У своїй повсякденній роботі
доводиться зустрічатися з
випадками, коли підбір кадрів на
посади експертів здійснюється
поспіхом, без урахування
спеціалізації майбутніх
експертних робіт.
Прочитавши у журналі «Охорона
праці» (№ 6, 2007 р.) повідомлення
Держгірпромнагляду «Реформа
системи ЕТЦ», хочу запропонувати
для обговорення деякі важливі, на
мій погляд, питання, зокрема, що
стосуються експертів.
На практиці буває так, що працівник,
який має спеціальність
радіоінженера, пройшовши місячний
термін навчання у Головному
науково-методичному центрі
Держгірпромнагляду, отримує
посвідчення на право здійснювати
експертне обстеження
вантажопідіймальних кранів.
Молодий спеціаліст після
закінчення вищого навчального
закладу, маючи стаж не більше року,
після проходження аналогічного
навчання стає експертом з
обстеження котлів. Згідно із
словником іншомовних слів, експерт
(лат. expertus) означає досвідчений.
Виникає запитання, який досвід може
бути у молодого спеціаліста після
одного-двох років роботи?
Зі свого досвіду роботи у 80-ті роки
минулого століття знаю, щоб бути
інженером 1-ої категорії, потрібно
було пройти три стадії цієї посади
з вимогами за стажем: пропрацювати
три роки на кожній з них. А посада
експерта набагато вище, ніж посада
найкваліфікованішого інженера.
Друге запитання — ставлення до
навчання з питань охорони праці. На
мою думку, навчання з питань
охорони праці — це входження в
галузь охорони праці, і наскільки
молоді працівники відчуватимуть
важливість і значимість функцій
цієї галузі, настільки у них
сформується свідомість та відчуття
необхідності вивчення
нормативно-технічної
документації з питань охорони
праці і чіткого додержання її та
виконання.
Тому роль викладача у процесі
навчання неоціненна, адже
наскільки компетентний фахівець,
настільки він зуміє донести
сутність навчального матеріалу.
Не можу зрозуміти, як викладач,
маючи спеціальність
інженера-електрика, пройшовши
десятиденний термін навчання, може
проводити навчання за 4—6 напрямами
(правил, що стосуються кранів,
котлів, посудин, ліфтів, з пожежної
безпеки, гігієни праці тощо).
Вважаю, що до кваліфікації
експертів і викладачів мають
ставитись підвищені вимоги, що
відповідні роботи мають виконувати
спеціалісти згідно з професією,
зазначеною у дипломі про вищу
освіту.
В. ТРОФІМОВ (Вінницький ЕТЦ)
