- для підлог або інших поверхонь: босим або взутим;
- для стану поверхні (суха, волога, обмерзла, змащена, полірована).
5.3.2.7.3 Доречним є визначення класів із слизькості. При цьому слід ураховувати те, що вимоги до слизькості існують тільки для деяких специфічних застосувань.
5.3.2.7.4 Запобігання падінню після спотикання чи зачеплення досягається установленням пристроїв для забезпечення необхідного освітлення (світильники, аварійні пристрої), їх характеристики (світлова потужність, ємність тощо) визначаються нормативними документами на відповідну продукцію.
5.3.2.7.5 Запобігання падінню через зміни в рівні досягається за рахунок похилу, розміру проступу, висоти сходів тощо.
5.3.5.7.6 Для запобігання падінню через раптові зниження рівня підлоги необхідна наявність поручнів, балюстрад та парапетів, які мають характеризуватись:
- висотою над підлогою;
- можливістю подолання дітьми;
- розмірами отворів, які унеможливлюють застрявання або провалювання в них дітей;
- стійкістю до горизонтального поштовху.
5.3.2.7.7 Вікна та двері повинні обладнуватись запобіжними шпінгалетами та петлями.
5.3.3 Прямі впливи
5.3.3.1 Ризик прямих впливів стосується поранення чи смерті користувачів, що перебувають всередині чи ззовні будівельного об'єкта, через випадкові чи невипадкові контакти (впливи, зіткнення) з будівельним об'єктом або його частинами (елементами).
5.3.3.2 Зокрема цей ризик стосується:
- контактів між користувачами та елементами або частинами будівельного об'єкта (двері, вікна тощо);
- контактів між користувачами та частинами будівельного об'єкта в результаті нещасних випадків (наприклад, провалювання скрізь слабкий елемент) чи специфічні обставини (наприклад, відмова освітлення);
- контактів користувачів з падаючими елементами, складовими частинами будівельного об'єкта;
- ризиків нещасних випадків у результаті руху транспортного засобу.
5.3.3.3 Характеристиками будівельних об'єктів чи їх елементів, які впливають на рівень ризику, є:
- геометричні параметри (наприклад, висота приміщення);
- наявність гострих чи ріжучих крайок;
- характер поверхонь (твердість, шорсткість тощо);
- реакція на удар (міцність, здатність перешкоджати проникненню падаючих людей чи елементів, крихкі властивості, розмір уламків тощо);
- сили, що можуть бути прикладені до користувачів будівельних об'єктів (наприклад, від автоматичних дверей).
5.3.3.4 Рівень ризику прямих впливів залежить від наявності запобіжних пристроїв для обмеження чи попередження доступу до небезпечних елементів і може бути мінімізованим через вимоги до проекту будівельного об'єкта ніж до виробів.
5.3.3.5 Суттєвими характеристиками будівельних виробів, які вимагають гармонізації нормативних документів, є:
- для автоматичних виробів (наприклад, двері) - сила, прикладена до тіла, та характеристика запобіжних пристроїв;
- для дверей, балюстрад та вікон із склінням - визначеність геометрії скління та видимість прозорих перепон;
- для сходів, площадок, дверних прорізів - висота приміщення;
- для спіральних сходів - визначеність геометрії;
- для світильників - потужність та світлова продуктивність;
- для знаків запасних виходів - визначеність геометрії знаку, його видимість та чіткість;
- для коливальних дверей - визначеність геометрії прозорих елементів та їх видимість;
- для виробів, які викликають ризики нещасних випадків, - механічний опір та стійкість.
5.3.3.6 Вимога, яка є загальною для всіх будівельних виробів і має бути відображена у нормативних документах, пов'язана з виключенням ризику порізів від гострих крайок доступних виробів та зменшення ризиків контактів з потенційно небезпечними частинами виробів.
5.3.4 Опіки
5.3.4.1 Ризик опіків може бути наслідком:
- контакту з гарячими частинами будівельного об'єкта чи обладнання;
- контакту через розпилення гарячих рідин або занурення в них;
- впливу випромінюючих джерел.
5.3.4.2 Відповідно до 5.3.4.1 ризик опіків стосується термічного потоку, який одержано користувачем будівельного об'єкта. Ступінь одержаного опіку залежить від температури об'єктів чи середовища.
5.3.4.3 Вимогами безпеки щодо ризиків опіку є температурний критерій (поверхнева температура, температура рідин, температура випромінювання) і ступінь доступності небезпечних частин елементів будівельних об'єктів.
