що впливають на засоленість ґрунтів;

ДБН А.2.1-1-2008 С. 19

проходку гірничих виробок потрібно здійснювати в місцях максимального вмісту со-­ лей і у місцях прояву несприятливих процесів і явищ, пов'язаних із засоленням ґрунтів або вилуговуванням із них солей. За нерівномірної засоленості під кожною проектованою будівлею і спорудою відбирають зразки ґрунту не менше ніж із двох виробок для будівель і споруд І й II рівнів відповідальності, з однієї - для III рівня відповідальності;

зразки, призначені для хімічного аналізу за відносно рівномірного розподілу солей у ґрунті, відбирають у вигляді суцільної борознової проби масою 1... 1,5 кг із інтервалом випро­- бування 0,5... 1 м. Проби відбирають на всю глибину пройденої виробки і по розрізу встанов-­ люють верхню та нижню межі засоленості. У ґрунтах, які містять солі у вигляді лінз, прошарків, окремих скупчень тощо, відбір здійснюють із кожної характерної ділянки товщі. При цьому роблять опис сольових включень (їх кількість на одиницю площі або об'єму, фор-­ му, розмір тощо). Описуючи шурфи та інші відкриті виробки, виконують зарисовку стінок із виділенням сольових прошарків і включень;

при прогнозі зміни властивостей ґрунтів, що містять легкорозчинні солі та перебува-­ ють у природних умовах у необводненому стані, необхідно враховувати практично повний винос зазначених солей при обводнюванні основи проектованих будинків і споруд.

При вишукуваннях у районах поширення загіпсованих ґрунтів оцінку й прогноз можли­вості та інтенсивності розчинення і виносу солей виконують із урахуванням агресивності підземних та інфільтраційних вод відносно цих ґрунтів.

Урахування зміни властивостей ґрунтів, що містять важкорозчинні солі, виконують лише за наявності в підземних водах агресивної вуглекислоти або при інфільтрації в ґрунт розчинів, що мають розчинювальну здатність відносно карбонатних солей.

За спеціальним завданням у пилуватих і глинистих ґрунтах визначають ємність погли­нання і склад обмінних катіонів, а у водонасичених засолених ґрунтах - склад порових вод;

визначення відносного суфозійного стиску ґрунтів для споруд І й II рівнів відповідаль-­ ності виконують із урахуванням розчинювальності солей;

у районах поширення засолених ґрунтів, за відповідного обґрунтування в програмі ви­- конання робіт, проводять стаціонарні спостереження за:

процесами засолення і розсолення, формами їх прояву;

характером і величиною суфозійно-просадних деформацій;

режимом підземних вод;

інтенсивністю процесу механічної суфозії.

3.2.6.6.5 під час вишукувань у районах поширення елювіальних ґрунтів (елювію):

1) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

структуру та вік кори вивітрювання, тектонічні порушення;

зони в профілі кори вивітрювання;

літологічний і петрографічний склад, структуру, текстуру, тріщинуватість ґрунтів кори вивітрювання;

склад, властивості виділених інженерно-геологічних елементів покривних, елювіаль­- них і материнських порід;

схильність вивітрілих ґрунтів до деформації морозного здимання, суфозійного вилуго-­ вування, набухання й просадності;

склад материнської гірської породи, елементи падіння та простягання (азимут простя­- гання, азимут і кут падіння), наявність прошарків, карманів і гнізд;

морфометричні особливості, склад і кількість уламкових включень;

С. 20 ДБН А.2.1-1:2008

- виділення інженерно-геологічних елементів за ступенем вивітрілості та властивостями елювіальних ґрунтів;

- склад, вологість і щільність елювіальних ґрунтів;

- показники просадності, набухання (при обґрунтуванні у програмі виконання робіт);

у найменуваннях великоуламкових, пилуватих і глинистих ґрунтів при вмісті великоу- ламкової фракції більше 30 відсотків додатково наводять ступінь вивітрілості великоуламко- вої фракції відповідно до ДСТУ Б В.2.1-2;

для встановлення інженерно-геологічного розрізу, умов залягання й відбору монолітів елювіальних ґрунтів у дисперсній та уламковій зонах вивітрювання частину виробок прохо-­ дять шурфами (дудками);

на ділянках будинків і споруд І й II рівнів відповідальності деформаційні та міцнісні- властивості елювіальних ґрунтів дисперсної й уламкової зон вивітрювання визначають по­- льовими методами (випробування штампом, пресіометрами, на зріз ціликів ґрунту).

3.2.6.6.6 під час вишукувань на ділянках поширення техногенних ґрунтів:

Г) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

поширення, умови залягання, будову, склад і властивості техногенних ґрунтів;

змінюваність характеристик фізико-механічних властивостей техногенних ґрунтів у просторі, а за необхідності - у часі, при зміні температурно-вологісного режиму;

наявний досвід будівництва на техногенних ґрунтах;

ступінь завершеності консолідації й зміни властивостей техногенних ґрунтів у часі.

