5.2.21.6. Зовнішні огородження лінії повинні бути теплоізольовані. При цьому температура поверхні ізоляції не повинна перевищувати 43° C.

5.2.21.7. Кріплення розпилювачів в кабіні повинне забезпечувати можливість легкого їх знімання і ремонту поза кабіною.

5.2.21.8. Ремонтне освітлення в кабіні розпилення лінії повинно здійснюватись світильниками з напругою 12 В, при чому в агрегатах для нітропокриття вони повинні бути у вибухозахисному виконанні.

5.2.21.9. Уміст небезпечних парів та газів на робочих місцях лінії і розпилювальних кабінах не повинен перевищувати граничнодопустимих норм згідно ГОСТ 12.1.005-88.

5.2.22. Гідравлічні преси, ротаційні преси, преси безперервного друку - гладіння

5.2.22.1. Експлуатація преса допускається тільки у тому випадку, коли він оснащений контрольно-вимірювальними приладами.

5.2.22.2. Прес повинен мати засоби безпеки:

запобіжні планки;

аварійні кнопки;

захисне заземлення;

кожухи.

5.2.22.3. Не дозволяється блокувати роботу засобів безпеки, а також тримати їх в несправному стані.

5.2.22.4. При попаданні сторонніх предметів на транспортерну стрічку необхідно зробити аварійну зупинку преса.

5.2.23 Лощильно-розтягувальні машини та сатинувальні машини

5.2.23.1. Чищення хромованого і ножових валів від пилу і бруду повинно відбуватись при повній зупинці робочих органів машини і після охолодження хромованого валу до температури повітря у приміщенні.

5.2.23.2. При раптовому відключенні електроживлення необхідно виключити рубильник і негайно звернутись у ремонтну службу.

5.2.24. Прохідні ротаційно-валкові машини

5.2.24.1. Навколо машини необхідно поставити огородження з червоними і білими ланцюжками і попереджувальними позначками "Тримайся на відстані. Машина в русі".

5.2.24.2. Для безпечного виконання робіт повинні застосовуватись ті ж засоби безпеки, що й на лінії покривного фарбування.

6. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ

6.1. Машини, апарати, агрегати, транспортні засоби та інше виробниче обладнання повинні бути розміщені таким чином, щоб монтаж, ремонт та їх обслуговування були зручні і безпечні. При розміщенні виробничого обладнання повинні бути передбачені проходи і проїзди, які забезпечують безпечний рух людей і транспорту. Усі стаціонарні машини, апарати та інше обладнання повинні бути встановлені і закріплені так, щоб унеможливлювати їх зсування при роботі.

6.2. Обладнання, освітлення і організація робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.049-80, а також діючим типовим проектам організації робочого місця для відповідної професії.

6.3. Ергономічні вимоги до організації робочих місць повинні відповідати ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.033-78.

6.4. Елементи системи управління (кнопки, рукоятки тощо) слід розміщувати на висоті в межах 0,8 - при роботі стоячи і 0,6 - при роботі сидячи таким чином, щоб забезпечити легкий доступ до них згідно ГОСТ 12.2.064-81.

6.5. Конструкція і розташування аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість користування ними з будь-якої робочої позиції.

6.6. Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і установок (на висоті і більше) повинні обладнуватись площадки і драбини до них з перилами висотою не менше із суцільною обшивкою по низу висотою не менше .

6.7. Усі поверхні робочих місць і бортики конвейєрів повинні бути гладкими і відполірованими.

6.8. На робочих місцях повинні бути обладнані місця для зберігання інструменту.

6.9. Для зручності обслуговування пресів - робочі місця повинні бути забезпечені площадками, обладнаними відповідно до вимог ГОСТ 22269-76.

6.10. Розміщення основних комунікацій (водопровідних, повітропровідних тощо) повинно забезпечувати неперервність і поточність технологічних процесів.

6.11. У місцях проходу через комунікації мають бути обладнані безпечні переходи або прокладені мостики.

7. ВИМОГИ ДО СИРОВИНИ, НАПІВФАБРИКАТІВ, ХІМІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА УМОВ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ

7.1. Сировина, напівфабрикати

7.1.1. Шкіряна сировина повинна супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом.

7.1.2. Шкіряний напівфабрикат повинен відповідати вимогам нормативних документів та технічній документації підприємств-виробників.

7.1.3. Після промивання і дезінфекції сировини стічні води перед злиттям у каналізацію повинні проходити знезаражування і очищення.

7.2. Хімічні матеріали, органічні дубильники

7.2.1. Упаковка і термін дії всіх хімічних матеріалів і органічних дубильників повинні бути перевірені на відповідність вимогам нормативних документів і технічній документації їх виробників.

7.2.2. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватись в чистий скляний посуд з кришкою або притертою пробкою.

7.2.3. Видавання отруйних хімічних матеріалів повинне проводитись за дозволом адміністрації.

7.2.4. Під час роботи з хімічними матеріалами необхідно дотримуватись вимог безпеки, указаних в технічній документації на кожний з них. Застосування хімічних матеріалів невідомого походження не дозволяється.

7.3. Вимоги до умов зберігання і транспортування

7.3.1. Розміщення і зберігання шкіряної сировини повинно виконуватись у відповідності з інструкціями, розробленими на кожному підприємстві, де повинні бути вказані способи укладання та зберігання сировини різних видів консервування, а також порядок її приймання та видавання.

7.3.2. Шкіряна сировина повинна бути укладена у завізних камерах на стелажі рівними рядами з метою забезпечення вільного доступу до кожної партії сировини. Висота штабеля мокросоленої сировини не повинна перевищувати , сировини сухого консервування - .

