С. 22 ДБН А.2.1-1:2008

3.2.7.7У програмі виконання інженерно-гідрогеологічних робіт (або у розділі комплекс-ної програми) передбачають:

  • збір і аналіз літературних і фондових матеріалів та оцінку можливості їх використання;
  • попередню оцінку складності інженерно-гідрогеологічних умов;
  • обґрунтування планового положення гідрогеологічних меж території, що підлягає вив-ченню;
  • обсяги польових і лабораторних робіт із зазначенням методів їх виконання;
  • методи виконання камеральних робіт і методи відображення отриманої інформації(таблиці, графіки, карти, схеми тощо);
  • додаткові вимоги до змісту звіту (якщо це необхідно).

Застосування нестандартних методів і методик необхідно обґрунтовувати у програмі виконання робіт.

3.2.7.8Дослідно-фільтраційні роботи (відкачки, наливи, нагнітання) включають до-складу робіт з метою одержання гідрогеологічних параметрів для розрахунків дренажів, водо-понижувальних систем, протифільтраційних завіс, водопритоку в котловани і колектори, ту-нелі, витоків із водосховищ, накопичувачів, а також для розроблення прогнозів.

Склад і кількість випробувань визначають, виходячи зі складності інженерно-гідрогеологічних умов, ступеня вивченості території та конкретної цілі робіт.

3.2.7.9Гідрохімічне опробування та хімічний аналіз підземних вод виконують для оцінкиагресивних властивостей води до бетонів і металів, а також для оцінки видів і ступеня забруд-нення підземних вод (див. дод. С). Число відібраних проб і аналізів повинне бути не меншимтрьох.

  1. Результати інженерно-гідрогеологічних вишукувань оформляють у вигляді главив звіті про комплексні інженерно-геологічні вишукування або у вигляді окремого звіту.
  2. Глава звіту "Гідрогеологічні умови території (ділянки)" повинна містити відо-мості й дані, необхідні для гідротехнічних розрахунків:

  • перелік і глибини залягання водоносних горизонтів у зоні активної існуючої та плано-ваної взаємодії об'єктів будівництва і підземної гідросфери;
  • опис і графічне відображення граничних умов з оцінкою їх ролі у формуванні гідроди-намічного режиму території;
  • воднобалансові характеристики і особливості режиму підземних вод;
  • гідродинамічну характеристику підземних вод;
  • фільтраційні характеристики ґрунтів до глибини вивчення;
  • наявність і характеристику негативних і небезпечних процесів у підземній гідросфері;
  • виділення і опис інженерно-гідрогеологічних районів та ділянок;
  • пошуковий і нормативний прогнози розвитку підземної гідросфери в зоні взаємодії;
  • висновки та рекомендації.

3.2.8 Стаціонарні спостереження за станом елементів геологічного середовища, конструкцій будівель і споруд здійснюють як у процесі моніторингу, так і у процесі виконання ви-шукувальних робіт, якщо це передбачено програмою.

Стаціонарні спостереження проводять з метою отримання інформації про розвиток інженерно-геологічних та гідрогеологічних процесів, їх циклічність, вплив на стан і експлуатаційну придатність будівель і споруд. Тривалість стаціонарних спостережень повинна бути обґрунтована програмою виконання робіт.

ДБН А.2.1-1-2008С.23

Системи стаціонарних спостережень створюють при будівництві об'єктів підвищеного рівня відповідальності у складних інженерно-геологічних умовах з метою визначення оцінки впливів об'єкта на резонансні фактори навколишнього середовища і оцінки фактичних впливів цього середовища на об'єкт.

3.2.9 Вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ виконують на основі аналізу і синтезу інформації, отримуваної на усіх етапах виконання польових, лабораторних і камеральних робіт. За відповідного обґрунтування у програмі виконання робіт передбачають спеціальні види робіт (у т.ч. аерокосмічна зйомка, стаціонарні наземні спостереження, геофізичні роботи, лабораторні випробування та моделювання).

Додаткові вимоги до інженерно-геологічних вишукувань у районах розвитку небезпечних геологічних процесів (карст, суфозія, зсуви, обвали, селі, перероблення берегів водосховищ, озер і рік, сейсмічність тощо):

3.2.9.1 у районах розвитку карсту:

1)під час проведення інженерно-геологічних вишукувань необхідно встановлювати:

  • геоморфологічні, гідрологічні, геологічні й гідрогеологічні умови розвитку карсту;
  • розповсюдження, характер та інтенсивність прояву карсту, історію й закономірностійого розвитку;
  • зони згідно з районуванням території за умовами розвитку карсту, характером і ступе-нем закарстованості;
  • стійкість території відносно карстових провалів і осідань;
  • особливості фізико-механічних властивостей ґрунтів і гідрогеологічних умов, пов'яза-них із карстом;
  • можливість розвитку карсту під впливом природних і техногенних факторів у періодибудівництва і експлуатації об'єктів;
  • умови раціонального використання території та протикарстові заходи;

