Страница 4: ДБН Б.2.4-3-95. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств (34176)

4.7. Ширину проїзної частини та узбіччя внутрішньомайданчикових шляхів слід приймати в залежності від призначення шляхів та організації руху транспортних засобів згідно з таблицею 4.2.

Таблиця 4.2

Примітка.

Ширину проїжджої частини виробничих шляхів допускається приймати:

* 3,5 м з узбіччями, укріпленими на повну ширину, — в обмежених умовах існуючої забудови, а також з узбіччями, укріпленими згідно з таблицею 4.2, при кільцевому русі, відсутності зустрічного руху та обгону транспортних засобів.

* 4,5 м з одним укріпленим узбіччям завширшки 1,5 м та бортовим каменем з іншого боку, — при можливості зустрічного руху або обгону транспортних засобів та необхідності влаштування однобічного тротуару. Проїжджу частину шляху з боку кожного бортового каменя слід додатково розширювати не менше як на 0,5 м.

4.8. Ширину проїздів на території сільськогосподарських підприємств належить приймати з умов найбільш компактного розміщення транспортних та піших шляхів, інженерних мереж, смуг озеленення. При цьому слід враховувати можливості снігових заносів шляхів.

4.9. Господарські проїзди, на яких здійснюється прогін худоби та проїзд вантажного транспорту до присадибних ділянок, повинні мати смугу руху 4,5 м.

4.10. Радіуси кривих у плані по осі проїжджої частини слід приймати в залежності від типу технологічного транспорту, але не менше 60 м без влаштування виражів та перехідних кривих.

При русі автомобілів та тракторів з напівпричепами, з одним або двома причепами радіус кривої допускається зменшувати до ЗО м, при русі поодиноких транспортних засобів - до 15 м.

Розширення проїжджої частини шляху на кривій у плані встановлюється:

*  при радіусі по осі шляху 15м- 3,5 м;

*  при радіусі по осі шляху ЗО м та з рухом тягачів з напівпричепами - 2,6 м

Радіуси кривих по межі проїжджої частини та їх розширення біля в'їздів у виробничі будівлі встановлюється в залежності від розрахункового типу рухомого складу.

4.11. Поперечні ухили проїжджої частини при двосхилому поперечному профілю слід призначати в залежності від типу шляхового покриття згідно з таблицею 4.3.

Таблиця 4.3

Поперечні ухили узбіччя слід приймати на 10-20% більше поперечних ухилів проїжджої частини.

4.12. Ширину воріт для в'їздів на територію сільськогосподарських підприємств слід приймати на 1,5 м більше ширини, прийнятої для цих підприємств типів автомобілів або сільськогосподарських машин, але не менше 4,5 м, а ширину воріт для залізничних в'їздів приймати:

*  для колії 1520 мм — згідно з ГОСТом 9238-83;

*  для колії 750 мм — згідно з ГОСТом 9720-76.

4.13.  Вводи залізничних колій в будівлі сільськогосподарських підприємств, як правило, повинні бути тупиковими. Наскрізні залізничні вводи допускаються тільки при відповідному обгрунтуванні. В разі вводу залізничних колій в будівлі необхідно влаштовувати перед ворітьми пряму горизонтальну дільницю завдовжки не менше найдовшого вагона або локомотива. В умовах реконструкції сільськогосподарських підприємств, будівель та споруд довжину цієї дільниці дозволяється зменшувати до 2 м, передбачаючи в необхідних випадках розширення воріт будівлі з урахуванням забезпечення габариту наближення будівлі. В'їзд тепловозів та локомотивів в середину складів з категорією виробництва по пожежній небезпеці «А», «Б» та «В» не допускається.

4.14. Відстань від будівель та споруд до краю проїжджої частини автомобільних шляхів слід приймати згідно з таблицею 4.4.

Таблиця 4.4

4.15. До будівель та споруд по всій їх довжині повинен бути забезпечений вільний під'їзд з твердим покриттям пожежних машин: з одного боку будівлі або споруди —при ширині їх до 18 м та з двох боків — при ширині більше як 18 м.

