Міністерство промислової політики України

Державний науково-дослідний інститут техніки безпеки

хімічних виробництв (ДержНДІТБХВ)


ПІ 1.3.10-449-2006


Примірна інструкція

з охорони праці

при виконанні робіт з метанолом


м. Київ


Узгоджено Затверджено


Національний науково-дослідний Міністерство промислової

інститут охорони праці політики України

Лист № 489 Наказ №476

від «26» 10 2006 р. від «19» 12 2006 р.


ПІ 1.3.10-449-2006


Примірна інструкція

з охорони праці

при виконанні робіт з метанолом


м. Київ


1 Загальні положення

1.1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці при роботі з метанолом (спиртом метиловим).

1.2. Метанол - легкозаймиста рідина, сильно отрутна нервового і судинного характеру з різко вираженим кумулятивним ефектом, за кольором, запахом і смаком схожими з етиловим (винним) спиртом.

Метанол за ступенем дії на організм людини належить до помірно небезпечних речовин 3-го класу небезпеки (згідно з ГОСТ 12.1.005).

Граничнодопустима концентрація (ГДК) у повітрі робочої зони – 5 мг/м3, максимальна разова концентрація в атмосферному повітрі населених міст – 1 мг/м3, середньодобова – 0,5 мг/м

Метанол має політропну дію з переважним впливом на нервову систему, печінку та нирки. Має виявлений кумулятивний ефект. Метанол небезпечна речовина, що спричиняє навіть смертельний наслідок в разі надходження через шлунково-кишковий тракт. Гостре отруєння під час вдихання парів зустрічається рідко.

Робота з метанолом відносяться до робіт з підвищеною небезпекою (відповідно до п.п. 10, 28, 32, 36 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 №15)

1.3. Всі роботи з метанолом повинні виконуватися відповідно до цієї інструкції, а також інструкцій підприємства, що регламентують безпеку виконання робіт з підвищеною небезпекою певного (відповідного) виду.

Згідно з Законом України «Про охорону праці» (стаття 44) особи, які не виконують вимоги інструкцій з охорони праці, залежно від характеру порушень, притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної або кримінальної відповідальності.

1.4. Впровадження технологічних процесів із застосуванням метанолу або речовин, що вміщують метанол, повинне бути узгоджене з органами державного санітарного нагляду.

1.5. Не допускається в одному і тому ж приміщенні (цеху, виробництві) сумісно одночасно або по черзі застосування метанолу і спирту етилового, якщо це не обумовлено хімізмом технологічного процесу.

1.6. Застосування метанолу допускається лише в тих виробничих процесах, в яких він не може бути замінений іншими речовинами.

На підприємствах (в організаціях) наказом (розпорядженням) призначаються особи, відповідальні за транспортування, зберігання, приймання і відпускання метанолу на території підприємства (організації), а також стороннім організаціям.

На підприємствах і в їх структурних підрозділах, де використовується метанол, повинен бути організований облік приймання, споживання, наявних залишків і видачі метанолу, як продукту строгої звітності.

1.7. Виробничі процеси пов'язані з використанням метанолу або сполук, що містять його, повинні бути повністю герметизованими і виключати можливість контакту працюючих з метанолом.

1.8. Виробничі приміщення, в яких розміщені технологічні лінії, апарати і інше устаткування з метанолом або його сполуками, повинні мати: підлоги з непроникливого для метанолу матеріалу зі схилами і стоками, які легко змиваються водою; гідранти для води; припливно-витяжну вентиляцію. Роботи з метанолом при непрацюючій вентиляції не допускаються.

1.9. В виробництвах, де виробляється або використовується метанол, повинен здійснюватися систематичний контроль стану повітряного середовища.

1.10. З метою виключення можливості використання метанолу не за призначенням і для надання йому неприємного запаху і кольору в метанол повинні бути додані етил- меркаптан, гас або барвники у випадку, якщо це не заперечує технологічному процесу або умовам споживання (використання) метанолу.

