Генеральні плани сільськогосподарських підприємств

Радіуси кривих по межі проїжджої частини та їх розширення біля в'їздів у виробничі будівлі встановлюється в залежності від розрахункового типу рухомого складу.

4.11. Поперечні ухили проїжджої частини при двосхилому поперечному профілю слід при­значати в залежності від типу шляхового покриття згідно з таблицею 4.3.

Таблиця 4.3

Типи дорожчого покриття

Поперечний ухил проїжджої частини, %

Капітальні з покриттям:

 асфальтобетонним та цементобетонним

 інших видів

15-20

20-25

Полегшені

25-30

Перехідні.

30-35

Нижчі

35-40

Поперечні ухили узбіччя слід приймати на 10-20% більше поперечних ухилів проїжджої частини.

4.12. Ширину воріт для в'їздів на територію сільськогосподарських підприємств слід прий­мати на 1,5 м більше ширини, прийнятої для цих підприємств типів автомобілів або сільсько­господарських машин, але не менше 4,5 м, а ширину воріт для залізничних в'їздів приймати:

*  для колії 1520 мм — згідно з ГОСТом 9238-83;

*  для колії 750 мм — згідно з ГОСТом 9720-76.

4.13.  Вводи залізничних колій в будівлі сільськогосподарських підприємств, як правило, повинні бути тупиковими. Наскрізні залізничні вводи допускаються тільки при відповідному обгрунтуванні. В разі вводу залізничних колій в будівлі необхідно влаштовувати перед ворітьми пряму горизонтальну дільницю завдовжки не менше найдовшого вагона або локомотива. В умовах реконструкції сільськогосподарських підприємств, будівель та споруд довжину цієї дільниці дозволяється зменшувати до 2 м, передбачаючи в необхідних випадках розширення воріт будівлі з урахуванням забезпечення габариту наближення будівлі. В'їзд тепловозів та локомотивів в середину складів з категорією виробництва по пожежній небезпеці «А», «Б» та «В» не допускається.

4.14. Відстань від будівель та споруд до краю проїжджої частини автомобільних шляхів слід приймати згідно з таблицею 4.4.

Таблиця 4.4

Будівлі та споруди

Відстань, м

1  Зовнішні межі стін будівель:

 а) в разі відсутності в'їзду в будівлю та при довжині будівлі до 20 м

 б) те саме, більше як 20 м

в) в разі наявності в'їзду в будівлю для електрокар, автокар, автонавантажувачів та двоосних автомобілів

г) в разі наявності в'їзду в будівлю триосних автомобілів

1,5

3

8

12

2. Огорожа майданчиків підприємства

1,5

3. Огорожа опор естакад, освітлювальних стовпів, щогол та інших споруд

0,5

4. Огорожа частини підприємства, що охороняється

5

5. Осі паралельно розміщених шляхів колії 1520 мм

3,75

6. Те саме, колії 750 мм

3

4.15. До будівель та споруд по всій їх довжині повинен бути забезпечений вільний під'їзд з твердим покриттям пожежних машин: з одного боку будівлі або споруди —при ширині їх до 18 м та з двох боків — при ширині більше як 18 м.

Відстань від межі проїжджої частини шляхів або спланованої поверхні, що забезпечує під'їзд пожежних машин до будівель та споруд, повинно бути не більше як 25 м, а до багатопо­верхових — не більше як 8 м.

4.16. До водойм, які є джерелом протипожежного водопостачання, а також до градирень, бризкальних басейнів та інших споруд, вода  з яких може бути використана для тушіння пожежі, слід передбачати під'їзди з майданчиками для розвороту транспорту розміром не менше 12 м х

12м.

4.17. Відстань між будівлями та спорудами сільськогосподарських підприємств в залежності від ступеня їх вогнестійкості слід приймати згідно з обов'язковими додатками 6 та 7.

4.18. Відстань між будівлями, які освітлюються через вікна, повинна бути не менше найбіль­шої висоти (до верху карнизу) будівель, розмішених навпроти.

4.19.  Перехрещення на майданчиках сільськогосподарського підприємства транспортних потоків готової продукції, кормів, посліду та гною не допускається.

4.20. На генеральному плані сільськогосподарських підприємств, площа яких перевищує 5 га, потрібно передбачати не менше двох в'їздів, відстань між якими по периметру огорожі повинна бути не більше 1500 м.

4.21. При використанні відходів виробництва при будівництві шляхів слід враховувати їх можливу агресивність та токсичність по відношенню до навколишнього середовища. Застосу­вання таких відходів повинно узгоджуватися з санітарно-епідеміологічною та іншими кон­трольними службами.

