Інженерні вишукування для будівництва

кількісна характеристика факторів переробки берегів;

уточнена оцінка інтенсивності процесу переробки берегів у просторі та часі в непору- шених природних умовах, а також у процесі будівництва і експлуатації проектованого об'єкта;

розроблення рекомендацій з інженерного захисту берегів.

3) встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

основні регіонально-геологічні й зонально-кліматичні фактори та умови розвитку пе-­ реробки берегів;

провідні берегоформувальні процеси на типових (ключових) ділянках, на майданчику проектованого будівництва та на прилеглому узбережжі;

оцінку інтенсивності переробки берегів у просторі та часі в непорушених природних умовах;

ефективність заходів інженерного захисту безпосередньо як на майданчику вишуку-­ вань, так і на інших ділянках, близьких за природними умовами;

4) стаціонарні спостереження виконують (без перерви при вишукуваннях) протягом усього періоду проектування та експлуатації берегозахисних споруд. Після закінчення вишу­- кувань мережу спостереження передають актом замовникові або, за узгодженням, спеціалізо-­ ваним організаціям для продовження спостережень у процесі будівництва та експлуатації об'єктів;

3.2.9.6 у районах розвитку сейсмічних процесів (сейсмічних районах):

1) приймають інтенсивність сейсмічних впливів у балах для району будівництва, сейсмічність якого визначається відповідно до ДБН В. 1.1-12 (див. дод. А та дод. Б названих норм);

С. 30 ДБН А.2.1-1:2008

визначають сейсмічність майданчиків будівництва на підставі сейсмічного мікрорайо-­ нування, виконуваного для районів з сейсмічністю шість і більше балів;

уточнюють сейсмічність майданчика будівництва у разі виявлення в процесі проведен-­ ня інженерних вишукувань на майданчиках будівництва конкретних будівель (споруд), роз-­ ташованих у межах карт сейсмічного мікрорайонування, неврахованих раніше факторів, здатних вплинути на сейсмічність (наявність локальних неоднорідностей, тривалий вплив техногенних факторів тощо), при розміщенні будівель (споруд) на межах ділянок з різною сейсмічністю;

роботи з сейсмічного мікрорайонування виконують у складі інженерних вишукувань або окремо;

відображають результати сейсмічного мікрорайонування та вказують категорії ґрунтів за сейсмічними властивостями згідно з табл. 1.1 ДБН В. 1.1 -12 у звіті про вишукувальні роботи.

3.2.10 Камеральне опрацювання матеріалів включає опис, аналіз та модельне відображен­ня інформації про геологічну будову, властивості ґрунтів, стан і режим гідросфери, поширен­ня і активність інженерно-геологічних процесів та явищ.

Результати камеральної обробки повинні відповідати технічному завданню, програмі ви­конання робіт і вимогам до звіту про вишукування.

3.2.10.1 На завершальному етапі камеральних робіт (окрім інженерно-геодезичних вишу-­ кувань) розробляють такі види прогнозів:

пошуковий, у якому здійснюють якісну і/або кількісну характеристику змін та ймо-­ вірного стану природно-техногенних умов;

нормативний, у якому наводять рекомендації щодо досягнення потрібного (норматив-­ ного) стану природно-техногенних умов шляхом регулювання впливів і/або виконання спеціальних заходів (планування території, дренування, будівництво стримувальних споруд, закріплення ґрунтів тощо).

Достовірність прогнозів забезпечується обсягом та якістю вихідної інформації, регламен­тованої відповідними нормативними документами. На основі прогнозів (у тому числі про­гнозів взаємодії споруди з навколишнім середовищем) необхідно здійснювати оцінку ефективності та якості прийнятих проектних рішень.

Розроблення пошукових і нормативних прогнозів є обов'язковою складовою частиною інженерно-геологічних робіт і обов'язковим елементом звіту.

3.2.10.2 Вимоги до звіту про інженерно-геологічні вишукування наведені в дод. Н.

3.3 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції

3.3.1 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції виконують у всіх випадках ре­конструкції будівель та споруд, враховуючи такі особливості:

різноманітність видів і цілей реконструкції;

виконання вишукувань на ділянці вже існуючого об'єкта реконструкції;

техногенний вплив на умови досліджуваної ділянки і необхідність оцінки ризику;

необхідність одержання інформації про конструкцію і стан фундаментів об'єкта реко-­ нструкції, властивості ґрунтів основи та ступеня їх зміни в результаті техногенного впливу;

специфічність умов організації та проведення вишукувальних робіт;

обмеження можливості використання стандартного вишукувального устаткування;

особливі вимоги до забезпечення охорони праці та правил з техніки безпеки під час ви-­ конання робіт.

