Страница 2: ДСТУ 4597:200. Концентрат соєвий харчовий (33835)

Таблиця 3 — Вміст токсичних елементів і мікотоксинів у соєвому харчовому концентраті

Кінець таблиці 3

1. Вміст радіонуклідів не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені згідно з ГН 6.6.1.1-130 [5], а саме Sr90 не більше ніж 30 Бк/кг, Сз137 не більше ніж 100 Бк/кг.
2. Мікробіологічні показники у соєвому харчовому концентраті не повинні перевищувати допустимі рівні, які встановлено згідно з МБВ і СН № 5061 [1] і наведені у таблиці 4.

Таблиця 4 — Мікробіологічні показники у соєвому харчовому концентраті

Назва

показника

Допустимі

рівні

Методи

випробовування

5 ■ 104

Не допускають Не допускають

1 ■ 102 1 ■ 102

Кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1г, не більше ніж

Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) в 0,1 г

Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, в 25 г

Плісняві гриби, КУО в 1г, не більше ніж Дріжджі, КУО в 1г, не більше ніж

Згідно з ГОСТ 9225

Згідно з ГОСТ 9225 Згідно з ДСТУ EN 12824

Згідно з ГОСТ 10444.12 Згідно з ГОСТ 10444.12

1. Вимоги до сировини
2. 1. Для виробництва соєвого харчового концентрату використовують шрот соєвий харчовий згідно з чинною документацією.
   2. 1. Під час виробництва соєвого харчового концентрату використовують сировину, в якій вміст токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів не перевищує допустимі рівні, встановлені згідно з МБВ і СН № 5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6].
      2. Вміст радіонуклідів Сз137 і Sr90 у шроті соєвому харчовому не повинен перевищувати встановлені допустимі рівні згідно з ГН 6.6.1.1-130 [5].
      3. За мікробіологічними показниками сировина не повинна перевищувати допустимі рівні, які встановлено згідно з МБВ і СН № 5061 [1].

Не дозволено використовувати модифіковану сировину, яка не дозволена для використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

1. Кожну партію сировини і матеріалів, що надходить на виробництво, супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.
2. 1. Вхідний контроль продукції здійснюють згідно з ГОСТ 24297.

6 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

1. Під час виробництва соєвого харчового концентрату необхідно керуватися вимогами щодо безпеки, встановленими у ДСП 4.4.4.089 [7], ДНАОП 1.8.10-1.06 [8], ДСП 4.4.4.090 [9].
2. Ведення технологічного процесу відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002 і ДСП 4.4.4.089 [7].
3. Технологічне устатковання за показниками безпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.
4. Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005, мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати ДСН 3.3.6.042 [10].
5. Устатковання, яке використовують у виробничих процесах виробництва соєвого харчового концентрату, повинно забезпечувати на робочих місцях допустимі рівні шуму згідно з ДСН 3.3.6.037 [11], вібрації — згідно з ДСН 3.3.6.039 [12].
6. Вимоги щодо пожежобезпеки — згідно з ГОСТ 12.1.004, вибухобезпеки — згідно з ГОСТ 12.1.010, пожежовибухобезпеки горючого пилу — згідно з ГОСТ 12.1.041.
7. Вимоги щодо освітлювання робочих місць — згідно з СНіП 11-4 [13].
8. Забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту працівників — згідно з вимогами ДНАОП 1.8.10-3.09 [14].
9. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
10. 1. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [15].
    2. Очищені стічні води повинні відповідати санітарно-гігієнічним, а також технологічним вимогам СанПиН 4630 [16].
    3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [17].
11. МАРКУВАННЯ
12. 1. Маркування виконують державною мовою.
    2. На спожиткову тару (ярлик) для забезпечення чіткого читання будь-яким способом у доступній для сприйняття формі, наносять марковання, яке містить:

• назву підприємства-виробника, знак для товарів та послуг, юридичну адресу підприємства, місце виготовлення;
• назву продукції;
• склад продукції;
• масу нетто (кг);
• дату виготовлення (число, місяць, рік);
• строк (період) придатності до споживання чи термін (дату) закінчення придатності до споживання;
• умови зберігання;
• познаку цього стандарту;
• штриховий код ЕАN згідно з ДСТУ 3146, ДСТУ 3147.