4.22. Траси шляхів, по можливості, слід прокладати по межах полів сівозмін та межах угідь господарств.

4.23. При розробці генеральних планів сільськогосподарських підприємств слід передбача­ти заходи по запобіганню забрудненню навколишнього середовища шкідливими хімічними сполуками (CO, PIта ін.) від діючого автотранспорту.

4.24. Внутрішньогосподарські автомобільні шляхи та автомобільні шляхи і тротуари сіль­ськогосподарських підприємств слід проектувати згідно з вказівками цього розділу та відповід­но до СНиП 2.05. ІІ-83.

5. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТЕРИТОРІЇ ТА ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ

5.1. Інженерна підготовка території виробничих зон сільських поселень, сільськогосподар­ських підприємств та селянських господарств містить комплекс технічних заходів по приведен­ню природних умов території в стан, що задовольняє потреби будівництва та експлуатації сільськогосподарських підприємств, а також санітарно-гагієнічні вимоги.

Інженерну підготовку території слід передбачати з урахуванням інженерно-геологічних умов, рішень генерального плану сільських поселень, призначення окремих будівель і споруд, розміщених на території підприємства, або передбачених для будівництва, їх об'ємно-плану­вальних рішень.

5.2. Основними видами інженерної підготовки території є: вертикальне планування, відве­дення поверхневих вод, пониження рівня ґрунтових вод, захист території від затоплення та підтоплення, захист від зсувів та сельових потоків, а також доведення території до належних санітарно-інженерних умов.

5.3. При проведенні вертикального планування проектні позначки території слід визначати виходячи з умов максимального збереження природного рельєфу, ґрунтового покриву та існую-

чих зелених насаджень, відводу поверхневих вод із швидкостями, які виключають можливість ерозії грунту, мінімальних обсягів земляних робіт з урахуванням виїмок та насипів на майдан­чику будівництва.

5.4. Суцільне вертикальне планування дозволяється робити при щільності забудови більше 25%. В інших випадках слід передбачати відбіркове вертикальне планування та виконання планувальних робіт тільки на ділянках, на яких розміщуються будівлі і споруди та проходять шляхи.

Відбіркове вертикальне планування слід передбачати також в разі наявності скельних грунтів, в разі потреби збереження лісу або зелених насаджень, а також при наявності неспри­ятливих гідрогеологічних умов.

5.5. Ухил території підприємства повинен прийматися не менше 0,003 та не більше: для глинистих грунтів — 0,05; для піщаних — 0,03 та для грунтів, які легко розмиваються (лес, дрібний пісок) — 0,01.

5.6.  Ухили вигульних майданчиків для тварин повинні прийматися не менше 0,02 та не більше 0,06.

5.7. Рівень чистої підлоги першого поверху в будівлях та спорудах повинен бути, як правило, на 15 см вище планувальної позначки ділянки, що прилягає до споруди.

Позначки підлоги підвальних або інших заглиблених будівель та споруд повинні бути вище рівня ґрунтових вод не менше як на 0,5 м.

При необхідності влаштування вказаних приміщень з позначкою підлоги нижче рівня ґрунтових вод слід передбачати гідроізоляцію приміщень або зниження рівня ґрунтових вод. Необхідно враховувати можливість підвищення рівня ґрунтових вод в період експлуатації підприємства.

5.8.  Позначки верху головки рейки залізничної колії, що знаходиться в будівлі, повинна бути на рівні позначки чистої підлоги будівлі.

5.9. Відведення поверхневих вод, які не забруднені збудниками інфекційних захворювань, яйцями гельмінтів та шкідливими хімічними речовинами, з території сільськогосподарських підприємств слід виконувати відкритим способом по гідроізольованих лотках та каналах. Лотки та канали слід прокладати, по можливості, вздовж автомобільних та залізничних шляхів, а також полів сівозмін на поля, на відпрацьовані.кар'єри або водойми за умові їх захисту від забруднення.

Забруднені цими компонентами поверхневі води повинні направлятися в очисні споруди для очищення та знезаражування відповідно до вимог ВНТП СГіП-46-9.94 та СаНПіН 5.02-12/Н-89.

Поверхневі води з територій пунктів хімізації, що мають тверде покриття, обов'язково повинні направлятись по лотках у спеціальні водонепроникні відстійники, в яких передбачене їх знешкодження та нейтралізація. Подальше їх використання визначається органами санітар­но-епідеміологічної служби.