Відстань від межі проїжджої частини шляхів або спланованої поверхні, що забезпечує під'їзд пожежних машин до будівель та споруд, повинно бути не більше як 25 м, а до багатоповерхових — не більше як 8 м.

4.16. До водойм, які є джерелом протипожежного водопостачання, а також до градирень, бризкальних басейнів та інших споруд, вода  з яких може бути використана для тушіння пожежі, слід передбачати під'їзди з майданчиками для розвороту транспорту розміром не менше 12 м х

12м.

4.17. Відстань між будівлями та спорудами сільськогосподарських підприємств в залежності від ступеня їх вогнестійкості слід приймати згідно з обов'язковими додатками 6 та 7.

4.18. Відстань між будівлями, які освітлюються через вікна, повинна бути не менше найбільшої висоти (до верху карнизу) будівель, розмішених навпроти.

4.19.  Перехрещення на майданчиках сільськогосподарського підприємства транспортних потоків готової продукції, кормів, посліду та гною не допускається.

4.20. На генеральному плані сільськогосподарських підприємств, площа яких перевищує 5 га, потрібно передбачати не менше двох в'їздів, відстань між якими по периметру огорожі повинна бути не більше 1500 м.

4.21. При використанні відходів виробництва при будівництві шляхів слід враховувати їх можливу агресивність та токсичність по відношенню до навколишнього середовища. Застосування таких відходів повинно узгоджуватися з санітарно-епідеміологічною та іншими контрольними службами.

4.22. Траси шляхів, по можливості, слід прокладати по межах полів сівозмін та межах угідь господарств.

4.23. При розробці генеральних планів сільськогосподарських підприємств слід передбачати заходи по запобіганню забрудненню навколишнього середовища шкідливими хімічними сполуками (CO, PIта ін.) від діючого автотранспорту.

4.24. Внутрішньогосподарські автомобільні шляхи та автомобільні шляхи і тротуари сільськогосподарських підприємств слід проектувати згідно з вказівками цього розділу та відповідно до СНиП 2.05. ІІ-83.

5. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТЕРИТОРІЇ ТА ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ

5.1. Інженерна підготовка території виробничих зон сільських поселень, сільськогосподарських підприємств та селянських господарств містить комплекс технічних заходів по приведенню природних умов території в стан, що задовольняє потреби будівництва та експлуатації сільськогосподарських підприємств, а також санітарно-гагієнічні вимоги.

Інженерну підготовку території слід передбачати з урахуванням інженерно-геологічних умов, рішень генерального плану сільських поселень, призначення окремих будівель і споруд, розміщених на території підприємства, або передбачених для будівництва, їх об'ємно-планувальних рішень.

5.2. Основними видами інженерної підготовки території є: вертикальне планування, відведення поверхневих вод, пониження рівня ґрунтових вод, захист території від затоплення та підтоплення, захист від зсувів та сельових потоків, а також доведення території до належних санітарно-інженерних умов.

5.3. При проведенні вертикального планування проектні позначки території слід визначати виходячи з умов максимального збереження природного рельєфу, ґрунтового покриву та існую-

чих зелених насаджень, відводу поверхневих вод із швидкостями, які виключають можливість ерозії грунту, мінімальних обсягів земляних робіт з урахуванням виїмок та насипів на майданчику будівництва.

5.4. Суцільне вертикальне планування дозволяється робити при щільності забудови більше 25%. В інших випадках слід передбачати відбіркове вертикальне планування та виконання планувальних робіт тільки на ділянках, на яких розміщуються будівлі і споруди та проходять шляхи.

Відбіркове вертикальне планування слід передбачати також в разі наявності скельних грунтів, в разі потреби збереження лісу або зелених насаджень, а також при наявності несприятливих гідрогеологічних умов.

5.5. Ухил території підприємства повинен прийматися не менше 0,003 та не більше: для глинистих грунтів — 0,05; для піщаних — 0,03 та для грунтів, які легко розмиваються (лес, дрібний пісок) — 0,01.

5.6.  Ухили вигульних майданчиків для тварин повинні прийматися не менше 0,02 та не більше 0,06.

