6 Вибір основних технічних рішень 6.1 Технологічні рішення 6.1.1Проектна встановлена потужність ВЕС обґрунтовується техніко- економічними (включаючи енергетичні) розрахунками, виходячи з потреб Замовника з урахуванням можливостей регіональних електричних мереж, а також розмірів площадки. При цьому варто враховувати, що укрупнення ВЕС забезпечує можливості зниження капітальних вкладень і експлуатаційних витрат за рахунок організації поточного будівництва й обслуговування. Відповідно до [2] промислові ВЕС недоцільно створювати потужністю менше 50 МВт.

Основні технічні й економічні показники ВЕС визначаються, в основному, типом ВЕУ, що використовуються. Вибір можливих типів ВЕУ по технічних показниках і формування схем їх розміщення на площадці ВЕС здійснюються відповідно до ГКД ...(Правила проектування вітрових електричних станцій). Остаточний вибір ВЕУ проводиться на підставі порівняння техніко-економічних показників варіантів ВЕС, укомплектованих різними ВЕУ.

При розгляді варіантів рекомендується враховувати такі фактори:

  • розмір річного виробітку електроенергії при швидкостях вітру, що спостерігаються на площадці, і різних схемах розміщення ВЕУ;
  • технічні й експлуатаційні характеристики порівнюваних типів ВЕУ (характеристика потужності, тип генератора, висота вісі і діаметр ротора, ресурс ВЕУ (не менше 20 років), показники надійності ВЕУ та її елементів, ремонтопридатність в умовах ВЕС);
  • освоєність серійного виробництва ВЕУ в Україні (сертифікація, гарантії виробника і т.д.) або наявність висновку про допуск або готовність ВЕУ до серійного виробництва;
  • результати експлуатації вибраних ВЕУ в складі дослідної, дослідно- промислової або промислової ВЕС у кліматичних умовах, аналогічних умовам розміщення ВЕС, що проектується.
  1. Як економічний критерій при виборі варіанта ВЕС слід приймати досягнення максимальної загальної рентабельності по доходах (ГКД
  2. 002). На підставі зіставлення варіантів для подальшої проробки приймається оптимальний варіант і погоджується із Замовником.
  3. Для вибраного типу ВЕУ і вибраного варіанта їх розстановки визначається схема електричних з'єднань елементів ВЕС у єдиний енергетичний комплекс і схема приєднання до енергосистеми з використанням рекомендацій ГКД... (Під'єднання об'єктів вітроенергетики до електричних мереж. Порядок івимоги) і ГКД... (Правила проектування вітрових електричних станцій). Вибір варіанта технічних рішень по під'єднанню ВЕС до енергосистеми здійснюється на підставі зіставлення їхніх техніко-економічних показників. У даному випадку як критерій вибору кращоговаріантадопускаєтьсяприйматимінімум

приведених витрат.

  1. За вимогою Замовника можуть встановлюватися інші критерії оптимізації.
  2. Генеральний план і транспорт
  3. До складу основних будинків і споруд ВЕС, як правило, входять:
  • ВЕУ з фундаментами;
  • метеовежі (їхня кількість визначається в залежності від кількості і схеми розстановки ВЕУ);
  • розподільні устрої генераторної напруги;
  • підвищуючи трансформатори;
  • кабельні і повітряні лінії електропередачі;
  • розподільні устрої під'єднання ВЕС до енергосистеми;
  • устрої і лінії керування, зв'язку і сигналізації;
  • службово-виробничий корпус, що включає центральний пункт керування, побутові і складські приміщення, гаражі для автотранспортної і спеціальної техніки, ремонтні майстерні і т.п.;
  • під'їзні і внутрішні автодороги;
  • тимчасові будинки, споруди і монтажні майстерні.

Склад основних і допоміжних будинків та споруд уточнюється для кожної конкретної ВЕС.

  1. Компонування генерального плану ВЕС повинно забезпечувати:
  • одержання найбільшого енергетичного ефекту при вибраних типах ВЕУ;
  • оптимальні капітальні витрати на спорудження ВЕС;
  • мінімальні площі земель, відведених у постійне і тимчасове користування;
  • сприятливі умови для організації поточного будівництва ВЕС;
  • сприятливі умови експлуатації ВЕС;
  • можливість введення в експлуатацію ВЕУ та об'єктів мережного будівництва ВЕС чергами і малими пусковими комплексами;
  • мінімальне зниження виробітку електричної енергії при проведенні робіт по розширенню, реконструкції і технічному переоснащенні ВЕС.
  1. При розробці генерального плану ВЕС рекомендується :
  2. Внутрішні і під'їзні автодороги, лінії електропередачі, лінії зв'язку, кабелі керування розміщати, як правило, в одній смузі відводу землі і, по можливості, трасувати їх, не порушуючи чинних меж сільськогосподарських угідь.
  3. При розміщенні ВЕС у розвинутих енергосистемах, поблизу про - мислових підприємств і міст, розглядати можливість кооперації при використанні ремонтних майстерень і складських приміщень енергосистеми або промислового підприємства.
  4. У випадку розміщення ВЕУ в складі єдиної ВЕС на декількох, віддалених від головної площадки, ділянках на кожній з них рекомендується передбачати підсобні приміщення в мінімальному обсязі, призначені для:
  • тимчасового (на період проведення робіт) зберігання інструментів, оснастки і запчастин;
  • перевдягання, відпочинку й обігріву персоналу в зимовий час.
  1. Відвід земель
  2. В постійне користування для ВЕС, як правило, виділяються землі, на яких розміщуються ВЕУ, трансформаторні підстанції, метеопости, опори повітряних ліній електропередачі, внутрішні і під'їзні автодороги, комплекс допоміжних будинків і споруд ВЕС.
  3. У тимчасове користування для ВЕС виділяються смуги землі, призначені для розміщення кабельних електромереж, мереж зв'язку і керування, а також територія, необхідна для розміщення площадок на період виконання будівельно-монтажних робіт. Відвід земель у тимчасове користування передбачається послідовними ділянками на період виконання будівельно - монтажних робіт.
  4. Після завершення будівельно-монтажних робіт земля на тимчасово відведених територіях підлягає рекультивації.

