ДБН Б.1-1-93. Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

СИСТЕМА МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ І ВЕДЕННЯ МІСТОБУДІВНИХ КАДАСТРІВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

ДБН Б.1-1-93

Міністерство України у справах будівництва і архітектури

(Мінбудархітектури України)

КИЇВ 1994

УДК 711.4(083.74) (477)

РОЗРОБЛЕНІ: Київським науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури містобудування Мінбудархітектури України (д.арх.Дьомін М.М., канд.техн. наук. Криштоп Т.В., арх. Маркітаненко С.Б., інж. Іванова І.Б., інж. Сенюкова В.О.) за участю Головного Управління архітектури і містобудування Мінбудархітектури України

ВНЕСЕНІ І ПІДГОТОВЛЕНІ Головним Управлінням архітектури і

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: містобудування Мінбудархітектури України

ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказом Мінбудархітектури України № 183 від

27.10.93 та введені в дію з 01.12.93

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система містобудівної документації.

Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів

ДБН Б.1-1-93

Вводяться вперше

Дані норми встановлюють порядок створення і ведення мостобудівних кадастрів населених пунктів, організаційну структуру та функціональні обов'язки служби містобудівного кадастру, вимоги до програмного забезпечення.

Виконання вимог даних норм обов'язково при створенні служб і розробці автоматизованих систем містобудівного кадастру населених пунктів на території України.

Рекомендовані вимоги норм виділені курсивом.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Містобудівні кадастри населених пунктів створюються на основі Закону України "Про основи містобудування", Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 224 "Про містобудівний кадастр населених пунктів" і рішення відповідної місцевої Ради народних депутатів.

1.2. Містобудівний кадастр створюється по кожному з населених пунктів і містить систему даних про належність територій до відповідних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та інженерного забезпечення, характеристики будинків і споруд на землях усіх форм власності.

1.3. Містобудівний кадастр є невід'ємною частиною державної системи кадастрів.

1.4. Система містобудівних кадастрів населених пунктів має трьохрівневу структуру: базовий рівень, обласний і держаний.

1.5. Базовий рівень створюється в адміністративних районах та містах обласного підпорядкування. На цьому рівні проводиться збір, контроль, оновлення інформації про населений пункт, ведення архівів цих даних, обслуговування запитів користувачів, узагальнення і аналіз даних по району, населеному пункту, місту обласного підпорядкування.

1.6. На обласному рівні здійснюється узагальнення і аналіз даних по області, впровадження науково-методичних розробок, учбово-виробнича діяльність.

1.7. На державному рівні виконується розробка нормативно-правової бази створення і ведення містобудівних кадастрів, узагальнення і аналіз даних по Україні, науково-методична діяльність, експертиза та ліцензування програмно-технічних засобів, призначених для розв'язання задач містобудівного кадастру.

1.8. Містобудівний кадастр призначений для забезпечення державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, громадян і юридичних осіб України, а також юридичних та фізичних осіб іноземних держав необхідною інформацією.

Інформація, що міститься в містобудівному кадастрі, повинна використовуватися при

розв'язанні завдань:

- прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів;

- розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального та

іншого призначення;

- охорони пам'яток архітектури і містобудування, регенерації історичних поселень;

- створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури;

- регулювання земельних відносин на відповідних територіях;

- визначення зон економічної оцінки територій, обгрунтування розмірів оподаткування і вартості земельних

ділянок, будинків і споруд з урахуванням місцевих умов:

- обліку власників і користувачів будинків і споруд;

- контролю за раціональним використанням територіальних ресурсів, аналізу реалізації затвердженої

містобудівної документації та інше.

1.10. Містобудівний кадастр населеного пункту ведеться за рахунок коштів місцевого бюджету.

1.11. Власником даних містобудівного кадастру є місцева Рада народних депутатів.

1.12. Порядок отримання, використання, розповсюдження та зберігання інформації містобудівного кадастру визначається Законом України "Про інформацію", даними нормами та рішенням місцевих Рад народних депутатів.

