ДБН А.2.1-1-2008 С. 9
3.2.2Для оцінки вивченості території виконують пошук та вивчення фондових і архівнихматеріалів, що містять відомості про структурно-тектонічні особливості території, орографіюта гідрографію, геологічну будову, властивості ґрунтів, гідрогеологічні умови, інженерно-гео-логічні процеси та досвід будівництва, а також інші відомості, які дозволяють зробити оцінкускладності інженерно-геологічних умов, ступеня їх вивченості і розробити програму подаль-ших вишукувальних робіт.
Попередню оцінку складності інженерно-геологічних умов і вивченості території наводять у програмі виконання робіт (технічному приписі).
У звіті про інженерно-геологічні вишукування наводять посилання на використані матеріали.
Порядок отримання і використання відомчої інформації регулюється відповідними нормативно-правовими актами та нормативними документами.
3.2.3Рекогносцирувальне обстеження території включає огляд ділянки планованої забу-дови та прилеглої території (у т.ч. опис відслонень, водотоків і виходів підземних вод, ознакпрояву інженерно-геологічних процесів, візуальне обстеження існуючої забудови), а такожрезультати опитування населення (працівників підприємства).
Рекогносцирувальне обстеження проводять за попередньо наміченими маршрутами (обстеження може бути суміщеним із маршрутними спостереженнями), а результати наносять на топографічну основу.
3.2.3.1 Маршрутні спостереження включають описання та картування відслонень та індикаторів інженерно-геологічних процесів, уточнення меж геоморфологічних елементів і екзогенних форм рельєфу, замірювання елементів залягання гірських порід у відслоненнях, оцінювання ефективності інженерної підготовки території, уточнення доступності та умов проведення польових робіт.
3.2.4Геофізичні роботи виконують з метою визначення структурно-тектонічної будови,меж розповсюдження та потужності ґрунтів різного літологічного складу і стану, властивос-тей ґрунтів, рівнів підземних вод, напрямку та швидкості водного потоку, виявлення інже-нерно-геологічних процесів і геофізичних аномалій, а також для сейсмічногомікрорайонування.
Геофізичні роботи виконують у комплексі з гірничопрохідницькими, геотехнічними та гідрогеологічними роботами або передують їм.
Рекомендовані методи геофізичних робіт наведено в дод. К.
3.2.5Бурові та гірничопрохідницькі роботи виконують для отримання інформації просклад ґрунтів і умови їх залягання, глибину залягання ґрунтових вод та інших водоносних го-ризонтів, наявність напору та особливості рівневого режиму; відбору зразків ґрунтів і пробводи для лабораторних випробувань; виконання польових досліджень властивостей ґрунтів;обладнання системи спостережень за компонентами геологічного середовища; встановленнямеж прояву інженерно-геологічних процесів.
С. 10 ДБН А.2.1-1:2008
За необхідності вивчення сфери взаємодії проектованих будівель і споруд з геологічним середовищем, існуючою забудовою, а також за наявності небезпечних процесів необхідно розміщувати додаткові виробки за межами контуру проектованої будівлі (споруди).
Таблиця 3.1 - Мінімальна кількість гірничих виробок у межах контурів будівлі (споруди) і відстань між ними
|
Категорія складності інженерно-геологічних умов |
Відстань між гірничими виробками (м) - у чисельнику; мінімальна кількість (шт.) - у знаменнику |
||
|
|
Рівень відповідальності будівель та споруд |
||
|
|
I |
II |
III |
|
I (прості) |
75-50 не менше 3 |
100-75 не менше 3 |
100-75 1-2 |
|
II (середньої складності) |
40-30 не менше 4-5 |
50-40 не менше 3 |
50-40 1-2 |
|
III(складні) |
25-20 не менше 4-5 |
30-25 не менше 3 |
30-25 не менше 3 |
|
Примітка. Максимальні відстані між виробками треба приймати для будівель та споруд малочутливих до нерівномірних осідань, мінімальні - для чутливих. |
3.2.5.6 Глибини гірничих виробок при вишукуваннях для будівель і споруд на природній основі призначають із урахуванням зони взаємодії з геологічним середовищем і величини стискуваної товщі ґрунтів, із заглибленням в підстильні ґрунти на 1...2 м.
На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями та в місцях розвитку небезпечних геологічних процесів глибина не менше 50 відсотків гірничих виробок повинна призначатися з урахуванням вимог 3.2.6.6 і 3.2.9.
ДБН А.2.1-1-2008 С. 11
За відсутності даних про стискувану товщу ґрунтів, глибини гірничих виробок допускається встановлювати відповідно до табл. 3.2.
На ділянках поширення скельних ґрунтів з тектонічними порушеннями глибину гірничих виробок встановлюють програмою вишукувань.