Дозволено нанесення додаткової інформації, що не суперечить чинному законодавству України (факс підприємства, телефон тощо).

Дату виготовлення наносять компостером або іншим способом, який забезпечує чітке читання.

1. На всі види транспортної тари наносять маніпуляційний знак «Берегти від вологи» згідно з ГОСТ 14192.

Марковання наносять друкарським способом на паперову етикетку чи ярлик або фарбою без запаху і такою, що не змивається, за допомогою штампа, трафарету або іншим способом, який забезпечує чітке читання.

1. У разі поставок за межі України додаткова інформація у маркуванні обумовлюється в договорі або контракті.
2. 1. Приклад умовної познаки під час замовлення:

«Концентрат соєвий харчовий ДСТУ 4597:2006».

9 ПАКУВАННЯ

1. Соєвий харчовий концентрат випускають фасованим.
2. Соєвий харчовий концентрат фасують у:

• мішки паперові марки ПМ згідно з ГОСТ 2226 масою нетто не більше ніж 30 кг;
• мішки паперові марки НМ згідно з ГОСТ 2226, з поліетиленовими мішками-укладками масою нетто не більше ніж 30кг;

Мішки з соєвим харчовим концентратом зашивають машинним способом лляними нитками, бавовняними, синтетичними згідно з ГОСТ 6309, ГОСТ 14961 або іншими нитками.

Дозволено зашивати мішки вручну шпагатом із луб’яних волокон згідно з ГОСТ 17308. Шов має забезпечувати міцність паковання та повне збереження під час транспортування.

Мішки для фасування дозволено використовувати тільки чисті, сухі, вони не повинні мати сторонніх запахів, не заражені шкідниками хлібних запасів.

До кожного мішка під час пакування має бути приклеєно маркувальний ярлик із паперу для етикеток згідно з ГОСТ 7625 або із паперу мішечного — згідно з ГОСТ 2228 та паперу обгорткового марки А — ГОСТ 8273.

1. Допустимі відхили маси нетто соєвого харчового концентрату в пакувальній одиниці нормують згідно з Р 50-056 [18] та наведені у таблиці 5.

Таблиця 5 — Значення допустимих відхилів

Номінальне значення кількості продукції в паковальній одиниці, г

Значення межі допустимого відхилу від номінального значення

г

%

1,0

Від 15000 до 50000

1. Дозволено використання інших видів тари і паковання як вітчизняного, так і імпортного виробництва, дозволених до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами і які забезпечують збереженість продукції під час транспортування і зберігання.

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

1. Навантажувально-розвантажувальні роботи треба проводити у закритих приміщеннях або біля критих рамп, щоб запобігти впливу атмосферних опадів та пилу.
2. Соєвий харчовий концентрат транспортують усіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажу, чинними на відповідному виді транспорту. Транспортні засоби повинні бути криті, чисті, сухі, без стороннього запаху.
3. Соєвий харчовий концентрат транспортують у мішках згідно з ГОСТ 2226.
4. Соєвий харчовий концентрат зберігають у чистих, сухих приміщеннях, не заражених шкідниками хлібних запасів, добре провітрюваних або обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, захищених від дії прямого сонячного світла та джерел тепла, за температури не вище ніж 35 оС та відносної вологості повітря не більше ніж 70 %.
5. Мішки з соєвим харчовим концентратом у складських приміщеннях укладають на піддони або стелажі.
6. Щоб запобігти самозігріванню і псуванню під час зберігання і транспортування, соєвий харчовий концентрат треба охолоджувати перед зберіганням і відвантаженням до температури не вище ніж 35 оС.

Якщо температура зовнішнього повітря перевищує 35 оС, температура соєвого харчового концентрату не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більше ніж на 5 оС.

1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
2. 1. Відбирання проб соєвого харчового концентрату і готування їх до випробовувань

здійснюють згідно з ГОСТ 13979.0, ГОСТ 26929, ГОСТ 26668, ГОСТ 26669.

1. Зовнішній вигляд, правильність паковання і марковання на відповідність вимогам цього стандарту контролюють візуально.
2. 1. Визначають органолептичні показники: запах, колір згідно з ГОСТ 13979.4.
   2. Визначання смаку

Відбирання зразків — згідно з ГОСТ 13979.0.

