На повздовжніх схилах до 220 включно розробка грунту одноківшевими екскаваторами дозволяється в напрямку, як знизу вверх, так і зверху вниз по схилу.

На схилах більше 220 робота одноківшевого екскаватора з прямою лопатою дозволяється в напрямку знизу вверх по схилу вперед ковшем, а екскаватора з оберненою лопатою – зверху вниз ковшем назад за ходом робіт.

6.3.5. Робота роторних екскаваторів без якоря в грунтах IV категорії дозволяється на повздовжніх схилах до 350 включно за умови руху зверху вниз.

У разі схилу 36 – 450 необхідно застосовувати якорі згідно з проектом виконання робіт.

6.3.6. Риття траншей одноківшевими екскаваторами у випадку повздовжнього схилу 350 і вище, а також роторними екскаваторами у випадку схилу вище 450, слід виконувати спеціальними прийомами згідно з проектом виконання робіт.

6.3.7. На схилах великої крутизни, коли розробку траншеї виконати одноківшевим екскаватором важко, траншеї невеликої протяжності необхідно розробляти бульдозерами лотковим способом пошарово зверху вниз із застосуванням якорів згідно з проектом виконання робіт.

6.4. Захист від корозії

6.4.1. Корозійний стан магістральних газопроводів і стан систем комплексного захисту об’єктів МГ від корозії повинні контролюватись із дотриманням встановлених термінів, порядку і в обсязі згідно з вимогами діючих ПТЕ МГ.

6.4.2. Засоби активного захисту від корозії повинні забезпечувати захисний потенціал не нижче проектного. Періодичність контролю за станом ізоляційного покриття в т. ч. на корозійно- небезпечних ділянках повинна встановлюватись за графіком керівництвом газотранспортного підприємства.

6.4.3. УКЗ і УДЗ повинні мати огорожу, попереджувальні плакати, таблиці належності обладнання і зачинятися на замок.

6.4.4. Не дозволяється приварювання за допомогою електро- і газозварювання катодних виводів (провідників) до газопроводу, який знаходиться під тиском.

6.4.5. Термітне приварювання провідників до діючого газопроводу повинен виконувати кваліфікований працівник, який пройшов спеціальне навчання і має відповідне посвідчення.

6.4.6. Допускаються технології приварювання катодних виводів до діючого газопроводу під тиском за умови наявності розробленої та затвердженої інструкції і дозволу Держнаглядохоронпраці на їх застосування.

6.4.7. Приварювання провідників катодного захисту дозволяється за умови відсутності загазованості у шурфі.

6.4.8. Місця приєднання провідників до труби і самі провідники після приварювання повинні бути захищені ізоляційним покриттям із дотриманням вимог безпеки.

6.4.9. Приварювання провідників необхідно виконувати у захисних окулярах, спецодязі та інших відповідних засобах індивідуального захисту (далі ЗІЗ).

6.4.10 У разі вимірювання потенціалів відсмоктувальних фідерів (“мінус” шини фідера) тягових підстанцій електрифікованих залізниць, підключення вимірювальних приладів виконується за участю персоналу підстанції.

6.4.11. У разі виконання вимірювань на рейках залізниць та на захисних кожухах переходів газопроводів через залізниці і автомобільні дороги, повинно бути не менше 2 чоловік: один працює з приладом, другий переставляє електрод і спостерігає за рухом транспорту.

6.4.12. Не дозволяється виконувати вимірювання із довгим провідником (0,5 – 1 км) на трасі газопроводу, якщо паралельно йому проходить ЛЕП 110 – 500 кВ (на віддалі 25 – 100 м).

6.4.13. Роботи і вимірювання в колодязях, шурфах, траншеях має виконувати група із трьох чоловік, двоє з яких повинні знаходитися зверху й слідкувати за безпекою робітника внизу.

6.4.14. У разі застосування інгібіторів корозії повинна бути розроблена і затверджена спеціальна інструкція з безпечної роботи з ними, в якій повинні бути такі основні вимоги:

  • ІТП і робітники повинні пройти спеціальне навчання з безпечного поводження з ними;
  • роботи повинні виконуватись із застосуванням ЗІЗ;
  • роботи повинні виконуватись згідно з вимогами правил пожежної безпеки.

7. Компресорні станції

7.1. Загальні вимоги

7.1.1. Основне та допоміжне технологічне обладнання компресорних станцій (далі КС) необхідно експлуатувати згідно з вимогами відповідних нормативних документів (ПТЕ МГ, ДНАОП 0.00-1.07-94 тощо) та інструкцій заводів-виготовлювачів.

7.1.2. Подальша експлуатація газоперекачувальних агрегатів та їх елементів (далі ГПА), що відпрацювали встановлений ресурс допускається після надання позитивного висновку виробником (розробником) ГПА чи уповноваженою спеціалізованою організацією щодо можливості його подальшої експлуатації або здійснення його експертної оцінки згідно вимог ДНАОП 0.00-8.15-97.

