Подача кислот і лугів та розчинників до апаратів ручним способом не допускається.
6.17. Комунікації складських приміщень мають забезпечувати перекачування рідини з резервуара в резервуар.
6.18. Сальники насосів, а також фланцеві з'єднання трубопроводів для кислот і лугів та їх розчинів мають бути захищені кожухами від розбризкування.
6.19. Застосування азоту або повітря для передавлювання кислот і лугів із залізничних цистерн не допускається.
Випари кислот перед викидом в атмосферу необхідно нейтралізувати. Злив кислот і лугів із залізничних цистерн необхідно здійснювати насосами або за допомогою сифона. Для заливання сифона треба застосовувати насос. Після закінчення зливу сифон необхідно вивільнити від рідини. Заливати сифон ручним способом не допускається.
Перед звільненням резервуара або ємності від залишків продукту необхідно попередньо їх нейтралізувати й промити резервуар або ємність великою кількістю води. Зливання в каналізацію кислот і лугів не допускається.
6.20. В'їзд у вибухонебезпечні зони відкритих складів, а також до приміщень та будинків, які належать до категорій А, Б і В, допускається тільки спеціально обладнаному транспорту відповідно до вимог чинного законодавства.
6.21. У складських приміщеннях необхідно:
дотримуватися правил сумісного зберігання речовин;
дотримуватися правил зберігання речовин відповідно до технічних умов;
застосовувати засоби механізації.
6.22. При укладанні ящиків і мішків у закритих складських приміщеннях ширина головного проходу має бути не менше ніж 2 м, а висота штабеля - не більше ніж 3 м при ручному завантаженні і не більше ніж 6 м - при використовуванні механізмів.
6.23. Апарати ємностей, призначених для зберігання ЛЗР під атмосферним тиском, повинні мати на дихальних лініях клапани з вогнеперешкоджувачами.
6.24. На підприємствах мають бути приміщення і пристрої для відтаювання рідин, що легко застигають.
6.25. Відтаювання оцтової кислоти в тарі гострою парою або біля приладів парового опалювання не допускається.
6.26. Насоси для перекачування токсичних рідин, ЛЗР та ГР повинні відповідати затвердженій проектній документації.
6.27. Розчинення монолітів їдких лугів треба проводити в апаратах, що виключають викид розчину.
Дроблення моноліту їдкого лугу кувалдами, молотками не допускається.
6.28. При розміщенні на перекриттях і майданчиках посудин, які містять агресивні рідини (кислоти і луги), треба передбачати їх встановлення у спеціальні піддони з бортами.
6.29. Піддони або ділянки перекриття, обмежені бортами, на яких встановлено посудини з агресивними рідинами, повинні мати стійкі до корозії захисні покриття.
6.30. Процеси завантаження, вивантаження і переміщення матеріалів у печах безперервної дії та сушарках, а також керування дверцятами і заслінками має бути механізовано.
У виробництві нетоксичних речовин при невеликому масштабі виробництва (до 25 кг за операцію) допускається застосування сушарок періодичної дії з ручним завантаженням і вивантаженням.
6.31. Викиди від запобіжних пристроїв необхідно виводити за межі приміщення в зону, безпечну для працівників.
6.32. Дихальні, продувні лінії і лінії для зменшення тиску на апаратах та посудинах з горючими газами і ЛЗР, а також трубопроводи, які до них належать, що працюють з неповним заповненням і періодично, не допускається експлуатувати без вогнеперешкоджувачів або гідравлічних затворів.
6.33. Вогнеперешкоджувачі і гідравлічні затвори повинні мати доступ для огляду.
6.34. Розташовані назовні резервуари і посудини з ЛЗР треба обладнувати не замерзаючими в зимовий час дихальними лініями. Не допускається експлуатувати посудини і резервуари з ЛЗР при несправних або відключених дихальних лініях, з відкритими люками і горловиною.
6.35. Розігрівання крижаних пробок у трубопроводах для ЛЗР і ГР треба проводити тільки гарячою водою або парою.
6.36. Розігрівання крижаних пробок у трубопроводі, що знаходиться під тиском, при виникненні пошкодження не допускається до зняття тиску.
6.37. До пуску печей, що працюють на газоподібному або рідкому паливі, можуть бути допущені тільки працівники, що пройшли спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці та мають відповідне посвідчення згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 і відповідають за їх експлуатацію.
6.38. Експлуатація дробильно-розмельних агрегатів, вібраційних сит і класифікаторів з несправними укриттями або непрацюючими місцевими відсмоктувачами не допускається.
