Страница 8: ДСТУ EN 13898:2010. Верстати. Металообробчі верстати для пиляння холодного металу. Вимоги щодо безпеки (62354)

У разі необхідності частого доступу (принаймні один раз на зміну) мають бути передбачені стаціонарні засоби доступу (як приклад див. групу А, нижче). Якщо потрібен лише нерегулярний доступ, необхідно передбачити один або обидва засоби, наведені в пункті В.

А— стаціонарні засоби доступу (наприклад, сходи, див. EN ISO 14122-2);

— стаціонарні робочі платформи зі стаціонарними перилами та бортиками для пальців ніг, що унеможливлюють небезпеку падіння (див. EN ISO 14122-3);

В — місця закріплювання пасків безпеки;

— засоби для закріплювання пересувних драбинок.

Перевіряння: візуальне обстеження.

6. ПЕРЕВІРЯННЯ ВИМОГ ТА (АБО) ЗАХОДІВ ЩОДО БЕЗПЕКИ

Вимоги та (або) заходи щодо безпеки, наведені у розділі 5, необхідно перевірити за допомо­гою процедур, перелічених після кожного наведеного заходу або групи заходів.

Візуальне перевіряння застосовують, коли відповідність вимогам може бути визначена оглядом.

Перевіряння/тестування функцій мають підтвердити, що функціювання задовольняє відповідні вимоги.

У разі вимірювання за допомогою інструментів перевіряють відповідність вимогам у вказа­ному діапазоні.

За допомогою креслеників/розрахунків перевіряють відповідність вимогам проектних харак­теристик компонентів.

6. ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА

   1. Марковання

      1. Необхідно дотримуватись загальних вимог, наведених у 5.4 та 1.7.3 додатка A EN 292-2.

      2. На верстаті мають бути чітко і тривкою фарбою помарковані такі дані:

1. назва та адреса виробника і, за необхідності, ім’я та повна адреса уповноваженого пред­ставника;

2. познака СЕ та рік виготовлення;

II с) познака верстата та серії або типу;

4. серійний номер (якщо застосовний);

5. маса верстата без пиляльних лез або допоміжних пристроїв;

6. номінальні параметри електричних, гідравлічних та пневматичних систем (якщо застосовні);

д) ряд розмірів використовуваних пиляльних лез (якщо застосовний);

8. діапазони швидкостей пиляльних лез та подавання (за потреби);

9. напрямок різання для пиляльного леза має бути позначений стрілкою.

1. Повторення інформації щодо марковання (див. 7.1.2).

2. Точне .визначення точок для підіймання у разі транспортування та інструкції щодо вста­новлювання верстата та його захисного устатковання (наприклад вимоги до підлоги, елементів закріплювання, обслуговування, встановлення антивібраційних опор тощо).

3. Докладний опис систем керування, зокрема схем електричних, гідравлічних та пневматичних систем. Якщо використано електронні або пневматичні системи керування з програмуванням (PES, PPS), на схемах мають бути показані інтерфейси між ними та всі компоненти жорстких з’єднань.

4. Інформацію про види матеріалів, які можна обробляти на верстаті.

5. Вимоги до мастильних, робочих або охолоджувальних рідин та інструкції щодо їх застосу­вання. Треба підкреслити необхідність убезпечення від розливання рідини навколо верстата, яке спричиняє небезпеку ковзання.

6. Декларацію щодо випромінювання шуму згідно з 1.7.4 f) додатка A EN 292-2:1991, та до­датками А і В цього стандарту.

7. Настанови щодо випробовування верстата та його захисного устатковання перед введен­ням в експлуатацію.

8. Настанови щодо роботи, налагоджування, заміни пиляльних лез, чищення, використання затискних пристроїв та пристроїв подавання.

9. Настанови щодо засобів індивідуального захисту для операторів (наприклад для захисту вух, очей).

10. Настанови щодо регулювання огорож та напрямників пиляльного леза разом із характе­ристиками відповідних типів пиляльних лез.

11. Інструкції щодо огляду огорож або інших захисних пристроїв після заміни або регулюван­ня пиляльних лез.