7.1.3. Подальша експлуатація технологічних обв'язок КС, що відпрацювали встановлений ресурс допускається за умови отримання від спеціалізованої організації, що акредитована у встановленому порядку на даний вид діяльності, позитивного експертного висновку.

7.1.4. Обладнання і системи КС повинні періодично проходити технічне опосвідчення та діагностування, перевірки, випробування та технічне обслуговування в порядку, встановленому відповідними нормативними документами, акти про проведення яких повинні додаватися до експлуатаційного формуляра.

7.1.5. Компресорне обладнання та технологічні трубопроводи компресорного цеху (далі КЦ) фарбуються у відповідності з Додатком 1 до цих Правил.

7.1.6. На території КЦ, в межах зони обслуговування, трубопроводи та повітроводи, що мають температуру поверхні вище за 450 С, повинні бути теплоізольовані.

7.1.7. Особам, безпосередньо не зайнятим експлуатацією або ремонтом ГПА і його обладнання, не дозволяється входити у приміщення КЦ, на майданчики станційних колекторів, вузли підключення КС без дозволу керівництва КС.

7.1.8. Персонал КС повинен бути забезпечений ЗІЗ відповідно до типових галузевих норм і характеру роботи, що виконується та у відповідності з розділом "Виробнича санітарія" цих Правил.

7.1.9. ГПА дозволяється пускати в роботу, якщо обладнання справне, додержані вимоги безпеки виробничих інструкцій та за умови відсутності у машинному залі і галереї нагнітачів сторонніх осіб. Не дозволяється входити в камери повітряних фільтрів під час пуску і роботи агрегатів. Камери повинні бути зачинені на замок та опломбовані.

7.1.10. Пуск в роботу ГПА після ревізії, ремонту і тривалого відключення (крім резервного) являється газонебезпечною роботою, що виконується по наряду-допуску.

7.1.11. Під час грози в районі КС не дозволяються пуски і планові зупинки ГПА, переключення в технологічній обв`язці та на силовому електроустаткуванні.

7.1.12. Заглушки, запобіжні клапани, фланцеві та інші з'єднання перед випробуванням на міцність та герметичність потрібно позначити знаками безпеки і відповідними написами.

7.1.13. Не допускається залишати працюючі ГПА, крім повністю автоматизованих, без нагляду обслуговуючого персоналу.

7.1.14. У разі виявлення витоку газу (з газопроводів, обладнання тощо) в КЦ, необхідно негайно попередити про це персонал, що знаходиться в приміщенні і вжити термінові заходи з усунення витоку. Якщо витік газу швидко ліквідувати неможливо, з цеху потрібно вивести людей, провести аварійну зупинку КЦ відповідно до виробничих інструкцій, відкрити вікна і двері, не вмикати і не вимикати електрообладнання, вжити заходів до ліквідації витоку.

7.1.15. Не допускається підтягування фланцевих зєднань та інших елементів з метою усунення пропусків речовини на трубопроводах або обладнанні, що знаходиться під тиском, так як це може призвести до розриву з'єднань.

7.1.16. Не допускається усувати несправності на працюючому ГПА крім випадків, передбачених інструкцією по експлуатації. У випадку виникнення несправності, що загрожує безпеці обслуговуючого персоналу чи може призвести до аварійної ситуації, ГПА слід негайно зупинити.

7.2. Проммайданчики, будівлі, споруди, приміщення

7.2.1. Виробничі майданчики, будівлі, споруди, обладнання і системи компресорних станцій повинні відповідати вимогам проектної документації. Зміни повинні погоджуватись з проектними та проектно-конструкторськими організаціями, які проектували КС і вноситись до генерального плану КС.

7.2.2. На території КС, де експлуатуються ГПА з газотурбінним приводом, на відстані 200 м від повітрозабірних камер ГПА не повинно бути джерел запилювання повітря (у тому числі грунтових доріг, вузлів для підготовки будівельних розчинів, складів сипучих матеріалів тощо). Територія КС повинна бути озеленена, а відкриті ділянки поблизу повітрозабірних камер повинні бути засіяні газонною травою або заасфальтовані.

7.2.3. Приміщення компресорних цехів (далі КЦ) повинні бути обладнані:

  • газоперекачувальними агрегатами, які можуть розміщуватись як у загальному цеху, так і в блочно-контейнерному виконанні і обладнуються відповідно до технічних умов, що супроводжують устаткування;
  • примусовою припливно-витяжною і аварійною вентиляцією;
  • системою автоматичного пожежогасіння;
  • системою автоматичного газовиявлення, що зблокована з автоматикою включення аварійної вентиляції та захистом ГПА;
  • оперативним зв'язком з диспетчером та іншими приміщеннями КЦ;
  • світловою і звуковою сигналізацією аварійних ситуацій;
  • аварійним освітленням;
  • стаціонарними або переносними вантажопідіймальними пристроями.

