Держгірпромнагляд — Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Орган Держгірпромнагляду — територіальне управління по нагляду за охороною праці в областях та Автономній Республіці Крим.

Спеціалізована організація — організація, яка отримала у встановленому порядку дозвіл Держгірпромнагляду на початок робіт: науково-дослідних щодо удосконалення трубопроводів та їх безпечної експлуатації, проектно-конструкторських та з експертизи проектів, а також з питань матеріалознавства, контролю, розрахунків на міцність, виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагоджування і діагностування трубопроводів.

Спеціалізована організація зі зварювання — організація, яка отримала у встановленому порядку дозвіл Держгірпромнагляду на початок робіт:

науково-дослідних з різних видів і методів зварювання, їх розроблення і вдосконалення; з дослідної та виробничої атестації технології зварювання, розроблення нових методів, технологій, матеріалів для зварювання, устаткування та нормативних документів зі зварювання, експертизи та сертифікації зварювальних технологій та матеріалів, в т.ч. за міжнародними нормами і стандартами, а також з питань контролю якості зварних з’єднань.

Ремонт — відновлення пошкоджених, зношених або таких, що стали непридатними з будь-якої причини, елементів трубопроводу, з доведенням його до роботоздатного, надійного і безпечного стану.

Власник трубопроводу — підприємство, об’єднання, товариство, асоціація або інша організація незалежно від форми власності, що має трубопровід на балансі, або підприємці, фермери, приватні особи, а також орендарі, які поклали на себе функції власника трубопроводу згідно з договором.

Експертно-технічний центр (далі — ЕТЦ) — Державне підприємство Держгірпромнагляд, що здійснює свої функції згідно зі Статутом та чинним законодавством.

Експерт (в цих Правилах) — фахівець, який пройшов навчання та атестований у порядку, встановленому Держгірпромнаглядом.

4. Умовні позначення і одиниці виміру

В Правилах застосовуються такі умовні позначення та одиниці виміру:

Р — робочий тиск в елементі трубопроводу, МПа (кгс/кв.см);

Рп — пробний тиск при гідравлічному випробуванні, МПа (кгс/кв.см);

t — розрахункова температура стінки елемента (для кріплення -

температура робочого середовища, град.C);

S — товщина стінки, мм;

Dу — умовний прохід, мм;

&в - тимчасовий опір, МПа (кгс/кв.см);

&0,2 - умовна границя текучості, МПа (кгс/кв.см);

б — відносне подовження, %;

V — відносне звуження, %;

KC (KCU, KCV) — ударна в’язкість, Дж/кв.см (кгс х м/кв.см);

KCA — ударна в’язкість після механічного старіння, Дж/кв.см (кгс/кв.см);

H — твердість, МПа (кгс/кв.мм).

5. Відповідальність за порушення правил

5.1. Правила обов’язкові для виконання всіма посадовими особами, фахівцями, працівниками, які зайняті проектуванням, виготовленням, монтажем, налагоджуванням, експлуатацією, ремонтом, реконструкцією, технічним діагностуванням і технічним опосвідченням трубопроводів пари і гарячої води.

5.2. За вибір раціональної схеми трубопроводу і його конструкції, правильність розрахунків на міцність і на компенсацію теплових подовжень, відповідність робочих параметрів встановленим межам застосування вибраних матеріалів (труб, виливок, поковок тощо), розміщення підпорок, вибір способу прокладання і системи дренажу, а також за проект в цілому і відповідність його вимогам цих Правил відповідають організації, фахівці, які розробили проект трубопроводу.

5.3. За якість проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагоджування, ремонту, технічного діагностування, технічного опосвідчення і експлуатації трубопроводів і відповідність їх вимогам цих Правил несуть відповідальність організації, фахівці, які виконали відповідну роботу.

5.4. Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил у межах покладених на них функціональних обов’язків згідно з чинним законодавством.

5.5. Особи, які порушили ці Правила, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

6. Трубопроводи і напівфабрикати, придбання яких здійснюється за кордоном

6.1. Трубопроводи і їх елементи, а також напівфабрикати для їх виготовлення, придбання яких здійснюється за кордоном, повинні відповідати вимогам цих Правил. При цьому виготовлювач (постачальник) труб подає організації-замовнику дозвіл на застосування труб на підприємствах України, виданий Держнаглядохоронпраці.

