Примітка 2. Коефіцієнт відбиття р = .

Фо

ПриміткаЗ. Див. ISO 8995

  1. відбитий блиск (reflected glare)

Блиск унаслідок дзеркального відбиття від полірованих або глянцевих поверхонь.

  1. Примітка. Див. ISO 8995відносна вологість; RH (relative humidity; RH)

Відношення (x 100) парціального тиску водної пари в повітрі до тиску насиченої водної пари за тієї самої температури і тому самому загальному тиску

[ISO 13731:2001,2.96]

  1. реверберація (reverberation)

Продовження звуку в закритому просторі після зупинки джерела звуку, результат відбиття від обмежувальних поверхонь приміщення

[ISO 9241-6:1999, 3.21]

  1. температура повітря; ґа(air temperature; ta)

Температура навколишнього повітря, виміряна сухим термометром.

Примітка. Вимірюють у градусах Цельсія (°С).

[ISO 13731:2001,2.2]

  1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ СЕРЕДОВИЩА

Нижче наведено дев’ять основних ергономічних принципів, яких треба дотримуватися для прийнятного проектування середовища.

Примітка 1. Важливо знати, що особливості проектування, стосовні кожного окремого принципу проектування середовища, можуть впливати на інші принципи.

Принцип 1. Під час проектування середовища приміщення керування основну увагу необхідно зосередити на вимогах до завдань оператора та зручності його роботи.

Принцип 2. Щоб досягти оптимальної продуктивності праці та зручності роботи оператора, необхідно відповідно до його потреб регулювати як рівень освітлення, так і температуру повітря.

Принцип 3. У разі суперечливості різних характеристик навколишнього середовища (напри­клад, теплового режиму, якості повітря, освітлення, акустики, вібрації, дизайну інтер'єра та есте­тики) потрібно знайти баланс, який задовольняв би експлуатаційні потреби.

Примітка 2. Одним з методів отримання балансу є проведення консультацій спеціалістами з питань людського чинника та ергономіки для пошуку оптимального компромісу між суперечливими вимогами, наприклад, проектування такої системи освітлення, де в оновленому центрі керування старе й нове устатковання працюватиме паралельно.

Принцип 4. Проектуючи центр керування, необхідно враховувати інформацію стосовно зо­внішніх чинників умов експлуатації (наприклад, безпеки, погодних умов).

Принцип 5. Чинники навколишнього середовища взаємопов’язані і їх треба розглядати цілісно, тобто необхідно врахувати всю організацію навколишнього середовища (наприклад, взаємодію між системами кондиціювання, які спричинюють шум, і акустичним середовищем).

Принцип 6. Проектування середовища треба використовувати для зменшення негативного впливу позмінної роботи, наприклад, підвищення температури навколишнього повітря вранці.

Примітка 3. Додатковим підходом може бути удосконалення графіка позмінної роботи.

Принцип 7. Проект систем середовища має враховувати майбутні зміни (наприклад, устатко­вання, компоновки автоматизованого робочого місця, організації роботи).

Примітка 4. Цього можна досягти проектуванням гнучкості (розміщення освітлення, вентиляційних каналів тощо). Інший можливий спосіб — резервування додаткових можливостей систем середовища.

Принцип 8. Якість робочого середовища має стати невід’ємною частиною загального процесу проектування центрів керування, як показано на рисунку 1.

Примітка 5. Стадії, показані на рисунку 1, є частиною ширшого процесу, описаного в ISO 11064-1.

Принцип 9. Щоб досягти прийнятного балансу між спорудами, устаткованням і середовищем центру керування, необхідно скористатися ітеративним і міждисциплінарним підходом до проекту­вання. Цей підхід має бути перевірено й оцінено під час розроблення проекту.

Примітка 6. Цей підхід необхідний, тому що проектні характеристики більшості будівель і устатковання потенційно впли­вають на проект середовища центру керування. Наприклад, тепловіддача освітлювальних приладів може вплинути на систему кондиціювання повітря.



Рисунок 1 — Загальний процес проектування середовища приміщення керування

  1. ВИМОГИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. Ергономічні аспекти й тепловий режим

      1. Під час проектування прийнятного теплового режиму необхідно враховувати такі чинни­ки, як проект будинку, діяльність оператора й кліматичні чинники. Має бути враховано наведене нижче:

  • характер і діапазон діяльності оператора (в положенні сидячи або стоячи);

  • типовий одяг, що мають носити оператори (зокрема й індивідуальний захисний одяг);

  • кількість операторів і графік роботи;

  • загальна тепловіддача від устатковання й освітлення;

  • розміщення приміщення керування відносно сонячного світла;

  • вимоги до герметизованих приміщень, якщо такі є;

  • теплопередача від зовнішніх стін;

  • кількість дверей та вікон;

  • захисні властивості будівельних матеріалів;

  • можливості захисту від прямих сонячних променів;

  • географічне розташування будівлі.