7.2.4. Додатково необхідно здійснювати контроль повітря робочої зони КС (КЦ) за допомогою переносних газоаналізаторів. Контроль проводиться в терміни, передбачені планом-графіком контролю повітряного середовища, затвердженим головним інженером підрозділу. У плані-графіку повинні бути вказані місця, кількість, періодичність відбору проб і виконання аналізу, схема маршруту руху.

7.2.5. В приміщеннях КЦ та блочних ГПА не дозволяється установка обладнання, що технологічно не пов'язане з ГПА та не допускається зберігання витратних матеріалів.

7.2.6. Рівні шуму, що створює КЦ, не повинні перевищувати гранично допустимих норм згідно ГОСТ 12.1.003.

7.2.7. Не дозволяється у будівлі КЦ влаштовувати підвальні та напівпідвальні приміщення.

7.3. Трубопроводи і перекривна арматура технологічної обв'язки та вузла підключення компресорної станції до магістральних газопроводів

7.3.1. Технологічна обв’язка КС підлягає експертизі з ціллю продовження ресурсу в терміни згідно з вимогами ДНАОП 0.00-8.15-97.

7.3.2. На трубопроводи у КЦ повинні бути нанесені стрілки, що вказують напрям руху газу, повітря та інших технологічних середовищ.

7.3.3. КС повинні відключатися від магістрального газопроводу на вході і виході газу перекривною арматурою з дистанційним та місцевим управлінням з ручним дублюючим приводом.

7.3.4. На вхідному трубопроводі відцентрових нагнітачів в перший період експлуатації треба встановлювати захисні решітки. Допускається знімати захисні решітки з дозволу УМГ за поданням ЛВУ МГ (ВУ ПЗГ тощо).

7.3.5. На нагнітальному шлейфі КС повинен бути встановлений зворотній клапан (згідно проекту).

7.3.6. Перекривна і регулювальна арматура технологічної обв’язки ГПА, обв’язки паливного та пускового газу (повітря) ГПА, що виведені в ремонт, повинна бути приведена в стан, що забезпечує безпеку ремонту:

  • відключене живлення імпульсним газом електропневматичних вузлів управління арматурою;
  • відключене силове електроживлення електропривідної арматури;
  • забезпечений технічними засобами видимий розрив у трубних проводках від загальностанційного колектора імпульсного газу до пневмогідроциліндрів приводу;
  • заблоковане ручне управління арматурою;
  • встановлені відповідні знаки безпеки і плакати: “Не відкривати!“, "Не закривати!";
  • на трубопроводах паливного і пускового газу ГПА встановлені силові заглушки.

7.3.7. Не дозволяється застосування на технологічних трубопроводах КС типів перекривної арматури, що не передбачені проектом.

7.3.8. Перекривна та регулювальна арматура, встановлена на технологічних газопроводах повинна мати:

  • нумерацію згідно із технологічною схемою і ПТЕ МГ;
  • чіткі показники відкриття і закриття кранів;
  • показники напрямку руху потоку газу.

7.3.9. Перекривну арматуру (за винятком байпасної) дозволяється відкривати тільки після вирівнювання тиску газу в суміжних дільницях газопроводу або при наявності перепаду тиску, що не перевищує величини, вказаної в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

7.3.10. Штурвали (маховики) кранів необхідно повертати плавно, без застосування додаткових важелів. Зусилля під час відкривання (закривання) кранів за допомогою маховиків або ручних насосів не повинно перевищувати величин, вказаних в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

7.3.11. На КС повинні бути масштабні плани технологічних комунікацій КС з точними прив'язками до місцевості промплощадки.

7.3.12. Вимірювання товщини ерозійнонебезпечних дільниць трубопроводів технологічної обв'язки та вузла підключення КС повинна здійснюватися з періодичністю, встановленою УМГ згідно з ПТЕ МГ.

7.3.13. Новий зварний шов на газопроводах КС після проведення ремонту необхідно проконтролювати по всьому периметру методом радіографічного контролю та провести гідравлічне випробування тиском Рзав. для труб протягом 24 годин. Якщо гідравлічне випробування провести неможливо, то якість таких зварних швів контролюється як категорія “гарантійних” (п.13.1.31. цих Правил).

7.4. Технологічні установки очищення газу

7.4.1. Основними елементами технологічних установок очищення газу є пилоуловлювачі, фільтри – сепаратори, колектори для збору рідини та механічного забруднення газу, арматура та трубопроводи продувки, які підлягають інтенсивному корозійному та ерозійному зношенню металу. Експертиза та опосвідчення цього обладнання повинна проводитись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-8.15-97 та ДНАОП 0.00-1.07-94.

7.4.2. Для очищення газу від рідини та механічних домішок та їх збирання і утилізації на КС встановлюються технологічні установки очищення газу. Установки повинні обладнуватися, як правило, системами автоматичного дренування рідини та системами, що забезпечують передачу попереджувальних сигналів про досягнення граничного рівня, за якими повинні бути прийняті термінові заходи для зниження рівня рідини до встановленого.