6.2. Відповідність матеріалів іноземних марок вимогам цих Правил підтверджується висновком спеціалізованої організації або ЕТЦ, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці. Копія висновку додається до паспорта трубопроводу.

6.3. Паспорт трубопроводу, перекладений українською та, за вимогою замовника, також і іншою мовою, поставляється виготовлювачем (постачальником).

7. Порядок розслідування аварій і нещасних випадків

7.1. Розслідування аварій і нещасних випадків, що сталися при експлуатації трубопроводів, проводиться відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

{ Пункт 7.1 розділу 7 із змінами, внесеними

згідно з Наказом Державного комітету України з промислової

безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 231 від 01.10.2007 }

7.2. Про кожну аварію, смертельний або груповий нещасний випадок, що сталися при експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, їх власник повинен негайно повідомити територіальне управління Держнаглядохоронпраці та інші організації згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

{ Пункт 7.2 розділу 7 із змінами, внесеними

згідно з Наказом Державного комітету України з промислової

безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 231 від 01.10.2007 }

7.3. До прибуття представника Держнаглядохоронпраці для розслідування обставин і причин аварії або нещасного випадку власник трубопроводу забезпечує збереження всієї обстановки аварії (нещасного випадку), якщо це не являє небезпеку для життя і здоров’я людей і не викликає подальшого розвитку аварії.

8. Проектування

8.1. Проекти трубопроводів виконуються спеціалізованими проектними або конструкторськими організаціями, а проекти їх монтажу і реконструкції — згідно з вимогами ДБН А.3.1-5-96.

{ Пункт 8.1 розділу 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду N 231 від 01.10.2007 }

8.2. Розрахунки трубопроводів на міцність з урахуванням всіх навантажувальних факторів (тиск, вага, температурне розширення тощо) виконуються згідно з НД, погодженими з Держнаглядохоронпраці.

На підставі даних розрахунків проектна організація встановлює розрахунковий строк служби для трубопроводів усіх категорій, а також розрахунковий ресурс для трубопроводів I і II категорій (при умові, що кількість їх пусків з холодного стану протязом розрахункового строку служби не перевищить 3000). Для інших трубопроводів встановлюється розрахункова кількість пусків з холодного стану. Встановлені розрахункові характеристики вносяться до паспорта трубопроводу.

8.3. В проектах трубопроводів слід передбачати можливість виконання всіх видів контролю згідно з вимогами цих Правил і НД, в тому числі за потреби — гідравлічних випробувань водою підвищеної температури.

8.4. Всі зміни в проекті, потреба в яких може виникнути в процесі виготовлення, монтажу, ремонту і експлуатації трубопроводу, узгоджуються з автором проекту, а для трубопроводів, придбання яких здійснюється за кордоном, а також при відсутності автора проекту трубопроводу — підтверджуються висновком спеціалізованої організації або ЕТЦ, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці.

8.5. З’єднання елементів трубопроводів проводиться за допомогою зварювання.

Дозволяється застосування фланцевих з’єднань для приєднання трубопроводів до арматури і деталей устаткування, що мають фланці. Різьбові з’єднання допускаються для з’єднання чавунної арматури на трубопроводах IV категорії з умовним проходом не більше 100 мм.

8.6. Трійникові з’єднання, що виготовлені із труб з поздовжнім швом, є припустимим застосовувати для трубопроводів III і IV категорії. При цьому перевіряється якість всіх зварних з’єднань радіографією або ультразвуковим методом (далі — Р або УЗК).

8.7. Трубопроводи та металеві конструкції, що знаходяться під навантаженням, повинні мати надійний захист від корозії.

8.8. Всі елементи трубопроводів із температурою зовнішньої поверхні стінки вище 55 град.C, розміщені в доступних для обслуговуючого персоналу місцях, покриваються ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати 55 град.C.

На трубопроводах I категорії в місцях розташування зварних з’єднань і точок виміру повзучості металу слід встановлювати з’ємні ділянки ізоляції.

8.9. Вварювання штуцерів, дренажних труб, бобишок та інших деталей в зварні шви, а також в коліна трубопроводів I і II категорій не дозволяється.

Криволінійні елементи

8.10. Конструкція криволінійних елементів повинна відповідати вимогам НД, затвердженій у встановленому порядку.

8.11. Ділянки криволінійних елементів, виготовлених методами деформації, викуття або виливок, підлягають неруйнівному контролю (УЗК, радіографічному), а товстостінні елементи, крім того, — методам контролю поверхні: магнітопорошковому, капілярному, травленням.