З цією метою в поєднанні з іншими видами робіт проводять стаціонарні спостереження (на спеціально обладнаних дослідних ділянках), які включають визначення фізико-меха­нічних властивостей техногенних ґрунтів і, у тому числі, вимірювання порового тиску (за спеціальним завданням);

2) у випадку передбачуваного використання техногенних ґрунтів як основи фундаментів технічне завдання на вишукування повинне містити:

наявні відомості про спосіб і час формування техногенних ґрунтів;

дані про виконання робіт і технологію утворення планомірно намитих або відсипаних ґрунтів (споруд) і накопичувачів промислових відходів;

результати геотехнічного контролю;

відомості про склад та інші особливості ґрунтів у зв'язку з технологічними особливос­- тями виробництва - джерела їхнього накопичення;

глибину виробок призначають більше повної потужності техногенних ґрунтів. Заглиб-­ лення виробок у підстильні ґрунти природного походження встановлюється залежно від ве-­ личини стискуваної товщі основи. У випадку, якщо підстильні ґрунти відносяться до слабких, проходку ведуть із заглибленням виробок у більш міцні підстильні шари;

однорідність будови та змінюваність властивостей техногенних ґрунтів встановлюють здебільшого зондуванням і геофізичними роботами в поєднанні з іншими інженерно-гео-­ логічними роботами;

5) при визначенні нормативних і розрахункових значень властивостей техногенних ґрунтів враховують їх зміни в часі з урахуванням періодів формування ґрунтів, часу прове-­ дення вишукувань, зведення будівель (споруд) і встановлюють ці значення, здебільшого, по-­ льовими методами.

ДБН А.2.1-1-2008 С.21

3.2.7 Гідрогеологічні вишукування виконують у комплексі інженерно-геологічних вишу­кувань або окремо з метою одержання відомостей про інженерно-гідрогеологічні умови тери­торії і даних для проектів будівництва або проектів захисту будівель, споруд і територій від небезпечних процесів.

3.2.7.1 Види й обсяги інженерно-гідрогеологічних робіт визначаються цільовим призна-­ ченням вишукувань і ступенем гідрогеологічної вивченості території. Ступінь вивченості те-­ риторії оцінюють із урахуванням вивченості басейну стоку (природного або виділеного в межах урбанізованої території) і складових балансу ґрунтових вод (а за необхідності - інших водоносних горизонтів у зоні активної взаємодії), фільтраційних характеристик ґрунтів, при-­ родних і техногенних процесів.

3.2.7.2 Під час територіальних інженерно-гідрогеологічних вишукувань, а також для будівництва об'єктів підвищеного рівня відповідальності або групи будівель закладання ме-­ режі гідрогеологічних свердловин спостереження виконують у період виконання передпроек- тних робіт для подальшого використання при розробленні проекту.

3.2.7.3 Джерела і методи (див. дод. П) одержання інженерно-гідрогеологічної інформації:

літературні і фондові - результати наукових досліджень, стаціонарних спостережень, балансових розрахунків, вишукувань минулих років;

моніторингові - дані багаторічних або сезонних спостережень у процесі проведення ви- шукувальних робіт;

польові дослідні роботи - дані кущових та одиничних відкачок і наливів;

лабораторні роботи;

геофізичні роботи;

аналітичні і камеральні - результати моделювання і оброблення наявної інформації та одержання вихідних даних для гідротехнічних розрахунків, пошукових і нормативних прогнозів.

3.2.7.4 Для одержання достовірних даних і використання їх при розробленні проектів основний обсяг гідрогеологічних вишукувань виконують на стадії, що передує робочому проектуванню та з урахуванням природних гідрогеологічних меж.

На стадіях П, РП, Р інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують з метою:

розроблення нормативних прогнозів;

розроблення проектів захисту;

оцінки впливів на підземну гідросферу;

оцінки ефективності раніше виконаних заходів.

Інженерно-гідрогеологічні вишукування виконують на основі комплексної або спеціальної програми робіт, розроблюваної з урахуванням технічного завдання, гідроген-­ логічної вивченості території та складності інженерно-гідрогеологічних умов (див. дод. Р).

Технічне завдання на інженерно-гідрогеологічні вишукування має містити:

цілі виконання інженерно-гідрогеологічних вишукувань;

відомості про раніше виконані інженерно-гідрогеологічні вишукування;

відомості про водообіг, впливи на підземну гідросферу, режим підземних вод;

характеристики функціонуючих гідротехнічних споруд;

схему водонесучих комунікацій і топографічний план території в межах природних кордонів живлення й розвантаження водоносних горизонтів;

технічні вимоги до результатів вишукувань.

С. 22 ДБН А.2.1-1:2008

3.2.7.7 У програмі виконання інженерно-гідрогеологічних робіт (або у розділі комплекс-­ ної програми) передбачають:

збір і аналіз літературних і фондових матеріалів та оцінку можливості їх використання;

попередню оцінку складності інженерно-гідрогеологічних умов;

обґрунтування планового положення гідрогеологічних меж території, що підлягає вив-­ ченню;

обсяги польових і лабораторних робіт із зазначенням методів їх виконання;

методи виконання камеральних робіт і методи відображення отриманої інформації (таблиці, графіки, карти, схеми тощо);

додаткові вимоги до змісту звіту (якщо це необхідно).

