5.6.6. Спецодяг працівників таких приміщень зберігається в спеціально обладнаних приміщеннях. Повинен бути встановлений порядок заміни промасленого спецодягу для його чистки.
5.6.7. Автомобільна гума зберігається в приміщеннях, ізольованих від інших приміщень. Спільне зберігання з автомобільною гумою будь-яких інших матеріалів забороняється.
5.6.8. Заправлення пальним здійснювати на автозаправних станціях або на спеціально відведеній ділянці території спортивного будинку (споруди), що мають тверде покриття й бортики з негорючих матеріалів.
5.6.9. Місце для заправлення пальним необхідно розташовувати на відстані не менше 15 м від траси перегонів. Такі майданчики повинні мати ухил у бік від траси перегонів.
5.6.10. У місцях заправлення пальним спортивної автомототехніки, під час проведення спортивного заходу необхідно організувати чергування відповідного працівника, відповідального за пожежну безпеку, установити знаки, що забороняють куріння й користування відкритим вогнем, а також передбачити запас первинних засобів пожежогасіння відповідно до додатка 2 до цих Правил.
5.6.11. Під час проведення спортивних змагань ремонт або технічне обслуговування спортивної автомототехніки проводиться в окремо виділених для цього приміщеннях, як виняток, допускається у місцях підготовки транспортних засобів до старту проводити дрібний ремонт або технічне обслуговування цих засобів.
Такі місця не повинні розташовуватися під трибунами для глядачів. У разі проведення ремонту або технічного обслуговування спортивної автомототехніки в таких місцях передбачаються металеві ємності, що закриваються кришками для збору відпрацьованих ЛЗР і ГР.
5.6.12. Заряджання та ремонт акумуляторів спортивної автомототехніки проводиться відповідно до вимог Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21 грудня 1998 року № 527, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11 березня 1999 року за № 157/3450.
5.6.13. У місцях зберігання спортивної автомототехніки забороняється:
зберігати пальне, ЛЗР і ГР, пально-мастильні матеріали (у тому числі відпрацьовані);
проводити заправку автомототехніки пальним;
зберігати спортивну автомототехніку в кількості, що перевищує передбачену кількість місць для стоянки;
користуватися відкритим вогнем, курити;
залишати автомототехніку з відкритими горловинами баків для пального;
заряджати акумулятори;
мити ЛЗР і ГР, спортивну автомототехніку, деталі, руки, одяг;
залишати промаслені обтиральні матеріали і спецодяг;
установлювати автомобілі на виїзді (в’їзді) з (до) місць зберігання спортивної автомототехніки.
5.7. Причали, елінги водноспортивних клубів
5.7.1. Територія причалів, елінгів повинна мати справну огорожу і в'їзд.
5.7.2. Розміщення спортивних суден здійснюєтся упорядковано.
На території причалів, елінгів передбачається пірс, пристосований для установлення на ньому не менше двох пожежних автомобілів для забору води в будь-яку пору року.
VI. Особливості забезпечення пожежної безпеки для спортивних споруд і спортивних комплексів, на яких проводяться футбольні матчі
6.1. Забезпечення пожежної безпеки під час проведення футбольних матчів міжнародного рівня на території України під егідою ФІФА, УЄФА, а також федерації футболу України та її колективних членів здійснюється спільно організаторами матчів, власником (орендарем) стадіону, футбольними клубами, місцевими органами виконавчої влади, підрозділами МНС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 341 "Про затвердження Порядку організації робіт із забезпечення громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів".
Під час проведення матчів державного та територіального рівнів забезпечення пожежної безпеки покладається на керівників спортивних споруд та організаторів спортивного заходу.
6.2. Напередодні проведення матчу організатор спортивного заходу проводить інструктаж з обслуговувальним персоналом спортивного заходу, футбольними клубами щодо дотримання вимог пожежної безпеки під час проведення матчу.
Відповідальний за пожежну безпеку спортивної споруди, спортивного комплексу спільно з організаторами матчу та представниками державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки напередодні проведення матчу здійснює технічний огляд стадіону, у тому числі щодо дотримання вимог пожежної безпеки, зі складанням відповідного акта.
У разі виявлення порушень вимог пожежної безпеки, які неможливо усунути негайно, представник державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки обмежує доступ до небезпечних місць стадіону. У разі виявлення порушень, які не можливо усунути, представником державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки виноситься припис про заборону проведення матчу, який вручається організатору та арбітрові футбольного матчу для виконання.
6.3. Усі ворота для в`їзду (виїзду) спеціальної автомобільної техніки, а також усі входи та виходи на територію та трибуни спортивної споруди, спортивного комплексу повинні бути відчиненими від початку до закінчення футбольного матчу.
Організатори матчу повинні контролювати правила паркування транспортних засобів на прилеглій до стадіону території (спортивної споруди, спортивного комплексу).
Поблизу входів (виходів) стадіону від початку до закінчення матчу повинні постійно перебувати обслуговувальний персонал спортивного заходу для забезпечення вільного проходу глядачів.
6.4. Стадіони обладнуються чіткими та вичерпними пояснювальними написами, покажчиками евакуаційних виходів, інструкціями щодо вимог пожежної безпеки та знаками безпеки, які відповідають вимогам ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76. Усі пояснювальні написи та інструкції дублюються англійською мовою та розміщуються на підступах до стадіону, шляхах евакуації у доступних для ознайомлення місцях.
6.5. До початку футбольного матчу через гучномовну систему здійснюється інформування присутніх осіб про необхідність дотримання правил пожежної безпеки. У разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації організатори футбольного матчу заздалегідь розробляють тексти повідомлень. Такі оповіщення повинні транслюватися по всій спортивній споруді, спортивному комплексу, а їх гучність повинна забезпечуватися у будь-якій частині спортивної споруди, спортивного комплексу.
