2.42. Засипання флюсу у бункер, прибирання невикористаного флюсу зі шва, очищення шва від шлакової кірки з одночасним її збиранням повинні бути механізовані.
2.43. Очищення валків від бруду після їх витягання з клітей повинно здійснюватися у закритій камері механізованої мийки.
2.44. Ванни для розконсервації та миття, а також столи для сушіння деталей підшипникових вузлів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
2.45. Ванни повинні періодично очищуватися. Зливати відпрацьовані рідини треба в бак, розміщений ззовні цеху.
2.46. Робочі місця верстатників повинні бути обладнані відповідними шафами або стелажами для зберігання різального, наплавного та іншого інструменту.
2.47. Пульти керування прокатних станів повинні розташовуватися у місцях, що забезпечують достатню видимість агрегату, який обслуговується, прилеглих до нього ділянок руху металу та безпеку роботи оператора.
Щоб уникнути нагрівання кабіни, пульти керування повинні розташовуватися наскільки це можливо далі від джерел тепловиділення і не перебувати на шляхах пересування металу. Пульти керування безперервних травильних ліній повинні розташовуватися ізольовано від ванн.
2.48. При розташуванні пультів керування прокатних станів поблизу металу або над гарячим металом кабіни пультів повинні бути теплоізольовані та екрановані від інфрачервоного випромінювання згідно з ДСТУ 2894-94.
2.49. Пости та пульти керування прокатних станів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 21753-76 «Система «Человек-машина». Рычаги управления. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», ГОСТ 21889-76 «Система «Человек-машина». Кресло человека-оператора. Общие эргономические требования».
2.50. Для повідомлення про режим роботи, пуск та зупинку обслуговувальних агрегатів пульти керування повинні бути обладнані звуковою й світловою сигналізацією згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
2.51. На кожному пульті керування прокатних станів повинна бути обладнана кнопка «стоп» або «аварійна» для миттєвої зупинки агрегату.
2.52. Над кожною кнопкою (важелем) повинен бути напис про її призначення та стрілки, що вказують напрямок руху, наприклад, «вперед», «назад» тощо.
2.53. До подачі сигналу про пуск стану майстер або старший вальцювальник зобов’язаний перевірити справність стану та всіх запобіжних пристроїв, а також з’ясувати, чи не перебуває хтось із працівників поблизу частин стану, що обертаються, та допоміжних механізмів. Тільки після перевірки може бути видано розпорядження про пуск стану.
2.54. Дозвіл на пуск стану (встановленим сигналом) може бути видано тільки майстром, а під час відсутності - старшим вальцювальником.
2.55. Для швидкої зупинки станів при аваріях повинно застосовуватися електродинамічне та електромеханічне гальмування, а на нереверсивних станах, крім головної з’єднувальної муфти, повинна бути встановлена розчіпна (відключення стану від двигуна) муфта.
Включення гальмового пристрою станів повинно проводитися як з пульта керування, так і з робочих місць.
3. Вимоги безпеки під час роботи з пилами
3.1. Ножиці, правильні машини, пристрої промаслення, маркування й таврування на нових станах та на станах, що знаходяться на реконструкції, повинні бути встановлені у потоці з механізованою подачею роликами, що подають, і рольгангами.
3.2. Ножиці повинні бути обладнані гальмами для попередження падіння супорта при вимкненому механізмі.
3.3. Для проштовхування задніх кінців обрізу ножиці повинні бути обладнані спеціальними зіштовхувачами.
3.4. Окремо встановлені ножиці, правильні машини, пристрої промаслення (для різання, виправлення та промаслення листового прокату) повинні обладнуватися пристосуваннями для укладання листів.
Ручне укладання листів не допускається.
3.5. На робочих окремо встановлених ножицях, де застосовується педальне включення, педалі повинні бути закриті зверху запобіжними щитами.
3.6. Гільйотинні та дискові ножиці, що встановлені у потоці, у цехах, які проектуються та споруджуються, повинні бути обладнані рухомими лінійками та кромкокришителями.
3.7. Перед падаючими роликами правильної машини та пристрою, що промаслює, повинні бути встановлені вступні проводки, що унеможливлюють потрапляння рук працівників у ролики.
3.8. Правильні та опорні ролики правильної машини повинні мати загородження з отвором для входу та виходу металу.
3.9. У випадку застосування індивідуальних приводних роликів для подачі та прибирання металу від правильної машини проміжки між ними повинні бути огороджені по обидва боки.
