17.7. При роботах в місцях стикування контактної мережі під напругою забороняється:
одночасна робота на контактній мережі і обладнанні пункту групування, що живить секцію контактної мережі;
виконання будь-яких операцій перемикачем пункту групування.
17.8. Ревізія і ремонт перемикачів, роз'єднувачів, шин, захисних та інших пристроїв на пунктах групування повинні виконуватися після зняття напруги і заземлення їх з усіх боків можливої подачі напруги.
18. Вимоги безпеки під час заміни жорсткої поперечини (ригеля) з використанням вантажопідіймального крана на залізничному ходу
18.1. Роботи повинні виконуватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.01-07 зі зняттям напруги і заземленням усіх проводів і устаткування, розташованих як на самій жорсткій поперечині, так і на підтримуючих її опорах.
Керівником робіт повинен бути начальник району контактної мережі або електромеханік із V групою з електробезпеки, що в установленому порядку пройшов навчання та перевірку знань з безпечного проведення робіт вантажопідіймальними кранами. Один із членів бригади повинен мати посвідчення стропальника.
18.2. Робота повинна виконуватися відповідно до ПВР та за технологічною картою, затвердженою установленим порядком.
Вантажопідйомність крана повинна відповідати масі жорсткої поперечини.
18.3. Для безпеки демонтажу жорсткої поперечини роботи повинні виконувати в такій послідовності:
після заземлення всіх проводів і конструкцій виконують демонтаж проводів та інших елементів, закріплених на жорсткій поперечині. Опускати їх вниз слід без ривків з використанням поліспастних блоків і "вудок";
контактну підвіску відводять убік за межі руху стріли вантажопідіймального крана і закріплюють її в такому положенні;
закріплюють чотири стропи по центру ваги жорсткої поперечини відповідно до схеми стропування, зазначеної в технологічній карті, підтримуючи їх без навантаження вантажопідіймальним краном;
з дев'ятиметрових драбин, розташованих з польової сторони опор, за кінці кутника закріплюють чотири відтяжки (по дві з кожної сторони жорсткої поперечини) і пропускають їх (по дві) убік колії, на якій стоїть кран, по різні сторони від жорсткої поперечини;
з дев'ятиметрових драбин звільняють від закріплення на опорах оголовники жорсткої поперечини і спускаються вниз;
за командою керівника робіт підіймають жорстку поперечину над вершинами опор на 200 - 300 мм, перевіряючи тим самим правильність стропування і надійність строп;
після перевірки жорстку поперечину підіймають над проводами на висоту не менше ніж 1 м, розвертають за допомогою відтяжок уздовж колій і вниз.
18.4. Для безпеки монтажу жорсткої поперечини роботи повинні виконувати в такому порядку:
закріплюють оголовники на новій жорсткій поперечині на відстані між центрами, що відповідає відстані у демонтованої жорсткої поперечини;
кріплять чотири відтяжки за кути нижнього кутника і розклинюють дерев'яними клинами хомути оголовників на ширину, рівну довжині стягуючих їх болтів;
закріплюють чотири стропи по центру ваги і за командою керівника робіт підіймають поперечину краном на 200 - 300 мм від поверхні ґрунту, вивіряючи центр ваги. Після цього поперечину опускають і чотири відтяжки перекидають (по дві) до опор;
за командою керівника робіт підіймають нову жорстку поперечину на необхідну висоту над опорами і за допомогою чотирьох відтяжок оголовники направляють на вершини опор. Жорстку поперечину опускають краном настільки, щоб оголовники повністю наділися на вершини опор;
знаходячись на драбинах, вибивають дерев'яні клини, затягують болти на хомутах оголовників, а потім болти кріплення ригеля до оголовників;
після закріплення ригеля на обох опорах знімають стропи та відтяжки і виконують монтаж демонтованої контактної мережі.
18.5. Розкріплення і закріплення поперечини, а також відтяжок і строп допускається виконувати з робочої площадки автомотриси (автодрезини).
18.6. При виконанні робіт з демонтажу і монтажу жорстких поперечин забороняється:
перебувати ближче ніж 7 м від зони проекції переміщуваної на висоті жорсткої поперечини;
залишатися на ригелі в момент його переміщення;
підніматися на ригель до його повного закріплення на опорах.
19. Вимоги безпеки під час заміни опор вантажопідіймальним краном на залізничному ходу або краном автомотриси
19.1. Роботи повинні виконуватися згідно з НПАОП 0.00-1.01-07 зі зняттям напруги і заземленням проводів і обладнання, що знаходяться на замінюваній опорі.