5.3.4.4 Пов'язані з ризиком опіків робочі характеристики будівельних об'єктів стосуються головним чином обладнання для обігрівання приміщень, зберігання та розподілення гарячої води та інших рідин. Беруться до уваги і деякі частини освітлювального обладнання, механічного чи електричного устаткування, які в нормальному чи аварійному режимах могли б спричинити опіки користувачам.
5.3.4.5 Засоби для зменшення ризику повинні обмежити можливість контакту з устаткуванням, знизити температуру будівельних конструкцій та температуру відповідних рідин.
5.3.4.6 У деяких випадках експлуатація будівельних об'єктів та обладнання не дозволяє зменшити ризики опіків. У цих випадках попередження ризику залежатиме від навчання користувачів.
5.3.4.7 Відповідно до 5.3.4.5 та 5.3.4.6 може бути введена диференціація "активних" і "неактивних" частин деякого обладнання.
5.3.4.8 Для поверхневої температури має бути встановлений обмежений перелік температурних класів відповідно до різних рівнів захисту.
5.3.4.9 3 огляду на ризики опіків, у нормативних документах категорії А мають бути поставлені вимоги до будівельних виробів:
- характеристика обладнання, що використовується;
- технічна характеристика виробу чи відповідного обладнання;
- наявність специфічних запобіжних пристроїв.
5.3.4.10 Нормативні документи категорії В стосовно вимог до обладнання для виробництва, розподілення та повернення тепла, видалення диму та газів, для приладів з контролю, регулювання чи обмеження температури повинні виходити з наступного.
5.3.4.10.1 Для апаратури, обладнання та систем для виробництва, розподілу та видилення тепла необхідне:
- визначення та термінологія, пов'язані з апаратурою і обладнанням для обігрівання та виробництва гарячої води;
- формулювання характеристик для виготовлення цих виробів;
- вимірювання температурних рівнів, які можуть бути досягнуті в нормальному чи очікуваному функціонуванні активних та неактивних доступних частин;
- непроникність відповідних частин і з'єднань;
- випробування чи методи вимірювання для перевірки або визначення цих характеристик.
5.3.4.10.2 Газове обладнання в цій категорії повинно бути характеризоване згідно з 5.3.4.10.1.
5.3.4.10.3 У нормативних документах категорії В на пристрої контролю та керування (термостати, пристрої регулювання потоку, контролю температури, зменшення тиску, відключення електроживлення тощо), необхідна гармонізація щодо:
- узгодженості термінів та їх визначень;
- формулювання характеристик точності (гістерезис), чутливості, температурної незмінності;
- методів випробування та визначення цих характеристик;
- підготовки, за необхідності, виконавчих класів для виробів (наприклад, щоб диференціювати відмовностійкі пристрої від інших).
5.3.4.10.4 Для випромінюючих нагрівачів та теплових генераторів необхідна гармонізація для визначення методів випробувань та/чи методів обчислення теплових ефектів на різній відстані від апарата.
5.3.4.10.5 Більшість виробів, що пов'язані з виробництвом, розподілом та виділенням тепла, охоплено нормативними документами відповідних галузей. У цих випадках гармонізація має проходити в межах структури цих нормативних документів з урахуванням вимог цих норм.
5.3.5 Електричний удар та електрошок
5.3.5.1 Ризик електричного удару та електрошоку може бути наслідком:
- удару блискавки у будівельний об'єкт або у його користувачів;
- напруги систем електроживлення на частинах будівельного об'єкта, з якими можливий контакт його користувачів.
5.3.5.2 На ризик удару блискавки у будівельний об'єкт може впливати розташування і висота будівельного об'єкта стосовно оточення.
5.3.5.3 Ризик того, що напруга системи електроживлення досягає частини будівельного об'єкта, з яким може контактувати користувач, залежить від власне проекту системи, рівня напруги та обставин експлуатації (наприклад наявність вологи). Для систем електропостачання з більш високою напругою ризик виникає також і на деякій відстані від частин системи під напругою.
5.3.5.4 Одним із факторів запобігання ризику електричного удару є належне проектування будівельних об'єктів та виконання будівельних робіт.
5.3.5.4.1 Для запобігання ризику електричного удару блискавки будівельний об'єкт має бути забезпечений блискавкозахисною системою, яка повинна містити пристрої перехвату, провідники розряду та заземлення.
5.3.5.4.2 Запобігання ризику електричного удару та електрошоку від напруги систем електроживлення із напругою, більшою ніж визначений рівень, досягається відсутністю контакту користувачів з системою або забезпеченням перебування їх на певній відстані від частин системи.
5.3.5.4.3 Запобігання ризику електричного удару та електрошоку через наявність електричної напруги на частинах будівельного об'єкта досягається заходами щодо захисту від попадання під напругу його частин (включаючи систему електроживлення) за специфічних обставин (наприклад, під час дощу).