Таблиця 3.2 - Рекомендована глибина гірничих виробок при зведенні будівель із різними основами
|
Будівля на стрічкових фундаментах |
Будівля на окремих опорах |
||
|
навантаження на фундамент, кН/м (поверховість) |
глибина гірничої виробки від підошви фундаменту, м |
навантаження на опору, кН |
глибина гірничої виробки від підошви фундаменту, м |
|
до 100 (1) |
4-6 |
до 500 |
4-6 |
|
200 (2-3) |
6-8 |
1 000 |
5-7 |
|
500 (4-6) |
9-12 |
2 500 |
7-9 |
|
700 (7-10) |
12-15 |
5 000 |
9-13 |
|
1 000 (11-16) |
15-20 |
10 000 |
11 -15 |
|
2 000 (понад 16) |
понад 20 |
15 000 |
12-19 |
|
— |
— |
50 000 |
понад 19 |
При навантаженні на кущ висячих паль понад 3 000 кН, а також при суцільному полі паль під всією спорудою глибину 50 відсотків виробок у нескельних ґрунтах встановлюють нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 10 м.
Глибину гірничих виробок при обпиранні або зануренні паль у скельні ґрунти приймають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 2 м.
Для паль, що працюють тільки на висмикування, глибини виробок і зондування призначають нижче кінця паль на 1 м.
За наявності в масиві скельного ґрунту прошарків сильно вивітрілих різновидів і (або) не-скельного ґрунту глибину виробок встановлюють у програмі вишукувань, виходячи з особливостей інженерно-геологічних умов і проектованих об'єктів.
3.2.5.9На ділянках огороджувальних і водорегулювальних дамб (гребель) водотоків і на-копичувачів промислових відходів і стоків (хвосто- і шламосховищ, гідрозоловідвалів тощо)висотою до 15...25 м гірничі виробки розміщують по осях дамб через 50... 150 м залежно відскладності інженерно-геологічних умов та з урахуванням вимог відомчих нормативних доку-ментів.
У складних інженерно-геологічних умовах і при висоті дамб більше 12 м необхідно намічати додатково через 100...300 м поперечники не менше ніж з трьох виробок.
Глибини гірничих виробок приймають із урахуванням зони взаємодії дамби з геологічним середовищем (стискуваної товщі та зони фільтрації), але не менше полуторної висоти дамб. За необхідності оцінки фільтраційних втрат глибини гірничих виробок повинні бути не менше подвійної-потрійної величини підпору у дамб висотою до 15...25 м, відлікову-ючи від основи дамби. У випадку залягання водотривких ґрунтів на меншій глибині виробки слід проходити нижче їх покрівлі на 3 м.
С. 12 ДБН А.2.1-1:2008
3.2.5.10У межах чаш накопичувачів промислових відходів і стоків проходку додатковихгірничих виробок передбачають за необхідності уточнення результатів попередніх основнихвишукувань.
Кількість поперечників у чаші накопичувачів встановлюють залежно від геолого-гідроге-ологічних умов території з урахуванням створів спостережних свердловин за режимом підземних вод, розташованих у чаші накопичувачів. Відстань між поперечниками не повинна перевищувати 200...400 м, а відстань між гірничими виробками в створі - 100...200 м.
За межами контурів чаш накопичувачів гірничі виробки розташовують по поперечниках, орієнтованих по напрямках передбачуваного розтікання й руху промислових стоків, а також у бік найближчих водотоків, водойм, водозаборів підземних вод, населених пунктів, цінних сільськогосподарських і лісових угідь, які перебуватимуть у зоні впливу накопичувачів.
Відстані між гірничими виробками на поперечниках від контуру накопичувача до об'єктів у зоні їх впливу приймають від 300 м до 2000 м залежно від складності гідрогеологічних умов і довжини поперечника (мінімальні відстані у складних умовах або при довжині поперечника до 1000 м, а максимальні у простих умовах або при довжині поперечника більше 10000 м).
Глибини виробок приймають не менше 3 м нижче рівня підземних вод. Частину виробок (не менше 30 відсотків) необхідно проходити до витриманого водоупору або у всіх випадках не менше полуторної величини підпору.
Глибини виробок встановлюють до 5 м, а за близького залягання ґрунтових вод - на 1.. .2 м нижче їх рівня. На кожній ділянці з характерними ґрунтовими умовами слід проходити не менше трьох виробок до глибини 8... 10 м. Для оцінки можливого забруднення ґрунтових вод частину виробок проходять на 1...2 м нижче водотривкого шару ґрунтів.
3.2.5.13На ділянках трас лінійних споруд типового та індивідуального проектування (зве-дення штучних споруд, виїмок, насипів тощо) розміщення та глибину виробок приймаютьвідповідно до дод. Л.
3.2.5.14По трасах повітряних ліній електропередачі гірничі виробки мають бутирозміщені у місцях розташування опор: від однієї виробки на ділянку І та II категорії склад-ності інженерно-геологічних умов, до 4-5 виробок - у складних та особливо складних умовах(категорії IIIта IIIа).
Глибини виробок встановлюють відповідно до табл. 3.2 та дод. Л, а для пальових фундаментів проміжних опор - на 2 м нижче найбільшої глибини занурення кінця паль і для кутових опор - не менше ніж на 4 м нижче занурення нижнього кінця паль.
На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями глибина виробок повинна бути збільшена із необхідності їх проходження на повну потужність.
3.2.5.15При вишукуваннях для будівництва висотних локальних споруд (башт, труб,щогл тощо) кількість виробок повинна бути не менше трьох при віддаленні від центра спору-ди не більше 20 м.