3.10. У місці приєднання паропроводу до виробничого устаткування необхідно встановлювати запірний вентиль, обладнаний пристроєм, що дозволяє керувати вентилем з підлоги.
3.11. Сортовий прокат після розрізування на мірні довжини повинен механічно скидатися у спеціальні кишені.
3.12. Прибирання обрізу та металу від будь-якого типу ножиць повинно бути механізоване.
У випадку, якщо прибирання обрізу проводиться за допомогою коробів, вони повинні розташовуватися у спеціальних ямах, які розміщені біля ножиць.
Скидання обрізу в короби повинно бути механізоване.
3.13. Під усіма лініями, де в потоці встановлені ножиці, повинні бути влаштовані тунелі, що мають проїзд до кожної ями з коробом та ділянкою збору обрізу (ділянкою пресування обрізу).
Тунелі для транспортування обрізу повинні мати достатні габарити. Ширина проходу між стінкою тунелю та бортом візка або транспортера повинна бути не менше 1 м.
4. Вимоги безпеки під час обробки прокату
4.1. Посадка металу у відпалювальні печі та видача його з печей повинні бути механізовані шляхом застосування кранів, конвеєрів, рухомих подів, штовхальників тощо.
4.2. При розміщенні печей повинна бути передбачена достатньо вільна площа для безпечного та зручного їх обслуговування з урахуванням розміру садки заготовок, а також площа для укладення садки заготовок до відпалу та після відпалу.
Відпалювальні печі повинні в разі можливості розташовуватися у потоці технологічної обробки металу.
4.3. Для запобігання опіків (гарячим повітрям) працівників, які обслуговують конвеєрні відпалювальні печі, вони з боку завантаження повинні бути обладнані передкамерами (форкамерами).
4.4. Через зону переміщення нагрітого металу біля відпалювальних печей повинен бути унеможливлений рух людей. Зона повинна бути забезпечена застережними плакатами, сигналами та, якщо є така можливість, захищена бар’єром від інших ділянок цеху.
4.5. Укладання рулонів, що охололи, повинно проводитися на спеціальні стелажі не більше ніж у два ряди.
4.6. Транспортування гарячого металу (вище 40 °С) від відпалювальних печей за допомогою вагонеток не дозволяється.
4.7. Ділянки для охолодження металу після відпалу повинні розташовуватися біля печей для запобігання транспортуванню гарячого металу по цеху.
У цехах, що будуються, стелажі з металом, що охолоджується, повинні бути відокремлені від інших ділянок цеху або повинна бути передбачена аерація.
4.8. У цехах, що будуються, та вже діючих після їх реконструкції, травлення та оксидування повинні проводитися у ваннах безперервних травильних ліній.
4.9. Лінії безперервного травлення та оксидування повинні мати перехідні містки через кожні 20-25 м.
4.10. Ванни травлення повинні мати сигналізацію, яка вказує на відхилення стрічки транспортера від нормального положення у розчині, та прилад, який регулює натяг стрічки.
4.11. Ванни безперервного травлення повинні мати кришки, що щільно закриваються. Отвори для забору проб повинні теж закриватися.
4.12. Подача металу у травильно-оксидувальне відділення, у ванни та прибирання готової продукції повинні бути механізовані.
4.13. З боку подачі та видавання стрічки до мийно-сушильної машини перед роликами, що подають, повинні встановлюватися запобіжні проводки.
4.14. Розчини для травильно-оксидувального відділення повинні готуватися в окремому приміщенні та подаватися до ванни у механізований спосіб.
4.15. Насоси, трубопроводи, що застосовуються для транспортування розчинів до ванн, огородження частин, що обертаються, та приводів мийно-сушильної машини, повинні виготовлятися з кислотостійкого матеріалу.
4.16. Спуск розчинів до каналізації може проводитися тільки після їх нейтралізації.
4.17. Чищення ванн повинно проводитися за спеціальними нарядами, які передбачають заходи безпечного ведення робіт. Наряд підписується начальником цеху.
Чищення ванн повинне виконуватися не менше ніж двома працівниками, один з яких повинен знаходитися у ванні, інший - нагорі для нагляду.
5. Вимоги безпеки під час видалення поверхневих дефектів прокату
5.1. Станки та агрегати з видалення пороків зі злитків, заготовок та готової продукції повинні бути встановлені у потоці прокатки з дистанційним або автоматизованим керуванням.
