---

У випадку змінних перепадів тисків (типу тих, що створюються вітром), неможливо досягти необхідної точності кореляції під час випробувань з вентилятором. Ці змінні тиски необхідно усунути до того, як можна буде починати випробування з вентилятором.

E.2.7.4 Вимірювання швидкості витікання

E.2.7.4.1 Вимірюють температуру повітря всередині захищуваного простору, Т e, і температура повітря поза приміщенням, Т_о, в декількох точках. Якщо місцезнаходження нещільностей не відоме, використовують середнє значення; в іншому разі використовують середнє значення, оцінене відповідно до відомого розташування нещільностей.

E.2.7.4.2 Відкривають вхідний або вихідний отвір вентилятора і під’єднують при­стрій для вимірювання тиску потоку, що створюється вентилятором.

E.2.7.4.3 Вентиляторний вузол використовують для максимального сниження тиску в закритому просторі, але не більше ніж на 60 Па. Дають можливість стабілізуватися пока­занням вимірюваної різниці тисків у закритому просторі (це може тривати до 30 с) і запи­сують значення (P_f+Pb), яке має бути від‘ємним. Випробування повторюють не менше ніж для чотирьох значень витрати вентилятора, щоб отримати п‘ять значень, які більш або менш рівномірно розташовані в діапазоні до 10 Па.

E.2.7.4.4 Вентиляторний вузол використовують для нагнітання повітря в закритий простір і повторюють процедуру за E.2.7.4.3. Повторно записують значення (P_f+P_b), яке має бути додатнім.

E.2.8 Розрахунки

E.2.8.1 Позначення

Під час розрахунків застосовують такі символи фізичних величин та одиниці їх ви­міру:

Ae - ефективна площа нещільностей (м²)

А і - фактична площа нижніх нещільностей на висоті, що (м²)

не перевищує H

А t - фактична повна площа нещільностей (м²)

C - проектна концентрація вогнегасної речовини у повітрі закритого простору (%)

Cmin — мінімальна концентрація вогнегасної речовини у повітрі закритого простору

F - частка нижніх нещільностей, яка дорівнює частці від ділення ефективної площі нижніх нещільностей на ефективну площу всіх нещільностей

gn - прискорення вільного падіння (9,81)

H - висота найвищого об‘єкта пожежної небезпеки

H_o - габаритна висота закритого простору

ko - коефіцієнт витікань крізь нещільності (від 0,61 до 1,0)

k₁ - характеристика нещільності [див. рівняння (Д.8)]

k₂ - коефіцієнт кореляції [див. рівняння (Д.9)]

k₃ - коефіцієнт спрощення [див. рівняння (Д.10)]

k₄ - коефіцієнт спрощення [див. рівняння (Д.11)]

n - характеристика нещільності [див. рівняння (Д.7)]

P_f - різниця тисків, створена вентилятором

P_m - тиск стовпа суміші повітря/вогнегасна речовина

P_b - зміна тиску

Q - вишвидкість подавання повітря

Q_f - виміряна витрата повітря крізь вентилятор

Q І - витрата повітря з урахуванням поправки на темпера­туру

Q _Іт - середнє значення Q_i за умови P f=Pm

Q _Іт/2 — середнє значення Q_i за умови P f=1/2Pm

T_e - температура повітря всередині закритого простору

T о — температура повітря ззовні закритого простору

t - розрахункова мінімальна тривалість витримки

V_g - загальний об'єм закритого простору

р

(%)
(безрозмірна
величина)

(м-с^-2)
(м)
(м)
(безрозмірна величина)

(м3 - с^-1- Па”)
[кг” - м 3 ^(l-n) - (с^-1 - Па'”)]
(м-с^-2)

(Па - м³ - кг^-1)
(безрозмірна величина)
(Па)

(Па)

(Па)
(м³ - с^-1)
(м³ - с^-1)

(м³ - с^-1)

(м³ - с^-1)

(м³ - с^-1)

(оС)

(оС)

(с)
(м³)

(кг-м^-3)

_А - густина повітря (1,205 за температури 20 °C і атмос­ферного тиску 1,013 бар)

pmf — густина суміші вогнегасна речовина/повітря за 80% мінімальної проектної концентрації, температури 20 °C і атмос­ферного тиску 1,013 бар (кг-м^-3)

Pmi — густина суміші вогнегасна речовина/повітря за про­ектної концентрації, температури 20 ^оС і атмосферного тиску 1,013 бар (кг-м^-3)

pm - густина суміші вогнегасна речовина/повітря (кг-м^-3)

Ре_ - густина перегрітої вогнегасної речовини (кг-м^-3)

E.2.8.2 Витрата повітря

За виміряними значеннями (P f+Pb) і Р b розраховують значення P f і, використовуючи дані калібрування вентилятора (див. E.2.2.1), відповідні витрати повітря Q_f крізь вентиля­тор. Обчислюють відкореговані значення витрат повітря за допомогою рівнянь (E.1) і (E.2) відповідно:

У випадку зниження тиску

Єї = Qt

Т_о + 273^1

Те + 273)

(Е.1)

У випадку підвищення тиску

Q = 2f

Те + 273^

То + 273)

(Е.2)

Для кожного ряду результатів випробувань з вентилятором (в разі підвищення тиску і в разі зменшення тиску) їх наводять у вигляді:

|

(Е.З)

Є||= Н

і перевіряють, щоб коефіцієнти кореляції для кожного набору результатів становили не ме­нше ніж 0,99, з використанням методу найменших квадратів. Вказані ряди результатів бу­дуть, як правило, мати різні значення k₁ і n.