7.3.3. У виробничих приміщеннях для зберігання шкіряної сировини повинен бути поперечний проїзд на кожні . Ширина проїзду повинна бути не менше максимальної ширини цехового транспорту плюс .

7.3.4. Вантажно-розвантажувальні площадки для шкіряної сировини повинні бути обладнані під наметами з урахуванням можливості їх очищення і дезінфекції, мати покриття, яке унеможливлює забруднення ґрунту.

7.3.5. Для перевезення шкіряної сировини, волосу, міздрі, мокрої вовни, щетини, обрізів на підприємствах повинні бути спеціальні транспортувальні засоби.

7.3.6. Тара для тимчасового зберігання відходів, транспортні засоби для перевезення сировини і відходів повинні триматись у чистоті і після перевезення дезінфікуватись.

7.3.7. Напівфабрикати і готова продукція повинні розміщуватись так, щоб до кожного стелажа, полиці або конвейєра був вільний доступ. Розміри проходів і проїздів повинні визначатись в залежності від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування і укладання. Головний прохід у складі повинен бути шириною не менше і розташований за направленням до зовнішніх дверей. Ширина проходів між рядами укладених рулонів і упаковок шкір повинна бути не менше . Ширина проїздів повинна бути не менше максимальної ширини завантаженого візка (електрокара, завантажувача тощо) плюс .

7.3.8. Роботи з піднімання і переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції повинні виконуватись піднімально-транспортними засобами, механізмами і пристроями (піднімальні крани, електротали, електрокари, транспортери, візки та інші транспортні засоби і засоби малої механізації).

7.3.9. Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.

7.3.10. Кожний хімічний препарат, фарба, дубільник та інший хімічний матеріал повинен зберігатись у спеціальній тарі, яка відповідає властивостям визначеної хімічної речовини. На тарі повинно бути чітке маркування.

7.3.11. Нанесення і встановлення попереджувальних знаків на тарі для зберігання, транспортування кислот, лугів тощо і в місцях зберігання цих речовин повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.

7.3.12. Хімічні матеріали, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості, повинні зберігатись на спеціально обладнаних складах.

7.3.13. Спільне зберігання легкозаймистих хімікатів (розчинників, нітролаків та інших) з кислотами і окислювачами не допустимо. Зберігання хімікатів поза складів і поза спеціально виділених для зберігання місць не дозволяється.

7.3.14. На тарі для зберігання і транспортування кислот, лугів, перекису водню та інших повинно бути написано "Обережно" і найменування матеріалу.

7.3.15. Наповнення тари рідкими хімікатами, що можуть заподіяти опіки, та їх зливання повинно бути механізоване.

7.3.16. У місцях зберігання хімікатів і легкозаймистих рідин повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори та інші засоби індивідуального захисту працівників.

7.3.17. Хімікати (акрилові та інші полімерні матеріали), які замерзають, повинні зберігатись в утеплених приміщеннях.

7.3.18. Порядок зберігання всіх видів хімікатів повинен унеможливлювати спільне зберігання речовин, які вступають в реакцію один з одним.

7.3.19. Бутилі з кислотами, лугами та іншими отруйними речовинами повинні мати щільне упакування і розміщуватись в корзині або ящику з міцними ручками і транспортуватись на спеціальних візках з чашечками або іншими пристосуваннями.

7.3.20. Піднімання хімічних матеріалів ліфтом повинно виконуватись у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.11.99 N 208 (НПАОП 0.00-1.02-99).

7.3.21. Відходи (міздра, голева обрізь, спилок, стружка) за накопиченням повинні здаватись в клейоварні цехи або на желатиновий завод, а побутове сміття вивозитись на звалище або знищуватись. Стружка хромова повинна збиратись і зберігатись у запресованих кипах. Відходи не повинні захаращувати приміщення цехів і територію підприємства. Поводження з відходами повинно відповідати вимогам ДСанПіН "Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпечності для здоров'я населення", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29 (ДСанПіН 2.2.7.029-99).

7.3.22. Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.3.010-82.

8. ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

8.1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівники шкіряної галузі промисловості забезпечуються безплатно за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), Збірника норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств текстильної та легкої промисловості, затвердженого Мінлегпромом СРСР 21.05.85 (НПАОП 17.0-3.01-85).

8.2. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та наявності небезпечних та шкідливих чинників.

8.3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ EN 352-1-2002.

8.4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85.

8.5. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.

8.6. У разі почервоніння шкіри рук або появи висипу працівникам повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.

8.7. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.

8.8. Спецодяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке повинне провітрюватись.

 

Начальник відділу організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері 

  В. Ткачов 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Перший заступник Міністрапромислової політики України 

 Д. В. Колєсніков 

Заступник Голови Державногокомітету України з питаньтехнічного регулювання таспоживчої політики 

   С. Т. Черепков 

Директор Національногонауково-дослідного інституту зпромислової безпеки та охорони праці 

  М. О. Лисюк 

Директор виконавчої дирекціїФонду соціального страхуваннявід нещасних випадків на виробництвіта професійних захворювань України 

   Ю. Мельников 

Заступник Міністра Україниз питань надзвичайних ситуаційта у справах захисту населення віднаслідків Чорнобильської катастрофи 

   В. О. Романченко 

Перший заступник Міністра,Головний державний санітарнийлікар України 

  С. П. Бережнов 

Голова Державного комітетуядерного регулювання України 

 О. А. Миколайчук