Керівником робіт повинен бути начальник або електромеханік району контактної мережі з V групою з електробезпеки, який пройшов навчання безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та несе відповідальність як за безпечне виконання робіт в електроустановці, так і за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами. Один із членів бригади повинен мати посвідчення стропальника. Роботу необхідно виконувати у повній відповідності з технологічною картою (ПВР), затвердженою керівництвом дистанції електропостачання.
Вантажопідйомність крана повинна відповідати масі залізобетонної опори.
19.2. Для безпечного виконання робіт установка залізобетонної опори повинна виконуватися в такій послідовності:
закріплюють петлю-строп за опору вище центра ваги і прикріплюють розчалювання;
краном підіймають опору у вертикальне положення на 50 - 100 мм від поверхні, перевіряючи тим самим правильність стропування і надійність строп;
підняту опору підводять до котловану чи фундаменту, виконують її регулювання за допомогою відтяжок і опускають у котлован чи стакан фундаменту;
регулюють положення опори по вертикалі, одержуючи необхідний кут нахилу за допомогою дерев'яних клинів або закиданням у котлован ґрунту; цю роботу слід виконувати, використовуючи відтяжки і кран;
після регулювання опору слід закріпити засипанням ґрунту в котлован і його ущільненням або заливанням розчину в стакан фундаменту.
Після закріплення опори за командою керівника робіт машиніст крана опускає гак і виводить його із зачеплення з петлею стропа, а потім електромонтер знімає з приставної драбини строп і відтяжки з опори.
19.3. Для безпечного виконання демонтажу залізобетонних опор необхідно виконувати роботи в такій послідовності:
навантаження із опори, що замінюється, переводять на знову встановлену, потім з неї спускають униз усі демонтовані конструкції і обладнання;
закріплюють строп за опору вище центра ваги і встановлюють відтяжки;
передають навантаження від опори на кран і звільняють фундаментну частину на глибину не більше ніж: 1 м у піщаних і гравелисних ґрунтах; 1,25 м у супісях; 1,5 м у суглинних, глинах і сухих лісовидних ґрунтах; 2 м в особливо щільних ґрунтах (у процесі звільнення фундаментної частини забороняється переміщати кран, опора повинна бути розчалена);
витягують опору з ґрунту.
19.4. Під час виконання робіт зі зміни опор забороняється:
знаходитися ближче 5 м від зони проекції опори, що переміщується на висоті;
підійматися на опору до її повного розклинювання і закріплення;
розташовувати руки, в процесі регулювання, в місцях можливого їх защемлення;
перевантажувати кран і строп у процесі вилучення опори з ґрунту.
19.5. Опори повітряних ліній електропередачі повинні також установлюватися в порядку, що встановлений у цьому розділі.
20. Вимоги безпеки під час розкочування проводів контактної мережі та повітряних ліній, які розташовані в зоні електромагнітного впливу діючих ліній змінного струму
20.1. Робота повинна виконуватися за нарядом-допуском. Керівником робіт повинен бути начальник або електромеханік району контактної мережі з V групою з електробезпеки. Робота виконується відповідно до технологічної карти, затвердженої керівництвом ЕЧ.
20.2. Провід, що розкочується (демонтується), повинен бути надійно заземлений на весь період робіт у такий спосіб і порядок:
кінець нового проводу анкерується через ізолятори;
на кінці проводу, що анкерується, встановлюється перша заземлювальна штанга;
провід на барабані (бухті), що переміщується, надійно заземлюється на весь період розкатки ковзним контактом на рейку або на заземлену платформу;
після проходження 200 м розкочувальна платформа з барабаном зупиняється, і на провід, що розкочується, встановлюється друга заземлювальна штанга;
після цього перша заземлювальна штанга за командою керівника робіт знімається для її наступної установки;
у цей час розкочувальна платформа може продовжувати розкочування на наступні 200 м;
процес установки і зняття штанги повторюється до другої анкеровки. Друга анкеровка виконується також через ізолятори. Провід, що демонтується, заземлюється і переміщується аналогічним порядком.
Усі роботи, які проводяться за межами заземлюючої штанги і барабана з проводом, який заземлений, повинні вважатися під напругою і виконуватись із ізольованих засобів захисту.
20.3. Сідла, ролики, підтримувальні гачки тощо, які використовуються при розкочуванні проводів і тросів, повинні кріпитися до підтримуючих конструкцій через ізолятори, якщо самі конструкції неізольовані.