ДБН А.2.1-1-2008 С.31

3.3.2 Технічне завдання на проведення інженерно-геологічних вишукувань для реко-­ нструкції існуючих будівель і споруд, окрім зазначеного в 3.1.3, повинно містити:

найменування і строки експлуатації об'єкта реконструкції;

найменування та адресу організації-виконавця першопочаткового проекту будівництва;

відомості про цілі реконструкції;

технічні характеристики споруд до і після реконструкції (розміри в плані, висота, по-­ верховість, типи фундаментів, їх заглиблення та розміри);

дані про навантаження на основу до і після реконструкції (величина статичного наван-­ таження, наявність динамічних і змінних статичних навантажень);

положення в плані частин будівлі, що відрізняються за навантаженнями, часом зведен-­ ня, глибиною закладення та конструкцією фундаментів тощо;

відомості про особливості технологічного процесу до і після реконструкції (можливість замочування ґрунтів основи водою або хімічними розчинами, впливу на ґрунти висо-­ ких температур, промерзання тощо);

дані про наявність у безпосередній близькості від споруди, що реконструюватимуть, водонесучих комунікацій, штучних та природних водойм, дамб, підпірних стінок та інших режимоутворюючих факторів;

можливість і варіанти підсилення фундаментів або ґрунтів основ;

особливі вимоги до матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, точності та забезпе-­ ченості отримуваних даних.

3.3.3 Складанню програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань для ре-­ конструкції передує збір та детальне вивчення архівних матеріалів з інженерних вишукувань, першопочаткового проекту будівництва та інженерної підготовки території, документів про наявність, стан захисних споруд і підземних комунікацій, візуальний огляд споруди з метою виявлення деформацій конструкцій, припустимо пов'язаних із деформацією основи.

Склад, обсяг та методику робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають залежно від виду реконструкції, геотехнічної категорії (див. дод. Т), рівня відповідальності будівлі (споруди) та її технічного стану.

3.3.4 Геотехнічну категорію об'єкта реконструкції визначають, враховуючи технічні ха­- рактеристики, стан і значимість споруди (будівлі), вид і цілі реконструкції, строк експлуатації споруди (будівлі), ступінь і вид техногенного впливу на навколишнє середовище (можли-­ вості їх зміни після реконструкції), сформовані інженерно-геологічні умови ділянки.

Геотехнічні категорії об'єктів реконструкції наведені в таблиці дод. Т.

Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції повинні забезпечити ком­- плексне вивчення умов ділянки з урахуванням техногенного впливу, прогнозування змін умов після реконструкції, бути достатніми для вибору та розроблення найбільш надійного і економічно доцільного проектного рішення при реконструкції будь-якого виду.

Проводячи польові вишукувальні роботи (бурові, гірничопрохідницькі, дослідно- фільтраційні), необхідно виключити негативний вплив на фундаменти та ґрунти основи спо-­ руди, яку реконструюватимуть. Порушені покриття, вимощення, гідроізоляція повинні бути відновлені забудовником після закінчення польових вишукувальних робіт.

Число свердловин і точок зондування приймають у кількості, достатній для визна-­ чення умов залягання і фізико-механічних властивостей ґрунтів, виділення ділянок зі зміне-­ ним станом ґрунтів у результаті техногенного впливу. Розташування гірничих виробок залежить від конфігурації споруди, яку реконструюватимуть, та системи впливу на основу (місцезнаходження ділянок, які мають різну товщину активної зони, ділянок, що зазнали за-­ мочування або термічного впливу).

С. 32 ДБН А.2.1-1:2008

Проходку шурфів здійснюють з метою визначення глибини закладення, конструкції й стану фундаментів, відбору проб ґрунтів з активної зони під фундаментами.

Розташування шурфів визначають разом із проектною організацією, виходячи з ко-­ нструктивних особливостей фундаменту, схеми його заглиблення, положення зон деформу-­ вання (осадок, кренів), ділянок особливих впливів на ґрунти основи. Глибина шурфу повинна забезпечувати можливість відбору моноліту з глибини не менше ніж 0,5 м нижче підошви фундаментів.

3.3.10 У випадку, якщо в основі фундаменту виявлені насипні або інші ґрунти з особливи­- ми властивостями, шурф проходять на всю потужність цих ґрунтів.

За неможливості виконати проходку шурфу до необхідної глибини з дна шурфу або в безпосередній близькості від його стінок проходять свердловину.

Для вивчення фізико-механічних властивостей ґрунтів з гірничих виробок відбира-­ ють проби ґрунтів. Кількість відібраних проб повинна забезпечити детальне вивчення про-­ сторової змінюваності фізико-механічних властивостей ґрунтів (з урахуванням ділянок різних видів та інтенсивності техногенних впливів) і прогноз їх зміни після реконструкції.

Геофізичні методи застосовують з метою вивчення стану ґрунтів, картування ано-­
мальних зон, прогнозування розвитку природних і техногенних процесів, визначення глиби­
ни закладення та стану фундаментів, пошуку похованих фундаментів, конструкцій,
порожнин. У складних інженерно-геологічних умовах для вирішення цих задач геофізичні
роботи рекомендовано виконувати, випереджаючи інші види робіт.

