6 Вибір основних технічних рішень 6.1 Технологічні рішення 6.1.1Проектна встановлена потужність ВЕС обґрунтовується техніко- економічними (включаючи енергетичні) розрахунками, виходячи з потреб Замовника з урахуванням можливостей регіональних електричних мереж, а також розмірів площадки. При цьому варто враховувати, що укрупнення ВЕС забезпечує можливості зниження капітальних вкладень і експлуатаційних витрат за рахунок організації поточного будівництва й обслуговування. Відповідно до [2] промислові ВЕС недоцільно створювати потужністю менше 50 МВт.
Основні технічні й економічні показники ВЕС визначаються, в основному, типом ВЕУ, що використовуються. Вибір можливих типів ВЕУ по технічних показниках і формування схем їх розміщення на площадці ВЕС здійснюються відповідно до ГКД ...(Правила проектування вітрових електричних станцій). Остаточний вибір ВЕУ проводиться на підставі порівняння техніко-економічних показників варіантів ВЕС, укомплектованих різними ВЕУ.
При розгляді варіантів рекомендується враховувати такі фактори:
- розмір річного виробітку електроенергії при швидкостях вітру, що спостерігаються на площадці, і різних схемах розміщення ВЕУ;
- технічні й експлуатаційні характеристики порівнюваних типів ВЕУ (характеристика потужності, тип генератора, висота вісі і діаметр ротора, ресурс ВЕУ (не менше 20 років), показники надійності ВЕУ та її елементів, ремонтопридатність в умовах ВЕС);
- освоєність серійного виробництва ВЕУ в Україні (сертифікація, гарантії виробника і т.д.) або наявність висновку про допуск або готовність ВЕУ до серійного виробництва;
- результати експлуатації вибраних ВЕУ в складі дослідної, дослідно- промислової або промислової ВЕС у кліматичних умовах, аналогічних умовам розміщення ВЕС, що проектується.
- Як економічний критерій при виборі варіанта ВЕС слід приймати досягнення максимальної загальної рентабельності по доходах (ГКД
- 002). На підставі зіставлення варіантів для подальшої проробки приймається оптимальний варіант і погоджується із Замовником.
- Для вибраного типу ВЕУ і вибраного варіанта їх розстановки визначається схема електричних з'єднань елементів ВЕС у єдиний енергетичний комплекс і схема приєднання до енергосистеми з використанням рекомендацій ГКД... (Під'єднання об'єктів вітроенергетики до електричних мереж. Порядок івимоги) і ГКД... (Правила проектування вітрових електричних станцій). Вибір варіанта технічних рішень по під'єднанню ВЕС до енергосистеми здійснюється на підставі зіставлення їхніх техніко-економічних показників. У даному випадку як критерій вибору кращоговаріантадопускаєтьсяприйматимінімум
приведених витрат.
- За вимогою Замовника можуть встановлюватися інші критерії оптимізації.
- Генеральний план і транспорт
- До складу основних будинків і споруд ВЕС, як правило, входять:
- ВЕУ з фундаментами;
- метеовежі (їхня кількість визначається в залежності від кількості і схеми розстановки ВЕУ);
- розподільні устрої генераторної напруги;
- підвищуючи трансформатори;
- кабельні і повітряні лінії електропередачі;
- розподільні устрої під'єднання ВЕС до енергосистеми;
- устрої і лінії керування, зв'язку і сигналізації;
- службово-виробничий корпус, що включає центральний пункт керування, побутові і складські приміщення, гаражі для автотранспортної і спеціальної техніки, ремонтні майстерні і т.п.;
- під'їзні і внутрішні автодороги;
- тимчасові будинки, споруди і монтажні майстерні.
Склад основних і допоміжних будинків та споруд уточнюється для кожної конкретної ВЕС.
- Компонування генерального плану ВЕС повинно забезпечувати:
- одержання найбільшого енергетичного ефекту при вибраних типах ВЕУ;
- оптимальні капітальні витрати на спорудження ВЕС;
- мінімальні площі земель, відведених у постійне і тимчасове користування;
- сприятливі умови для організації поточного будівництва ВЕС;
- сприятливі умови експлуатації ВЕС;
- можливість введення в експлуатацію ВЕУ та об'єктів мережного будівництва ВЕС чергами і малими пусковими комплексами;
- мінімальне зниження виробітку електричної енергії при проведенні робіт по розширенню, реконструкції і технічному переоснащенні ВЕС.
- При розробці генерального плану ВЕС рекомендується :
- Внутрішні і під'їзні автодороги, лінії електропередачі, лінії зв'язку, кабелі керування розміщати, як правило, в одній смузі відводу землі і, по можливості, трасувати їх, не порушуючи чинних меж сільськогосподарських угідь.
- При розміщенні ВЕС у розвинутих енергосистемах, поблизу про - мислових підприємств і міст, розглядати можливість кооперації при використанні ремонтних майстерень і складських приміщень енергосистеми або промислового підприємства.