8.12. Штампованозварні коліна можна використовувати з одним чи двома поздовжніми зварними швами діаметрального розміщення за умови проведення радіографічного або ультразвукового контролю на всій довжині швів.

8.13. Зварні секторні коліна допускається застосовувати для трубопроводів III і IV категорії за умови їх виготовлення з внутрішньою підваркою зварних швів згідно з вимогами ОСТ 34-42-752-85 і проведення 100% контролю зварних з’єднань ультразвуковою дефектоскопією або просвічуванням. Кут сектора не повинен перевищувати 30 град. Відстань між сусідніми зварними швами на внутрішній стороні коліна повинна забезпечувати можливість контролю цих швів з обох боків на зовнішній поверхні. Спіральношовні труби для виготовлення секторних колін теплових мереж не застосовуються.

8.14. Товщина стінки коліна на будь-якій його ділянці не повинна бути меншою від значень, встановлених розрахунком на міцність і технічними умовами (далі — ТУ) на виготовлення.

Замір товщини стінки проводиться згідно з методикою, визначеною в НД на виріб.

8.15. Використання колін, кривина яких утворюється за рахунок складок (гофр) на внутрішній стороні коліна, є неприпустимим.

Максимальна овальність поперечного перерізу коліна розраховується за формулою

2 (Damax - Damin)

a = ----------------------- х 100%

Damax + Damin

(де Damax, Damin — відповідно, максимальний і мінімальний зовнішні діаметри у вимірюваному перерізі коліна), і не повинна перевищувати значень, передбачених НД на виріб.

Зварні з’єднання та їх розміщення

8.16. Всі зварні з’єднання трубопроводів (включаючи шви приварних деталей) розміщуються так, щоб була забезпечена можливість їх контролю методами, передбаченими цими Правилами і НД на виріб.

8.17. Для з’єднання труб і фасонних деталей слід застосовувати зварювання “встик” з повним проплавленням.

Кутові зварні з’єднання допускаються для приварки до трубопроводів штуцерів, труб, плоских фланців. Кутові з’єднання необхідно слід виконувати з повним проплавленням. Під кутовими зварними з’єднаннями вважаються кутові і таврові з’єднання деталей, що перетинаються, виконані одно- або двостороннім швом з повним або частковим проплавленням, — незалежно від того, має деталь продовження в одну або в обидві сторони від зварного шва чи не має.

Є припустимими кутові зварні з’єднання з конструктивним зазором (конструктивним непроваром) для труб і штуцерів з внутрішнім діаметром 100 мм і менше і плоских фланців з умовним тиском не більше 2,5 МПа (25 кгс/кв.см) і температурою не більше 350 град.C.

Зварювання “з напуском” допускається для приварювання накладок, що закріплюють отвори в трубопроводах III і IV категорії, упорів, опор, підвісок, елементів кріплення ізоляції тощо.

8.18. При зварюванні “встик” елементів з різною товщиною стінок забезпечується плавний перехід від більшого до меншого перерізу шляхом відповідної односторонньої або двосторонньої механічної обробки кінця елемента з більш товстою стінкою.

Кут нахилу поверхонь переходу не повинен перевищувати 15 град.

При різниці в товщині стінок менше 30% від товщини стінки тонкого елемента, але не більше 5 мм, є припустимим виконання вказаного плавного переходу з боку розкриття кромок за рахунок похилого розміщення поверхні шва.

Ці вимоги не розповсюджуються на зварні з’єднання з деталями литва, кутими і штампованими деталями, а також з крутозагнутими колінами. Кути переходів на кінцях таких деталей, а також кути нахилу поверхні швів не повинні перебільшувати норм, встановлених НД.

8.19. При зварюванні труб та інших елементів з поздовжніми і спіральними зварними швами останні зміщуються один відносно другого. При цьому зміщення повинно бути не меншим за трикратну товщину стінки зварюваних труб (елементів), але не менше 100 мм для труб з зовнішнім діаметром більше 100 мм.

8.20. Для поперечних стикових зварних з’єднань, що не підлягають ультразвуковому контролю або місцевій термічній обробці, відстань між осями сусідніх зварних швів на прямих ділянках трубопроводу повинна бути не меншою від трикратної товщини стінки зварюваних труб (елементів), але не меншою за 100 мм. Відстань від осі зварного шва до початку заокруглення коліна повинна бути не меншою за 100 мм.