9.6 Системи зв'язку та сигналізації

  1. Будинки і споруди підприємств торгівлі повинні обладнуватися мережами і пристроями,а за необхідності мати окремі приміщення для організації телекомунікацій загального корис-тування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення).
  2. Згідно з завданням на проектування будинки і споруди підприємств торгівлі можуть бутиобладнані додатково мережами і пристроями:

  • відомчої АТС;
  • систем передачі даних (проводових та безпроводових);
  • локальної комп'ютерної мережі для автоматизації технологічних процесів;
  • відомчого телебачення;
  • мікростільникового зв'язку;
  • звукопідсилення для трансляції фонових музичних програм та відомчих повідомлень;
  • технічних засобів охоронної сигналізації;
  • відеонагляду;
  • системи контролю доступу.

  1. Мережі систем зв'язку, як правило, повинні об'єднуватися в комплекси і будуватися набазі єдиного інформаційного простору з використанням структурованих кабельних систем.
  2. Системи звукопідсилення будинків і споруд підприємств торгівлі можуть виконуватисясуміщеними з комунікаціями систем оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей призабезпеченні вимог ДБН В. 1.1-7.
  3. Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв'язку будинків і споруд підприємств тор-гівлі слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов'язкового вста-новлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу,а також у приміщеннях інформаційних та технологічних служб.
  4. Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в адміністративнихприміщеннях, приміщеннях чергового персоналу.
  5. Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у будинках і спорудах підпри-ємств торгівлі, як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаш-туванням згідно з ВСН 600 окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку тасигналізації.
  6. Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їхдо адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

9.6.9Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого про-никнення в монтажні розподільні шафи і інші споруди, приміщення та до обладнання мережзв'язку і сигналізації.

9.6.10Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебаченняповинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків.

С. 30 ДБН В.2.2-23:2009

Як правило, розміщувати їх необхідно на покрівлі будинків з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

9.6.11Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (утому числі і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38, ВСН 60, ВСН 1.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.

  1. Будинки і споруди підприємств торгівлі рекомендується обладнувати відомчою охо-ронною сигналізацією. Обсяги охоронної сигналізації визначаються завданням на проектування.
  2. Охоронною сигналізацією повинні обладнуватися приміщення протипожежної авто-матики, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів та ви-ходи на покрівлю будинку, входи до машинного відділення ліфтів тощо з виведенням сигналу напульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони.

Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємно погодженим завданням на проектування.

9.6.14Вимоги щодо обладнання будинків і споруд підприємств торгівлі автоматичною по-жежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людейвикладені в розділі 8.

10 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕНЯ

  1. Огороджувальні конструкції будинку слід проектувати так, щоб розрахункові значеннявеличин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не меншенормативних значень, встановлених ДБН В 2.6-31. Конструкції вікон і вітрин повинні відповідативимогам опору теплопередачі і повітропроникності, встановленим ДБН В 2.6-31.
  2. Величини теплової потужності системи опалення і річного теплоспоживання системоюопалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні пере-вищувати контрольних показників, встановлених СНиП 2.04.05.
  3. Припливні вентиляційні системи приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією з меха-нічним спонуканням, необхідно проектувати, як правило, з утилізаторами тепла витяжного по-вітря.
  4. Холодильні машини системи технологічного холодопостачання слід, як правило, про-ектувати з пристроями, що дозволяють відводити повністю або частково теплоту конденсаціїхолодильного агента в системи теплоспоживання.

Системи теплоспоживання необхідно, як правило, проектувати з пристроями, що дозволяють використовувати повністю або частково теплоту конденсації холодильного агента.

