---

санітарно-гігієнічних обстежень повітряного середовища виробничих

приміщень після реконструкції систем вентиляції, змін у

технологічному процесі, заміни обладнання або перебудови

приміщення (зміни призначення).

6.14. Для об'єктів, що будуються, в процесі освоєння

проектної потужності у разі незабезпечення асиміляції

розрахункової кількості шкідливих факторів, що виділяються,

повинно бути виконане налагодження систем вентиляції на

санітарно-гігієнічну ефективність.

6.15. Під час санітарно-гігієнічного контролю вентиляції

залежно від конкретних умов, особливостей технологічного процесу і

типу вентиляційного обладнання виробничого приміщення повинні

вимірюватися такі параметри повітряного середовища: концентрації

шкідливих речовин у повітрі робочої зони, температура, відносна

вологість і рухливість повітря, інтенсивність теплового

випромінювання.

6.16. Результати випробувань та налагодження систем

вентиляції на санітарно-гігієнічний ефект повинні бути оформлені у

вигляді технічного звіту.

6.17. Вибір засобів вимірювання здійснюється з урахуванням

конкретних умов проведення випробувань та допустимої похибки

вимірювання заданих параметрів. Контрольно-вимірювальні прилади

для проведення випробувань та налагодження систем вентиляції

повинні відповідати вимогам чинної нормативної документації.

6.18. Засоби вимірювальної техніки, які використовуються під

час проведення випробувань, повинні бути повірені відповідно до

вимог "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної

техніки. Організація та порядок проведення" (ДСТУ 3215-95).

VII. Вимоги безпеки під час ремонту

та реконструкції систем вентиляції

7.1. Загальні вказівки щодо забезпечення пожежної безпеки під

час ремонту вентиляційного устаткування повинні відповідати

положенням Закону України "Про пожежну безпеку"( 3745-12 ) та

вимогам НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ), ГОСТ 12.1.004-91,

ГОСТ 12.1.010-76.

Приміщення підприємств повинні бути забезпечені первинними

засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004

( z1410-04 ) та Типових норм належності вогнегасників,

затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних

ситуацій та у справах захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 ( z0554-04 ),

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за

N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004). Для гасіння пожеж на початкових

стадіях необхідно використовувати водяні, водопінні, порошкові або

газові вогнегасники відповідно до вимог "Пожежна техніка.

Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи

випробувань" (ДСТУ 3675-98) і "Пожежна техніка. Вогнегасники

пересувні. Загальні технічні вимоги" (ДСТУ 3734-98

(ГОСТ 30612-99)), а також кошму, пожежні покривала, пісок та інші

первинні засоби пожежогасіння.

Експлуатація вогнегасників повинна здійснюватись відповідно

до вимог Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом

Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах

захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від

02.04.2004 N 152 ( z0555-04 ), зареєстрованих в Міністерстві

юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004), а

їхнє технічне обслуговування - відповідно до вимог "Пожежна

техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні

вимоги" (ДСТУ 4297:2004).

7.2. Ремонт систем вентиляції суміщають із зупинкою

технологічного устаткування на ремонт або проводять у вихідні дні

та неробочі зміни за узгодженням з керівництвом підприємства.

7.3. Усі роботи з ремонту повинні виконуватись відповідно до

вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці,

НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ), ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ

12.1.010-76, ГОСТ 12.4.021-75, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.018-79,

паспортів на вентиляційне обладнання.

7.4. Під час реконструкції виробництв необхідно одночасно

розглядати питання щодо зміни існуючих систем вентиляції.

7.5. Ремонт систем вентиляції виконують виробничі підрозділи,

які експлуатують ці системи або спеціалізовані дільниці (цехи)

підприємства.

7.6. Капітальний ремонт здійснюють на дільниці, яка

забезпечена необхідним обладнанням, пристроями, інструментом та

приладами, або на підприємстві, яке спеціалізується на ремонті

обладнання та обслуговує це підприємство.