20.4. Під час розкочування проводів забороняється:
завішувати чи залишати штанги далі 200 м від розкочувальної платформи;
виконувати роботи з укладання проводів у сідла за межами заземленої ділянки довжиною 200 метрів;
у межах однієї анкерної ділянки працювати зі зняттям напруги і заземленням більше ніж в одному місці.
21. Вимоги безпеки під час виконання робіт на контактній мережі, що обладнана електрорепелентним захистом
21.1. На контактній мережі змінного струму робота на проводах електрорепелентного захисту, підвішених паралельно до контактної мережі або ДПР, або всередині ригелів повинна виконуватися зі зняттям наведеної напруги шляхом їх заземлення з відстанню між заземлювальними штангами не більше двох прольотів.
21.2. На контактній мережі постійного струму робота на проводах електрорепелентного захисту всередині жорсткої поперечини і живлячих проводах повинна виконуватися тільки після відключення трансформатора захисту на стороні низької напруги (220 - 380 В), вживання заходів проти помилкової подачі напруги (відключення рубильника, зняття запобіжника, від'єднання або закорочування проводів низької напруги) і заземлення електрорепелентних проводів.
21.3. Контактна мережа і проводи інших ліній, над якими виконуються роботи на проводах електрорепелентного захисту, повинні бути відключені і заземлені.
21.4. При роботах на пристроях контактної мережі з необхідністю наближення до проводів електрорепелентного захисту на відстань менше ніж 0,8 м останні повинні бути відключені і заземлені.
22. Вимоги безпеки під час виконання робіт на ізолюючих спряженнях нейтральних вставок контактної мережі
22.1. На контактній мережі змінного струму робота на ізолюючих спряженнях нейтральної вставки виконується зі зняттям напруги і заземленням.
При цьому допускається робота на одному із спряжень або одночасно на обох спряженнях з включенням роз'єднувачів, встановленням шунтуючих штанг та заземлень в необхідній кількості.
22.2. В окремих випадках, якщо дозволяють розміри руху, профіль колії, схемно-конструктивні особливості, допускається почергово виконувати роботу на ізолюючих спряженнях нейтральної вставки змінного струму під напругою відповідно до інструкції, затвердженої службою електропостачання.
22.3. Робота на нейтральних вставках контактної мережі постійного струму виконується з дотриманням вимог цих Правил.
23. Вимоги безпеки під час виконання робіт на лініях електропостачання автоблокування
23.1. Роботи на лініях автоблокування можуть бути віднесені до різних категорій залежно від конкретних умов. При обслуговуванні ліній автоблокування і пов'язаних з ними пристроїв (ОМ, КТП і КТПО, КТППО, кабелів, низьковольтних мереж та ін.) персоналом районів контактної мережі слід керуватися вимогами цих Правил.
23.2. Підіймання на опори ліній автоблокування, на яких знаходяться проводи під напругою понад 42 В змінного чи 110 В постійного струму або небезпечної наведеної напруги, дозволяється за умови, що відстань між опорою і цими проводами не менше ніж 0,8 м, або ці проводи відключені і заземлені, або вони огороджені (ізольовані) діелектричними засобами захисту встановленим порядком.
23.3. До початку робіт на проводах та пристроях ліній автоблокування зі зняттям напруги та заземленням повинні бути закорочені та заземлені проводи усіх фаз мережі. Заземлення повинні бути встановлені з обох сторін від місця робіт. За наявності на мережі відпайок на кожну з них у зоні роботи повинні бути встановлені заземлення. З місця роботи повинно бути видно заземлення. Під час роботи на вимкненій лінії автоблокування, яка знаходиться в зоні електромагнітного впливу діючої повітряної лінії напругою 110 кВ і вище, заземлення повинні встановлювати на кожній опорі, де проводиться робота.
При застосуванні на ПЛ ізольованих проводів їх заземлення виконується згідно з вимогами цих Правил з використанням заземлюючих штанг, конструкція затискачів яких дозволяє здійснювати проколювання ізоляції та забезпечує надійний контакт із струмопровідною жилою проводу.
23.4. Під час виконання робіт на силових опорах (опорах з встановленим на них силовим обладнанням) необхідно:
зняти робочу напругу з боку високої напруги;
встановити заземлення з боку високої напруги;
зняти низьковольтні запобіжники чи встановити закоротку.
23.5. На дерев'яних та залізобетонних опорах ліній автоблокування, які мають справний заземлюючий спуск, заземлення може бути приєднано до цього спуску болтовим затискачем.
За відсутності заземлюючого спуску монтують штучний заземлювач шляхом забивання металевого стрижня чи занурення бура на глибину не менше ніж 1 м.