12. Інструкції щодо безпечного керування оброблюваним матеріалом під час профільного або контурного різання.

13. Інформацію щодо небезпек, спричинених вібрацією у разі ручного подавання з надмірним зусиллям.

14. Вимоги щодо періодичного обслуговування верстата, його огорож та захисних пристроїв.

Рекомендовано підготувати перелік перевірянь за позиціями h), і), j) та к). Зокрема, для пере­віряння безпеки потрібно скласти спеціальний контрольний перелік, який може бути підписаний виконавцем перевіряння.

Вимірювання шуму необхідно виконувати відповідно до EN ISO 3746 або EN ISO 11202, згідно з обставинами. Вказівки щодо вимірювання випромінюваного шуму наведено у додатку В.

Декларація має стосуватися поширюваного у повітрі шуму (див. додаток А, 1.7.4 (f) EN 292-2:1991/А1:1995). Декларування та перевіряння значень випромінюваного шуму мають відповідати EN ISO 4871 з використанням подвійної числової форми декларування. У декларації потрібно зазначати використаний метод вимірювання та умови випробовування, а також значення невизначеності К (див. EN ISO 4871):

• 4 дБА у разі використання EN ISO 3746;

• 2 дБА у разі використання EN ISO 3744.

Наприклад, для рівня потужності звуку LWA = 93 дБ (виміряне значення);

Невизначеність К = 4 дБ для вимірювання згідно з EN ISO 3746.

Якщо точність задекларованих значень випромінюваного шуму потребує перевіряння, вимірю­вання необхідно виконувати тим самим методом і за таких самих робочих умов, що і у разі ви­значання задекларованих значень.

Декларацію щодо шуму має супроводжувати таке посвідчення:

«Наведені значення є рівнями генерованого шуму й не обов’язково перебувають у межах рівнів безпечної роботи. Наявність кореляції між рівнями шумовипромінення та шумового впли­ву не є підґрунтям для прямих висновків щодо наявності або відсутності потреби у подальших заходах щодо безпеки. Чинниками, здатними змінити засвідчений рівень шумового впливу на пер­сонал, є характеристики робочого приміщення, наявність інших джерел шуму тощо, тобто кількість машин та інших супровідних процесів, а також тривалість шумового впливу на оператора. Також, допустимі значення рівня шумового впливу можуть бути різними у різних країнах. У будь-якому разі, наведена тут інформація допоможе користувачеві машини краще оцінити небезпеку і ризик».

11 Примітка. Інформацію щодо випромінюваного шуму треба подати також у комерційній літературі.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ВИМІРЮВАННЯ ВИПРОМІНЮВАНОГО ШУМУ

Робочі умови під час вимірювання шуму мають бути такими, як наведено у додатку В або еквівалентними.

Умови монтування та роботи верстата мають відповідати настановам виробника і бути іден­тичними для визначання рівня звукового тиску на робочому місці та рівнів потужності звуку.

Рівень звукового тиску на робочому місці необхідно визначати згідно з EN ISO 11202, з та­кими відмінностями:

• показник навколишнього середовища К2А або локальний коефіцієнт навколишнього се­редовища КЗА має дорівнювати або бути менше 4 дБ;

• різниця між базовим рівнем звукового тиску та рівнем звукового тиску на робочому місці має дорівнювати або бути більше 6 дБ;

• коригувальний локальний коефіцієнт навколишнього середовища КЗА необхідно обчислю­вати згідно з А.2 EN ISO 11204:1995 з посиланням на EN ISO 3746 замість методу, наведеного у додатку A EN ISO 11202:1995 або згідно з EN ISO 3744, якщо один з цих стандартів був вико­ристаний як метод вимірювання.

