ПІ 5.1.11-386-2005. Примірна інструкція з охорони праці для слюсаря з ремонту рухомого складу, який зайнятий на деповському і поточному відчіплювальному ремонті вантажних вагонів


Виймання і встановлення поршня гальмового циліндра повинне проводитися за допомогою спеціального пристрою.

3.5.8 Перед заміною кінцевого крана необхідно від´єднати магістраль від джерела живлення.

3.5.9 Під час технічного обслуговування і ремонту гальмового обладнання під вагоном не дозволяється знаходитися біля головки штока гальмового циліндра з боку виходу штока і торкатися головки штока.

3.5.10 Для забезпечення безпеки працюючих не дозволяється простукування резервуарів робочої камери і повітророзподільника під час їх очищення, а також вигвинчування заглушок гальмових приладів і резервуарів, які знаходяться під тиском.

3.5.11 Під час випробування автогальм не дозволяється проводити роботи з ремонту ходових частин, рам, автогальмового обладнання вагонів.

3.5.12 Під час очищення робочої камери і запасного резервуара продуванням стисненим повітрям не дозволяється наносити по ним удари (постукування).


3.6 Вимоги безпеки під час ремонту автозчепних пристроїв вагонів

3.6.1 Під час заміни автозчепу і поглинального апарата в составі поїзда необхідно розчепити і розтягнути состав поїзда на відстань не менше 10 м між вагонами, встановити спарені гальмові башмаки під колеса з боку розчіплених вагонів.

3.6.2 Зняття автозчепу і поглинального апарата з тяговим хомутом і упорною плитою з вагона і їх встановлення повинні проводитися з допомогою спеціальних підіймачів і вантажопідіймального крана або ремонтної установки.

Перед ремонтом автозчепного обладнання борти платформ повинні бути попередньо підняті і закріплені або зняті.

3.6.3 Згвинчування гайки із стяжного болта поглинального апарата дозволяється тільки на розбиральному стенді. Простукування корпусу поглинального апарата з деталями, які заклинилися, дозволяється проводити тільки в тому випадку, якщо апарат знаходиться у тяговому хомуті з упорною плитою.

3.6.4 Перед згвинчуванням двох останніх (які розташовані по діагоналі) гайок з болтів нижньої підтримуючої планки для зняття з вагона поглинального апарата під планку повинен бути підставлений спеціальний підіймач або інші вантажопідіймальні механізми.

3.6.5 Розбирання і збирання поглинального апарата повинні проводитися на спеціальному стенді.

3.6.6 Під час збирання деталей механізму автозчепу для встановлення замка на місце, натискання на нижнє плече собачки для підняття і направлення верхнього плеча повинно проводитися бородком або спеціальним ломиком.


3.7 Вимоги безпеки під час роботи на пересувних вагоноремонтних установках

3.7.1 Перед ввімкненням вагоноремонтної установки в роботу необхідно випробувати всі її агрегати на холостому ходу і перевірити її справність.

3.7.2 Під час обмерзання верхніх площадок вагоноремонтної установки, перед початком роботи їх слід очистити від снігу та льоду.

3.7.3 Експлуатація вагоноремонтних установок не дозволяється у разі: покриття рейок льодом, снігом, сміттям;

виходу машини за габарити рухомого складу; наявності тріщин у вузлах і деталях; несправності рейкових захватів;

несправності електрообладнання і несправних приладах освітлення; несправної гальмівної системи;

відсутності огороджень частин, які рухаються і обертаються; несправності звукового сигналу;

наявності гідродомкратів і інших вантажопіймальних механізмів, термін опосвідчення яких минув;

несправності хоч би одного тягового двигуна або насоса; наявності механізмів, термін періодичного огляду яких минув; несправних запобіжних і блокувальних пристроїв;

відсутності захисних діелектричних засобів, переносних ламп і попереджувальних знаків;

контакту тролей між собою або з металоконструкцією машини; відсутності щільного контакту струмоприймачів з тролейним проводом;

складування запасних частин, деталей і інших матеріалів в габариті вагоноремонтної машини;

проведення маневрових робіт і руху поїздів по суміжних коліях.

3.7.4 Під час роботи вагоноремонтної машини не дозволяється: приводити її в рух у разі знаходження людей між порталом машини і

вагоном;

знаходитися в вагоні, на вагоні або під вагоном під час правильних робіт; проводити її технічне обслуговування.

3.7.5 Під час виправлення торцевих дверей, стійок, розкосів, усунення розширення або звуження кузова не дозволяється перекіс балок пристрою під час їх опускання і підіймання.

Під час роботи необхідно слідкувати за тим, щоб рукави гідро- і пневмопроводів не були притиснуті механізмами до вагона.

3.7.6 Поповнення запасними частинами, вивантаження несправних деталей, знятих з вагонів, повинно проводитись на спеціально виділених місцях під час перерв у роботі з технічного обслуговування і ремонту вагонів.