  1. до складу інженерно-геологічних робіт повинні входити маршрутні спостереження зкарстологічним обстеженням місцевості та геофізичні роботи, які виконують у поєднанні зіншими видами робіт;
  2. у звіті про інженерно-геологічні вишукування додатково відображають (див. дод. Н):

  • умови залягання, мінералогічний, літолого-петрографічний склад карстівних порід;
  • наявність древніх похованих долин;
  • структурно-тектонічні умови, наявність ослаблених тектонічних зон;
  • тріщинуватість карстівних, покривних і підстильних порід;
  • гідрогеологічні умови в товщі карстівних, покривних і підстильних порід, гідроген-логічні параметри, хімічний склад, температуру, режим підземних вод, гідродинамічнуі гідрохімічну зональність, умови живлення, руху і розвантаження, взаємозв'язок водо-носних горизонтів між собою і з поверхневими водами, агресивність вод по відношень-ню до карстівних порід;
  • прояви карсту на земній поверхні - кари, понори, воронки, складні карстово-ерозійнівпадини (котловини, яри, долини тощо), мульди осідання, входи до печер, виходи кар-стових порожнин у відслоненнях, карстові останці та інші форми рельєфу, джерела,осередки та ділянки поглинання поверхневих вод закарстованими гірськими порода-ми, карстові провали та пов'язані з ними деформації будівель і споруд;
  • досвід будівництва, експлуатації будівель і споруд, застосування протикарстових заходів;

С. 24 ДБН А.2.1-1:2008

  • оцінку змін природних умов під час будівництва і експлуатації проектованих об'єктівта їх вплив на активізацію карсту;
  • рекомендації з запобігання наслідкам небезпечних змін геологічного середовища дляіснуючих і проектованих будівель та споруд;

  1. на карті закарстованості, що додається до звіту, обов'язково відображають дані пропрояви карсту (розширені розчиненням тріщини, каверни, різноманітні порожнини й їхрозміри за даними пройдених виробок, зруйновані та розущільнені зони в товщі карстівних іпокривних порід, порушення залягання гірських порід над карстовими порожнинами, зруй-нованими й розущільненими зонами), ступінь і склад заповнювача карстових порожнин, тек-тонічно ослаблені зони;
  2. під час районування за результатами виконаних вишукувань встановлюють категоріїстійкості території відносно карстових провалів за інтенсивністю провалоутворення та за се-редніми діаметрами карстових провалів згідно з наведеними показниками:

Інтенсивність провалоутворення,Категорії стійкості території

км /рік, випадки:відносно карстових провалів:

понад 1,0І

від 0,1 до 1,0II

від 0,05 до 0,1III

від 0,01 до 0,05IV

до 0,01V

можливість провалів виключенаVI

Середні діаметри карстових провалів, м:Категорії стійкості території

відносно карстових провалів:

понад 20А

від 10 до 20Б

від 3 до 10В

до 3Г

  1. під час вишукувань допускається розміщувати виробки на відстані менше 20 м для оконтурювання й виявлення карстових порожнин, а також проходити свердловини підокремі опори та фундаменти для обґрунтування протикарстових заходів і прийняття проект-тних рішень;
  2. на території інтенсивного розвитку карсту, виявленого за результатами маршрутнихспостережень і геофізичних робіт, окремі свердловини треба проходити через усю зону актив-ного розвитку карсту із заглибленням їх не менше ніж на 5 м у підстильні та незакарстованіпороди;
  3. під час вишукувань слід максимально використовувати наземні і свердловиннігеофізичні методи для вирішення таких завдань:

ДБН А.2.1-1-2008С.25

  • вивчення умов розвитку карсту (літологічне розчленування геологічного розрізу, вста-новлення тектонічних особливостей, виявлення і вивчення древніх долин, визначенняположення рівня підземних вод тощо);
  • вивчення похованого карстового рельєфу, потужності, ступеня тріщинуватості і кавер-нозності карстівної товщі;
  • картування карстових порожнин, зруйнованих і розущільнених зон у карстівній товщіпокривних порід;
  • вивчення тріщинно-карстових вод;
  • визначення змінюваності фізико-механічних властивостей гірських порід (карстівнихта покривних);
  • вивчення напружено-деформованого стану масиву гірських порід у межах карстівноїтовщі;

9)при обґрунтуванні в програмі виконання робіт використовують статичне, динамічне,вібраційне зондування, радіоізотопний каротаж для вирішення завдань:

  • виявлення та оконтурювання у товщі покривних порід ослаблених розущільнених зон іпорожнин;
  • виявлення та оконтурювання слабких ґрунтів як поверхневих, так і похованих карсто-вих форм рельєфу;
  • уточнення геологічного розрізу, в тому числі вивчення рельєфу покриву скелевихпорід у разі їх залягання на досяжній для зондування глибині;

  1. для визначення фільтраційних властивостей порід, встановлення проникних зон іліній (зон) течії підземних вод, швидкості фільтрації виконують польові дослідно-фільтраційні роботи: кущові відкачування з декількома променями спостережних свердло-вин; кущові наливи у свердловини; нагнітання води та повітря у свердловини, а також засто-совують індикаторні методи (хімічний, електрохімічний, калориметричний, радіоіндика-торний);
  2. лабораторні роботи повинні включати визначення складу, стану і фізико-механічнихвластивостей як розчинних, так і нерозчинних порід, що входять до складу карстівної товщіта покриваючих відкладень, в тому числі вивчення заповнювача карстових порожнин ітріщин. Визначають хімічний склад підземних і поверхневих вод, їх агресивність докарстівних порід аналітичними і експериментальними методами.