7.7. Ремонт включає проведення робіт щодо зміни або

відновлення окремих вузлів і деталей. До ремонтних робіт

допускаються особи, що пройшли спеціальне навчання

(пожежно-технічний мінімум) відповідно до вимог НАПБ Б.02.005-2003

( z1148-03 ) та навчання з питань охорони праці відповідно до

вимог НПАОП 0.00-4.12-05( z0231-05 ).

7.8. Обсяг робіт ремонту заносять у паспорт системи

вентиляції та журнал ремонту систем вентиляції.

7.9. У процесі ремонту не повинні порушуватися конструктивні

розміри вузлів і деталей вентиляторів.

7.10. Після закінчення ремонту вентилятор повинен піддаватися

обкатним випробуванням протягом 2 годин, у процесі яких необхідно

перевірити: нагрівання корпусу підшипників, вібрацію,

герметичність (за закритими заслінками або приєднаними

повітроводами). Види та обсяги проведених робіт повинні бути

занесені у паспорт вентиляційної системи та журнал ремонту систем

вентиляції.

7.11. Під час ремонту вибухозахищених вентиляторів не

допускається застосовувати матеріали, іскробезпека,

корозійностійкість і механічна міцність яких нижче відповідних

показників матеріалів, з яких виготовлені вентилятори.

7.12. Перед ремонтом систем вентиляції, які переміщують

вибухонебезпечні суміші, їх необхідно продути інертним газом.

Забороняється проведення робіт з ремонту системи вентиляції до

повного видалення вибухонебезпечних продуктів, повної зупинки

вентилятора та виконання заходів щодо недопущення його випадкового

включення.

7.13. Під час ревізії, розбирання і збирання вибухозахищених

вентиляторів, конструктивно пов'язаних з устаткуванням або

вмонтованих в технологічні системи, а також інших вентиляторів,

розміщених у вибухонебезпечних приміщеннях, необхідно

використовувати інструменти і пристрої, які забезпечують безпеку

проведення робіт, а також переносні світильники з напругою не вище

12 В у вибухозахищеному виконанні.

7.14. Інструменти, що застосовуються під час ремонтів,

повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів,

Державним санітарним нормам і правилам при роботі з джерелами

електромагнітних полів, затвердженим наказом Міністерства охорони

здоров'я України 18.12.2002 N 476( z0203-03 ), зареєстрованим у

Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524

(ДСН 3.3.6.096-2002), "ССБТ. Оборудование производственное. Общие

требования безопасности" (ГОСТ 12.2.003-91), "ССБТ. Изделия

электротехнические. Общие требования безопасности"

(ГОСТ 12.2.007.1-75), "ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие

требования безопасности" (ГОСТ 12.2.010-75), "ССБТ. Машины ручные

электрические. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.013.0-91)

ДСН 3.3.6.037-99 ( va037282-99 ), ДСН 3.3.6.039-99

( va039282-99 ), "Вібрація та удар механічні. Оцінка впливу

загальної вібрації на людину. Частина 1. Загальні вимоги"

(ДСТУ ISO 2631-1:2004).

7.15. Під час ремонту корпусу, лабіринтного ущільнення і

ущільнення вала вибухозахищеного вентилятора не допускаються

пошкодження прокладок ущільнення, подряпини на валу під

лабіринтом.

7.16. Технічне завдання на розробку проекту реконструкції

систем вентиляції необхідно складати відповідно до вимог

"Проектування. Склад, порядок розробки, узгодження та затвердження

проектної документації для будівництва" (ДБН А.2.2-3-2004)

( v0008509-04 ), враховуючи результати технічних випробувань

системи вентиляції і санітарно-гігієнічні вимоги до повітря

робочої зони.

7.17. Під час ремонту, реконструкції та заміни вентиляційного

устаткування з використанням вантажопідіймальних кранів необхідно

виконувати вимоги Правил будови і безпечної експлуатації

вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного

комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого

нагляду від 18.06.2007 N 132 ( z0784-07 ), зареєстрованих в

Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051

(НПАОП 0.00-1.01-07), і "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные.

Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.3.009-76).

7.18. У вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних

приміщеннях ремонт вентиляторів, зварювальні та інші роботи,

пов'язані з відкритим вогнем та іскроутворенням, повинні

проводитися відповідно до вимог Інструкції з організації

безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та

вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства

праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255

( z0541-01 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01),

НАПБ А 01.001-2004 ( z1410-04 ), ГОСТ 12.1.004-91 і

ГОСТ 12.1.010-76.