2. СТРУКТУРА ДАНИХ

2.1. Одиницею обліку та зберігання даних у містобудівному кадастрі є об'єкт. У містобудівному кадастрі визначені такі об'єкти:

- ділянка землекористування (землеволодіння);

- будинок (споруда);

- ділянка та вузол інженерної мережі;

- ділянка та вузол вулично-дорожньої мережі;

- територіальні зони (функціональні, охоронні, а також ті, що характеризують інженерно-геологічну та

екологічну ситуацію в населеному пункті).

Кожний об'єкт характеризується затвердженим переліком показників. Показники поділяються на

наступні типи:

- правові

- метричні

- технічні

- вартісні

- функціональні

- геодезичні координати.

Сукупність даних по об'єкту містобудівного кадастру, що занесені у спеціальні форми, складає паспорт об'єкту. Зразки паспортів наведені у додатку 1.

2.3. Дані про об'єкти подаються у вигляді чисел, текстових рядків, кодів та графічних зображень.

Присвоювання кодів об'єктам проводиться з використанням державних і локальних класифікаторів, які затверджуються Мінбудархітектури України.

2.4. Паспорт земельної ділянки містить наступні форми документів:

- відомості про земельну ділянку;

- план земельної ділянки з відображенням містобудівної ситуації;

- план встановлених меж;

- каталог координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки;

- опис документів паспорту земельної ділянки.

2.5. Паспорт будинку (споруди) містить наступні форми документів:

- відомості про будинок (споруду);

- поповерховий план будинку (споруди);

- план земельної ділянки (на якій розташований будинок);

- каталог координат зовнішніх кутів будинку (споруди);

- опис документів паспорту будинку (споруди).

2.6. Паспорти об'єктів інженерно-транспортних мереж мають однотипний характер і містять наступні форми документів:

- відомості про мережу:

- відомості про ділянку мережі;

- відомості про вузол мережі;

схема мережі;

- каталог координат вузлів мережі;

- опис документів паспорту мережі.

2.7. Паспорти об'єктів можуть містити при необхідності і інші документи, які заносяться в опис.

2.8. Для територіальних зон паспорт не складається. Відомості про об'єкти цього типу подаються на масштабній карті (схемі) населеного пункту у вигладі меж зон і відповідних характеристик. Наприклад: функціональне зонування території населеного пункту, зони забруднення і відповідні рівні забруднення та ін. Перепік і зміст схем зонування наведені у додатку 2.

2.9. Визначення належності об'єктів до різних територіальних зон населеного пункту і взаємозв'язок інформації про земельні ділянки, будинки (споруди), інженерні комунікації забезпечується за допомогою координат характерних точок об'єктів.

3. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

3.1. Створення містобудівного кадастру населених пунктів проводиться у такому порядку

- підготовчий етап;

- збір та обробка даних;

- створення інформаційних систем містобудівного кадастру.

3.2. При створенні містобудівного кадастру необхідно виконати комплекс робіт по встановленню (відновленню) меж населеного пункту.

3.3. На підготовчому етапі робіт виконується вивчення і аналіз існуючих планово-картографічних матеріалів, земельно-обпікової документації, матеріалів відводу ділянок в межах населеного пункту, містобудівної документаціі, проектів внутрішньогосподарського землеустрою, матеріалів інвентаризації об'єктів минулих років, матеріалів виконавчої зйомки, даних про інженерну геологію та екологію. Також проводиться створення планувальної мережі на території населеного пункту, яке складається з видалення та кодування її елементів (планувальних районів і планувальних одиниць — кварталів, мікрорайонів).

При створенні системи містобудівного кадастру необхідно максимально використовувати існуючі матеріали різних відомств та служб, що відають питаннями управління, експлуатації, проектування населеного пункту і його об'єктів.

Результатами етапу є: перепік об'єктів містобудівного кадастру; схема планувальної мережі території населеного пункту з зазначенням кодів її елементів; склад інформації,

якої бракує і яка повинна бути отримана шляхом відповідних вишукувань, вимірів та ін.

