Страница 4: ДБН В.1.1-3-97. Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів та обвалів. основні положення (34161)

4.58  Заміну слабких грунтів біля підніжжя схилів слід проводити, як правило, при зсувах ви давлювання.

4.59Тріщини та заколи повинні бути затампоновані, а ями засипані глинистим або місцевим грунтом з ущільненням.

Агролісомеліорація

4.60  Агролісомеліорацію слід передбачати на завершальних етапах протизсувних і протиобвальних робіт.

4.61  Проектом повинні бути передбачені заходи щодо підготовки та обробки грунту, озеленення (норми та терміни висіву трав та інших рослин), вирощування трав'яного покриву, догляду за ним (норми та терміни поливу) та його відновлення.

4.62  Травосуміші на зсувних схилах, особливо на активних зсувах, повинні складатися із трьох- чотирьох видів рослин: кореневищних, пухкокущових, щільнокущових та ін., правильний підбір яких забезпечить добру приживаність в місцевих умовах та утворення міцного дернового покриву. Основою суцільного травостою повинні бути кореневищні трави.

4.63  Для садіння необхідно вибирати дерева з глибокою стержневою кореневою системою в спо лученні з породами дерев, які мають по,верхневу кореневу систему, що стелеться, високу крону та густе листя. При цьому повинна зберігатись існуюча рослинність та забезпечуватись правильний постійний догляд за нею. При насадженні дерев слід ураховувати вимоги ландшафтної архітектури.

4.64  Необхідно застосовувати схеми лісопосадок з урахуванням ландшафтної архітектури: меліо ративно-плодову для схилів крутістю до 12°; лісову для схилів крутістю до 20°; кущову для схилів крутістю більше 20°; трав'янисто-декоративну на активних зсувах.

Хімічне закріплення грунтів зсувної зони

4.65  Вибір конкретних методів ін'єкційного або бурозмішувального закріплення для інженерного захисту об'єктів визначається інженерно-геологічними умовами та виконується згідно зі СНІП 3.02.01-83.

4.66  Не підлягають ін'єкційному хімічному закріпленню зсувні та обвальні масиви, насичені наф топродуктами, та водонасичені грунти при швидкості руху підземних вод, що перевищує 5 м/добу.

4.67  При хімічному закріпленні грунтів потрібно передбачати заходи щодо недопущення забруд нення підземних і (або) поверхневих вод хімічними реагентами, продуктами їх розпаду чи взаємодії з навколишнім середовищем, які можуть погіршити їх якість під час будівництва та (або) експлуатації.

5  ВИМОГИ ЩОДО ОСВОЄННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ОБВАЛОНЕБЕЗПЕЧНИХ

ТЕРИТОРІЙ

5.1  При використанні пішохідних доріжок і шляхів для відведення атмосферних опадів вони повинні мати водонепроникне покриття, а конструкції призначатись за умови пропускання розрахункової ви трати води.

5.2  Дренажні води допускається використовувати для технічного водопостачання.

5.3  Підпірні стіни, за необхідності, використовуються як огороджувальні конструкції будинків.

5.4  Інженерний захист від зсувів по бортах ярів слід улаштовувати у вигляді земляних насипів, які використовуються надалі для організації спортивних, паркових зон та ін.

При улаштуванні протизсувних споруд підземний простір між палями допускається використовувати для улаштування приміщень різного призначення.

5.5Ростверки затримуючих споруд при закріпленні зсувних та зсувонебезпечних схилів на трасах автомобільних шляхів слід одночасно використовувати для опорядження шляхів (узбіччя, тротуари, основи дорожнього покриття, фундаменти підпірних стін та ін.).

6  ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВНИЦТВА

6.1 У проектах організації будівництва інженерного захисту об'єктів крім вимог, які передбачені в нормативних документах, слід передбачати:

-   прогноз активності та інтенсивності зсувних та обвальних процесів на період будівництва;

-   вимоги щодо спостереження за об'єктами, які існують та споруджуються, на територіях, які захищаються та прилеглих;

-   послідовність та комплексність проведення робіт і фінансування;

-   заходи щодо забезпечення стійкості схилів та укосів на період виконання інженерного захисту об'єктів;

-   необхідність завершення або тимчасового призупинення земляних робіт при настанні дощових періодів року, маючи на увазі виконання в цей час інших будівельно-монтажних робіт;

-   заходи щодо розміщення відвалів грунту та його складування для зворотної засипки, не до пускаючи при цьому влаштування тимчасових відвалів в межах висхідної гілки зсувного тиску на схилі;

-   заходи щодо організації відведення поверхневих і підземних вод, а також виконання робіт з цементації та інших спеціальних засобів закріплення грунтів.