6.39. Агрегати для подрібнення ГР, обладнані системою подачі інертного газу, можна експлуатувати лише за умови справного блокування, яке дозволяє проводити пуск тільки після подачі інертного газу і відключати подачу газу тільки після зупинки агрегату.
6.40. У разі застосування в технологічних цілях азоту або іншого інертного газу він має бути підведений до цехів-споживачів по стаціонарному трубопроводу, при невеликій витраті азоту допускається користуватися балонами.
6.41. При подаванні інертного газу в апарати, які розраховані на тиск, нижчий за тиск у магістралі інертного газу, витратна магістраль і крани стисненого інертного газу треба обладнувати редуктором для зниження тиску, запобіжним клапаном і манометром на стороні низького тиску, відрегульованими на розрахунковий тиск апаратів, що споживають інертний газ.
6.42. Апарати і агрегати, що вимагають спостереження за температурою, тиском та іншими параметрами, необхідними для безпеки, треба забезпечувати дистанційними приладами з показаннями температури і тиску на пультах керування і контрольними приладами, встановленими на робочих місцях.
6.43. Апарати, в яких при максимальному заповненні рідинами не виключена можливість підвищення тиску за рахунок можливих хімічних реакцій, обігріву, сонячної радіації, треба обладнувати запобіжними пристроями.
6.44. ГР треба направляти до закритих систем подальшої утилізації або до системи організованого спалення.
6.45. Для здійснення ревізії (перевірки) або заміни запобіжних клапанів до й після резервного й робочого клапанів необхідно встановлювати відключаючу арматуру із блокувальним пристроєм, який унеможливлює одночасне закривання запірної арматури на робочому та резервному клапанах.
6.46. При встановленні на апараті декількох робочих запобіжних клапанів перемикаючий пристрій з арматурою допускається розміщувати між робочою й резервною групами запобіжних клапанів.
6.47. Використання запобіжних клапанів для регулювання технологічних процесів в апараті або системах апаратів не допускається.
6.48. До запобіжних клапанів повинен бути забезпечений вільний доступ для обслуговування, а також монтажу й демонтажу.
Ведення обліку даних про технічний стан запобіжних клапанів здійснюється відповідно до вимог Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 N 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2004 за N 1604/10203 (далі - НПАОП 0.00-6.07-04).
6.49. Рівень звуку, шуму і параметри вібрацій на постійних робочих місцях не повинні перевищувати граничнодопустимих норм. У тих випадках, коли шум і вібрація на робочих місцях не можуть бути знижені до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати дистанційне автоматичне керування виробничим процесом без перебування в цьому приміщенні працівників.
6.50. Загальна компоновка і розташування обладнання мають забезпечувати зручність і безпеку обслуговування устаткування та проведення ремонтних робіт і заміни обладнання.
6.51. Не допускається робота за несправності обладнання.
6.52. Не допускається пуск і експлуатація виробничого обладнання без захисних огорож, звукової або світлової сигналізації, КВПіА, блокувань тощо, які забезпечують безпечність його обслуговування.
6.53. У кожному цеху, відділенні або на окремих установках на видному місці має бути вивішена схема розташування і зв'язку апаратів, трубопроводів і КВПіА.
6.54. Запірна арматура повинна бути пронумерована, а напрямок переміщення продуктів - вказано стрілками.
6.55. Позначення на запірній арматурі мають відповідати позначенням на схемі, наведеній у технологічному регламенті.
6.56. На всіх технологічних апаратах має бути номер, який відповідає номеру, зазначеному на технологічній схемі.
6.57. Обладнання і апарати, в яких знаходяться отруйні, шкідливі, пожежо- і вибухонебезпечні речовини, розташовані в будівлях і на відкритих майданчиках, треба герметизувати.
6.58. Місця можливого виділення шкідливих газів і пилу повинні мати місцеві укриття з пристосуваннями для очищення викидів шкідливих газів і пилу.
6.59. Пускові пристрої основних машин, механізмів і апаратів треба блокувати із запобіжними і захисними пристроями так, щоб унеможливити запуск їх в роботу при знятих запобіжних пристроях і огорожах.
6.60. Матеріали для виготовлення апаратури, призначеної для агресивних середовищ, треба вибирати з урахуванням їх стійкості до агресивного впливу цих середовищ.
6.61. Апарати для фільтрації і промивки токсичних речовин повинні мати укриття з штуцером для підключення витяжної вентиляції.
