7ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

  1. Охорона атмосферного повітря населених місць — згідно з ГОСТ 17.2.3.02 і вимогами ДСП 201 [6].
  2. Стічні води, що утворюються під час виробництва, очищують, щоб вони відповідали вимогам СанПиН 4630 [7].
  3. Охорона фунту від забруднювання побутовими та промисловими відходами — відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [8].

8МАРКУВАННЯ

8.1Приклад познаки: «Сир м'якийзгідно з ДСТУ 4395:2005».

(власна назва)

8.2Марковання повинно мати такі дані:

  • назву та адресу підприємства-виробника, його товарний знак (за наявності), телефон, адресу потужностей виробництва;
  • назву сиру з зазначенням масової частки жиру в сухій речовині, %;
  • склад сиру згідно з рецептурою в порядку переваги складників, зокрема харчових добавок, що їх використовували під час його виробництва (окрім транспортної тари з фасованим сиром);
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;
  • умови зберігання;
  • масу нетто, г або кг;
  • кількість пакованих одиниць та масу пакованої одиниці, г (для транспортної тари);
  • інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність (калорійність) 100 г сиру (розраховує виробник відповідно до конкретної рецептури сиру), (окрім транспортної тари з фасованим сиром);

ДСТУ 4395:2005

  • номер партії (для транспортної тари);
  • штрих-код EAN згідно з ДСТУ 3147 (для спожиткової тари);
  • позначення цього стандарту.

  1. Транспортне маркування картонних ящиків здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням ма-ніпуляційного знака «Вантаж, що швидко псується».
  2. Марковання наносять на етикетку, ярлик, поверхню спожиткового та транспортного паковання способом, який забезпечує чіткість читання.
  3. Власна назва сиру за розміром літер повинна бути більша ніж інша інформація.
  4. Мову марковання та додаткову інформацію для сирів, що їх постачають на експорт, обумовлюють договором-контрактом із замовником.

9ПАКУВАННЯ

  1. Сири пакують у пергамент, підпергамент, целофан, кашировану або ламіновану фольгу, коробки або коробочки та інший пакувальний матеріал масою нетто від 0,2 кг до 4,0 кг.
  2. Фасовані сири пакують у спожиткове паковання: полімерні плівки, пакети та інші пакувальні матеріали масою нетто від 0,1 кг до 1,0 кг.
  3. Сири у спожитковому пакованні укладають в транспортну тару: картонні, алюмінієві або полімерні ящики, контейнери, коробки або іншу транспортну тару.
  4. Ящики з сиром дозволено укладати у тару-устатковання згідно з ГОСТ 24831 або спеціальні контейнери.
  5. Усі види пакувальних матеріалів і транспортної тари згідно з 9.1—9.4 вітчизняного виробництва повинні відповідати чинним нормативним документам, а закордонного виробництва — повинні бути дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я для пакування харчових продуктів та забезпечувати цілісність паковання під час зберігання, транспортування та реалізації.
  6. Допустимі відхили для пакувальної одиниці сирів визначають відповідно до Р 50-056 [9].

10ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

10.1Транспортування

10.1.1 Сири транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах, згідно з правилами перевезення вантажів, що швидко псуються, які чинні на відповідному виді транспорту.

10.2Зберігання

  1. Сири зберігають у холодильниках, холодильних камерах або у спецприміщеннях за відносної вологості повітря не більше ніж 85 % за температури від 0 °С до 6 °С.
  2. Для сирів зрілих строк придатності — 14 діб від дати закінчення визрівання і для свіжих — 4 доби.
  3. Зберігання та транспортування сирів разом із іншими продуктами, які мають специфічний запах (копченості, риба, фрукти тощо) не дозволено.

11МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

  1. Зовнішній вигляд, колір тіста, рисунок, форму, якість паковання і марковання контролюють візуально; смак і запах, консистенцію — органолептично за температури сиру від 18 °С до 20 °С.
  2. Визначання масової частки жиру в сухій речовині проводять згідно з ГОСТ 5867.
  3. Визначання масової частки вологи — згідно з ГОСТ 3626.
  4. Визначання масової частки кухонної солі — згідно з ГОСТ 3627.
  5. Визначання мікробіологічних показників — згідно з методами, зазначеними у таблиці 3.

6

ДСТУ 4395:2005

  1. Масу нетто нефасованих сирів визначають на вагах для статичного зважування звичайного класу точності згідно з ГОСТ 29329 з допустимою похибкою ± 1е, діапазон вимірювання ваг визначають залежно від вимірюваної маси.
  2. Масу нетто фасованих сирів визначають на вагах для статичного зважування середнього класу точності згідно з ГОСТ 29329 з ціною повірочної поділки, яку визначають залежно від величини відхи-лу, що його контролюють, та допустимою похибкою ± 1е.
  3. Форму сирів контролюють в процесі їх виготовляння і забезпечують технологією виробництва.
  4. Вміст токсичних елементів визначають за методами згідно з таблицею 4; готування проб — згідно з ГОСТ 26929.

  1. Визначання мікотоксинів проводять згідно з № 4082 [11], антибіотиків — згідно з № 3049 [12], пестицидів —згідно з ГОСТ 23452 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [13].
  2. Вміст радіонуклідів визначають відповідно до чинних методів та методик, затверджених за встановленим порядком.
  3. Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимогам цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.

12ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

  1. Сири приймають партіями. Правила приймання, визначання партії, об'єм вибірок та відбирання проб проводять згідно з ГОСТ 26809 або ДСТУ ISO 707.
  2. Кожну партію сирів супроводжують документом, що засвідчує їх якість та безпечність.
  3. Для визначання якості сирів підприємство-виробник проводить приймальне і періодичне контролювання.
  4. Приймальному контролюванню підлягає кожна партія сирів: за органолептичними показниками, масовими частками жиру у сухій речовині та вологи, масою нетто, якістю паковання та марковання.
  5. Під час періодичного контролювання проводять визначання мікробіологічних показників (бактерії групи кишкових паличок) 1 раз у 5 діб, масової частки кухонної солі — не менше одного разу на місяць.
  6. Наявність патогенних мікроорганізмів, Staphylococcus aureus та Listeria, monocytogenes досліджують у порядку державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями з періодичністю, затвердженою у встановленому порядку.
  7. Періодичність контролювання за показниками безпеки (токсичні елементи, мікотоксини, антибіотики, пестициди та радіонукліди) здійснюють відповідно до MP 4.4.4.-108 [10].
  8. У разі незадовільних результатів принаймні за одним із показників проводять повторне випробовування подвійної вибірки від тої самої партії. У разі отримання незадовільних результатів повторного випробовування всю партію бракують.

13ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Виробник гарантує відповідність якості сирів вимогам цього стандарту за умови дотримання умов транспортування та зберігання.
  2. Строк придатності сирів — відповідно до вимог 10.2 цього стандарту.

7