Страница 2: ДСТУ EN ISO 15027-3:2007. Гідрокостюми. Частина 3. Методи випробування (61886)

Примітка. Слід зазначити, що наданий момент ще не розроблено жодного манекена, здатного інформувати про результа­ти випробовування. Тому в процесі випробовування брати участь повинні люди. Як тільки такий манекен буде розроблений, вчені матимуть можливість обирати один з двох методів вимірювання теплоізоляційних властивостей гідрокостюма. Це дозволить покра­щити обмін інформацією між різними випробовувапьними лабораторіями, порівняти й співставити результати, отримані за допомо­гою манекена, з результатами випробовування за участю людини.

1. загальна площа поверхні і форма манекена повинні відповідати людині 50-го розміру;

2. гідрокостюм, який випробовують, має вільно надягатись на манекен;

3. манекен повинен мати функцію нагрівання до заданої температури;

4. манекен повинен контролювати й вимірювати температуру і спожиту для нагрівання потужність, а також підраховувати, записувати й надавати результати вимірювань;

5. електрична проводка манекена не повинна бути пошкоджена у випадку затікання води в підко- стюмний простір під час занурення манекена у воду по шию;

6. манекен повинен бути придатним для роботи як у воді так і поза нею.

1. водолазна бавовняна білизна (з короткими рукавами й шортами);

2. бавовняний светр з довгими рукавами;

3. бавовняні штани;

4. вовняні шкарпетки (до середини ікри)

5. вовняний светр з довгими рукавами;

6. відповідне взуття (якщо наявність взуття передбачено конструкцією гідрокостюма).

Одяг, що випробовують, має бути в хорошому стані — неношений і без будь-яких інших пошкоджень.

Теплоізоляційний показник стандартного одягу «сухого» типу, що випробовують, повинен дорівню­вати приблизно 1 CLo (відповідні вимірювання виконують за допомогою манекена).

Манекен в гідрокостюмі та відповідному додатковому одязі для випробовування занурюють у воду (її поверхня повинна бути спокійною, але вода має постійно циркулювати). За цих умов у підкостюм- ний простір не повинно потрапити більше води, ніж зазначено в 3.7 цього стандарту. Положення ма- некена/випробовувача під час занурення визначають випробовуванням за участю людини приблизно 50-го розміру. Варто зауважити, що згідно з теорією Уіслера, манекен/випробовувач має бути повністю занурений у воду.

Випробовувані повинні добровільно дати письмову згоду на участь у випробовуванні.

Через особливості цього випробовування до випробовувачів ставлять дещо інші вимоги, ніж до учасників інших випробовувань. Крім медичного обстеження І стандартного інструктажу учасникам ви­пробовування необхідно виміряти товщину шару підшкірного жиру. Випробовувачем може стати людина зростом від 1 600 мм до 1 900 мм, якщо її вага не відхиляється від норми більше ніж на 10 %. Перед випробовуванням учасники повинні добре виспатись, вжити збалансовану їжу не пізніше, ніж за годи­ну до початку випробовування (але і не раніше, ніж за 5 год) і не вживати алкоголь протягом 24 год пе­ред випробовуванням. Окрім гідрокостюма, кожен учасник випробовування має бути одягнений у спеціальний одяг, описаний у 3.8.1.2 цього стандарту.

За станом здоров’я і безпекою учасників випробовування має стежити лікар-фізіолог, здатний на­дати кваліфіковану медичну допомогу у випадку настання гіпотермії. Підготовлення до проведення випробовування здійснюють згідно з ISO 9886, ISO 10551 та ISO/DIS 12894.

Примітка. Принципи випробовування гідрокостюмів за участю людей базуються на перевірених принципах випробовуван­ня відповідно до правил SOLAS. Завдяки цьому скорочується кількість необхідних випробовувань, що однаково вигідно для ко­ристувачів, виробників і учасників випробовування.

Результати випробовування гідрокостюмів, що відповідно до цього стандарту мають клас А, відпо­відають результатам випробовування гідрокостюмів, що згідно зі стандартами SOLAS класифікуютьс

я

як герметичні. Результати випробовування гідрокостюмів класу D відповідають результатам випробо­вування негерметичних гідрокостюмів згідно зі стандартами SOLAS. Гідрокостюми класу В і С мають проміжний статус.