- У випадку розміщення ВЕУ в складі єдиної ВЕС на декількох, віддалених від головної площадки, ділянках на кожній з них рекомендується передбачати підсобні приміщення в мінімальному обсязі, призначені для:
- тимчасового (на період проведення робіт) зберігання інструментів, оснастки і запчастин;
- перевдягання, відпочинку й обігріву персоналу в зимовий час.
- Відвід земель
- В постійне користування для ВЕС, як правило, виділяються землі, на яких розміщуються ВЕУ, трансформаторні підстанції, метеопости, опори повітряних ліній електропередачі, внутрішні і під'їзні автодороги, комплекс допоміжних будинків і споруд ВЕС.
- У тимчасове користування для ВЕС виділяються смуги землі, призначені для розміщення кабельних електромереж, мереж зв'язку і керування, а також територія, необхідна для розміщення площадок на період виконання будівельно-монтажних робіт. Відвід земель у тимчасове користування передбачається послідовними ділянками на період виконання будівельно - монтажних робіт.
- Після завершення будівельно-монтажних робіт земля на тимчасово відведених територіях підлягає рекультивації.
Огороджується тільки територія, на якій розташовуються виробничі і допоміжні будинки і споруди ВЕС. Зона розміщення як усіх, так і окремих ВЕУ, як правило, не огороджується, а територія може використовуватися і як для вирощування сільськогосподарських культур, так і для випасу тварин.
6.4 Архітектурно-будівельні рішення
- При проектуванні будинків і споруджень ВЕС. зокрема, фундаментів ВЕУ, ступінь відповідальності приймається для класу 2 згідно з "Правилми учета отвстственности зданий и сооружений при проектировании конструкцій" (додаток до СНиП 2.01.07-85) з урахуванням ГОСТ 27751-88. Ступінь відповідальності ВЕУ, включаючи її елементи (опорну вежу, гондолу, ротор), визначається виробником ВЕУ.
- Влаштування фундаментів будинків і споруд ВЕС виконується з урахуванням фізико-механічних, деформаційних показників і показників міцності ґрунтів, отриманих у результаті інженерно-геологічних вишукувань.
- Вибір типу фундаментів здійснюється на підставі техніко- економічного порівняння варіантів. Вибрані фундаменти повинні витримувати вібрації від динамічних навантажень ВЕУ і не справляти шкідливого впливу на конструкції будинків і споруд, що знаходяться поблизу.
- Об'ємно-планувальні рішення службово-виробничого корпусу повинні задовольняти вимогам технології і промислової естетики та забезпечувати нормальні санітарно-побутові умови для обслуговуючого персоналу. Рекомендується передбачати резервні площі в службово-виробничому корпусі для встановлення додаткового устаткування і розміщення експлуатаційного персоналу при можливому розширенні ВЕС.
- Центральний пункт керування слід розміщати в приміщеннях із при - родним освітленням і в місцях, що забезпечують, по можливості, візуальний огляд ВЕУ.
- Склад і характеристику основних будинків і споруд ВЕС рекомендується приводити в табличній формі. Для службово-виробничого корпусу рекомендується привести по етажні плани приміщень.
В іншому конкретні технічні рішення при проектуванні ВЕС приймаються відповідно до ГКД...(Правила проектування вітрових електричних станцій).
- Організація охорони об'єктів
- Для ВЕС передбачаються заходи щодо фізичної охорони об'єктів (візуальне спостереження експлуатаційного персоналу за цілісністю устаткування, огорожа території допоміжних будинків і споруд, встановлення попереджуючих знаків і таблиць, встановлення металевих гратів на вікнах перших поверхів допоміжних будинків та ін.) і засоби сигналізації про несанкціоноване проникнення в електротехнічні устрої, шафи керування ВЕУ, складські приміщення.
6.5.2. За вимогою Замовника може бути передбачена організація підрозділів спеціальної охорони об'єктів.
- За вимогою служби організації польотів при близькості коридорів повітряного сполучення необхідно передбачати сигнальне освітлення ВЕС або окремих ВЕУ на пануючих висотах.
- На огороджених територіях ВЕС передбачається зовнішнє освітлення. 6.6. Оцінка впливу на навколишнє середовище
- Відповідно до ДБН А.2.2-1-95 ВЕС не відносяться до об'єктів, що являють собою підвищену небезпеку для навколишнього середовища.
- Особливу увагу слід приділяти розповсюдженню шумового впливу і впливу ВЕУ на поширення електромагнітних і радіохвиль, місця гніздування і міграцію птахів.
- Організація і терміни будівництва, освоєння проектних потужностей З метою збільшення виробництва електричної енергії, зменшення обсягів незавершеного будівництва і поліпшення техніко-економічних показників при виборі технічних рішень ВЕС слід враховувати:
- можливості промисловості виготовити і поставити необхідне устаткування (ВЕУ) у необхідній кількості та у намічені строки введення в експлуатацію окремих черг і пускових комплексів;
- можливості Замовника по акумулюванню і залученню коштів для при - дбання устаткування й оплати будівельно-монтажних робіт;
- можливості введення в експлуатацію перших черг і пускових комплексів при існуючій інфраструктурі.