6.2  Забороняється без достатнього обгрунтування збільшення термінів будівництва.

6.3  Категорично забороняються роботи, що не передбачені проектами виконання робіт, і перерви в будівництві об'єктів інженерного захисту, особливо у весняні, осінні та дощові періоди.

6.4  Розрив між розробкою проектної документації та початком будівництва не повинен пере вищувати встановленого проектом терміну. В протилежному випадку проектно-кошторисна доку ментація та ПВР підлягають коригуванню та, в разі необхідності, перезатвердженню при зміні інже нерно-геологічної обстановки, стан якої визначається за матеріалами додаткових інженерних вишу кувань.

6.5  Способи виконання робіт, тривалість, терміни та черговість будівництва окремих елементів інженерного захисту повинні призначатись відповідно до вимог цих норм та забезпечувати збереження стійкості схилів (укосів) у процесі будівництва кожної із цих споруд та недопущення переходу зсуво небезпечних територій у зсувні.

6.6  У процесі виконання інженерного захисту повинен бути забезпечений авторський нагляд проектної організації за відповідністю проектних рішень інженерно-геологічним і гідрогеологічним умовам, що були уточнені при будівництві.

6.7  Котловани, траншеї та виїмки на схилах та укосах в межах висхідної гілки зсувного (обвального) тиску слід розробляти окремими захватками, залишаючи між ними грунт у природному стані.

Розкривання чергової захватки допускається після закінчення всіх робіт на попередній захватці в тому числі зворотної засипки грунту та його ущільнення.

Розміри захваток і розривів між ними визначаються в залежності від зсувних та обвальних умов, розмірів конструктивних частин та способів виконання робіт. Не допускається залишати розкритими котловани та траншеї, а також незакріплені укоси виїмок на період випадання інтенсивних опадів і сніготанення.

6.8  При штучному водопониженні та водовідливі із котлованів, траншей та виїмок слід виконувати організований водовідвід в постійні або тимчасові водостоки, які виключають обводнення зсувних, зсувонебезпечних та обвальних зон.

6.9  До початку робіт з будівництва протиобвальних споруд з нагірних схилів та укосів повинні бути видалені нестійкі брили скельних грунтів.

6.10  До робіт з очищення обвальних схилів та укосів від нестійких брил допускаються особи, що пройшли спеціальне навчання, інструктаж та медичний огляд. Всі працюючі повинні бути забезпечені приладдями для безпечного проведення робіт.

6.11  Амортизуючі відсипки уловлюючих споруд і протиобвальних галерей слід проводити в процесі будівництва або негайно після його завершення.

7 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПРОТИЗСУВНИХ І ПРОТИОБВАЛЬНИХ СПОРУД

7.1 Проекти інженерного захисту об'єктів повинні передбачати:

-  заходи щодо здійснення постійного нагляду за станом зсувних, зсувонебезпечних та обвало- небезпечних територій і підтримання спеціального режиму, який сприяє збереженню їх стійкості;

-   спостереження за зонами з особливим режимом будівництва, станом будинків, споруд, інженерних мереж, інженерних і транспортних комунікацій та схилів;

-   порядок і проведення профілактичних робіт;

-   проведення планових та аварійних ремонтних робіт;

-   режим водокористування.

7.2Контроль за станом об'єктів повинен включати:

-   інструментальні спостереження за вертикальними та горизонтальними зміщеннями поверхні схилів, а також регулярні огляди та періодичні обстеження будинків, споруд, інженерних і транспортних комунікацій, розміщених на схилах та на відстані до 200 м від кромок схилів;

-   спостереження за напружено-деформованим станом конструкцій будинків та споруд;

-   спостереження за зміщеннями по горизонталі на рівнях поверхонь ковзання на зсувних схилах;

-   спостереження за рівнем і хімічним складом підземних вод;

-   спостереження за величинами зсувного тиску.

