---

Випробовування проводять відповідно до 8.15.3.

Одягнена маска повинна щільно прилягати до контуру обличчя. Підсос випробовувальної ре­човини не повинен перевищувати в середньому 0,05 % об’єму вдихуваного повітря кожним із де­сяти випробовувачів в кожній із вправ.

Випробовування проводять відповідно до 8.16.

Споряджену одним панорамним склом маску потрібно проектувати так, щоб ефективна пло­ща поля зору була не менша ніж 70 % і перекривна площа поля зору не менша ніж 80 % у відно­шенні до звичайної площі поля зору.

Споряджену двома окулярами маску потрібно проектувати так, щоб ефективна площа поля зору була не менша ніж 70 % І перекривна площа поля зору не менша ніж 20 % у відношенні до звичайної площі поля зору.

Випробовування проводять відповідно до 8.17.

Перед експлуатаційними випробовуваннями маска повинна пройти усі лабораторні випробо­вування за винятком визначання стійкості до займання і коефіцієнта підсосу.

Випробовують експлуатаційні властивості повністю укомплектованого апарата за умов, набли­жених до реальних. Метою цих випробовувань є перевіряння пристрою на недоліки, що не можуть бути визначені будь-якими іншими випробовуваннями згідно з цим стандартом. Додатково до опи­саних у цьому стандарті випробовувань, у відповідному стандарті подано деталі експлуатаційних випробовувань для ЗІЗОД.

Там, де експлуатаційні випробовування виявлять недоліки, що відносяться до сприйняття ко­ристувача, випробовувальна лабораторія повинна забезпечити всі деталі проведення тієї части­ни експлуатаційних випробовувань, у якій виявлено ці недоліки. Це дасть змогу іншим випробову- вальним лабораторіям продублювати випробовування і оцінити отримані результати.

Випробовування проводять відповідно до 8.18.

8. ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Загальні положення

Перед проведенням випробовувань із залучанням випробовувачів враховують будь-які націо­нальні правила по відношенню до медичного свідоцтва, огляду чи перевіряння залучених випробову­вачів.

Усі зразки повинні відповідати вимогам цього стандарту.

Якщо засоби вимірювання і методи випробовувань спеціально не визначені, застосовують загальновживані засоби і методи.

Випробовування, до яких входять випробовування з використанням пристроїв надлишкового тиску, проводять з повністю укомплектованим апаратом, зокрема з лицевою частиною, як подано заявником випробовувань.

Дві маски послідовно витримують за таких умов:

1. 72 год в умовах сухої атмосфери за температури (70 ± 3) °С;

2. 72 год в умовах сухої атмосфери за температури (70 ± 3) °С і відносної вологості 95 % —100 %;

3. 24 год за температури (-30 ±3) °С.

Вплив здійснюють без створювання різких перепадів температури.

Всі зразки підлягають візуальному перевірянню за умов, визначених у цьому стандарті.

Випробовувальна лабораторія проводить візуальне перевіряння зразків до початку або під час лабораторних та експлуатаційних випробовувань.

Випробовують два зразки: обидва у тому стані, в якому їх доставили.

Розміри нарізевого з'єднувача вимірюють в умовах кімнатної температури.

Для масок 3-го класу визначання розмірів проводять в проміжку ЗО с з моменту закінчення температурного впливу.

Випробовують три зразки: один — у тому стані, в якому його доставили, і два — після попе­редньої підготовки відповідно до 8.2 і повернення до температури навколишнього середовища.

Лицеву частину розміщують на металевому муляжі голови, проводять через визначене полум’я і дос­ліджують дію полум’я на лицеву частину.

Металевий муляж голови на опорі, яку приводять в рух двигуном так, щоб він описував коло в горизонтальній площині (див. рисунок 1).

1 — балон з пропаном;

2 — вентиль;

З — редуктор тиску;

4 — манометр;

5 — обмежувач полум'я;

б — пальник;

7 — двигун і пристрій контролювання швидкості.

Рисунок 1 — Схема установки для випробовування стійкості до займання масок 1-го класу

Пристрій для подавання газу складається з контейнера з пропаном з регулювальним вентилем, манометра і обмежувача полум’я.

