Страница 2: ДСТУ Б В.2.6-145:2010. Захист бетонних і залізобетонних конструкцій від корозії (32651)

ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)

ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)

НАПБ А.01.001:2004 Правила пожежної безпеки в Україні

СНиП 2.03.01-84 Бетонные и железобетонные конструкции (Бетонні і залізобетонні конструкції) СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии (Захист будівельних конструкцій від корозії)

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід та каналізація будівель)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція та кон- диціонування)

СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (Виробничі будинки)

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будівлі) СТ СЭВ 4419-83 Защита от коррозии в строительстве. Конструкции строительные. Термины и определения (Захист від корозії в будівництві. Конструкції будівельні. Терміни та визначення)

1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та відповідні визначення згідно з СТ СЕВ 4419: термін експлуатації, середовище експлуатації, вплив навколишнього середовища, слабкий ступінь агресивності, середній ступінь агресивності, сильний ступінь агресивності. Нижче подані терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять

1. термін експлуатації

Період, протягом якого якість бетону в конструкції відповідає проектним вимогам за умови виконання правил експлуатації будівлі чи споруди

1. середовище експлуатації

Комплекс хімічних, біологічних і фізичних впливів, яким піддається бетон у процесі експлуатації і які не враховуються як навантаження на конструкцію в будівельному розрахунку

1. вплив навколишнього середовища

Несиловий вплив на бетон у конструкції або споруді, викликаний фізичними, хімічними, фізи- ко-хімічними, біологічними або іншими проявами, що призводять до зміни структури бетону або стану арматури

1. слабкий ступінь агресивності

Ступінь агресивного впливу на бетонні та залізобетонні конструкції, при якому руйнування бетону та/або втрата захисної дії його по відношенню до сталевої арматури протягом не менше 50 років експлуатації поширюється на глибину не більше 10 мм

1. середній ступінь агресивності

Ступінь агресивного впливу на бетонні та залізобетонні конструкції, при якому руйнування бетону та/або втрата захисної дії його по відношенню до сталевої арматури протягом не менше 50 років експлуатації поширюється на глибину не більше 20 мм

1. сильний ступінь агресивності

Ступінь агресивного впливу на бетонні та залізобетонні конструкції, при якому руйнування бетону та/або втрата захисної дії його по відношенню до сталевої арматури протягом не менше 50 років експлуатації поширюється на глибину 20 мм і більше.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. 1. Технічні рішення щодо захисту від корозії бетонних і залізобетонних конструкцій, а також елементів їх сполучення повинні бути самостійною частиною проектів будівель і споруд. У складних випадках розроблення проектів захисту слід виконувати із залученням спеціалізованих організацій та з урахуванням вимог ДСТУ Б А.2.4-15.
   2. Для запобігання корозійного руйнування бетону, залізобетону і конструкцій із них можуть бути передбачені наступні види захисту:
3. первинний, що полягає у виборі конструктивних рішень, матеріалу конструкції або у створенні його структури з тим, щоб забезпечити стійкість цієї конструкції під час експлуатації у відповідному агресивному середовищі;
4. вторинний, що полягає в нанесенні захисного покриття, просоченні і застосуванні інших заходів, які обмежують або виключають вплив агресивного середовища на бетонні та залізобетонні конструкції;
5. спеціальний, що полягає у здійсненні технічних заходів, не згаданих у переліках 1) і 2), але які дозволяють захистити бетонні та залізобетонні конструкції та матеріали від корозії.
6. 1. До заходів первинного захисту відносяться:
7. застосування бетонів, стійких до впливу агресивного середовища;
8. застосування добавок, що підвищують корозійну стійкість бетонів та їх захисну здатність по відношенню до сталевої арматури, сталевих закладних деталей та з'єднувальних елементів;
9. зниження проникності бетонів;
10. дотримання додаткових розрахункових та конструктивних вимог при проектуванні бетонних і залізобетонних конструкцій.

До заходів вторинного захисту відноситься захист поверхонь бетонних і залізобетонних конструкцій:

1. лакофарбовими, у тому числі товстошаровими (мастичними), покриттями;
2. обклеювальною ізоляцією;
3. обмазувальними і штукатурними покриттями;
4. облицюванням штучними або блочними виробами;
5. ущільнювальним просочуванням поверхневого шару конструкцій хімічно стійкими матеріалами;
6. обробкою гідрофобізуючими складами;
7. обробкою препаратами - біоцидами, антисептиками тощо.