5.3.5.4.4 Запобігання ризику електричного удару та електрошоку від систем електроживлення сигнального обладнання для дорожнього руху та вуличних ліхтарів досягається заходами щодо відсутності контактту між користувачами доріг та частинами будівельних об'єктів, які є під напругою, або можуть потрапити під напругу (наприклад, через транспортні засоби).
5.3.5.5 Наступним фактором запобігання ризикам електричного удару та електрошоку є певні характеристики будівельних виробів.
5.3.5.5.1 Вироби для елементів блискавкозахисних систем виготовляються за різними нормативними документами категорії В. Необхідна гармонізація цих нормативних документів.
5.3.5.5.2 Вимоги до високо- та низьковольтних систем електроживлення повинні враховувати вимоги цих норм.
5.3.5.5.3 Для мінімізації ризиків електричних ударів від світлофору, сигналів переходу, змінних табло для повідомлень, датчиків руху, контрольного обладнання, обладнання лінії електропередачі та джерел енергії для дорожнього обладнання мають бути узгоджені рівні ізоляції та автоматичні запобіжники; безпечні
рівні напруги.
5.3.6 Вибухи
5.3.6.1 У цих нормах термін "вибух" означає ризики явищ як власне вибухів, які є наслідком швидкої термічної чи хімічної реакції, так і розривів, які є викидом системи, що містить газ підтиском.
5.3.6.2 Ризик вибухів має розглядатись з двох точок зору. З одного боку ризиком для користувачів можуть служити комунальні будівельні об'єкти (лінії постачання палива, теплогенератори, обігрівачі та зберігаючі тепло засоби, устаткування під тиском). З іншого боку ризик вибуху може бути викликаний користувачами будівельних об'єктів через необережне поводження з вибухонебезпечними матеріалами.
5.3.6.3 Вимоги для зменшення ризику вибуху для користувачів у першому випадку стосуються експлуатаційної безпеки комунальних підприємств чи об'єктів і пов'язані з їх проектуванням та виконанням будівельних робіт.
5.3.6.3.1 У залежності від типу засобів обслуговування та тисків і температур будівельні матеріали, обладнання, засоби розподілення мають відповідати матеріалам (енергоносіям), які будуть зберігатися та транспортуватися.
5.3.6.3.2 Знімні частини для з'єднань труб та інші з'єднання повинні гарантувати щільність у всіх робочих режимах.
Трубопроводи для вогненебезпечних матеріалів та матеріалів вибухового характеру мають бути обладнані перериваючим пристроєм чи вимикачем на безпечній відстані від місця вводу.
5.3.6.3.3 Для запобігання вибуху під дією надмірного тиску чи температури мають бути передбачені засоби обслуговування, які обмежують чи зменшують тиски та температуру, або переривають, виключають чи автоматично зупиняють відповідні засоби обслуговування чи лінії постачання.
5.3.6.3.4 Якщо використання ліній постачання веде до ризику вибуху, засоби обслуговування необхідно розмістити та обладнати так, щоб захистити навколишнє середовище відповідно до вимог нормативних документів категорії А. Власне засоби обслуговування мають відповідати вимогам щодо мінімізації ризику для користувачів та інших осіб настільки, наскільки це можливо.
5.3.6.3.5 У разі неможливості запобігання розвитку небезпечної та вибухової атмосфери через витік газів, парів, туману чи горючого пилу через місцеві чи експлуатаційні умови слід передбачити заходи безпеки.
5.3.6.3.6 Одним із заходів безпеки може бути використання матеріалів, які не сприяють накопиченню статичної електрики.
5.3.6.4 Другим аспектом експлуатаційної безпеки будівельних об'єктів є застосування будівельних виробів, які задовольняють вимоги вибухобезпеки.
5.3.6.4.1 Вимоги до окремих будівельних виробів (труби, баки, котли, контейнери, засоби керування, вимикачі тощо) стосовно їх вибухової безпеки мають відповідати вимогам до будівельних об'єктів (стискальна сила, температурний опір, щільність, опір зовнішнім впливам тощо).
5.3.6.4.2 При формулюванні вимог стосовно вибухової безпеки окремих будівельних виробів необхідно брати до уваги нормативні документи щодо:
- посудин, що знаходяться під тиском (труби, котли тощо);
- електричного обладнання для експлуатації у потенційно вибуховому середовищі;
- електричного обладнання для експлуатації у потенційно вибуховій атмосфері із застосуванням деяких типів захисту;
- електричного обладнання для експлуатації у потенційно вибухових середовищах у шахтах з наявністю рудникового газу;
- устаткування, що працює на газовому паливі.
5.3.7 Нещасні випадки через рух транспортного засобу