6.6. Обслуговувальний персонал під час проведення футбольного матчу повинен бути одягнутий у жилети яскравого кольору та оснащений засобами зв’язку.
6.7. З метою дотримання глядачами вимог пожежної безпеки під час проведення футбольного матчу та оперативного реагування у разі виявлення таких порушень відповідними працівниками спортивної споруди, спортивного комплексу повинно здійснюватись відеоспостереження за всією територією спортивної споруди, спортивного комплексу, входами і виходами, трибунами тощо.
VІІ. Вимоги пожежної безпеки до інженерних систем та засобів протипожежного захисту спортивних будинків та споруд
7.1. Автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння
7.1.1. Необхідність улаштування у спортивних будинках і спорудах автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння визначається згідно з додатком В (обов’язковий) ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту".
7.1.2. Під час експлуатації автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння слід керуватися вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009, та технічної документації на такі системи.
7.2. Системи протипожежного водопостачання
7.2.1. Системи внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання спортивних будинків та споруд повинні забезпечувати витрати та напір води відповідно до СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий".
7.2.2. Під час експлуатації систем протипожежного водопостачання необхідно керуватися вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009.
7.2.3. Технічне обслуговування пожежних гідрантів і пожежних кран-комплектів повинно проводитися не рідше двох разів на рік (навесні й восени) і додатково перед кожним спортивним заходом з перевіркою їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки в спеціальному журналі.
Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, у зимовий період утеплені, а колодязі звільнені від води. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути пофарбовані в червоний колір.
7.2.4. Не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води.
7.2.5. У неопалюваних спортивних будинках та спорудах (приміщеннях) узимку вода із системи внутрішнього протипожежного водопостачання повинна зливатись. При цьому, поблизу кожного крана-комплекту необхідно вивісити табличку з інформацією про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників спортивної споруди (будинку).
7.2.6. Пожежні кран-комплекти приміщень аміачних холодильних установок льодових спортивних споруд (будинків) обладнуються стволами-розпилювачами.
7.3. Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей
7.3.1. Приміщення спортивних будинків та споруд обладнуються системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (далі - СО) відповідно до вимог будівельних норм.
7.3.2. Контроль за експлуатацією, технічним утриманням СО у спортивних спорудах та будинках здійснює призначена особа, обов’язки якої повинні бути відображені в посадовій інструкції або інших документах, що регламентують її діяльність.
7.3.3. Експлуатацію СО необхідно здійснювати відповідно до Правил улаштування та експлуатації систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в будинках та спорудах, затверджених наказом МНС України від 18 травня 2009 року № 338, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11 червня 2009 року за № 505/16521.
7.3.4. На трибунах стадіонів та інших спортивних будинків та споруд з наявністю табло обов’язково передбачати можливість виведення інформації про виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації, шляхи евакуації, напрямок руху й інші дії, спрямовані на забезпечення безпеки людей та запобігання паніці й іншим явищам, що ускладнюють евакуацію.
7.3.5. У спортивних будинках та спорудах на шляхах евакуації через кожні 20 м розміщуються знаки, що вказують напрямок до найближчого евакуаційного виходу (у сходову клітку або до евакуаційного коридору). Крім того, зазначені вище знаки влаштовуються на поворотах і розгалуженнях шляхів евакуації. На вхідних дверях до сходової клітки або евакуаційного коридору встановлюється знак "ЕВАКУАЦІЙНИЙ ВИХІД". Зазначені знаки повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309:2007.
7.4. Електроустановки у спортивних будинках та спорудах
7.4.1. Електрообладнання у спортивних будинках та спорудах повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
7.4.2. На кожному спортивному будинку та споруді повинна бути інструкція про порядок відключення напруги з електрообладнання, силових та контрольних кабелів на випадок пожежі.
7.4.3. Особа, відповідальна за стан електроустановок, яку призначено відповідним наказом, зобов'язана:
організовувати і проводити профілактичні огляди і планово-попереджувальні ремонти електрообладнання, апаратури та електромереж, а також своєчасно усувати порушення, які можуть призвести до короткого замкнення, спалаху та пожеж;
забезпечувати правильність застосування кабелів, електропроводок, світильників та іншого електрообладнання;
організовувати навчання та інструктаж працівників з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.
7.4.4. Ілюмінаційні установки, електропроводка освітлювальної, звуковідтворювальної апаратури, а також електропроводка пересувних телекамер, інформаційного табло тощо повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-16-2005 "Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади".
7.4.5. Рампи та інші пристрої для освітлювальних прожекторів повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Освітлювальні прожектори повинні відступати від конструкцій з горючих матеріалів на відстані не менше ніж на 0,5 м. Відстань від лінзового прожектора до горючих конструкцій та матеріалів повинна бути не менше 2 м.
У всі освітлювальні прожектори встановлюється захисна металева сітка.
7.4.6. Електричне обладнання апаратного і машинного відділень аміачних холодильних установок спортивних споруд (будинків) зі штучним льодом повинно бути вибухозахищеного виконання.
7.4.7. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні пристрої можуть установлюватися на горючі основи (конструкції) за умови підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити пристрою не менше ніж на 0,01 м.
7.4.8. З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).
7.4.9. Не рідше одного разу на 2 роки повинен проводитися замір опору ізоляції електричних мереж та установок зі складанням відповідного акта, якщо інше не обумовлено правилами технічної експлуатації.