7.19. Вимоги до матеріалів, що застосовуються для

відновлювання повітроводів систем вентиляції:

конструкційні матеріали необхідно вибирати з урахуванням

механічного та температурного навантажень, а також небезпечних

реакцій цих матеріалів з технологічними продуктами, що можуть

викликати корозію;

матеріали повинні відповідати чинним нормативним документам,

не допускається застосування інших матеріалів, що може призвести

до погіршення якості та працездатності повітроводів.

7.20. Технічний нагляд за якістю ремонту систем вентиляції

покладається на відповідального працівника, призначеного

уповноваженою особою підприємства.

VIII. Вимоги безпеки під час очищення повітроводів

та вентиляційного устаткування

8.1. Очищення систем вентиляції проводиться засобами, які

виключають можливість виникнення вибуху або пожежі, відповідно до

інструкції з експлуатації систем вентиляції підприємства та

відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75.

8.2. Усі роботи з очищення повітроводів повинні виконуватись

з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів з охорони

праці НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ), ГОСТ 12.1.004-91,

ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.4.021-75, ГОСТ 12.3.002-75,

ГОСТ 12.3.018-79, паспортів на вентиляційне обладнання. Вони

можуть виконуватись працівниками підприємства (за наявності

відповідної ліцензії) або спеціалізованими організаціями, які

мають ліцензію відповідно до вимог Закону України "Про

ліцензування певних видів господарської діяльності"( 1775-14 ).

8.3. Повітроводи витяжних систем вентиляції та устаткування,

що переміщують повітря, яке забруднене горючими,

вибухонебезпечними речовинами (пилом, волокнами тощо), на

внутрішніх поверхнях яких можливе утворення (конденсація,

осадження) рідких або твердих продуктів, повинні піддаватися

чищенню відповідно до графіка.

8.4. Річний графік очищення повітроводів і вентиляційного

обладнання повинен складатися відповідним підрозділом

(працівником) і затверджуватися уповноваженою особою підприємства.

8.5. На кожну вентиляційну установку складається графік

періодичного очищення на підставі даних експлуатації та залежно

від фізико-хімічних властивостей осідаючих речовин і параметрів

пилоповітряної і газопароповітряної сумішей.

8.6. Під час встановлення термінів чищення необхідно

враховувати, що опір системи перед черговим чищенням за тієї самої

витрати повітря не повинен підвищуватися більше ніж на 10%.

8.7. Контроль за наявністю відкладень у повітроводах повинен

здійснюватися одним з таких методів:

за допомогою манометра (перепад тиску);

візуально (через оглядові люки повітроводів);

обстукуванням повітроводів дерев'яним молотком.

8.8. Повітроводи витяжних систем вентиляції, які переміщують

горючі і вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні

мати пристрої для чищення (люки, розбірні з'єднання тощо).

8.9. Очищення вентиляторів, циклонів, фільтрів слід проводити

одночасно з очищенням повітроводів.

8.10. Очищення повітроводів повинно проводитися методом

повного або часткового розбирання ланок повітроводів, укриттів,

місцевих відсмоктувачів, елементів пилоочисних пристроїв і

розбиранням вентилятора (у разі потреби).

8.11. За наявності у повітроводах люків чищення проводиться

через них за допомогою скребків, йоржів, щіток у напрямку до

місцевих відсмоктувачів.

8.12. Очищення повітроводів повинно проводитися достроково у

разі появи ознак забивання їх відкладеннями пилу, а також у разі

різкого зниження продуктивності вентиляційної установки за

повітрям або у разі зниження ступеня очищення повітря.

8.13. Залежно від ступеня забруднення і фізико-хімічних

властивостей речовин очищення повітроводів необхідно проводити

механічними інструментами і пристроями, хімічними розчинами,

гарячою водою, пропарюванням, випалюванням або продуванням

стисненим повітрям.

8.14. Механічне очищення повітроводів проводиться за

допомогою щіток, скребків, віників, а окремі деталі і елементи (у