Одним з удосконалень SOLAS є збільшення кількості температурних давачів на тілі випробовувана, враховуючи давач для вимірювання ректальної температури (див. рисунок 3).

Випробовування повинні проводитися в спокійній, але вільно циркулювальній воді за температури повітря менше ніж 10 °С. На тілі кожного випробовувана мають бути закріплені температурні давані в місцях, зображених на рисунку 3. Давані повинні також мати функцію вимірювання температури вод­ної поверхні (дозволено похибку ± 0,2 °С).

П ознаки:

1. — чоло;

2. — шия;

3. — права лопатка;

4. — ліва верхня область грудної клітки;

5. — передпліччя правої руки;

6. — внутрішня частина ліктьового згину лівої руки;

7. — кисть лівої руки;

8. — права область черевної порожнини;

9. — ліва поперекова область;

10. — передня частина правого стегна;

11. — задня частина лівого стегна;

12. — гомілка правої ноги;

13. — ікра лівої ноги;

14. — підйом правої стопи;

Тг — ректальна температура.

Рисунок 3 — Місця кріплення температурних давачів

Згідно з рисунком 3, можна вирахувати середню температуру шкіри (Mean skin temperature, MST) і тіла (Mean Body Temperature, МВТ):

MST = (0,7 • S1 + 0,175 • S3 + 0,175 • S4 + 0,07 • S5 + 0,7 • S6 + 0,05 • S7 + 0,19 • S10 + 0,2 • S13).

МВТ = (0,5 • T_R + 0,5 • MST)

3.8.2.3 Процедура випробовування

Після того, як на шкірі випробовувана закріплено всі температурні давачі, він повинен надягти гідрокостюм і ретельно закріпити первинні і вторинні застібки. Потім гідрокостюм наповнюють водою, кількість якої попередньо визначена випробуванням гідрокостюма на герметичність (відповідно до 3.7 цього стандарту). Після цього випробовувач повинен зануритись у спокійну воду і прийняти зручне положення.

Рівень теплоізоляції гідрокостюма визначають, коли стабілізується температура шкіри (MST про­тягом 15 хв змінюється не більше ніж на 0,5 °С).

Випробовування має бути припинене, якщо температура тіла випробовувана знизилась більше ніж на 2 °С і (або) температура шкіри принаймні на одному з давачів досягла 10 °С пізніше ніж через 15 хв після початку випробовування.

Шість випробовувачів повинні пробути у воді 6 год за температури води менше ніж 2 °С.

6 випробовувачів повинні пробути у воді 4 год за температури води менше ніж 2 °С.

3.8.2.3.4 Гідрокостюми класу С

6 випробовувачів повинні пробути у воді 2 год за температури води менше ніж 5 °С.

3.8.2.3.5 Гідрокостюми класу D

Примітка. Клас D дуже великий, оскільки до нього відносять широкий спектр виробів — від гідрокостюмів «мокрого» типу та гідрокостюмів з одношарового матеріалу до інших засобів теплоізоляції тощо.

Залежно від стану здоров’я учасників випробовування за температури води 5 °С температура тіла може бути дещо нестабільною, тому з метою запобігання зайвому ризику переохолодження варто про­вести додаткове випробовування, відмінне від процедури, що рекомендується SOLAS (пункт Ь):

1. шість випробовувачів повинні перебувати у воді 1 год за температури води менше ніж 5 °С.

2. шість випробовувачів повинні перебувати у воді 2 год за температури води нижче ніж 15 °С.

Повністю укомплектований гідрокостюмний комплект має бути підданий різкій зміні температур від (- ЗО ± 2) °С до (65 ± 2) °С відповідно до такої схеми:

1. у перший день випробовування гідрокостюм повинен перебувати протягом 8 год за температури (65 ±2) °С;

2. цього ж дня гідрокостюм вилучають із нагрівальної камери і залишають до наступного дня за кімнатної температури;

3. на другий день випробовування гідрокостюм повинен протягом 8 год перебувати за температури (-30 ±2) °С;

4. цього ж дня гідрокостюм вилучають із холодильної камери залишають до наступного дня за кімнатної температури;

5. всю вищевикладену процедуру (від а) до d)) необхідно повторити ще дев’ять разів.