6.62. Устаткування, яке має нагріті поверхні, треба обладнати теплоізоляцією, що запобігатиме або різко обмежить виділення конвекційного і променистого тепла в робоче приміщення.
6.63. Вибухові запобіжні клапани для захисту апаратів і трубопроводів повинні мати калібровані мембрани. Матеріал і товщину мембрани вибирають відповідно до розрахункових даних з урахуванням умов експлуатації. Експлуатувати апарати з мембранами, які не калібруються, не допускається.
6.64. Експлуатація ємностей і апаратів з ЛЗР і токсичними речовинами, з несправними, відключеними або неправильно відрегульованими запобіжними клапанами не допускається. Треба передбачити також відвідні труби з приміщень, обладнаних запірною арматурою.
6.65. У процесі експлуатації обладнання і трубопроводів для агресивних середовищ необхідно перевіряти технічний стан стінок апаратів і трубопроводів відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.07-04.
6.66. Спосіб, місця і періодичність перевірки технічного стану стінок апаратів і трубопроводів відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.07-04 встановлюють уповноважені працівники залежно від конкретних умов роботи апаратів і трубопроводів.
6.67. При встановленні обладнання необхідно дотримуватися таких вимог:
відстань між апаратами, а також між апаратами і стінами приміщень при круговому обслуговуванні, ширина проходів, призначених для періодичного обслуговування обладнання, має бути не менше ніж 0,8 м, а до віконних отворів - не менше ніж 1,0 м;
для обслуговування насосів відстань між ними має бути не менше ніж 0,8 м. Якщо ширина насосів менша ніж 0,6 м, дозволяється встановлення на одному фундаменті двох насосів. При цьому відстань між насосами визначається умовами їх обслуговування;
відстань між апаратами і устаткуванням з тепловиділенням має бути від 1,5 до 2,0 м, а між апаратами і стіною - не менше ніж 1,0 м;
відстань від центрифуги до апарата, який стоїть поряд, з боку обслуговування має бути не менше ніж 2,0 м, а до стін - не менше ніж 1,0 м.
6.68. При компонуванні обладнання для фасування готової продукції необхідно передбачити площу для розміщення порожньої і заповненої тари і проходів для працівників.
6.69. Монтажні отвори в міжповерхових перекриттях повинні мати розміри, які перевищують максимальні габаритні розміри обладнання, яке транспортують, не менше ніж на 0,2 м у кожний бік.
6.70. Монтажні отвори мають бути освітлені в зоні обслуговування стаціонарними пристосуваннями, захищені поруччям висотою не менше ніж 1,0 м і мати суцільний борт висотою не менше ніж 0,2 м.
6.71. Майданчик підлоги першого поверху виробничого приміщення, що знаходиться під монтажним отвором, має бути вільним і з'єднуватися проходом із виходом назовні.
6.72. Для обслуговування люків апаратів, запірної і регулювальної арматури, КВПіА, розташованих на висоті 1,8 м і вище від підлоги або перекриттів робочого майданчика, треба передбачати стаціонарні майданчики і драбини до них.
6.73. Відстань від кришок люків-лазів резервуарів до виступаючих будівельних конструкцій і трубопроводів, змонтованих над ними, або до обладнання, яке знаходиться над ними, має бути не менше ніж 1,2 м.
6.74. Робочі та оглядові майданчики, переходи, монтажні прорізи, приямки, сходи та площадки сходів мають бути обладнані перилами відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-52:2008 "Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огородження сталеві. Технічні умови".
VII. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВЛАШТУВАННЯ ТА УТРИМАННЯ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА
7.1. Територія підприємства з виготовлення неорганічних хімічних реактивів повинна відповідати затвердженій в установленому порядку проектній документації, Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96), цим Правилам та бути упорядкованою.
7.2. Організація потоків вантажів має унеможливлювати перехрещення напрямків або зустрічного руху сировини, тари, матеріалів, готової продукції та відходів виробництва.
7.3. Технологічні установки на відкритих майданчиках та виробничі будівлі з агрегатами, що виділяють в атмосферу шкідливі речовини, треба розташовувати з урахуванням рози вітрів з підвітряного боку.
7.4. Виробничі підприємства, що виділяють шкідливі речовини, повинні бути відділені від житлових районів санітарно-захисними зонами.
У санітарно-захисній зоні можуть бути розташовані пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, складські приміщення (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), адміністративно-службові споруди, що передбачено ДСП 173-96, а також приміщення чергових працівників та охорони цього підприємства за встановленим обліковим складом, стоянки громадського та індивідуального автомобільного транспорту.