Поверхневі води з об'єктів, пов'язаних зі зберіганням паливно-мастильних матеріалів та з миттям, ремонтом і зберіганням сільськогосподарської техніки, крім того, попередньо очища­ються в грязевідстійниках та бензомаслоуловлювачах.

Подальше їх використання визначається при узгодженні з органами санепіднагляду.

5.10. Закриту систему водостоків на великих тваринницьких підприємствах допускається влаштовувати у виключних випадках при відповідних техніко-економічних обгрунтуваннях:

*  при неможливості організувати відкрите водовідведення згідно з рельєфом місцевості;

*  якщо проектом передбачається будівництво споруд з внутрішнім водовідведенням;

*  на ділянках зі значною територією (більше 10 га) та великою щільністю забудови (більше 40%), а також насиченою мережею автопроїздів та майданчиків з твердим покриттям.

5.11.  Мережу інженерних комунікацій на ділянках сільськогосподарських підприємств та виробничих зон слід проектувати як єдину систему, передбачаючи, як правило, їх спільне прокладання.

5.12. Відстань по горизонталі між підземними інженерними мережами, будівлями та спору­дами слід приймати не менше ніж вказану в таблицях 5.1 та 5.2.

5.13.  При проектуванні інженерних мереж належить додержуватись вимог відповідних нормативних документів.

5.14. Території сільськогосподарських підприємств та прилеглих до них сільськогосподар­ських угідь підлягають обов'язковому контролю на радіоактивність та забрудненість грунту радіонуклідами. Необхідно провести лабораторний контроль за станом джерел водопостачання та водойм на наявність радіоактивних речовин.

В разі забруднення території радіоактивними речовинами майданчики під будівництво сільськогосподарських підприємств вибираються з урахуванням ступеня накопичення радіоак­тивних речовин у навколишньому середовищі, особливо в грунті, радіонуклідів, деяких солей важких металів тощо.

В особливих випадках слід передбачати проведення спеціальної санітарної та інженерної підготовки території до початку будівництва на ній сільськогосподарських підприємств, буді­вель та споруд.

5.15. Для водопостачання виробничих зон в залежності від місцевих умов приймаються такі системи:

*  господарсько-питна, виробнича і протипожежна з подачею води на зовнішнє пожежога­сіння з гідрантів, встановлених на зовнішній кільцевій водопровідній мережі;

*  господарсько-питна та виробнича з подачею води на зовнішнє пожежогасіння з природ­них та штучних водойм.

Середньодобові норми водопостачання та водовідведення сільськогосподарських підпри­ємств визначаються нормами технологічного проектування.

Визначення джерела господарсько-питного забезпечення та його розміщення слід пого­джувати з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби при виборі майданчика під будівництво.

ГДК шкідливих речовин в джерелах водопостачання не повинні перевищувати величин, наведених в діючих санітарних нормах.

Границі І, IIта IIIпоясів зони санітарної охорони господарсько-питного водопостачання підземних або поверхневих джерел водопостачання, а також санітарні заходи на території зон належить приймати згідно зі СНиПом 2.04.02-84 та діючим Положенням про порядок проекту­вання та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів госпо­дарсько-питного призначення.

5.16. Розрахункові середньодобові витрати виробничих стічних вод від сшьськогосподар­ських підприємств визначаються нормами технологічного проектування. Каналізування та очистку стічних вод сшьськогосподарських пщприємств слід проектувати за роздільною систе­мою: виробничо-побутовою; гнойовою та дощовою згідно з ВНТП СГіП-46-9.94 та СНиП 2.04.03-85.

При проектуванні санітарно-технічних споруд комунального призначення для санітарної очистки сшьськогосподарських підприємств слід керуватися діючими санітарними правилами і нормами. Санітарно-захисні зони від каналізаційних споруд та мінімальні відстані від систем утилізації гною приймати згідно з додатками 3 і 4.

Споруди для обеззараження, компостування твердих відходів, термічна сушка та спалю­вання осадів слід виконувати згідно з СНиПом 2.04.03-85.

Компостування виконувати на майданчиках з асфальтовим або бетонним покриттям.

Улаштування місць складування або зберігання виробничого побутового сміття та Інших відходів, які служать джерелом забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газопо­дібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу. допускається з дозволу місцевих органів державної виконавчої влади при зебереженні норма­тивів екологічної безпеки та забезпечення можливості їх подальшого господарського викорис­тання.

Таблиця 5.1 обов'язкова

Продовження таблиці 5.1

* Згідно з вимогами ПУЕ.

Примітки.