Застосування нестандартних методів і методик необхідно обґрунтовувати у програмі ви­конання робіт.

3.2.7.8 Дослідно-фільтраційні роботи (відкачки, наливи, нагнітання) включають до- складу робіт з метою одержання гідрогеологічних параметрів для розрахунків дренажів, водо- понижувальних систем, протифільтраційних завіс, водопритоку в котловани і колектори, ту-­ нелі, витоків із водосховищ, накопичувачів, а також для розроблення прогнозів.

Склад і кількість випробувань визначають, виходячи зі складності інженерно-гідрогео­логічних умов, ступеня вивченості території та конкретної цілі робіт.

3.2.7.9 Гідрохімічне опробування та хімічний аналіз підземних вод виконують для оцінки агресивних властивостей води до бетонів і металів, а також для оцінки видів і ступеня забруд-­ нення підземних вод (див. дод. С). Число відібраних проб і аналізів повинне бути не меншим трьох.

Результати інженерно-гідрогеологічних вишукувань оформляють у вигляді глави в звіті про комплексні інженерно-геологічні вишукування або у вигляді окремого звіту.

Глава звіту "Гідрогеологічні умови території (ділянки)" повинна містити відо-­ мості й дані, необхідні для гідротехнічних розрахунків:

перелік і глибини залягання водоносних горизонтів у зоні активної існуючої та плано-­ ваної взаємодії об'єктів будівництва і підземної гідросфери;

опис і графічне відображення граничних умов з оцінкою їх ролі у формуванні гідроди-­ намічного режиму території;

воднобалансові характеристики і особливості режиму підземних вод;

гідродинамічну характеристику підземних вод;

фільтраційні характеристики ґрунтів до глибини вивчення;

наявність і характеристику негативних і небезпечних процесів у підземній гідросфері;

виділення і опис інженерно-гідрогеологічних районів та ділянок;

пошуковий і нормативний прогнози розвитку підземної гідросфери в зоні взаємодії;

висновки та рекомендації.

3.2.8 Стаціонарні спостереження за станом елементів геологічного середовища, конст­рукцій будівель і споруд здійснюють як у процесі моніторингу, так і у процесі виконання ви-шукувальних робіт, якщо це передбачено програмою.

Стаціонарні спостереження проводять з метою отримання інформації про розвиток інже­нерно-геологічних та гідрогеологічних процесів, їх циклічність, вплив на стан і експлуа­таційну придатність будівель і споруд. Тривалість стаціонарних спостережень повинна бути обґрунтована програмою виконання робіт.

ДБН А.2.1-1-2008С.23

Системи стаціонарних спостережень створюють при будівництві об'єктів підвищеного рівня відповідальності у складних інженерно-геологічних умовах з метою визначення оцінки впливів об'єкта на резонансні фактори навколишнього середовища і оцінки фактичних впливів цього середовища на об'єкт.

3.2.9 Вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ виконують на основі аналізу і син­тезу інформації, отримуваної на усіх етапах виконання польових, лабораторних і камераль­них робіт. За відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт передбачають спеціальні види робіт (у т.ч. аерокосмічна зйомка, стаціонарні наземні спостереження, геофізичні роботи, лабораторні випробування та моделювання).

Додаткові вимоги до інженерно-геологічних вишукувань у районах розвитку небезпеч­них геологічних процесів (карст, суфозія, зсуви, обвали, селі, перероблення берегів водосхо­вищ, озер і рік, сейсмічність тощо):

3.2.9.1 у районах розвитку карсту:

1) під час проведення інженерно-геологічних вишукувань необхідно встановлювати:

геоморфологічні, гідрологічні, геологічні й гідрогеологічні умови розвитку карсту;

розповсюдження, характер та інтенсивність прояву карсту, історію й закономірності його розвитку;

зони згідно з районуванням території за умовами розвитку карсту, характером і ступе-­ нем закарстованості;

стійкість території відносно карстових провалів і осідань;

особливості фізико-механічних властивостей ґрунтів і гідрогеологічних умов, пов'яза-­ них із карстом;

можливість розвитку карсту під впливом природних і техногенних факторів у періоди будівництва і експлуатації об'єктів;

умови раціонального використання території та протикарстові заходи;

до складу інженерно-геологічних робіт повинні входити маршрутні спостереження з карстологічним обстеженням місцевості та геофізичні роботи, які виконують у поєднанні з іншими видами робіт;

у звіті про інженерно-геологічні вишукування додатково відображають (див. дод. Н):

умови залягання, мінералогічний, літолого-петрографічний склад карстівних порід;

наявність древніх похованих долин;

структурно-тектонічні умови, наявність ослаблених тектонічних зон;

тріщинуватість карстівних, покривних і підстильних порід;

гідрогеологічні умови в товщі карстівних, покривних і підстильних порід, гідроген-­ логічні параметри, хімічний склад, температуру, режим підземних вод, гідродинамічну і гідрохімічну зональність, умови живлення, руху і розвантаження, взаємозв'язок водо-­ носних горизонтів між собою і з поверхневими водами, агресивність вод по відношень-­ ню до карстівних порід;