Газовий пальник з регулюванням висоти полум’я. Можна використовувати пальник TEKLU або пальник, описаний в ISO 6941/AMD 1¹

Термопара діаметром 1,5 мм з ізоляцією із неорганічних матеріалів.

Лицеву частину надягають на муляж голови, який рухається з лінійною швидкістю, виміряною в точці полум’я, (60 ± 5) мм/с.

Голова з лицевою частиною повинна рухатись над пальником. Положення пальника відрегу- льовують так, щоб відстань між верхівкою пальника і низом лицевої частини, яка повинна пройти над полум’ям, становила (20 ± 2) мм.

Голову і лицеву частину повертають вбік від пальника.

Запалюють газ в пальнику. Повністю закривають повітряний отвір пальника і за допомогою регулювального вентиля встановлюють висоту полум'я (40 ±4) мм. Такі параметри повинні забез­печити температуру полум’я (800 ±50) °С в точці на відстані (20 ±2) мм над верхівкою пальника. Цю температуру перевіряють за допомогою термопари.

Надягнена на муляж голови лицева частина повинна один раз пройти через полум’я зі швидкістю (60 ± 5) мм/с. Випробовування повторюють для оцінювання усіх матеріалів зовнішньої поверхні лице­вої частини. Будь-яка складова частина (матеріал) повинна проходити через полум’я тільки один раз.

Лицеву частину або окремий компонент перевіряють після проходження через полум’я і ре­зультати перевіряння, тобто відсутність чи продовження горіння понад 5 с, заносять до звіту.

Випробовують три зразки: один — у тому стані, в якому їх доставили, і два — після поперед­ньої підготовки відповідно до 8.2 і повернення до температури навколишнього середовища.

Стійкість до займання лицевої частини випробовують протягом короткого періоду за допомо­гою випробовувального обладнання, зображеного на рисунках 2 і 3.

Випробовувальне обладнання складається головним чином з контейнера з пропаном з регулю­вальним вентилем і точним манометром, обмежувача полум’я, 6-ти здатних до регулювання висоти полум’я пропанових пальників і рухомого в горизонтальній площині металевого муляжу голови.

Випробовувальне устатковання відрегульовують так:

Відстань між лицевою частиною і верхівками пальників повинна становити 250 мм.

Регулювальний вентиль для подавання пропану кожного із шести пальників повністю відкри­вають. Регулятором пропанового балона відрегульовують тиск так, щоб витратомір в головній лінії подавання пропану показував загальний потік пропану до усіх шести пальників (21 ± 0,5) дм³/хв.

Термопару діаметром 1,5 мм із ізоляцією із неорганічних сполук використовують для вимірю­вання температури полум’я. Температуру вимірюють в точці на 250 мм вище верхівки будь-якого пальника над центром полум’я. Температуру полум’я усіх пальників потрібно забезпечувати в ме­жах необхідних відхилів (950 ± 50) °С. Перед вимірюванням будь-якої температури полум’я відре­гульовують правильне положення (висоту) пальників.

Для забезпечування необхідної температури може виникнути необхідність в регулюванні вен­тиля подавання повітря окремо для кожного пальника в оптимальне положення і екранування всьо­го устатковання від впливу зовнішніх повітряних потоків.

Випробовувану лицеву частину надягають на металевий муляж голови і вільні кінці ремінців голов­ного гарнітура розміщують між муляжем голови і кріпильними ремінцями. Лицеву частину піддають дії полум’я протягом 5 с. Якщо такі складові частини як клапан(и), переговорна мембрана(и) розміщені на іншій частині корпуса, для їх оцінювання повторюють випробовування з іншим зразком лицевої частини, розташованої у відповідному положенні.

Для порівнювання герметичності маски до і після випробовувань на стійкість до займання реко­мендовано залишити її на муляжі голови обладнання для випробовування стійкості до займання.

Випробовують п’ять зразків: усі у тому стані, в якому їх доставили.

Маски піддають впливу теплового випромінювання від джерела з регульованим виходом ви­промінювання.