1.11. В цехах, виробництвах, лабораторіях і інших підрозділах, де застосовується метанол, кількість метанолу не повинна перевищувати добову потребу. У випадку недовитрачання одержаного на добу метанолу, його залишок необхідно здати до складу або зберігати за умов, що виключають його розкрадання: велика кількість метанолу може зберігатися в приміщеннях, обладнаних згідно з вимогами ДНАОП 0.03-1.36-86 «Общие санитарные правила при работе с метанолом»; невелика кількість - у вогнетривких сейфах (шафах, металевих ящиках), які замикаються на замок і опечатуються. На сейфах повинен бути попереджуючий напис «Метанол-отрута». Сейфи повинні знаходитися в приміщеннях, які у вільний від роботи час замикаються і опечатуються. Зберігання ключів, їх здавання і отримання здійснюються в установленому на підприємстві порядку

1.12. В приміщеннях, де використовується або зберігається метанол, необхідно мати чергові протигази марки А або М, гумові рукавички.

1.13. Складські і прицехові витратні ємкості, в яких міститься метанол, оснащуються засобами автоматичного контролю рівня і блокування, що виключає переливи. Застосування мірних стекол не допускається

1.14. Тара для зберігання і перевезення метанолу повинна бути герметично ущільнена, опломбована та мати написи незмивною фарбою «Метанол-отрута», «Вогненебезпечно» і відповідні знаки небезпечності (зображення черепа зі схрещеними кістками).

1.15. Місця відбору проб повинні закриватися захисними кожухами і запиратися на замок.

Кожухи повинні мати попереджувальні написи «Метанол-отрута», «Вогненебезпечно» і умовний знак отрути. Дренажні і продувальні пристрої повинні мати засувки.

1.16. До самостійної роботи з метанолом допускаються особи, які:

- досягли 18 років, пройшли медичний огляд відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 №45, наркологічний огляд згідно з Переліком професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.97 №1238 та не мають протипоказань;

- пройшли навчання, у т.ч. підготовку (попереднє спеціальне навчання) для виконання робіт з підвищеною небезпекою; інструктажі з питань охорони праці (у т.ч. з урахуванням цієї інструкції) та пожежної безпеки і виявили задовільні результати при перевірці знань.

1.17. Періодичні перевірки знань, повторні інструктажі з питань охорони праці (у т.ч. з урахуванням цієї інструкції) проводяться у терміни, визначені інструкціями з охорони праці для певних (відповідних) професій.

1.18. Особи, що виконують роботи з метанолом, зобов'язані:

  • вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
  • дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором), правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
  • не виконувати роботи не передбачені завданням;

- не знаходитися на робочому місці у позаробочий час без відповідного дозволу.

1.19. При роботі з метанолом можливий вплив на працюючих таких небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

- токсична дія на організм людини (попадання в шлунок 5-10 мл метанолу викликає отруєння, а попадання 30 мл можуть бути смертельними). Симптоми отруєння (нудота, блювання) можуть наступити, як незабаром після приймання метанолу, так і за декілька годин, на наступний день і навіть пізніше. В тяжких випадках спостерігається різка синюха, глибоке і утруднене дихання, судороги, слабкий прискорений пульс, відсутність реакції зіниць. Смерть настає від зупинки дихання. Потерпілі, які не втратили свідомості, скаржаться на головний біль, сильний біль в усьому тілі, шлунку, миготіння перед очима, неясність бачення, стійкий розлад зору. Ранні симптоми хронічного отруєння – концентричне звуження меж кольорового зору, блідість або атрофія зорового нерва, набряк, звуження артерій і розширення вен сітчатки, гіперемія судинної оболонки очей, зміни функції печінки;

  • на шкіру метанол має слабо виявлену дію, може проникати крізь непошкоджені шкіряні покриви (гранично допустимий розмір забруднення шкіряних покривів складає 0,02 мг/см2), неочищений - подразнює шкіру завдяки наявності в ньому домішок;
  • ушкодження внаслідок загоряння займистих сумішей парів метанолу з повітрям і їх здатність інтенсивно горіти з високою температурою.

1.20. Для виконання робіт з метанолом персоналу видається безплатно за встановленими для певної професії нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття і інші засоби індивідуального захисту, вибір яких повинен здійснюватися з урахуванням впливу на організм людини шкідливих і небезпечних виробничих факторів, обумовлених у т.ч. властивостями метанолу.

При роботі з метанолом необхідно використовувати: для захисту органів дихання при високих концентраціях - фільтруючий протигаз марки А або М, для захисту шкіри - гумові рукавички.

