Солодкі страви желе, муси, пудинги, концентрати молочні

7.0

г) креми желейні та заварні • -

6,0

д) гарячий шоколад

6,0

ж) десерти

4,0

з) пудинги десертні

6,0

Масова частка титрованих кислот (у перерахунку на ли­монну кислоту), %, не менше ніж:

Згідно 3 ГОСТ 15113.5 ■

а) муси;

— журавлиновий

1,2

— брусницевий чи чорносмородиновий

0,9

— інші б) желе:

0,5

— журавлинове чи чорносмородинове

1,6

— інші та желе на желювальному крохмалі

1,3

Масова частка металевих домішок (розмір окремих части­нок не повинен перевищувати 0,3 мм у найбільшому лі­нійному вимірі), %, не більше ніж

3 • 10"^

Згідно 3 ГОСТ 15113.2

Масова частка мінеральних домішок, %, не більше ніж

1 ■ 10'²

Згідно 3 ГОСТ 15113.2

Зараженість шкідниками хлібних запасів та їх личинками

Не дозволено

Згідно 3 ГОСТ 15113.2

Сторонні домішки (крім металевих і мінеральних)

Не дозволено

Згідно 3 ГОСТ 15113.2

Примітка 1. Масову частку мінеральних домішок виробник визначає на вимогу споживача.

Примітка 2. Для пудинНб десертних «Новинка» ! «Ганковий» масова частка вологи не більше ніж 7,5 % і 7,0 %.

За вмістом токсичних елементів солодкі страви мають відповідати вимогам МБТ № 5061 [2], радіонуклідів — ГН 6.6.1.1-130 [3] та вимогам, зазначеним у таблиці 4.

Таблиця 4-- Показники безпечності

Назва показника

Допустимі рівні вмісту

і Метод контролювання

Токсичні елементи, мг/кґ, не більше ніж: — свинець

0,5

Згідно 3 ГОСТ 26932 або ГОСТ 30178

— кадмій

0,1

Згідно 3 ГОСТ 26933 або ГОСТ 30178

— миш’як

0,2

Згідно 3 ГОСТ 26930

— ртуть '

0,01

Згідно 3 ГОСТ 26927

— мідь

10,0

Згідно 3 ГОСТ 26931 або ГОСТ 30178

— цинк

30,0

Згідно 3. ГОСТ 26934 або ГОСТ 30178

Радіонукліди, Бк/кг, не більше ніж: — цезій — '³"Cs

90

150

Згідно зГН 6.6.1.1-130(3]

— стронцій — Sr

50

ЗГІДНО зГН 6.6.1.1-130 (Зі

За мікробіологічними показниками солодкі страви мають відповідати вимогам зазна­ченим у таблиці 5. ’

Таблиця 5 — Мікробіологічні показники

Назва показника

Метод

контролювання

Значення

Кількість мезофільних аеробних І факультативно-анаеробних мікроорганізмів. КУО в 1 г, не більше ніж

Згідно З ГОСТ 10444.15

Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), в 0,1 г

Не дозволено

Згідно З ГОСТ 30518

Патогенні мікроорганізми, у тому числі бактерії роду Salmonella, в 25 г ^

Не дозволено

Згідно З ИН № 1135'[4), ДСТУ EN 12824

Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж

1 • 10²

Згідно З ГОСТ 10444:12

Дріжджі, КУО в 1 г, не більше ніж

1 ■ 10²

Згідно З ГОСТ 10444.12

Желатинорозріджувальні бактерії, КУО в 1 г, не більше ніж

1 ■ 10²

Згідно З 4.24.3.5 ГОСТ 11293

Примітка. Желатинорозріджувальні бактерії визначають тільки в продуктах, які містять желатин

Вимоги ДО сировини ' .