Польові дослідні та лабораторні визначення деформаційних властивостей ґрунтів, що перебувають тривалий час у напруженому стані під фундаментами споруд, проводять із урахуванням фактичного напруженого стану основи.

3.3.14 При проведенні інженерних вишукувань для реконструкції вишукувальній організації може бути доручено виконання спеціальних робіт, до яких відносять:

комплекс досліджень для визначення можливості закріплення ґрунтів основи
(хімічним, термічним і іншим методами);

визначення глибини заглиблення і стану забивних, буронабивних і інших паль, що є фундаментами споруд, які реконструюватимуть, або аварійних споруд;

визначення форми та стану похованих конструкцій (фундаментів), пошук і оконтурю- вання похованих порожнин, підвалів, старих комунікацій тощо.

Подібні роботи виконують за спеціальною програмою, часто поза зв'язком із основним комплексом вишукувальних робіт. Методику виконання робіт визначають у кожному кон­кретному випадку залежно від поставленої задачі та технічної оснащеності вишукувальної організації. Необхідним є тарування приладів, виконання контрольних замірів на моделях, дослідних майданчиках тощо.

3.3.15 У звіті на підставі порівняння результатів вишукувань і архівних даних повинен бути зроблений висновок про зміну інженерно-геологічних умов майданчика, спричинених будівництвом та експлуатацією споруди, яку реконструюватимуть, зроблений прогноз про можливості їх подальших змін після проведення реконструкції.

На інженерно-геологічні розрізи виносять фундаменти існуючих і знесених будинків, котловани, поховані конструкції та порожнини, підпірні стінки, ділянки хімічного закріплен­ня ґрунтів тощо.

У звіті повинні бути відображені результати обстеження основи та фундаментів споруди (будівлі), яку реконструюватимуть, якщо це передбачено технічним завданням, а також вик­ладені можливі причини наявних деформацій.

ДБН А.2.1-1-2008 С.ЗЗ

3.3.16 Звіт про геотехнічні вишукування для проекту реконструкції повинен містити інформацію про стан фундаментів і ґрунтів основи, рекомендації з захисту території, існую­чих будівель і споруд при реконструкції.

За необхідності до звіту включають глави:

"Результати спеціальних досліджень";

"Аналіз можливих причин деформацій будинку (споруди)".

3.4 Інженерно-геологічні вишукування в процесі будівництва

Вишукування в процесі будівництва виконують у випадку поетапного будівництва, яке викликає зміни умов у міру реалізації проектних рішень, за відсутності доступу до місця робіт, а також як контроль за дотриманням проектних рішень і нормативних вимог, при здійсненні функцій авторського нагляду.

На цій стадії вишукувальна організація здійснює:

геотехнічний контроль;

обстеження котлованів, траншей, тунелів і інших будівельних виїмок;

контрольні визначення характеристик властивостей ґрунтів після їх технічної меліо-­ рації (ущільнення, цементації, силікатизації тощо);

визначення відповідності фактичних інженерно-геологічних умов прийнятим у про-­ екті;

контроль рівня підземних вод, у тому числі при будівельному водозниженні;

спостереження за розвитком інженерно-геологічних процесів і факторів, обумовлених господарським освоєнням території, уточнення прогнозу розвитку небезпечних про-­ цесів.

3.5 Інженерно-геологічні вишукування у складних умовах

Додаткові вимоги поширюються на інженерно-геологічні вишукування для територій з III категорією складності умов.

Склад і обсяг додаткових інженерно-геологічних робіт призначають залежно від факторів, які обумовлюють складність умов.

На ділянках зі складними рельєфом та геологічною будовою відстані між свердлови­- нами та глибину буріння призначають, виходячи з необхідності обґрунтованого відображен­- ня наявних особливостей.

На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями способи вивчення цих властивостей і обсяги визначень повинні забезпечувати одержання обґрунтованих характе-­ ристик для проектування.

3.5.4 На підтоплених і потенційно підтоплюваних територіях склад і обсяг інженер-­ но-гідрогеологічних робіт повинен забезпечувати прийняття рішень з територіального або локального захисту.

3.5.5 На територіях формування і розвитку несприятливих та небезпечних інженерно-гео-­ логічних процесів вишукування виконують також поза контурами проектованої споруди в обсягах, достатніх для прогнозування розвитку цих процесів, і додатково створюють системи відповідних спостережень.

С. 34 ДБН А.2.1-1:2008

3.6 Технічні вимоги до результатів інженерно-геологічних вишукувань

Результати інженерно-геологічних вишукувань повинні відповідати таким критеріям якості:

відповідність проведених вишукувань технічному завданню замовника;

відповідність складу та змісту звіту цільовому призначенню робіт і нормативним доку-­ ментам;

наявність посилань на використані літературні і фондові матеріали (або вказівка на їх відсутність);

наявність документів про метрологічну повірку та підтвердження відповідності при-­ ладів і устаткування, які використані при вишукуваннях;