Вторинний захист застосовується у випадках, якщо захист від корозії не може бути забезпечений заходами первинного захисту. Вторинний захист, як правило, вимагає періодичного відновлення.

Під час проектування первинного захисту від корозії за вимогами цього стандарту необхідно враховувати вплив заходів, що забезпечують захист від корозії, на клас вогнестійкості конструкції, нормований згідно з ДБН В.1.1-7 або іншими нормативними документами. Під час проектування вторинного захисту від корозії необхідно враховувати сумісність цих покриттів із вогнезахисними покриттями (у разі їх використання для підвищення вогнестійкості конструкцій) та їх спільний вплив на захист від корозії та здатність підвищувати клас вогнестійкості до нормованих значень.

1. Вихідними даними для проектування захисту від корозії є:
2. характеристика агресивного середовища: вид і концентрація агресивної речовини, частота і тривалість агресивної дії;
3. умови експлуатації: температурно-вологісний режим у приміщеннях, ймовірність потрапляння на будівельні конструкції агресивних речовин, наявність, кількість та склад пилу (особливо пилу, що містить солі) тощо;
4. кліматичні умови району будівництва;
5. результати інженерно-геологічних вишукувань;
6. передбачувані зміни ступеня агресивності середовища в період експлуатації будівлі чи споруди;
7. механічні дії на конструкцію;
8. термічні впливи на конструкцію.
9. 1. При дії на будівлю або споруду декількох різних агресивних середовищ необхідно визначати відповідні зони конкретних агресивних дій і ступінь агресивності в цих зонах. Методи захисту повинні призначатися з урахуванням найбільш агресивних впливів. За наявності обґрунтування за особливим проектом призначається захист від комплексу агресивних дій.
   2. Перед початком проектування окремих залізобетонних конструкцій і конструктивних елементів слід визначати необхідність і можливість здійснення їх первинного захисту від корозії. Технічні рішення в цьому випадку повинні передбачати можливість за необхідності виконання заходів щодо забезпечення ефективного вторинного захисту від корозії в процесі експлуатації будівлі чи споруди.
   3. Для здійснення вторинного захисту від корозії архітектурні і конструктивні рішення, а також розташування машин та обладнання в приміщеннях повинні передбачати вільний доступ до всіх конструктивних елементів, як для періодичного огляду, так і для відновлення захисних покриттів без переривання експлуатації цих елементів.
   4. Технічні рішення в проектах будівель і споруд, що експлуатуються в агресивних середовищах, повинні бути спрямовані на обмеження або ліквідацію агресивних впливів і зменшення корозійних руйнувань будівельних конструкцій.
   5. 1. Технологічні рішення повинні передбачати:
10. герметизацію технологічного обладнання та вибір відповідних способів транспортування та дозування агресивної сировини, а також прийому та передачі напівфабрикатів із нього, що виключають попадання агресивних речовин на будівельні конструкції;
11. групування технологічного обладнання та устаткування, що не піддаються герметизації і призначені для обробки речовин, які мають однакові агресивні впливи на будівельні конструкції, і розміщення їх в окремих приміщеннях, будівлях або поза будівлями;
12. нейтралізацію неминучих втрат і відходів агресивних речовин.

Збір агресивних стічних вод рекомендується здійснювати поблизу місць їх виникнення з попередньою нейтралізацією та очищенням у цеху перед остаточною очисткою. Канали стічних вод слід розташовувати далеко від фундаментів і підземних споруд;

1. опалення приміщень із високою вологістю повітря для запобігання конденсації водяної пари;
2. загальну вентиляцію приміщень або місцеве відсмоктування агресивних парів і газів, дуття сухого повітря під суміщений дах і ліхтарі верхнього світла, а також у простір над підвісними стелями.
3. 1. Архітектурні рішення будівель і споруд слід приймати з урахуванням рельєфу місцевості, ґрунтових умов, потоків ґрунтових вод, переважних напрямків вітрів і розташування суміжних будівельних об'єктів, що впливають на параметри агресивного середовища.

У будинках та спорудах, як правило, необхідно передбачати технічні поверхи і прохідні коридори (тунелі) для інженерного обладнання та устаткування, що дозволяють проводити періодичний огляд і відновлення захисту від корозії, водовідведення з дахів, видалення води при змиванні підлог, перегородки для приміщень з агресивними речовинами.