3.4. Збір та обробка даних проводяться у наступній послідовності:

- в заповнення паспортів об'єктів на підставі існуючої технічної, експлуатаційної проектної документації;

виконання натурних досліджень (інвентаризації) у випадку відсутності потрібних даних по об'єкту:

- проведення суцільної інвентаризації об'єктів (виконується по мірі виділення необхідних коштів), по результатах якої уточнюються дані в паспортах об'єктів містобудівного кадастру.

В першу чергу виконується фіксація меж землекористувань (землеволодінь) і складання кадастрової карти населеного пункту. Топографогеодезичні роботи повинні проводитись за методиками Укргеодезкартографії при участі місцевих органів Держкомзему.

3.5. Інформаційна система містобудівного кадастру представляє собою узагальнену сукупність паспортів об'єктів населеного пункту, яка використується для вирішення задач, перерахованих у п. 1.9. Первинне заповнення паспортів об'єктів віконується на паперових носіях.

Кадастрова карта є картографічною основою містобудівного кадастру, дозволяє вести вимірювання лінійних та площадних характеристик ділянок території з точністю, достатньою для прийняття рішень, і повинна бути отримана в результаті проведення кадастрової зйомки. Цей процес включає фіксацію просторового положення всіх елементів міського середовища (межі землекористувань, кордони адміністративних районів, наземні, підземні, надземні споруди та інше).

Просторова фіксація елементів містобудівного кадастру населеного пункту виконується в місцевій системі координат, що призначається (визначається) по узгодженню з органами Укргеодезкартографії.

В результаті збору і обробки даних заповнюються паспорта об'єктів, включених до складу містобудівного кадастру.

4. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ МІСТОБУДІВНОГО КАДАСТРУ

4.1. Збір вихідних даних виконується службою містобудівного кадастру. Періодичність збирання даних та їх актуалізації (оновлення) залежить від видів об'єктів, характеру інформації і регулюються даними нормами.

4.2. Інформація про ділянки землекористувань (землеволодінь) формується за даними земельного кадастру і оновлюється при кожній реєстрації об'єктів або зміні даних про об'єкти.

4.3. Містобудівні дані, що формуються за матеріалами місцевих органів архітектури та містобудування, в тому числі служби державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК), реєструються службою містобудівного кадастру;

- при наданні дозволу на будівництво (реконструкцію) об'єктів та прийманні об'єктів будівництва;

- при розробці (коригуванні) містобудівної документації— але не рідше 1 разу в 2 роки;

- при коригуванні чергового плану — поквартально.

4.4. Звітні матеріали виконання топографо-геодезичних робіт при виконавчій зйомці, інвентаризації об'єктів після їх завершення в місячний термін передаються службі

містобудівного кадастру для обробки та реєстрації.

4.5. Дані служб і організацій, що займаються експлуатацією і обліком будинків, споруд, інженерно-транспортних мереж, фіксуються в містобудівному кадастрі по мірі виникнення змін в об'єктах, але не рідше 1 разу на рік.

4.6. Дані про стан (зміни) навколишнього природного середовища та екологічну ситуацію в населеному пункті фіксуються в містобудівному кадастрі за матеріалами організацій, установ та служб СЕС, Держгідрометеорологіі, Мінприроди та інших відомств при проведенні ними обстежень і вишукувань, але не рідше 1 разу на рік.

4.7. Інженерно-геологічна характеристика території оновлюється один раз на п'ять років, гідрологічна — 1 раз на 3 роки.

4.8. Для забезпечення достовірності та своєчасного оновлення інформації про об'єкти містобудівного кадастру рекомендується встановити такий порядок:

- в затвердження правових актів на володіння (користування) об'єктами проводити після їх реєстрації в

службі містобудівного кадастру;

- затвердження актів приймання об'єктів будівництва службою ДАБК проводити після проходження

реєстраціі в службі містобудівного кадастру;

- дозвіл на введення в експлуатацію або реєстрацію інших об'єктів, які знаходяться на обліку в

містобудівному кадастрі, видавати після внесення даних про них в містобудівний кадастр.

Порядок вводиться рішенням місцевих Рад народних депутатів.

4.9. Службою містобудівного кадастру базового рівня щоквартально проводиться узагальнення даних по кожному населеному пункту і району в цілому та їх розсипка інформаційним органам виконавчої влади.