  1. У будинках з кондиціонуванням повітря при обґрунтуванні слід застосовувати системитеплоспоживання, що використовують поновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навко-лишнього середовища, перетворену в теплових насосах.
  2. Якщо тиск води на вводі водопроводу в будинок перевищує необхідний проектний напірбільш ніж на 0,1 МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе".
  3. Водопідігрівачі гарячого водопостачання слід проектувати з пристроями, що автоматичноперекривають потік теплоносія в години неробочого часу.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 31

ДОДАТОК А (обов'язковий)

Таблиця А.1 - КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ТИПІВ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ (МАГАЗИНІВ)

Загальна характеристика підприємства

Класифі-каційна група

Типи магазинів з однаковим співввідношенням торговельних

і неторговельних площ

ПРОДОВОЛЬЧІ

Магазини з універсальним асортиментом

Спеціалізовані магазини з широким асортиментом

Спеціалізовані магазини з вузьким або обмеженим асортиментом

Ш

"Універсам" (супермаркет), "Гастроном", "Дієтичні продукти", "Продукти"

IIП

"Хліб", "Кондитерські вироби"

IIIП

"Риба", "М'ясо"

IVП

"Овочі-фрукти"

"Міні-подукти"(мінімаркет), "Соки-джеми", "Напої"

НЕПРОДОВОЛЬЧІ

Магазини з універсальним асортиментом

ІН

"Універмаг", "Дитячий світ", "Будинок торгівлі"

Спеціалізовані магазини з широким асортиментом

ІІН

"Товари для молодят", "Товари для жінок", "Товари для чоловіків", "Товари для молоді", "Товари для дітей", "Товари для ветеранів", "Одяг", "Взуття", "Малятко"

Спеціалізовані магазини з повним асортиментом

IIIН

"Господарські товари", "Побутова хімія", "Спорт і туризм", "Побутова техніка"

IVH

"Меблі", "Будматеріали"

VH

"Галантерея-парфуми", "Радіо-аудіо-відео-фототовари", "Оргтехніка", "Годинники", "Ювелірні вироби"

Спеціалізовані магазини з вузьким або обмеженим асортиментом

VIH

"Книжки", "Квіти", "Природа", "Насіння", "Мисливець"

VIIH

"Комісійний", "Антикварний"

С. 32 ДБН В.2.2-23-.2009

ДОДАТОК Б (обов'язковий)

ВИМОГИ ДОСТУПНОСТІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Б.1 Доступність для маломобільних відвідувачів повинна бути забезпечена у першу чергу в підприємствах роздрібної торгівлі: продовольчих магазинах (універсамах, супермаркетах, гастрономах, магазинах дієтичних продуктів і спеціалізованих магазинах) та непродовольчих магазинах (універмагах, магазинах "Дитячий світ" та спеціалізованих магазинах), а також у торговельних центрах.

Б.2 Для особистого транспорту інвалідів на автостоянках при підприємствах роздрібної торгівлі слід виділяти із загальної кількості місць для підприємств торговельною площею:

  • від 400 м2 до 1000 м2 - не менше 15 % місць;
  • більше 1000 м2 - не менше 10 % місць;
  • менше 400 м2 - не менше одного місця.

Місця для транспортних засобів інвалідів повинні розміщуватися не далі 50 м від спеціалізованого входу для маломобільних покупців.

Б.3 Залежно від прийнятого у завданні на проектування прийому організації обслуговування маломобільних покупців можливі два варіанти проектування внутрішнього архітектурного середовища.

Варіант "А". Пристосуванню для маломобільних відвідувачів підлягають усі приміщення торговельного підприємства, відкриті для покупців: торговельні зали, відділи замовлень, кафетерії, приміщення для приймання скляної тари, кабінети адміністрації. У цьому випадку необхідно забезпечувати умови доступності, безпеки, інформаційності та зручності для цієї категорії покупців по всьому будинку, незалежно від поверховості згідно з ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-17.

Варіант "Б". Створення умов для купівлі товарів повного асортименту у спеціально виділеному приміщенні для маломобільних покупців. Додаткові приміщення чи спеціальні зони для обслуговування даного контингенту повинні розміщуватися у зручному зв'язку із зовнішніми входами.

Б.4 Торговельне обладнання повинно забезпечувати доступність вибору товару усім контингентам покупців, у тому числі особам на кріслах-колясках.

Б.5 Комплектація та розміщення обладнання у торговельних залах, доступних інвалідам, повинні бути розраховані на обслуговування осіб, які пересуваються на кріслах-колясках самостійно та з супровідниками, інвалідів на милицях, а також сліпих.