5.2. Станки та агрегати повинні бути обладнані приладами, що унеможливлюють розкидання стружки, частинок металу, пилу тощо.
Прилад повинен бути зблокованим з пусковим механізмом станка або агрегату.
5.3. Для огляду виробів та видалення з них пороків металу за допомогою інструментів та пристосувань повинні бути встановлені стелажі (столи). Ширина стелажа повинна бути не менше 2/3 довжини виробу, який вкладається на нього. Висота стелажа повинна забезпечувати зручність роботи. Стелажі для зачищення металу повинні бути обладнані приладами, що запобігають падінню виробу.
5.4. Кантування злитків, заготовок та прокатка при їх огляді та видаленні повинні бути механізовані.
5.5. Подача виробу до станків та прибирання його після обробки, а також видалення стружки від станків повинні бути механізовані.
5.6. Шлам, який утворюється у пилозбірнику при обробці металу, повинен періодично (в міру накопичування) видалятися та утилізовуватися.
6. Вимоги безпеки під час сортування, маркування, пакування і виправлення прокату
6.1. Для транспортування листів від станів до агрегатів обробки повинні використовуватися механізовані засоби (рольганги, конвеєри тощо).
6.2. У цехах, що будуються, та вже діючих повинні застосовуватися механізовані холодильники, що забезпечують повну механізацію усіх операцій з пересування, охолодження та прибирання сортового прокату до агрегатів сортової обробки.
6.3. Недокат та браковані листи повинні прибиратися з холодильників за допомогою крана після попереднього розрізування їх на частини. Спосіб зачіплювання листів до кранів повинен унеможливлювати зрив листів при їх підйомі та перенесенні.
6.4. Відбір зразків металу повинен проводитися у місцях, що забезпечують безпеку працівників, які виконують цю роботу.
6.5. Обв’язка рулонів (мотків) дроту та сортового прокату повинна проводитися за допомогою дроту або пакувальної стрічки. Міцність та кількість місць обв’язки повинні запобігати розсипанню упакованого металу при його пересуванні.
6.6. Обв’язка мотків дроту повинна здійснюватися після їх охолодження на конвеєрі. У гарячому стані обв’язку мотків дозволяється проводити тільки механізованим способом.
6.7. Збиральні конвеєри рулонів або мотків прокату повинні бути огороджені поруччям.
Крім того, збиральні конвеєри повинні бути обладнані пристроями, що захищають обслуговувальний персонал від теплової дії гарячого металу.
7. Вимоги безпеки під час роботи на складах
7.1. Розташування складів заготовок, злитків, готової продукції та інструменту повинно відповідати напрямку виробничого потоку та сприяти скороченню внутрішньоцехових перевезень.
7.2. Для поліпшення організації праці та підвищення безпеки майданчик складу повинен бути розділений на ділянки для окремого зберігання злитків і заготівок за сплавами і розмірами.
При складуванні металу повинні бути передбачені проходи й проїзди. Проходи між штабелями повинні бути не менше 1 м для холодного металу й 1,5 м для гарячого металу.
За наявності залізничних колій відстань від штабелів до найбільш виступаючих частин рухомого составу повинна бути не менше 1 м.
7.3. Злитки та заготовки, а також готова продукція повинні укладатися на складах стійкими рівними штабелями (у стопку, клітку). Складування металу до купи не допускається.
7.4. Висота штабелів сортового прокату за наявності запобіжних стовпчиків, що перешкоджають розвалюванню штабеля, не повинна перевищувати 2,5 м, а при відсутності стовпчиків - 1,2 м.
Штабелі злитків, прокату товстого та середнього листів повинні укладатися заввишки не більше 2 м.
Штабелі сутунки повинні мати висоту й ширину не більше полуторної довжини сутунки.
Штабелі тонких листів, що прокатані, повинні укладатися заввишки не більше 1,2 м, а тонких листів, які упаковані в ящики, - не більше 2 м.
Укладання гарячого металу на дерев’яні підкладки не допускається.
7.5. Склади металу повинні бути обладнані підйомно-транспортними пристроями (кранами, електрокарами, автонавантажувачами, рольгангами тощо) та чалочними пристосуваннями.
7.6. Укладання металу на візках і вагонетках повинно виконуватися таким чином, щоб не відбувалося їх перекидання та падіння металу.