1. Засоби вимірювання, матеріали

Ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104, 3 класу точності з найбільшою межею зважування до 1 кг, або інші ваги з тим самим класом точності.

Вода здистильована згідно з ГОСТ 6709.

1. Правила випробовування

Наважку соєвого харчового концентрату (10 ± 1) г злегка зволожують здистильованою водою. Смак визначають органолептично.

1. Визначають масову частку вологи та летких речовин згідно з ГОСТ 13979.1.
2. 1. Визначають масову частку жиру згідно з ГОСТ 13979.2.
   2. Визначають масову частку сирого протеїну згідно з ГОСТ 13496.4.
   3. Визначають масову частку протеїну, розчинного у воді, згідно з додатком А.
   4. Визначають масову частку клітковини згідно з ГОСТ 13496.2.
   5. Визначають масову частку загальної золи згідно з ГОСТ 13979.6.
   6. Визначають рН 10 % водної суспензії згідно з додатком Б.
   7. Визначання сторонніх домішок
   8. 1. Допоміжні пристрої

Дошка із дюралюмінію з вирізом в одній зі стінок.

1. Випробовування

Відібрану пробу розкладають тонким шаром на дошці та прискіпливо проглядають на присутність сторонніх домішок. У разі наявності сторонніх домішок продукцію бракують.

1. Визначають вміст токсичних елементів згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 26930, ГОСТ 26931, ГОСТ 26932, ГОСТ 26933, ГОСТ 30178.
2. 1. Вміст мікотоксинів визначають згідно з МУ 4082 [2], МР 2273 [3], ДСТУ EN 12955, МР 2964 [4].
   2. Вміст радіонуклідів визначають згідно з МУ 5778 [19] та МУ 5779 [20] та іншими методиками, затвердженими у встановленому порядку.
   3. Визначають кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів і бактерій групи кишкових паличок (коліформи) згідно з ГОСТ 9225.
   4. Визначають плісняві гриби та дріжджі згідно з ГОСТ 10444.12.
   5. Визначають патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, згідно з ДСТУ ЕN 12824 та іншими методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
4. 1. Щоб перевірити якість продукції на відповідність вимогам цього стандарту, підприємство- виробник проводить приймальний і періодичний контроль.
   2. Приймання соєвого харчового концентрату здійснюють партіями.

Кожну партію соєвого харчового концентрату супроводжують документом, що засвідчує якість і безпеку продукції.

1. Правила приймання соєвого харчового концентрату — згідно з ГОСТ 13979.0.
2. 1. Органолептичні показники, масу нетто, якість паковання та марковання, масову частку жиру, масову частку вологи та летких речовин, масові частки сирого протеїну та протеїну, який розчиняється у воді, масову частку клітковини, рН 10 % водної суспензії, сторонні домішки визначають у кожній партії соєвого харчового концентрату.
   2. Показник масової частки загальної золи гарантує виробник, його визначають періодично, але не рідше одного разу у десять днів.
   3. Контролювання показників безпеки: вміст токсичних елементів, вміст мікотоксинів, радіонуклідів підприємство-виробник здійснює відповідно до МР 4.4.4.-108 [21] періодично, але не рідше одного разу на квартал.
   4. Періодичність контролювання мікробіологічних показників здійснюють згідно з вимогами МР 4.4.4.-108 [21].
   5. У разі одержання незадовільних результатів контролювання проводять повторний аналіз з подвійної вибірки або проби. Результати повторних аналізів поширюються на всю партію. У разі отримання незадовільних результатів партію бракують повністю.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Виробник гарантує відповідність соєвого харчового концентрату вимогам цього стандарту за дотримання умов транспортування та зберігання.
2. Строки придатності до споживання соєвого харчового концентрату — 6 міс. з дня його вироблення.

ДОДАТОК А (обов’язковий)

ВИЗНАЧАННЯ МАСОВОЇ ЧАСТКИ ПРОТЕЇНУ, РОЗЧИННОГО У ВОДІ

Суть методу полягає у виділенні протеїну, який розчиняється у воді, та кількісному визначанні його за методом К’єльдаля.

А.1 Відбирання зразків — згідно з ГОСТ 13979.0.

А.2 Засоби вимірювання, матеріали та допоміжні пристрої