  1. Дотримуючись відповідного контролю кліматичних умов, потрібно уникати локального нагрівання приміщення керування тепловим випромінюванням або нагрітим повітрям.

  2. Системи опалення, вентилювання та кондиціювання повітря (HVAC) мають забезпечувати прийнятний кліматичний режим внутрішнього середовища (тобто температури повітря, вологості та швидкості повітря) за будь-яких зовнішніх теплових умов.

Національна примітка

HVAC — скорочення з англійської мови: Heating, Ventilation and Air Conditioning (опалення, вентилювання та кондицію­вання повітря).

Примітка 1. Рекомендовані величини наведено в додатку А.

Примітка 2. Вимоги до приміщень керування, розташованих за межами регіонів помірного клімату, можуть відрізнятися через характер навколишнього середовища, наприклад, в умовах дуже жаркого клімату.

  1. Людина-оператор повинна мати відповідну апаратуру для контролювання і моніторингу температури в разі, якщо системи HVAC не забезпечують прийнятних кліматичних умов внутріш­нього середовища.

Примітка. Рекомендовані величини наведено в додатку А.

  1. Визначаючи теплові характеристики, треба враховувати діапазони, подані в додатку А, для таких змінних величин, що стосуються середовища з помірним кліматом:

  • температури повітря (fa);

  • середньої випромінюваної температури;

  • швидкості повітря (у);

  • вологості.

Примітка. Взаємозв'язок між тепловим середовищем, якістю повітря й акустикою зображено на рисунку 2.

  1. Ергономіка та якість повітря

    1. Необхідно контролювати потоки повітря, щоб уникнути протягів. Щоб досягти цього, необхідно перевіряти швидкість повітря.

Примітка. Правильна організація потоків повітря має містити ретельний розподіл його входів і виходів.

  1. Решітки вентиляційних устроїв мають бути розташовані так, щоб не заважати входу й виходу повітря і сприяти його розподілу по всьому приміщенню.

  2. Системи кондиціювання/подавання повітря потрібно проектувати так, щоб уникати вібрацій і мінімізувати шум від роботи систем.

  3. Коефіцієнт зміни повітря (тобто відношення між продуктивністю системи HVAC і фізич­ним об’ємом приміщення керування) необхідно відрегулювати для забезпечення хорошої якості повітря.

Примітка. Джерела інформації подано в «Бібліографії».

Розрахункові
параметри


Результати


Засоби


Цілі


Рисунок 2 — Головні чинники проектування теплового середовища, якості повітря й акустичних параметрів


  1. Потрібно уникати доступу пилу та інших частин зі стелі і покриву підлоги до системи HVAC (під час фізичного розміщення входів/виходів системи HVAC, прибирання приміщень тощо).

  2. Розташування повітроводів має враховувати вимоги до прибирання і технічного обслу­говування.

  3. У таких приміщеннях, як туалети, їдальні, роздягальні, приміщення для куріння треба підтримувати нижчий тиск повітря, ніж в інших зонах, щоб уникати доступу неприємних запахів у ці зони.

  4. Оператори мають бути захищені від забруднення повітря через систему повітропостачання.

Примітка. Інформацію щодо гранично допустимих концентрацій (TLV) наведено в «Бібліографії».

Національна примітка

TLV — скорочення з англійської мови: threshold limit value (гранично допустима концентрація).

  1. Потенційне засмічування зовнішніми джерелами твердих частинок, наприклад піску, будівельних матеріалів, рослинних хімікатів, необхідно контролювати, спроектувавши відповідну систему повітропостачання.

  2. Розглядаючи питання охорони праці й безпеки, потрібно враховувати навмисне уведен­ня матеріалів до систем розподілу повітря.

  3. Прилади для зволожування повітря, наприклад парові зволожувачі, мають бути такими, щоб мінімізувати розмноження мікроорганізмів, зокрема бактерій, які спричиняють хворобу легіо­нерів і грибок.