Огороджується тільки територія, на якій розташовуються виробничі і допоміжні будинки і споруди ВЕС. Зона розміщення як усіх, так і окремих ВЕУ, як правило, не огороджується, а територія може використовуватися і як для вирощування сільськогосподарських культур, так і для випасу тварин.

6.4 Архітектурно-будівельні рішення

  1. При проектуванні будинків і споруджень ВЕС. зокрема, фундаментів ВЕУ, ступінь відповідальності приймається для класу 2 згідно з "Правилми учета отвстственности зданий и сооружений при проектировании конструкцій" (додаток до СНиП 2.01.07-85) з урахуванням ГОСТ 27751-88. Ступінь відповідальності ВЕУ, включаючи її елементи (опорну вежу, гондолу, ротор), визначається виробником ВЕУ.
  2. Влаштування фундаментів будинків і споруд ВЕС виконується з урахуванням фізико-механічних, деформаційних показників і показників міцності ґрунтів, отриманих у результаті інженерно-геологічних вишукувань.
  3. Вибір типу фундаментів здійснюється на підставі техніко- економічного порівняння варіантів. Вибрані фундаменти повинні витримувати вібрації від динамічних навантажень ВЕУ і не справляти шкідливого впливу на конструкції будинків і споруд, що знаходяться поблизу.
  4. Об'ємно-планувальні рішення службово-виробничого корпусу повинні задовольняти вимогам технології і промислової естетики та забезпечувати нормальні санітарно-побутові умови для обслуговуючого персоналу. Рекомендується передбачати резервні площі в службово-виробничому корпусі для встановлення додаткового устаткування і розміщення експлуатаційного персоналу при можливому розширенні ВЕС.
  5. Центральний пункт керування слід розміщати в приміщеннях із при - родним освітленням і в місцях, що забезпечують, по можливості, візуальний огляд ВЕУ.
  6. Склад і характеристику основних будинків і споруд ВЕС рекомендується приводити в табличній формі. Для службово-виробничого корпусу рекомендується привести по етажні плани приміщень.

В іншому конкретні технічні рішення при проектуванні ВЕС приймаються відповідно до ГКД...(Правила проектування вітрових електричних станцій).

  1. Організація охорони об'єктів
    1. Для ВЕС передбачаються заходи щодо фізичної охорони об'єктів (візуальне спостереження експлуатаційного персоналу за цілісністю устаткування, огорожа території допоміжних будинків і споруд, встановлення попереджуючих знаків і таблиць, встановлення металевих гратів на вікнах перших поверхів допоміжних будинків та ін.) і засоби сигналізації про несанкціоноване проникнення в електротехнічні устрої, шафи керування ВЕУ, складські приміщення.

6.5.2. За вимогою Замовника може бути передбачена організація підрозділів спеціальної охорони об'єктів.

  1. За вимогою служби організації польотів при близькості коридорів повітряного сполучення необхідно передбачати сигнальне освітлення ВЕС або окремих ВЕУ на пануючих висотах.
  2. На огороджених територіях ВЕС передбачається зовнішнє освітлення. 6.6. Оцінка впливу на навколишнє середовище
  3. Відповідно до ДБН А.2.2-1-95 ВЕС не відносяться до об'єктів, що являють собою підвищену небезпеку для навколишнього середовища.
  4. Особливу увагу слід приділяти розповсюдженню шумового впливу і впливу ВЕУ на поширення електромагнітних і радіохвиль, місця гніздування і міграцію птахів.
  5. Організація і терміни будівництва, освоєння проектних потужностей З метою збільшення виробництва електричної енергії, зменшення обсягів незавершеного будівництва і поліпшення техніко-економічних показників при виборі технічних рішень ВЕС слід враховувати:
  • можливості промисловості виготовити і поставити необхідне устаткування (ВЕУ) у необхідній кількості та у намічені строки введення в експлуатацію окремих черг і пускових комплексів;
  • можливості Замовника по акумулюванню і залученню коштів для при - дбання устаткування й оплати будівельно-монтажних робіт;
  • можливості введення в експлуатацію перших черг і пускових комплексів при існуючій інфраструктурі.