1. Конструктивні рішення повинні передбачати просту форму конструктивних елементів, мінімальну площу їх поверхні, відсутність місць, де можуть накопичуватися агресивний пил, рідини або конденсат.

Геометрична схема і конструктивна система будинку або споруди, а також деталі конструкції повинні бути підібрані так, щоб можливі корозійні пошкодження не спричинили їх руйнування. Крім того, повинна бути забезпечена можливість заміни конструктивних елементів, які найбільш піддаються впливу агресивного середовища.

При розрахунку конструкцій із захисними покриттями, призначених для експлуатації в умовах змінних температур, слід враховувати різні температурні деформації матеріалів конструкцій і покриттів і забезпечувати надійність їх захисту.

5 КЛАСИФІКАЦІЯ АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩ І СТУПІНЬ ЇХ АГРЕСИВНОГО ВПЛИВУ

1. При проектуванні захисту від корозії бетонних і залізобетонних конструкцій слід визначати характеристики агресивного середовища і умов, в яких відбуваються ті чи інші корозійні руйнування.
2. У залежності від фізичного стану агресивні середовища підрозділяють на газоподібні, рідкі та тверді.
3. У залежності від інтенсивності агресивного впливу на бетонні і залізобетонні конструкції середовища підрозділяють на неагресивні, слабоагресивні, середньоагресивні і сильноагресивні.
4. Залежно від характеру впливу агресивних середовищ на бетон останні підрозділяють на хімічні (наприклад, сульфатна, магнезіальна, кислотна, лужна тощо) та біологічні (наприклад, пряма дія рослин, моху, грибів, бактерій; біохімічна агресивність, викликана життєдіяльністю мікроорганізмів; біохімічна газогенерація тощо).
5. У залежності від умов впливу агресивних середовищ на бетон середовища підрозділяють на класи, які визначають по відношенню до конкретного незахищеного від корозії бетону та залізобетону. Класи середовищ із зазначенням їх індексів за зростанням агресивності наведені в додатку А, таблиця А. 1.
6. При одночасному впливі агресивних середовищ, що розрізняються за індексами, але одного класу, висуваються вимоги до середовища з більш високим індексом (якщо в проекті не вказано інше).
7. Класифікація середовищ експлуатації з хімічною агресією (ХА) за концентрацією хімічних агентів наведена у додатку А і відноситься до температури середовища від 5 °С до 20 °С при помірній швидкості води омивання (від 0,5 м/с до 1,0 м/с). У випадку, якщо показники середовища експлуатації виходять за межі, зазначені в додатку А, таблиця А.2, або якщо на конструкцію впливає середовище з іншими хімічними речовинами, ніж зазначені в додатку А, таблиця А.2, або споруди омиваються сильним потоком води, що містить хімічні речовини, наведені в додатку А, таблиця А.2, повинен бути проведений спеціальний аналіз і видані відповідні рекомендації.
8. Умовні познаки класів середовищ експлуатації вказують у проекті в зонах конкретних агресивних впливів з урахуванням місця розташування будівлі чи споруди та очікуваними діями.
9. Наведена у додатку А (таблиця А.2) класифікація не виключає інших агресивних впливів на бетон у середовищах, що вимагають особливих заходів захисту бетону та арматури, наприклад, використання нержавіючої сталі або спеціальних захисних покриттів, про що повинно бути зазначено в проекті.
10. Ступені агресивного впливу середовищ на конструкції з бетону та залізобетону наведені в додатку А, таблиці А.З - А.7 і в додатку Б, таблиці Б.1 - Б.7:
11. газоподібних середовищ - у додатку А, таблиці А.З, А.4;
12. твердих середовищ - у додатку А, таблиці А.5, А.6;
13. ґрунтів вище рівня ґрунтових вод - у додатку А, таблиця А.7;
14. неорганічних рідких середовищ - у додатку Б, таблиці Б.1 - Б.5;
15. рідких органічних середовищ та біологічно активних середовищ - у додатку Б, таблиці Б.6,

Б.7.

Ступінь агресивного впливу на бетонні та залізобетонні конструкції грибів та тіонових бактерій (див. додаток Б, таблицю Б.7) залежить від проникності бетону і знижується з підвищенням марки бетону за водонепроникністю. Для інших біологічно активних середовищ оцінку ступеня агресивного впливу на бетонні та залізобетонні конструкції проводять на підставі спеціальних досліджень.