Після завершення випробовування гідрокостюм візуально перевіряють на наявність деформації матеріалів чи інших пошкоджень.

Гідрокостюми «сухого» типу додатково випробовують на герметичність. Для проведення цього випробовування гідрокостюм розміщують у контейнері відповідного розміру для накопичення та зли­ву води.

В той час як усі наявні обтюрації повинні бути герметично закриті, шийна обтюрація має бути відкрита. За допомогою спеціальної вішалки гідрокостюм фіксують за шийну обтюрацію на відстані 300 мм від дна контейнера. Потім через шийний отвір гідрокостюм наповнюють водою і залишають у такому положенні на 1 год.

Після цього зважують кількість води, яка потрапила в підкостюмний простір за відведений час (вираховуючи вагу порожнього контейнера із загальної ваги контейнера з водою).

Випробовування мають пройти зразки принаймні шести гідрокостюмів, виготовлених відповідно до виробничих стандартів.

Якщо ремені безпеки чи інше спорядження є невід’ємною складовою комплекту гідрокостюма, необхідно випробовувати гідрокостюм разом із цим спорядженням згідно з відповідними європейськи­ми стандартами.

Випробовування гідрокостюма проводять за участю випробовувачів, що пройшли відбирання відповідно до 3.3 цього стандарту в присутності комісії з не менше ніж трьох членів, що мають відпо­відний досвід оцінювання подібного оснащення. Випробовування проводиться в гігієнічно чистому ба­сейні зі свіжою водою. У випадку, якщо стандартом передбачено необхідність випробовування гідро­костюма разом із рятувальним жилетом, але гідрокостюм уже був випробуваний на відповідність до стандарту EN ISO стосовно рятувальних жилетів, додаткові випробовування не проводять.

У випадку, якщо рукавички не є невід’ємною складовою комплекту гідрокостюма, дане випробо­вування можна проводити і без них.

1. Рятувальні гідрокостюми

Після демонстрації принципу надягання гідрокостюма кожен учасник випробовування, не зважа­ючи на Інших випробовувачів, повинен зуміти розпакувати й одягти гідрокостюм поверх водолазної білизни та повністю закріпити без сторонньої допомоги всі необхідні деталі гідрокостюма протягом 2 хв за температури (20 ± 2) °С. За цих умов у разі потреби дозволено сідати й лягати на підлогу, не вико­ристовуючи сторонні предмети (стільці/інші вертикальні опори).

У випадку, якщо до комплекту гідрокостюма входить рятувальний жилет, випробовувач протягом 2 хв повинен устигнути надягти і його.

Три гідрокостюми з відповідним пакованиям на 24 год розміщують у холодильній камері за тем­ператури (- ЗО ± 2) °С, після чого учасники випробовування повинні розпакувати та надягти їх протя­гом 5 хв поверх відповідного стандартного одягу для випробовування (див. 3.8.1.2 цього стандарту), перебуваючи у холодильній камері. У випадку, якщо в комплект гідрокостюма входить рятувальний жи­лет, випробовувач протягом 5 хв повинен устигнути надягти і його.

2. Страхувальні гідрокостюми

Після демонстрації принципу надягання гідрокостюма кожен учасник випробовування, не зважа­ючи на інших випробовувачів, повинен зуміти розпакувати й одягти гідрокостюм поверх водолазної білизни та повністю закріпити без сторонньої допомоги всі необхідні деталі гідрокостюма протягом 2 хв за температури (20 ± 2) °С. Під час цього в разі потреби дозволено сідати й лягати на підлогу, не ви­користовуючи сторонні предмети (стільці/інші вертикальні опори). У випадку, якщо в комплект гідроко­стюма входить рятувальний жилет, випробовувач протягом 2 хв повинен надягти і його.

Три гідрокостюми з відповідним пакованням на 24 год розміщують у холодильній камері за тем­ператури (-5 ± 2) °С, після чого учасники випробовування повинні розпакувати та надягти їх протягом 5 хв поверх відповідного стандартного одягу для випробовування (див. 3.8.1.2 цього стандарту), пере­буваючи у холодильній камері. У випадку, якщо в комплект гідрокостюма входить рятувальний жилет, випробовувач протягом 5 хв повинен надягти і його.

Після випробовування гідрокостюми візуально перевіряють на наявність будь-яких ушкоджень.