7 Визначення кошторисної вартості будівництва

  1. Кошторисна вартість будівництва ВЕС на стадії розробки ТЕО визначається відповідно до вимог:
  • ДБН ГУ-16-98, ч. І (з урахуванням Доповнення № 1), введених у дію з
  1. наказом Держбуду України № 4 від 16.01.98 і з 01.04.99 наказом Держбуду України № 26 від 10.02.99;
  • ДБН ІУ-16-98, ч. II (з урахуванням Доповнення № 1), введених у дію з
  1. наказом Держбуду України № 35 від 11.02.98 і з 01.04.99 наказом Держбуду України № 26 від 10.02.99.

При цьому використовується кошторисно-нормативна база, що діє на момент розробки ТЕО ВЕС.

  1. Норми накладних витрат приймаються згідно з [3], а норма планових накопичень приймається відповідно до [4] як частка від прямих витрат і накладних витрат.
  2. Ціну ВЕУ слід приймати відповідно до вимог [5].
  3. Базисна кошторисна вартість устаткування, меблів та інвентарю визначається на основі відповідних прейскурантів оптових цін, введених у дію з 01.01.91 із застосуванням коефіцієнтів, наведених у [6].
  4. Як виняток, дозволяється використовувати прейскуранти 1982 року із застосуванням установленого коефіцієнта для перерахування від "рубля" до "базисної гривні".
  5. Необхідний обсяг капітальних вкладень оформляється Розрахунком вартості будівництва за формою Зведеного кошторисного розрахунку (форма № 1 Додатку А ДБН ІУ-16-98).
  6. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва для ТЕО може виконуватися по укрупнених показниках або аналогах раніше виконаних проектів ВЕС в Україні, укрупнених показниках для об'єктів мережного будівництва.
  7. Базисну кошторисну вартість устаткування потрібно розділити на дві складові, що включаються в глави 2 і 9. Це дасть можливість одержати проміжні результати по главах 1-7, 1-8, 1-9, що використовуються для нарахування коштів на покриття витрат Замовника і підрядних будівельно- монтажних організацій, а також окремих видів робіт і витрат, що не враховані в кошторисних нормативах, а визначаються в цілому по будівництву.
  8. 3 урахуванням викладеного рекомендується ринкову вартість комплектного постачання ВЕУ розподіляти по главах і розділах розрахунку вартості будівництва відповідно до додатка И. Аналогічним шляхом визначається розподіл ринкової вартості засобів керування при його комплектному постачанні по ринкових цінах.

8 Техніко-економічні показники '

  1. Для всіх порівнюваних варіантів ВЕС, що розглядаються, необхідно визначати такі техніко-економічні показники:
  • кошторисну вартість будівництва для встановленої потужності ВЕС і графік освоєння капітальних вкладень по чергах будівництва;
  • проектний відпуск електроенергії ВЕС по чергах від початку будівництва ВЕС до кінця розрахункового періоду;
  • прогнозну собівартість річного відпуску електроенергії по чергах від по - чатку будівництва до кінця розрахункового періоду;

-річний обсяг реалізації електричної енергії по чергах від початку будівництва до кінця розрахункового періоду;

  • собівартість 1 кВт-год відпущеної від ВЕС електроенергії по чергах від початку будівництва до кінця розрахункового періоду;.
  • собівартість 1 кВт-год відпущеної від ВЕС електроенергії (середня за розрахунковий період).
  1. Встановлена потужність ВЕС визначається відповідно до 6.1.1.
  2. Кошторисна вартість будівництва визначається відповідно до розд. 7.
  3. Розрахунковий відпуск електроенергії від ВЕС визначається відповідно до ГКД... (Правила проектування вітрових електричних станцій).
  4. Собівартість електроенергії ВЕС визначається відповідно до вимог [7].
  5. Величину укрупнених нормативів по окремих складових собівартості допускається приймати виходячи з показників роботи кращих ВЕС (дослідно-промислових або промислових), оснащених даним типом ВЕУ.
  6. Річний обсяг реалізації електроенергії слід визначати виходячи з тарифу для ВЕС, визначеного при розробці ТЕО з урахуванням положень [7]. При проведенні порівняння варіантів допускається приймати тариф на електрое - нергію, що відпускається ВЕС, відповідно до додатка 4 до ГКД 340.000.00297.
  7. Розрахунковий період слід приймати рівним періоду часу від початку будівництва ВЕС до вичерпання ресурсу основного устаткування (ВЕУ), але не менше 20 років.
  8. Всі економічні показники слід визначати по однакових джерелах у цінах одного рівня.
  9. Визначення загальної ефективності інвестування і вибір кращих варіантів будівництва ВЕС.
  10. З можливих альтернативних варіантів будівництва ВЕС відбирають насамперед ті, що забезпечують економічну ефективність інвестицій. Як кри - терій ефективності рекомендується приймати загальну рентабельність по доходах (Яз), визначену з урахуванням дисконтування доходів і витрат (ГКД