5.2.1 Для ВИГОТОВЛЯННЯ солодких страв використовують таку сировину;

екстракти плодові та ягідні — згідно з ГОСТ 18078;

молоко незбиране сухе розпилювального сушіння, вищого ґатунку — згідно з Д0ТУ-4273 упаковане в герметичну тару, зі строком зберігання не більше ніж два місяці від дня виготовлення’

вершки сухі вищого ґатунку — згідно з ДСТУ 4273; ’ крохмаль картопляний, не нижче першого ґатунку — згідно з ДСТУ 4286;

крохмаль кукурудзяний, не нижче першого ґатунку — згідно з ДСТУ 3976'

крохмаль модифікований — згідно з ДСТУ 4380; ’ желатин харчовий не нижче першого ґатунку — згідно з ГССТ 11293;

агар харчовий — згідно з ГССТ 16280; '

-борошно пшеничне вищого ґатунку ~ згідно з ГССТ 26574 або чинними нормативними до­кументами;

цукор-пісок — згідно з ДСТУ 4623;

сіль кухонна «Екстра» чи помелу № О — згідно з ДСТУ 3583;

ванілін — згідно з ГССТ 16599, ванілон чи арованілон — згідно з чинними нормативними документами: ^

порошок яєчний — згідно з ГОСТ 30363;

крупи манні марки М — згідно з ГОСТ 7022;

какао-порошок — згідно з ДСТУ 4391;

кава натуральна смажена мелена — згідно з ГОСТ 6805;

кава натуральна розчинна — згідно з ДСТУ 4394; ’

кислота лимонна харчова — згідно з ДСТУ ГОСТ 908;

цикорій мелений — згідно з чинними нормативними документами: есенції ароматичні харчові — згідно з чинними нормативними документами­— барвники натуральні харчові — згідно з ДСТУ 3845; ’

інші види сировини та харчових добавок вітчизняного чи закордонного виробництва, доз­волені до застосування центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я України.

Не дозволено переробляти сировину, в якій вміст токсичних елементів, Мікотоксинів нітратів перевищує рівні, встановлені МБТ № 5061 [2], радіонуклідів — ГН 6 6 1 1-130 Г31 пегти цидів— ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [5]. ‘ '

Кожну партію сировини, що надходить на виробництво, супроводжують документом що

підтверджує її відповідність нормативним документам.

Вхідний контроль сировини, що надходить на виробництво, проводять згідно з ГССТ 24297.

6 ВИМОГИ щодо БЕЗПЕКИ

Під час виробництва солодких страв треба дотримуватись вимог щодо безпеки встанов­лених «Правилами...» [1]. ; ’ '

Технологічне устатковання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003. Температура зов­нішньої поверхні устатковання не повинна перевищувати 45 °С.

Робочі місця мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061.

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично до­пустимі концектрацГГ, зазначені в ГОСТ 12.1.007, а саме; ГДК пилу — 4 мг/м³, клас безпеки — III. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони під час виготовлення солодких страв проводять згідно з ГОСТ 12.1.005.

Рівень шуму на робоч*^х місцях не повинен перевищувати рівні, встановлені згідно з ГОСТ 12;1.003 і ДСН 3.3.6.037 [6].

Вібраційна безпека і санітарні норми вібрації на робочому місці мають відповідати ви­могам ГОСТ 12.1.012, ДСН 3.3.6.039 [7].

. 6 J освітлення приміщень має відповідати вимогам ДБН В 2.5-28 [8].

Мікрбклімат виробничих приміщень має відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 [9].

Пожежна безпека має відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004. Л

¥Ш\ЛОГИ ;

Контролювати викиди шкідливих речовин в атмосферу треба згідно з ДСП 201 [10] та |

ГОСТ 17.2.3.02. І

Стічні води очищають згідно з «Правилами...» [11], і вони мають відповідати вимогам І

СанПиН 4630 [12]. І

j;

Охорону ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами треба здійсню- |

BaTif відповідно до СанПиН 42-128-4690 [13]. І =

8 МАРКУВАННЯ

Кожну одиницю спожиткової тари маркують наклеюванням етикетки чи безпосередньо І

на пакованні друкарським або іншим способом. і

Марковання назви продукту за розміром літер має відрізнятись від інших даних. Фарба, яку jj

використовують для друку, не повинна просочуватись крізь паковання і надавати продукту сто­ронніх присмаку та запаху.