Загальну кількість лабораторних визначень встановлюють залежно від необхідності отримання характеристики всіх основних літологічних різниць та інженерно-геологічних елементів, що входять до складу карстівної та покривної товщ, заповнювача карстових порожнин, усіх водоносних горизонтів і гідрохімічних зон.

За обґрунтування в програмі виконання робіт виконують спеціальні експериментальні дослідження розчинення гірських порід агресивними водами та промисловими стоками й визначення суфозійної стійкості;

  1. при вишукуваннях для проектування великих і складних об'єктів, а за необхідності йневеликих об'єктів, проводять стаціонарні спостереження за зміною напружено-деформова-ного стану масиву гірських порід, режимом підземних вод, за розвитком проявів карсту наземній поверхні. їх треба проводити у комплексі зі стаціонарними гідрометеорологічнимиспостереженнями;
  2. при вишукуваннях у карстових районах потрібно чітко дотримуватись вимог з охоро-ни навколишнього природного середовища, передбачати та вживати заходів, що унеможлив-люють порушення геолого-гідрогеологічної обстановки буровими, дослідно-фільтра-ційними та іншими роботами, які можуть призвести до небезпечної активізації карсту, пов'я-

С. 26 ДБН А.2.1-1:2008

заних із ним суфозійних процесів, провалів та осідань у товщі ґрунтів і на земній поверхні. Обов'язковим є ліквідаційний тампонаж свердловин глиною або цементним розчином і контроль за своєчасним та якісним його виконанням;

3.2.9.2у районах розвитку суфозійних процесів:

  1. виконують комплекс польових і лабораторних робіт (у місцях просідання та провалівземної поверхні також), щоб отримати дані про суфозійну стійкість ґрунтів (гранулометрич-ний склад, вміст розчинних солей), гідрогеологічні особливості та наявність порожнин у ма-сиві ґрунтів.
  2. за результатами інженерно-геологічних вишукувань встановлюють:

  • тип суфозійного процесу (механічний, хімічний);
  • глибину поширення, характер проявлення;
  • розробляють рекомендації з підвищення суфозійної стійкості масиву ґрунтів.

3.2.9.3у районах розвитку схилових процесів (зсуви, обвали):

1)на основі інженерно-геологічних вишукувань виконують:

  • інженерно-геологічне районування території за небезпекою виникнення зсувних і об-вальних процесів, а також за особливостями їх розвитку;
  • оцінку стійкості схилів і очікуваних її змін із зазначенням типу можливих зсувних і об-вальних процесів, їх місцезнаходження, розмірів, а також величин і швидкості пе-реміщення ґрунтових мас;
  • оцінку непрямих наслідків, викликаних зсувними і обвальними процесами (деформаціїіснуючих будівель і споруд, затоплення долин при утворенні обвально-зсувних загат,виникнення високої хвилі при швидкому зміщенні земляних мас у акваторію тощо);

  1. виконують маршрутні спостереження з метою оцінки ступеня відповідності розвиткупроцесів наявним інженерно-геологічним матеріалам, а також для коригування програми ви-конання вишукувальних робіт.
  2. встановлюють і додатково відображають у звіті (див. дод. Н):

  • площу і глибину охоплення схилів зсувними та обвальними процесами, динаміку їхрозвитку в часі та просторі залежно від особливостей геологічної будови і морфологіїсхилів, режиму підземних і поверхневих вод, промерзання та відтавання, інших фак-торів;
  • можливість порушення стійкості схилів розглянутими процесами і ступінь їхньої не-безпеки для об'єктів будівництва;
  • ефективність існуючих споруд інженерного захисту, як безпосередньо на ділянці вишу-кувань, так і на близьких до неї за природними умовами, рекомендації про принциповунеобхідність здійснення заходів інженерного захисту;
  • кількісну характеристику факторів, що визначають стійкість схилів, включаючи відо-мості про швидкість зсуву і обрис вірогідних поверхонь зсуву мас ґрунтів;
  • геофізичну оцінку напружено-деформованого стану масиву ґрунту та конструкційіснуючих будівель і споруд;
  • оцінку стійкості схилів у просторі та у часі в непорушених природних умовах, а також упроцесі будівництва і експлуатації проектованого об'єкта, якщо це обумовленотехнічним завданням та за наявності вихідних даних;
  • рекомендації з інженерного захисту території від зсувних і обвальних процесів;