Не дозволяється завантажувати вагоноремонтну установку і вагоноремонтну машину вище її вантажопідіймальності.

3.7.7 Перед виправленням стулок дверей напіввагона між дверима і стійкою необхідно закласти дерев'яну прокладку товщиною 15-20 мм.

Перед виправленням кришок люків напіввагона необхідно впевнитись в надійності їх кріплення запірними механізмами і у відсутності на боковому каркасі кузова напіввагона в'язального дроту.

3.7.8 Оглядати і ремонтувати електрообладнання вагоноремонтних установок необхідно тільки після відключення напруги, а гідро- і пневмосистем - після зняття тиску.


3.8 Вимоги електробезпеки

3.8.1 Слюсарі, які обслуговують вагоноремонтні установки і працюють з іншими механізмами з електричним приводом а також з електроінструментом, який за способом захисту від ураження електричним струмом відноситься до класу І, повинні мати другу групу з електробезпеки, а слюсарі, які працюють з електроінструментом, який відноситься до класу II чи III, повинні мати першу групу з електробезпеки.

3.8.2 Електроінструмент перед видачею на руки в присутності слюсаря оглядається зовні, перевіряється справність його заземлення, контролюється робота на холостому ході.

3.8.3 Під час роботи з електроінструментом на висоті необхідно користуватися площадками з перилами. Виконувати роботи з драбин не дозволяється.

3.8.4 Слюсарям не дозволяється:

передавати електроінструмент навіть на короткий термін іншим особам; ремонтувати електроінструмент, струмопровідні кабелі, штепсельні з'єднання;

торкатися частин електроінструмента, які обертаються; видаляти руками з електроінструмента стружку або металеві ошурки під час його роботи або до повної зупинки частин, які обертаються.


3.9 Утримання робочого місця

3.9.1 Робочі місця і проходи до них слід утримувати в чистоті, не допускаючи захаращення їх запасними частинами, деталями, які зняті з вагона і сторонніми предметами.

3.9.2 Обтиральний матеріал необхідно складати в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються.

3.9.3 Деталі і інструмент необхідно розміщувати так, щоб робота з ними не викликала зайвих рухів. Деталі і інструмент необхідно розміщувати в місцях, які унеможливлюють їх падіння.

3.9.4 Усі деталі, які знімаються з вагона, слід негайно прибрати у спеціально встановлені для цього місця.

3.9.5 Слюсар повинен укладати вагонні деталі, запчастини і матеріали на вагоноремонтну установку і стелажі, які розміщені на міжколійї, в відділеннях і виробничих дільницях так, щоб забезпечити вільні проходи і запобігти їх скочуванню і падінню.

3.9.6 Під час роботи на конвеєрних лініях слюсар повинен уважно слідкувати за світловими і звуковими сигналами, які сповіщають про початок пересування конвеєра, і своєчасно відійти від нього на безпечну відстань.

3.9.7 Під час знаходження на приставній драбині, внизу повинен знаходитись другий працівник в захисній касці, який страхує того, що знаходиться на драбині.

Не дозволяється:

працювати з приставної драбини, стоячи на сходинці, яка знаходиться на відстані менше 1 м від верхнього кінця драбини;

встановлювати приставні драбини під кутом більше 75 градусів до горизонту, без додаткового кріплення верхньої частини;

працювати з двох верхніх сходинок драбини-стрем'янки, якщо відсутні перила чи упори;

знаходитися на приставній драбині або драбині-стрем'янці більше однієї людини;

піднімати і спускати вантаж по приставній драбині і залишати на ній інструмент;

працювати біля або над механізмами, машинами, транспортерами тощо, які рухаються (обертаються).

3.9.8 У разі розгвинчування різьбових з'єднань, стоячи на приставній драбині, рух ключа направляти від себе.

3.9.9 Під час роботи з використанням ручних шліфувальних машин слід користуватися респіраторами і захисними окулярами.

3.9.10 Під час роботи під вагонами необхідно користуватися захисною каскою.


4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ


4.1 Після закінчення роботи слюсар повинен:

привести в порядок своє робоче місце;

скласти інструмент, інвентар і пристрої в спеціально призначені для них місця або комори;

зібрати використані обтиральні матеріали і покласти у встановлені місця (в металеві ящики із кришками);

4.2 Після закінчення роботи слюсар повинен зняти спецодяг і інші засоби індивідуального захисту і помістити в шафу гардеробної.

4.3 Забруднений і несправний спецодяг у разі необхідності слюсар повинен здати для прання, в хімчистку або ремонт.

4.4 Для очищення шкіри від виробничих забруднень після закінчення робочого дня необхідно застосовувати захисно-відмивальні пасти і мазі, які поєднують якості захисних і мийних засобів.