Столи, прилавки, розрахункові площини касових кабін (місць реєстраторів розрахункових операцій) слід розташовувати на висоті, яка не перевищує 0,8 м від рівня підлоги.

Максимальна глибина полиць (у разі під'їзду впритул) повинна бути не більше 0,5 м.

Б.6 Розміри проходів між рядами торговельного обладнання визначаються виходячи із габаритів засобів пересування інвалідів у процесі їхнього руху та зон досяжності товарів.

Усі розміри проходів (крім одностороннього) повинні забезпечувати можливість повного розвороту на 360°, а також фронтального обслуговування інвалідів на кріслі-колясці разом із супровідниками.

У разі організації двох смуг руху ширина проходу для універсамів, супермаркетів та оптових ринків (торговельною площею понад 650 м2) повинна бути не менше 2,0 м.

Б. 7 У тих торговельних залах, де для покупців передбачені полиці заввишки більше 0,9 м, слід- забезпечувати додаткові полиці чи частину основного прилавка зниженої (зменшеної) висоти від 0,7 м до 0,8 м від підлоги.

ДБН В.2.2-23-.2009 С. 33

Б.8 Як мінімум один із контрольних касових постів (вузлів розрахунку) у залі має бути обладнаний згідно з вимогами доступності для інвалідів. Ширина проходу такого вузла розрахунку повинна бути не менше 1,1м.

Б.9 Різні пристрої, що використовуються у магазинах для пересування візків з товарами, не повинні перешкоджати рухові інвалідів у кріслах-колясках. Для цього слід передбачати дублюючий прохід.

Б. 10 Для акцентування уваги покупців з ослабленим зором на необхідній інформації слід використовувати світлові покажчики, табло та піктограми, а також контрастне колірне рішення елементів інтер'єру. Піктограмам і покажчикам для виділення товарних груп у торговельній залі рекомендується присвоювати (надавати) лідируючі кольори.

С.34 ДБН В.2.2-23:2009

ДОДАТОК В (довідковий)

Таблиця B.I - ПЛОЩІ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК МАГАЗИНІВ, РИНКІВ І РИНКОВИХ КОМПЛЕКСІВ

Найменування та величина підприємств

Одиниця виміру

Питомий показник площі ділянки згідно з ДБН 360

Площа ділянки

рекомендована

за нормами

допустима

(скорочена

на 25%)

Магазини продовольчих та непродовольчих товарів торговельною площею, м2:

25

га на 100 м2 торг. пл.

0,08 (0,12)

0,02 (0,03)

0,015(0,02)

50

-"-

-"- (0,1)

0,04 (0,05)

0,03 (0,04)

75

-"-

-"- -"-

0,06 (0,06)

0,045 (0,06)

100

-"-

-"- (0,8)

0,08

0,06

150

-"-

-"-

0,12

0,09

250

-"-

-"-

0,2

0,15

400

-"-

0,08-0,06

0,32-0,24

0,18

650

-"-

-"-

0,5-0,4

0,3

1000

-"-

0,06-0,04

0,6-0,4

0,3

1500

-"-

-"-

0,9-0,6

0,45

2000

-"-

0,04-0,02

0,8-0,4

0,6

2500

-"-

-"-

1,0-0,5

0,4

4000

-"-

0,02

0,8

0,6

6500

-"-

-"-

1.3

1,0

Ринки і ринкові комплекси торговельною площею, м2:

600

м2 на 1м2 торг. пл.

14

0,8

0,6

1000

-"-

7

0,7

0,5

3000

-"-

-"-

2,1

1,6

5000

-"-

-"-

3,5

2,6

Примітка 1. У таблиці вказані площі для магазинів, що стоять окремо, розташованих на самостійних

ділянках. У випадку розміщення магазинів у житлових та громадських будинках, у тому числі

у складі торговельних центрів, площа їх ділянок приймається за місцевими умовами згідно з

вимогами ДБН 360, табл.6.1*.

Примітка 2. У дужках наведені площі ділянок для малих магазинів, що розташовуються у сільській

місцевості.