E.2.8.3 Густина суміші вогнегасна речовина/повітря

Розраховують густину суміші вогнегасна речовина/повітря за температури 20 ^оС і проектної концентрації за допомогою рівняння:

р

(Е.4)

_е с ₊ р_а(¹⁰°-^с)
100 100

Для закритих просторів, у яких є можливість перемішування, густину суміші вогне- гасна речовина/повітря розраховують за температури 20 оС і 80 % від мінімальної проект­ної концентрації за допомогою рівняння:

Л’е (O.Bcmin) Р_а (ЮО - 0,8cmin) ,_с ех

⁼ їоо— ⁺ їй ^(Є'⁵⁾

Розраховують тиск суміші вогнегасна речовина/повітря при основі закритого прос­тору за допомогою рівняння:

Р

(Е.6)

гп SnHo{Pmi /’а)

E.2.8.4 Характеристики нещільностей

Середні значення характеристик нещільностей k₁ і n визначається таким чином. Роз­раховують середні значення (тобто дані для умов підвищення тиску і зниження тиску) Qjm и Qjm/2 відповідно:

Infilm^-'^пбіт/2 /с 7

h2 ^(Е7)

ь __рхп(^ІПбіт)(^ІпРіт)-(ІпЄ|_т/₂)(ІПр_т-Іп2) м - ^ехР

E.2.8.5 Коефіцієнт кореляції

Розраховують коефіцієнт кореляції k₂ за допомогою рівняння:

= (Е.9)

Розраховують коефіцієнт спрощення k₃ за допомогою рівняння:

, _ 2^п(^ті^_^а) /р _1пх

кз = (Ь.ІО)

Лпі + Ра (jT?]¹⁷” -

Розраховують коефіціент спрощення k4 за допомогою рівняння:

*4 = (Е.11)

Рт + Ра И / П

• ті • а їм fi

E.2.8.6 Передбачувана тривалість витримки: закриті простори без перемішу­вання

Для закритих просторів без перемішування приймають F=0,5 і розраховують мінімальну тривалість витримки t для висоти H за допомогою рівняння

:

V

(Е.12)

g _x(кз Нр + кіЎ ^-(кзН + к^

Но п)кгРкз

E.2.8.7 Розрахункова тривалість витримки з перемішуванням

Для приміщень з перемішуванням приймається F = 0,5 і розраховується мінімальна тривалість витримки t протягом якої вогнегасна концентрація в закритому просторі змен­шиться від величини проектної концентрації до 80 % мінімальної проектної концентрації (див 11.2), за рівнянням:

(Е.13

Рівняння розв‘язується, наприклад, згідно з правилом Сімпсона з використанням па­рної кількості інтервалів (не менше ніж 20).

E.2.9 Звіт про випробування

Готують письмовий звіт, що містить таку інформацію:

1. характеристики потоків крізь нещільності закритого простору (тобто середні зна­чення k1 і n);

2. проектна концентрація вогнегасної речовини;

3. загальний об'єм приміщення;

4. кількість наданої вогнегасної речовини;

5. висота закритого простору;

6. висота найвищого пожежонебезпечного об‘єкта;

7. передбачувана мінімальна тривалість витримки та інформація щодо відповідності цього значення рекомендаціям 7.8.2 с), тобто відомості про те, чи воно менше за 10 хв або за більш високе встановлене значення;

8. ескізний план, який використовують під час оцінювання закритого простору від­повідно до 7.4;

9. поточні дані щодо калібрування вентиляторного вузла, приладів вимірювання тис­ку і, за наявності, відповідні сертифікати;

10. результати випробувань, включаючи записи результатів вимірювань під час ви­пробувань і відповідні матеріали, роздруковані за допомогою комп‘ютера.

E.3 Обробка закритих просторів, для яких передбачувана мінімальна трива­лість витримки менша за рекомендоване значення

E.3.1 Загальні відомості

Якщо передбачувана мінімальна тривалість витримки, визначена відповідно до E.2.8.6 або E.2.8.7, є меншою, ніж рекомендована в 7.8.2, то необхідно послідовно виконати операції за E.3.2 і E.3.3.