Рівні потужності випромінюваного звуку необхідно визначати за методом з використанням обгинальної вимірювальної поверхні, наведеним у EN.ISO 3746, з такими відмінностями:

• показник навколишнього середовища К2А має дорівнювати або бути менше 4 дБ;

• різниця між базовим рівнем звукового тиску та рівнем звукового тиску верстата у кожній точці вимірювання має дорівнювати або бути більше 6 дБ;

• коригувальну формулу для цієї різниці (див. 8.2 EN ISO 3746:1995) необхідно застосову­вати до різниці 10 дБ;

• тільки поверхню вимірювання у формі паралелепіпеда необхідно використовувати на відстані 1,0 м від поверхні відліку;

• якщо відстань від верстата до допоміжного блока є меншою ніж 2,0 м, допоміжний блок повинен бути долучений до поверхні відліку;

• час вимірювання, обраний згідно з вимогами 7.5.3 EN ISO 3746:1995, має дорівнювати ЗО с;

• точність випробовування має бути вище ніж 3 дБ;

• кількість положень мікрофонів — відповідно до EN ISO 3746.

Альтернативно, якщо існують засоби і методи вим’ірювання, придатні для даного типу верста­та, рівні потужності випромінюваного звуку можна також визначати більш точним методом (напри­клад за EN ISO 3744) без наведених вище відмінностей.

Для визначання рівнів потужності звуку методом інтенсивності звуку застосовують EN ISO 9614-1 (за угодою між постачальником і користувачем).

ДОДАТОК В
(обов'язковий)

РЕКОМЕНДОВАНІ УМОВИ ВИПРОБОВУВАННЯ
ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ РІВНЯ ШУМУ,
СТВОРЕНОГО ПИЛЯЛЬНИМИ ВЕРСТАТАМИ,
ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРОБЛЮВАНИХ МАТЕРІАЛІВ

Під час випробовування необхідно використовувати пристрій (пристрої) для затискання ма­теріалу, які постачають з верстатом.

Усі допоміжні вузли (наприклад, конвеєр для стружок, гідравлічна система, системи подаван­ня охолоджувальної рідини та змащування) мають працювати під час випробовувань як під на- вантагою, так і без навантаги.

Усі захисні пристрої та протишумні оболонки, постачені з верстатом, мають бути встанов­лені та працювати під час випробовування.

Для кожної серії випробовувань необхідно використовувати нові або щойно загострені пи­ляльні леза, режим їх роботи має відповідати інструкціям виробника пиляльних лез.

Встановлення верстата для вимірювання шуму повинно відповідати умовам типового вико­ристання верстата; у разі застосування різних швидкостей пиляльного леза їх треба розміщувати у першій чверті діапазону найбільших швидкостей.

Місце розташовання верстата під час випробовування має бути показано на ескізі з наведен­ням положення і характеристик усіх відбивальних поверхонь, які можуть вплинути на отримані зна­чення випромінюваного шуму. На ескізі також мають бути показані точки вимірювання із зазначан­ням рівнів тиску/потужності звуку в них, а також нормальне положення оператора (операторів).

В. 2.1 Сталь

Оброблювана деталь має бути з низьковуглецевої сталі (див. ISO 683-1), що містить такі хімічні компоненти:

С від 0,35 % до 0,5 %

Si від 0,15 % до 0,4 % Мп від 0,5 % до 0,8 % Р максимум 0,35 % S максимум 0,35 %

Матеріал має бути нормальної кондиції та мати такі механічні властивості:

Напруження плинності від 335 МНм^-2 до 480 МНм^-2 Міцність щодо розтягування від 600 МНм^-2 до 840 МНм^-2 Твердість від 170 до 215 за Брінелем

В.2.2 Алюміній

Оброблювана деталь має бути з алюмінієвого сплаву комерційної марки, наприклад AIMgSil (не з чистого алюмінію), що містить такі хімічні компоненти:

Si від 0,75 % до 1,3 %

Mg від 0,6 % до 1,2 %

Мп від 0,4 % до 1,0 %

У випадку, коли користувач не може встановити власні вимоги до оброблюваного матеріалу, щоб забезпечити репрезентативний процес створювання шуму, у таблиці В.1 наведено рекомен­дації щодо геометрії зразків для випробовування (поперечні перерізи) для різних типів та розмірів пиляльних верстатів.

Таблиця В.1 —Характеристики деталей для випробовування