4.5 Після роботи або у випадках забруднення частин тіла або змочення одягу нафтопродуктами робітники повинні прийняти душ з теплою водою і милом, зняти запобіжну пасту, у випадках забруднення тільки рук обов'язково мити їх водою з милом.

4.6 Про всі несправності і недоліки, які помічені під час роботи, і про заходи, які прийняті для їх усунення, слюсар повинен повідомити керівника робіт (майстра, бригадира).


5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ


5.1 Дії слюсаря під час виникнення ситуацій, які можуть привести до небажаних наслідків

5.1.1 Під час ремонту вагонів в депо можуть виникнути наступні аварійні ситуації:

випадкова зупинка домкрата; припинення подачі електроенергії; несправності конвеєра;

падіння піднятого на домкрати або встановленого на ставлюги вагона; сходу рухомого складу з рейок;

загоряння, яке може призвести до пожежі або вибуху.

5.1.2 У разі випадкової зупинки одного домкрата або у разі перерви в подачі електроенергії всі домкрати повинні бути негайно вимкнуті.

Після усунення несправності домкрата необхідно переконатися у відсутності перекосу вагона на домкратах і тільки після цього продовжити підіймання або опускання вагона.

5.1.3 У випадку припинення подачі електроенергії необхідно негайно відключити електроінструмент від мережі.

5.1.4 Під час виявлення несправностей конвеєра, які загрожують безпеці людей, конвеєр повинен бути негайно зупинений.

5.1.5 У разі падіння піднятого на домкрати або встановленого на ставлюги вагона чи сходу рухомого складу з рейок викликається відбудовний поїзд керівником робіт.

5.1.6 Під час виникнення аварійної ситуації слюсар повинен припинити роботу, негайно повідомити про це керівника роботи (майстра, бригадира) і далі виконувати його вказівки по попередженню нещасних випадків або усуненню аварійної ситуації, яка виникла.

5.1.7 Працівники, які знаходяться поблизу, за сигналом тривоги, зобов'язані негайно прибути до місця випадку і взяти участь в роботі по усуненню аварійної ситуації, яка виникла. При необхідності надати першу долікарняну допомогу потерпілому.

5.1.8 Під час ліквідації аварійної ситуації необхідно діяти у відповідності з затвердженим в депо планом ліквідації аварій.

5.1.9 Під час виникнення пожежі необхідно повідомити пожежну охорону і керівника роботи та діяти відповідно до інструкції з пожежної безпеки.

5.1.10 До аварійної ситуації можуть призвести раптове погіршення стану здоров'я, отруєння, травми.


5.2 Порядок дій слюсаря у випадках травмування.

У разі травмування слід звільнити потерпілого від дії травмуючого фактора, надати потерпілому першу медичну допомогу, у разі необхідності викликати медичну допомогу. Про факт травмування обов'язково повідомити керівника робіт.

5.2.1. Електротравми

У разі ураження електричним струмом необхідно припинити дію струму (вимкнути напругу, перерубати провід тощо), дотримуючись заходів безпеки і не доторкуватися до потерпілого голими руками, поки він знаходиться під дією струму.

У разі ураження струмом високої напруги або блискавкою потерпілому, незважаючи на відсутність ознак життя, необхідно надавати першу допомогу. Якщо потерпілий не дихає, потрібно негайно застосувати штучне дихання і одночасно масаж серця. Штучне дихання і масаж серця робиться до тих пір, поки не відновиться природне дихання або до прибуття лікаря.

Після того, як потерпілий прийде до свідомості, необхідно на місце електричного опіку накласти стерильну пов'язку і здійснити заходи з усунення можливих під час падіння механічних пошкоджень (ударів, переломів). Потерпілого від електротравми слід направити в медичний заклад.

5.2.2. Механічні травми

Під час отримання механічної травми необхідно зупинити кровотечу, обробити рану перекисом водню, накласти пов'язку. Якщо накладається джгут, необхідно зафіксувати час його накладення. Джгут можна не знімати на протязі двох годин в теплий час року, а в холодний - однієї години.

У разі переломів необхідно накласти шину, яка фіксує нерухомість пошкоджених частин тіла. Для цього можна використовувати дошки і бинт. Під час відкритих переломів необхідно до накладання шини перев'язати рану.

Під час розтягнення зв'язок необхідно накласти на місце розтягнення тісну пов'язку і холодний компрес. Під час вивихів кінцівку роблять нерухомою в тім положенні, яке вона прийняла після травми, на область суглоба накладають холодний компрес.

При всіх видах механічних травм потерпілого необхідно доставити в медичний заклад.

5.2.3. Термічні опіки

У разі опіків першого ступеня (спостерігається тільки почервоніння і невелике опухання шкіри) слід змочити обпечене місце міцним розчином марганцевокислого калію.