Випробовувальне устатковання складається з муляжу голови, дихальної машини і джерела теплового випромінювання. Для калібрування можна використовувати калориметр.

Типову будову випробовувального устатковання показано на рисунку 4 (тільки для загально­го інформування).

Придатне джерело теплового випромінювання, показане схематично на рисунку 4, повинно забез­печувати тепловий потік 8,0t§₂ кВт/м² на відстані приблизно 175 мм від джерела, виміряної вздовж центральної осі. Можливе використання будь-якого іншого придатного джерела випромінювання.

Еталонний калориметр описано в ISO 6942. Можливе використання будь-якого іншого придат­ного калориметра.

Потік теплової енергії: 8,0^ ₂ кВт/м²на відстані 175 мм.

Дихальна машина: 20 циклів/хв, 1,5дм³/хід.

Рисунок 2 — Схема розташовання шести пропанових пальників

1. — контейнер з пропаном;

2. — точний манометр І пристрій регулювання;

3. — обмежувач полум'я;

4. — з'єднувальні шланги (однакової довжини), що ведуть до пропанових пальників;

5. — пропановий пальник.

Рисунок 3 — Схема устатковання для випробовування стійкості до займання масок 2-го і 3-го класу

1 — металевий муляж голови;

2 — маска;

З — з’єднувач дихального обладнання;

4 — з’єднувач для дихальної машини;

5 — джерело теплового випромінювання;

б — рефлектор.

Розміри у міліметрах

Рисунок 4 — Будова устатковання для випробовування стійкості до дії теплового випромінювання

Після перевіряння герметичності, згідно з 8.13, маску надійно, герметично і без деформувань надягають на металевий муляж голови і приєднують до дихальної машини.

За рахунок регулювання положення муляжу голови маску розміщують так, щоб центр панорам­ного скла був розташований на відстані приблизно 175 мм від джерела теплового випромінюван­ня. Маска повинна розміщуватися вертикально до напрямку теплового потоку.

Після цього муляж голови з маскою замінюють на калориметр. Калориметр розташовують на відстані приблизно 175 мм від джерела теплового випромінювання в положенні, у якому зовнішня поверхня лінз лицевої частини буде перебувати під час випробовування.

Джерело теплового випромінювання регулюють так, щоб потік теплової енергії становив 8,0 ₂ кВт/м² на відстані приблизно 175 мм від джерела. За необхідності стабілізують подавання електроенергії. Між калориметром і джерелом теплового випромінювання розміщують ізолювальний екран.

Калориметр замінюють на муляж голови з маскою так, щоб лінзи маски були розташовані на місці калориметра. За таких умов проводять випробовування.

Вмикають дихальну машину. Через 3 хв вилучають екран (час початку випробовувань). Випро­бовують маску.

1. протягом 20 хв, або

2. до моменту візуального встановлення пошкодження або будь-яких інших показників пошкод­ження, помічених випробовувачем плюс додаткова хвилина експозиції.

Маска повинна відповідати вимогам пункту 7.16 як до, так і після проведення випробовування.

Випробовування проводять відповідно до 8.13.

Примітка. Для порівнювання герметичності маски до і після випробовувань стійкості до дії теплового випромінювання рекомендовано залишити маску на муляжі голови цього випробовувального устатковання.

Чищенню та дезінфікуванню за описом, що наведено в інформації виробника, підлягають усі зразки, які застосовують у випробовуваннях з визначання коефіцієнта підсосу.

Відповідність вимозі визначають під час випробовувань, описаних в 8.16 і 8.18.

Випробовують три зразки: усі в тому стані, в якому їх доставили.

Лицеву частину надягають на муляж голови, який відрегульовують так, щоб навантага була прикладена вздовж осі з’єднання. Додатково закріплюють систему з обмежувальних ремінців або тасьми на корпус маски навколо з’єднувача так, щоб навантага була прикладена якомога безпо­середньо до з’єднання в корпусі і створене обмежувальними ремінцями зусилля не прикладалась до усього наголовного гарнітура (див. рисунок 5). Випробовування триває 10 с.