7 Визначення кошторисної вартості будівництва
- Кошторисна вартість будівництва ВЕС на стадії розробки ТЕО визначається відповідно до вимог:
- ДБН ГУ-16-98, ч. І (з урахуванням Доповнення № 1), введених у дію з
- наказом Держбуду України № 4 від 16.01.98 і з 01.04.99 наказом Держбуду України № 26 від 10.02.99;
- ДБН ІУ-16-98, ч. II (з урахуванням Доповнення № 1), введених у дію з
- наказом Держбуду України № 35 від 11.02.98 і з 01.04.99 наказом Держбуду України № 26 від 10.02.99.
При цьому використовується кошторисно-нормативна база, що діє на момент розробки ТЕО ВЕС.
- Норми накладних витрат приймаються згідно з [3], а норма планових накопичень приймається відповідно до [4] як частка від прямих витрат і накладних витрат.
- Ціну ВЕУ слід приймати відповідно до вимог [5].
- Базисна кошторисна вартість устаткування, меблів та інвентарю визначається на основі відповідних прейскурантів оптових цін, введених у дію з 01.01.91 із застосуванням коефіцієнтів, наведених у [6].
- Як виняток, дозволяється використовувати прейскуранти 1982 року із застосуванням установленого коефіцієнта для перерахування від "рубля" до "базисної гривні".
- Необхідний обсяг капітальних вкладень оформляється Розрахунком вартості будівництва за формою Зведеного кошторисного розрахунку (форма № 1 Додатку А ДБН ІУ-16-98).
- Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва для ТЕО може виконуватися по укрупнених показниках або аналогах раніше виконаних проектів ВЕС в Україні, укрупнених показниках для об'єктів мережного будівництва.
- Базисну кошторисну вартість устаткування потрібно розділити на дві складові, що включаються в глави 2 і 9. Це дасть можливість одержати проміжні результати по главах 1-7, 1-8, 1-9, що використовуються для нарахування коштів на покриття витрат Замовника і підрядних будівельно- монтажних організацій, а також окремих видів робіт і витрат, що не враховані в кошторисних нормативах, а визначаються в цілому по будівництву.
- 3 урахуванням викладеного рекомендується ринкову вартість комплектного постачання ВЕУ розподіляти по главах і розділах розрахунку вартості будівництва відповідно до додатка И. Аналогічним шляхом визначається розподіл ринкової вартості засобів керування при його комплектному постачанні по ринкових цінах.
8 Техніко-економічні показники '
- Для всіх порівнюваних варіантів ВЕС, що розглядаються, необхідно визначати такі техніко-економічні показники:
- кошторисну вартість будівництва для встановленої потужності ВЕС і графік освоєння капітальних вкладень по чергах будівництва;
- проектний відпуск електроенергії ВЕС по чергах від початку будівництва ВЕС до кінця розрахункового періоду;
- прогнозну собівартість річного відпуску електроенергії по чергах від по - чатку будівництва до кінця розрахункового періоду;
-річний обсяг реалізації електричної енергії по чергах від початку будівництва до кінця розрахункового періоду;
- собівартість 1 кВт-год відпущеної від ВЕС електроенергії по чергах від початку будівництва до кінця розрахункового періоду;.
- собівартість 1 кВт-год відпущеної від ВЕС електроенергії (середня за розрахунковий період).
- Встановлена потужність ВЕС визначається відповідно до 6.1.1.
- Кошторисна вартість будівництва визначається відповідно до розд. 7.
- Розрахунковий відпуск електроенергії від ВЕС визначається відповідно до ГКД... (Правила проектування вітрових електричних станцій).
- Собівартість електроенергії ВЕС визначається відповідно до вимог [7].
- Величину укрупнених нормативів по окремих складових собівартості допускається приймати виходячи з показників роботи кращих ВЕС (дослідно-промислових або промислових), оснащених даним типом ВЕУ.
- Річний обсяг реалізації електроенергії слід визначати виходячи з тарифу для ВЕС, визначеного при розробці ТЕО з урахуванням положень [7]. При проведенні порівняння варіантів допускається приймати тариф на електрое - нергію, що відпускається ВЕС, відповідно до додатка 4 до ГКД 340.000.00297.
- Розрахунковий період слід приймати рівним періоду часу від початку будівництва ВЕС до вичерпання ресурсу основного устаткування (ВЕУ), але не менше 20 років.
- Всі економічні показники слід визначати по однакових джерелах у цінах одного рівня.
- Визначення загальної ефективності інвестування і вибір кращих варіантів будівництва ВЕС.
- З можливих альтернативних варіантів будівництва ВЕС відбирають насамперед ті, що забезпечують економічну ефективність інвестицій. Як кри - терій ефективності рекомендується приймати загальну рентабельність по доходах (Яз), визначену з урахуванням дисконтування доходів і витрат (ГКД