E.3.2 Оцінка площі нещільностей

Для того, щоб визначити масштаб проблеми, розраховують ефективну площу нещі­льності, A_e з рівняння:

Д_е = ~ _{=к (Е14)}

^еPf t 2 ) ¹ V 2 J

Як правило, неможливо виміряти A_e або k_o (які перебувають у межах від 0,61 до 1,00, залежно від геометрії шляху витікання).

E.3.3 Покращена герметизація закритих просторів

Необхідно вжити заходів щодо покращення герметизації закритого простору. Якщо герметизація покращена і нова передбачувана мінімальна тривалість витримки не менша за рекомендоване мінімальне значення, не вимагається ніяких подальших дій.

E.3.4 Визначення кількості і розташування нещільностей

E.3.4.1 Загальні положення

Більш низьки нещільності - це ті, крізь які, суміш вогнегасна речовина/повітря буде витіснятися з закритого простору. І навпаки, крізь більш високі нещільності повітря буде надходити всередину. В межах цього оцінювання приймається більш низькі нещільності - це ті, що розташовані нижче від найвищого об‘єкта пожежної небезпеки, H, а більш високі - це ті, що розташовані вище цієї точки.

Випробування з вентилятором не дає змоги визначити розташування нещільностей або величину частки площі F більш низьких нещільностей. У E.2.8.6 і E.2.8.7 приймається, що величина F становить 0,5, при цьому всі більш низькі нещільності розташовані при ос­нові закритого простору, всі більш високі нещільності (рівні за площею до нижних нещіль- ностей) розташовані в найвищому місці закритого простору. Це найбільш несприятивий випадок, що дає мінімальну величину тривалості витримки.

Якщо деякі більш низькі нещільності розташовані вище основи закритого простору або якщо деякі ьільш високі нещільності - нижче верхньої частини приміщення, тривалість витримки буде також занижено, однак проста математична обробка для цього випадку не­можлива.

Тривалість витримки буде також занижено, якщо F не дорівнює 0,5, і вплив цього фактора може бути розрахований.

E.3.4.2 Другий розрахунок тривалості витримки

Виконують другий розрахунок тривалості витримки за допомогою рівнянь (E.10), (E.11) і (E.12) або рівняння (E.13), в залежності від того, який варіант підходить, приймаю­чи F=0,15. Якщо це значення більше за рекомендований мінімум, [див. 7.8.2 c)], то прово­дять оцінювання дійсного значення F з використанням одного або обох методів згідно з E.3.4.3.

E.3.4.3 Методи оцінювання F

E.3.4.3.1 Перший метод

Тимчасово ущільнюють відомі або можливі нещільності, такі як великі засувки, під­вісні стелі або підняті підлоги, використовуючи, наприклад, лист пластмаси та ущільнюва­льну стрічку, і проводять додаткові випробування з вентилятором. Розраховують ефектив­ну площу нещільностей за рівнянням (E.14) порівнюють її з початковою величиною (див. E.3.2) та оцінюють F для початкового стану.

E.3.4.3.2 Другий метод

Проводять детальний огляд захищуваного простору, використовуючи хімічний дим, щоб встановити, що немає жодних істотних більш низьких та більш високих нещільностей, і оцінюють F.

E.3.5 Остаточний розрахунок тривалості витримки

Використовуючи величину F, оцінену згідно з E.3.4.3, яка не повинна бути більшою ніж 0,5 або меншою ніж 0,15, повторно розраховують тривалість витримки за допомогою рівнянь (E.10), (E.11) і (E.12) або рівняння (E.13) в залежності від того, який варіант підхо­дить.

Додаток F
(Довідковий)

Перевірка характеристик системи

Під час перевірки характеристик системи виконуються такі роботи:

1. кожні 3 місяця: проводиться перевірка і технічне обслуговування всього електри­чного обладнання і систем сигналізації відповідно до рекомендацій національних стандар­тів.

2. кожні 6 місяців: виконуються такі перевірки і огляди:

1. зовнішнім оглядом перевіряється система трубопроводів, для визначення їх стану. Замінюється або випробовується під тиском і, за необхідності, виконується ремонт трубоп­роводу з ознаками корозії або механічних пошкоджень.

2. перевіряються всі контрольні клапани на правильність роботи при ручному пуску і автоматичні клапани, додатково - при автоматичному пуску.

3. зовнішнім оглядом на наявність пошкоджень або недозволених змін перевіряють­ся резервуари і рукава системи.

4. перевіряється манометри резервуарів, при цьому, тиск зрідженого газу повинен бути в межах 10 % і не зріджених газів в межах 5 % від тиску зарядки. Замінюється або до- заряджується резервуар, у якого виявлені втрати більш означених.

5. для зріджених газів правильність зарядки резервуарів перевіряється зважуванням або використовуючи покажчик рівня рідини. Замінюється або дозаряджується резервуар, у якого виявлені втрати вогнегасної речовинибільш ніж 5 %.