Для здійснення контролю слід залучати в необхідних випадках спеціалізовані науково-дослідні, вишукувальні та проектні організації.

7.3  Проектами інженерного захисту об'єктів повинні визначатись необхідність, періодичність, при значення спостережень, оснащеність вимірювальною апаратурою та методика спостережень за станом будинків, споруд і схилів.

7.4  Спостереження за пружно-деформованим станом конструкцій будинків та споруд слід здій снювати, як правило, за допомогою компараторів, датчиків переміщення та напруг, мікроскопів від- лікового типу та геодезичних приладів.

7.5  Спостереження за зміщеннями грунтів по горизонталі на рівнях поверхонь ковзання на зсувних схилах слід проводити, як правило, за допомогою глибинних реперів.

7.6  Спостереження за рівнем і хімічним складом ґрунтових вод слід проводити, як правило, за допомогою мережі режимних свердловин.

Спостереження за величинами зсувного тиску повинно вестись, як правило, за допомогою встановлених в несучих конструкціях опор глибокого закладання датчиків тиску грунту.

ДОДАТОК 1 (довідковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Інженерний захист від зсувів та обвалів - комплекс інженерних споруд, інженерно-технічних, організаційно-господарських і соціально-правових заходів, що забезпечують захист територій та об'єктів, регулюють гравітаційні процеси на схилах та запобігають їхньому негативному виявленню.

Гравітаційні процесси на схилах - різні форми руху грунтів на схилах під дією сили тяжіння.

Зсув - ковзний рух грунтів на схилі та біля його підніжжя у сформованому об'ємі; певний об'єм грунту, що зазнав або зазнає зсувних деформацій;

Обвал - зрив, падіння, кочення та перекидання скельних грунтів.

Зсувна територія - ділянка схилу, де зсувні деформації проявляються або мали місце в минулому.

Зсувонебезпечна територія - ділянка схилу, де зсувні деформації можуть проявлятися під дією природних або техногенних факторів.

Об'єкти інженерного захисту - окремі споруди інженерного захисту, що забезпечують захист об'єктів, населених пунктів, сільськогосподарських земель або природних ландшафтів від зсувів або обвалів.

Структурне зчеплення грунту - показник зчеплення грунту, що визначається різницею між питомим зчепленням грунту непорушеної структури та питомим зчепленням грунту, що випробуваний за способом повторного зрізу.

Зсувний тиск - різниця між зрушуючим та затримуючим зусиллями в об'ємі земних грунтів, що розміщені вище затримуючої споруди на сформованій поверхні ковзання, або в зоні деформованого горизонту.

Підземні улоговини стоку - пониження в покрівлі водоупорів, заповнені грунтом з коефіцієнтом фільтрації 7 м/добу та більше.

ДОДАТОК 2 (довідковий)

ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ТИПИ СХИЛІВ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

1На території України за ознаками морфометрії (висота, крутість, конфігурація), геологічною будовою, складом та властивостями складових порід, гідрогеологічними і гідрологічними умовами, характером, силою, інтенсивністю зовнішніх впливів виділяються схили:

-   узбереж морів та лиманів;

-   річкових долин рівнинної частини території;

-   гірських областей.

2  Районування геологічного середовища території України за складністю будови схилів наведено на рисунку 1. Зведені характеристики схилів, які виділені для території України, наведені в таблиці 1.

1. 3                Деформації схилів та укосів за механізмом зміщення та за масштабністю проявлення наведеш у відповідності з таблицями 2 та 3.
2. 4              

Умовні позначення:

Складність будови схилів в розрізі: 1 - однокомпонентні; 2 - двокомпонентні; 3 - трикомпонентні; 4 - чотирикомпонентні; 5 - багатокомпонентні (гірські).

Межі: 6 - Державний кордон України; 7 - долини головних річок; 8 - геоструктурних областей; 9 - Дніпровського зледеніння.

Допоміжні позначення: 10 - головні терасові уступи; 11-абразійні береги; 12 -морено-зандрові рівнини; 13-алювіальні рівнини; 14-товтри Поділля; 15 - гляціодислокації (Канівські).

Рисунок 1 - Схема районування геологічного середовища території Ураїни за складністю будови схилів

Таблиця 1 - Інженерно-геологічні типи схилів території України