  4. Розробляючи систему повітропостачання приміщення керування, необхідно забезпечити такі захисні заходи:

  • вибір нетоксичних будівельних матеріалів (особливо в разі пожежі);

  • відокремлення робочих зон операторів від устатковання, яке може спричинити забруднення середовища (наприклад, фотокопіювального/такого, що виділяє озон устатковання, акумуляторного приміщення);

  • вибір прийнятного коефіцієнта зміни повітря для зменшення концентрації забруднення;

  • застосування спеціальних заходів безпеки і засобів індивідуального захисту в разі підозри на конкретний ризик (наприклад, на хімічне забруднення);

  • використання герметично закритих приміщень керування в разі надзвичайної небезпечності та забруднення робочих приміщень;

  • встановлення систем виявлення газу в повітрі;

  • встановлення систем пожежогасіння з використанням нетоксичних речовин.

Чинники, необхідні для досягнення відповідної якості повітря зображено на рисунку 2.

  1. Ергономіка й освітлення

    1. Проектування освітлення має:

  • забезпечити гнучкість низки різних візуальних завдань (зокрема, наприклад, роботу з елек­тронною технікою та паперами), які виконують різні оператори різного віку тощо;

  • оптимізувати зорову діяльність на робочому місці;

  • мінімізувати зниження продуктивності роботи людини;

  • підвищити безпеку;

  • підвищити розбірливість інформації — як з активного, так і з пасивного дисплея);

  • підвищити пильність оператора;

  • покращити комфорт і здоров’я оператора;

  • за потреби, полегшити читання вертикально й горизонтально друкованих матеріалів на авто­матизованому робочому місці;

  • полегшити читання настінних таблиць або довідкових матеріалів;

  • полегшити перегляд самоосвітлюваного устатковання, наприклад моніторів внутрішнього телебачення (CCTV), відеотерміналів (VDTs), попереджувальних указівників і табло стану безпеки;

  • полегшити читання світлових дисплеїв або пультів керування;

  • полегшити читання дисплеїв, що перебувають поза робочим місцем.

  1. Світлове забезпечення має відповідати зоровим вимогам до виконання завдань, які треба виконувати в робочому середовищі, та враховувати вимоги до звичайної роботи й роботи в аварійних ситуаціях, а також вплив штучного й природного світла.

Примітка. У разі, якщо значний обсяг роботи оператора пов'язаний з використанням великої кількості самоосвітлюваних приладів, його робоче місце потребує місцевого освітлення. Це може спричинити потребу в застосуванні неяскравого загального освітлення.

  1. Індивідуальне освітлення для виконання завдання не має бути джерелом яскравого світла для інших людей, які працюють у приміщенні.

  2. Оператори повинні мати певні органи керування місцевим освітленням автоматизованого робочого місця.

  3. Планування освітлення має запобігати появі завіси відбиттів на екранах і відблисків на них.

  4. Системи освітлення мають враховувати майбутні зміни устатковання, компонування робочого місця, процедур керування та колективної роботи. Необхідно розглядати варіанти пере­будови освітлення.

  5. Розташування вікон, верхнього освітлення та фіксованих світильників має максимально зменшувати ймовірність появи відбиттів і відблисків.

  6. Для підтримання зв'язку персоналу приміщення керування із зовнішнім світом необхідно використовувати природні джерела освітлення, наприклад денне світло з вікон і від зовнішніх споруд.

  7. Щоб уникнути утруднень від інтенсивного денного світла, потрібно забезпечити його належне керування.

Примітка. Вікна мають психологічне значення.

  1. Необхідно враховувати різницю вимог до сприйняття візуальної інформації, поданої на електронних екранах (наприклад, у разі читання текстів, перегляду схем) і на неекранних засо­бах (наприклад, читання тексту на креслениках, перегляду настінних дисплеїв), які можуть пере­бувати в одному робочому середовищі.

  2. Якщо встановлено рівні освітлення, необхідно підтримувати ці рівні протягом строку експлуатації джерела світла.

  3. Для створення хороших зорових умов необхідно знайти збалансовані значення коефі­цієнта яскравості в полі зору.

  4. Необхідно уникати відблиску незалежно від його джерела, наприклад, освітлення, відбит­тів і надмірних відмінностей яскравості в полі зору. Оцінку відблиску освітлювального устатковання треба визначати використанням методу СІЕ Уніфікований коефіцієнт блиску (див. ISO/CIE 8995). Значення уніфікованого коефіцієнта блиску (UGR) для освітлювального устатковання не має пере­вищувати значень, наданих в ISO/CIE 8995.

  5. Освітлювальні засоби, наприклад, вікна чи верхнє світло, потрібно розташовувати так, щоб не створювати відблисків під час перегляду колективних дисплеїв з автоматизованого робо­чого місця.

  6. Розробляючи технічні умови, необхідно враховувати потреби людей з вадами зору.

  7. Системи освітлення повинні містити різні джерела світла — як природні, так і штучні, якщо це можливо.