1.21. Особи, які виконують роботи з метанолом, повинні дотримуватися санітарних норм і правил особистої гігієни, а саме:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;

  • утримувати в чистоті і порядку робоче місце;
  • за призначенням і дбайливо користуватися санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом і іншими засобами індивідуального захисту, утримувати їх у справному стані і чистому вигляді;
  • дотримуватися питного режиму з урахуванням умов праці;
  • палити тільки у спеціально відведеному для цього місці;
  • приймати їжу тільки у спеціально відведених для цього місцях;
  • зберігати харчові продукти в холодильниках, які призначені для цього;
  • при попаданні метанолу на лице, руки необхідно облиті місця негайно вимити великою кількістю води; у випадку попадання метанолу на спецодяг, його необхідно зняти і замінити. Забруднений метанолом спецодяг необхідно випрати в теплій воді;

- після роботи вимити забруднені частини тіла теплою водою з милом або прийняти душ.

У випадку незадовільного самопочуття (нервового розладу, високої температури тіла і інших захворюваннях), що заважає безпечно вести роботу, доповісти про це безпосередньому керівнику і звернутися до лікаря.


2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи необхідно: перевірити справність і одягти спецодяг, спецвзуття і інші засоби індивідуального захисту; перевірити справність приладів і устаткування; включити загальну припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хвилин до початку роботи.

2.2. При виявленні несправностей устаткування, засобів колективного захисту повідомити про це безпосереднього керівника і не приступати до роботи до усунення виявлених порушень.


3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. З метою запобігання отруєнь виробничого персоналу, пожеж у виробництвах, де виробляється або застосовується метанол, необхідно дотримуватися норм технологічного режиму, не допускати розгерметизації устаткування, комунікацій, вести облік приймання, споживання, наявних залишків і видачі метанолу, не допускаючи можливості його крадіжки.

3.2. Приймання метанолу від транспортної організації проводиться спеціально уповноваженим від підприємства одержувачем вантажу, який разом з представником транспортної організації повинен перевірити цілість вантажу, справність тари і цілість пломб, а також забезпечити охорону метанолу до його приймання підприємством.

3.3. Метанол, який надійшов до підприємства, приймається за актом працівником, який визначений наказом по підприємству і несе відповідальність за збереження метанолу з моменту його одержання до передачі відповідним підрозділам підприємства.

3.4. Приймання і видача метанолу на складах здійснюється за оформленими прибутково-витратними документами, як продукту суворої звітності.

3.5. Метанол повинен зберігатися в тарі, яка відповідає вимогам ДСТУ 3057 (ГОСТ 2222) «Метанол технический. Технические условия». Тара повинна мати попереджувальні написи: «Метанол-отрута», «Вогненебезпечно» і знак, установлений для отруйних речовин.

3.6. Під час експлуатації резервуарів з метанолом повинен бути установлений постійний контроль за герметичністю резервуарів, станом сифонних кранів, прокладок фланцевих з’єднань, сальникових засувок і т.п.

Виявлені несправності повинні негайно усуватися.

3.7. Під час огляду дихальної арматури резервуарів необхідно клапани і сітки очищати від бруду (в зимових умовах - від льоду). В гідравлічних клапанах слід перевіряти рівень рідини.

3.8. Перед наповненням резервуарів метанолом необхідно перевірити справність вимірного устрою.

3.9. Перед початком зливно-наливних операцій необхідно перевірити справність зливно-наливних устроїв, систем заземлення, перемикальних вентилів, засувок, щільність з'єднань шлангів.

Виявлені несправності слід негайно усувати.

3.10. Наливання метанолу допускається в перевірену, спеціально виділену для цього тару, яка відповідає вимогам ДСТУ 3057 (ГОСТ 2222) «Метанол технический. Технические условия», насосами або сифонами зарядженими вакуумом. Переливання відрами і сифонами, що потребують засмоктування ротом, не допускається.

Щоб наливання метанолу проводилося спокійно, без розбризкування, наконечники шлангів повинні бути опущені до дна цистерни.

3.11. Під час зливно-наливних операцій не допускається переповнення цистерн або їх обливання метанолом. З метою попередження переливу метанолу при його наливанні в цистерни слід застосовувати обмежувачі рівня наливання.

Зливання метанолу з тари проводиться повністю без залишку продукту. Залізничні цистерни з-під метанолу після закінчення зливання повністю спорожнюються способами, які виключають перебування в них людей.

3.12. Пролитий метанол необхідно засипати піском або тирсою. Просочений метанолом пісок або тирсу необхідно видалити з приміщення, а місце, де був пролитий метанол, промити струменем води, на підприємствах, де метанол виробляється або використовується в технологічних процесах - змити пролитий метанол в каналізацію хімічно забруднених стоків.