Марковання має містити таку Інформацію, викладену державною мовою:

назву харчового продукту;

назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробника;

вагу нетто у грамах чи кілограмах;

склад харчового продукту в порядку переваги складників, зокрема харчових добавок, що використовували у його виробництві;

—калорійність (енергетичну) та поживну (харчову) цінність 100 г солодких страв згідно з до­датком А (на новий вид — в рецептурі на конкретну продукцію): і

кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;

номер партії (номером партії вважати дату виробництва);

умови зберігання;

штриховий код згідно з ДСТУ 3147;

позначення цього стандарту;

; — рекомендації щодо приготування страви (зазначені в технологічних інструкціях на конкрет­ний вид продукції).

Марковання може містити іншу інформацію, не заборонену законодавством України, зок­рема рекламну, яка характеризує продукт. '

Транспортне марковання здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Берегти від вологи». '

AGTY ът.Ш!

Марковання наносять друкарським способом на паперову етикетку або за допомогою ЧІТКОГО штампа безпосередньо на тару з зазначенням номера партії.

Дозволено не проводити транспортне маркування під час групового пакування продукції в спожитковій тарі у транспортні пакети за допомогою термозсідальної плівки за умови що спо­житкову тару у транспортному пакеті буде розташовано так. щоб повністю читався текст марко- взння.

9 ПАКУВАННЯ

Фасування у спожитксву^-ару здійснють згідно з ГОСТ 24508.

Солодкі страви фасують масою нетто від 0,020 кг до 3.0 кг включно в художньо оформлені: пачки згідно з ГОСТ 12303 з паперу згідно з ГОСТ 7247, з картону згідно з ГОСТ 7933

13 внутрішнім пакетом з пергаменту згідно з ГОСТ 1341, підпергаменту згідно з ГОСТ 1760 це­лофану згідно з ГОСТ 7730 та інші паковальні матеріали, що мають дозвіл центрального орга­ну виконавчої влади з питань охорони здоров’я України для використання в кснтакті з харчови­ми продуктами: ■ ■ анчиои

— пакети згідно з ГОСТ 24370 із паперу для мішків згідно з ГОСТ 2228 із внутрішнім³ паке­том з пергаменту згідно з ГОСТ 1341 чи підпергаменту згідно з ГОСТ 1760; з паперу масою 1 м^ не менше ніж 90 г з полімерним покривом, з комбінованих термоспаювальних полімерних мате- щалів на основі алюмінієвої фольги, з багатошарових полімерних матеріалів, з лакованого цело­фану, з металізованої плівки, з повітронепроникних матеріалів та інших матеріалів, що мають ДОЗВІЛ центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров’я України для використан­ня в контакті з харчовими продуктами. к «п

Значення границі допустимого мінусового відхилу кількості фасованої продукції в пако- вальніи ОДИНИЦІ, заповненій за масою нетто, від номінальної кількості має бути не більшим ніж границя допустимих мінусових відхилів ЗГІДНО з Р 50-056[14], зазначених у таблиці 6.

Таблиця 6 — Значення границі допустимих мінусових відхилів

. Номінальне значення кількості продукціТ - В паковальній одиниці, г

Значення фаниці допустимого мінусового відхилу від номінального значення

%

г

Від 20 до 50 включ.

9,0

_

Понад 50 » 100 »

—

4,5

» 100 » 200 »

4,5

-- -

» 200 » 300 . »

—

9,0

» 300 » 500 »

3,0

» 500 » 10ОО »

15,0

» 1000 » 3000 »

■ 1,5

Примітка. Відхил маси нетто за верхньою границею не обмежено. ’

Фасовані солодкі страви пакують у ящики з деревини та деревних матеріалів згідно з ГОСТ 10131, ГОСТ 11354, масою нетто не більше ніж 25,0 кг, ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13516, ящики з картону згідно з ГОСТ 13515, масою нетто не більше ніж 20 кг або інші види тари згідно з чинними нормативними документами.

Дозволено повторне використання транспортної тари з деревини, деревних матеріалів картону. Тара та паковальні матеріали, які використовують для паковання. мають бути міцні’ чисті, сухі, без стороннього запаху і не заражені шкідниками хлібних запасів. ’