5.7. Рівень чистої підлоги першого поверху в будівлях та спорудах повинен бути, як правило, на 15 см вище планувальної позначки ділянки, що прилягає до споруди.

Позначки підлоги підвальних або інших заглиблених будівель та споруд повинні бути вище рівня ґрунтових вод не менше як на 0,5 м.

При необхідності влаштування вказаних приміщень з позначкою підлоги нижче рівня ґрунтових вод слід передбачати гідроізоляцію приміщень або зниження рівня ґрунтових вод. Необхідно враховувати можливість підвищення рівня ґрунтових вод в період експлуатації підприємства.

5.8.  Позначки верху головки рейки залізничної колії, що знаходиться в будівлі, повинна бути на рівні позначки чистої підлоги будівлі.

5.9. Відведення поверхневих вод, які не забруднені збудниками інфекційних захворювань, яйцями гельмінтів та шкідливими хімічними речовинами, з території сільськогосподарських підприємств слід виконувати відкритим способом по гідроізольованих лотках та каналах. Лотки та канали слід прокладати, по можливості, вздовж автомобільних та залізничних шляхів, а також полів сівозмін на поля, на відпрацьовані.кар'єри або водойми за умові їх захисту від забруднення.

Забруднені цими компонентами поверхневі води повинні направлятися в очисні споруди для очищення та знезаражування відповідно до вимог ВНТП СГіП-46-9.94 та СаНПіН 5.02-12/Н-89.

Поверхневі води з територій пунктів хімізації, що мають тверде покриття, обов'язково повинні направлятись по лотках у спеціальні водонепроникні відстійники, в яких передбачене їх знешкодження та нейтралізація. Подальше їх використання визначається органами санітарно-епідеміологічної служби.

Поверхневі води з об'єктів, пов'язаних зі зберіганням паливно-мастильних матеріалів та з миттям, ремонтом і зберіганням сільськогосподарської техніки, крім того, попередньо очищаються в грязевідстійниках та бензомаслоуловлювачах.

Подальше їх використання визначається при узгодженні з органами санепіднагляду.

5.10. Закриту систему водостоків на великих тваринницьких підприємствах допускається влаштовувати у виключних випадках при відповідних техніко-економічних обгрунтуваннях:

*  при неможливості організувати відкрите водовідведення згідно з рельєфом місцевості;

*  якщо проектом передбачається будівництво споруд з внутрішнім водовідведенням;

*  на ділянках зі значною територією (більше 10 га) та великою щільністю забудови (більше 40%), а також насиченою мережею автопроїздів та майданчиків з твердим покриттям.

5.11.  Мережу інженерних комунікацій на ділянках сільськогосподарських підприємств та виробничих зон слід проектувати як єдину систему, передбачаючи, як правило, їх спільне прокладання.

5.12. Відстань по горизонталі між підземними інженерними мережами, будівлями та спорудами слід приймати не менше ніж вказану в таблицях 5.1 та 5.2.

5.13.  При проектуванні інженерних мереж належить додержуватись вимог відповідних нормативних документів.

5.14. Території сільськогосподарських підприємств та прилеглих до них сільськогосподарських угідь підлягають обов'язковому контролю на радіоактивність та забрудненість грунту радіонуклідами. Необхідно провести лабораторний контроль за станом джерел водопостачання та водойм на наявність радіоактивних речовин.

В разі забруднення території радіоактивними речовинами майданчики під будівництво сільськогосподарських підприємств вибираються з урахуванням ступеня накопичення радіоактивних речовин у навколишньому середовищі, особливо в грунті, радіонуклідів, деяких солей важких металів тощо.

В особливих випадках слід передбачати проведення спеціальної санітарної та інженерної підготовки території до початку будівництва на ній сільськогосподарських підприємств, будівель та споруд.

5.15. Для водопостачання виробничих зон в залежності від місцевих умов приймаються такі системи:

*  господарсько-питна, виробнича і протипожежна з подачею води на зовнішнє пожежогасіння з гідрантів, встановлених на зовнішній кільцевій водопровідній мережі;

*  господарсько-питна та виробнича з подачею води на зовнішнє пожежогасіння з природних та штучних водойм.