Пожежні крани потрібно приєднувати до напірного колектора насосів. Тиск у пожежних кранах слід приймати згідно з ДБН В.2.5-64.

  1. У насосній станції незалежно від ступеня її автоматизації потрібно передбачати санітарний вузол (унітаз та раковину), приміщення та шафу для зберігання одягу експлуатаційного персоналу (чергової ремонтної бригади).

При розташуванні насосної станції на відстані не більше ніж 30 м від виробничих будівель, які мають санітарно-побутові приміщення, санітарний вузол допускається не передбачати.

У насосних станціях над водозабірними свердловинами санітарний вузол не передбачається.

Для насосної станції, розташованої поза населеним пунктом або об’єктом, допускається влаштування вигребу.

  1. В окремо розташованій насосній станції для здійснення дрібного ремонту потрібно передбачати встановлення верстака.
  2. У насосних станціях і установках з двигунами внутрішнього згорання допускається розташовувати видаткові ємкості з рідким пальним (бензином до 250 л, дизельним пальним до 500 л) у приміщеннях, відділених від машинного залу протипожежними стінами 1-го типу та перекриттями 1-го типу із захистом автоматичними системами пожежогасіння.
  3. У насосних станціях і установках повинно бути передбачено встановлення контрольно- вимірювальної апаратури відповідно до вимог розділу 16.3.
  4. Насосні станції і установки протипожежного водопостачання допускається розміщувати у виробничих будівлях, при цьому їх слід відокремлювати протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу.
  5. Занурені насосні агрегати, застосування яких відповідає вимогам чинного законодавства [6], [13] та НАПБ А. 01.001, рекомендується встановлювати в резервуарах або спеціальних ємкостях із розміщенням запірно-регулюючої арматури в окремому сухому приміщенні (колодязі, камері).

12 ВОДОВОДИ, ВОДОПРОВІДНІ МЕРЕЖІ ТА СПОРУДИ НА НИХ

  1. У залежності від призначення водоводи та водопровідні мережі поділяються на магістральні (у тому числі регіонального значення), розподільні та внутрішньоквартальні. За ступенем надійності дії або за ступенем забезпеченості подачі води відповідно до 8.4 вони або їх ділянки підрозділяються на наступні класи (категорії складності об’єктів будівництва):

СС2 (IV категорія) - магістральні трубопроводи регіонального значення; ділянки трубопроводів для об’єктів I та II категорій забезпеченості подачі води, які прокладаються у важкодоступних місцях для усунення можливих ушкоджень (дюкери через водойми та яри, переходи під залізничними лініями I -VI категорій (включно) та автомобільними дорогами I та II категорій);

СС2 (Ill категорія) - трубопроводи для об’єктів I категорії забезпеченості подачі води та ділянки трубопроводів, які прокладаються в зонах дюкерів через водойми та яри, переходів під залізничними та автомобільними дорогами I та II категорій (за винятком ділянок IV категорії складності об’єктів будівництва), а також ділянки трубопроводів, що прокладаються під удосконаленими покриттями вулиць та автомобільних доріг;

СС1 (II категорія) - всі інші трубопроводи або їх ділянки (за винятком ділянок IV та Ill категорій складності об’єктів будівництва).

  1. Кількість ліній магістральних водоводів слід визначати в залежності від категорії централізованої системи водопостачання за надійністю дії або за ступенем забезпеченості подачі води відповідно до 8.4.

При прокладанні магістральних водоводів у дві або більше ліній необхідність влаштування перемикань та відстані між ними слід визначати на підставі гідравлічних розрахунків (додаток К) з урахуванням вимог 12.1 та наявності для об’єкта водоспоживання інших, незалежних джерел.

При цьому, слід враховувати, що при відключенні одного з магістральних водоводів або окремих ділянок повинно бути забезпечено виконання вимог 8.4.

  1. При прокладанні магістрального водоводу в одну лінію та подачі води від одного джерела на об’єкті водоспоживання слід передбачати додатковий (аварійний) об’єм води на час ліквідації аварії на водоводі відповідно до 13.1.6. При подачі води від декількох джерел аварійний об’єм води може бути зменшений за умови виконання вимог 12.2.
  2. Розрахунковий час (у годинах) на відновлення водопостачання під час ліквідації аварії на водоводах I категорії, які прокладаються за межами населених пунктів, слід приймати відповідно до таблиці 37.

Для систем водопостачання II та III категорій час, зазначений в таблиці 37, слід збільшувати в 1,25 та в 1,5 раза відповідно.

Тривалість ліквідації аварії на водоводах, що прокладаються в межах населених пунктів, а також на кільцевих, розподільних та внутрішньоквартальних водопровідних мережах, підлягає визначенню в технічних умовах або в завданні на проектування.

Таблиця 37 - Розрахунковий час на відновлення водопостачання в залежності від глибини залягання водоводів

Умовний діаметр труб, мм

Розрахунковий час на відновлення водопостачання, год, при середній глибині водоводу (до верху труби)

до 2 м включ.

більше 2 м

До 400 включ.

8

12

Понад 400 до 1000 включ.

12

18

Понад 1000

18

24

Примітка 1. Залежно від матеріалу і діаметра труб, особливих умов траси, умов прокладання труб, наявності під’їзних доріг, засобів для ліквідації аварії тощо зазначений час може бути зменшений до 6 год (на підставі технічних умов або завдання на проектування).

Примітка 2. Збільшення часу допускається за умов, що тривалість перерви в подачі води або зниження її подачі не буде перевершувати меж, зазначених у 8.4.

Примітка 3. За необхідності дезінфекції трубопроводів після ліквідації аварії зазначений в таблиці час збільшується на 12 год.

Примітка 4. У тривалість часу на відновлення водопостачання входить час на локалізацію (тобто відключення) аварійної ділянки від решти мережі. Після виявлення аварійної ділянки для систем I, II та IIIкатегорійцейчасне повинен перевищувати 1 год, 1,25 год та 1,5 год відповідно.

  1. У межах населених пунктів водопровідні мережі, як правило, повинні бути кільцевими. Тупикові мережі водопроводів допускається застосовувати:

-для подачі води на виробничі потреби - за умови допустимості припинення водопостачання на час ліквідації аварії;

-для подачі води на питне водопостачання - при умовному діаметрі труб не більше ніж 100 мм; - для подачі води на об’єднане питне і протипожежне водопостачання або тільки на протипожежне водопостачання (незалежно від витрат води на пожежогасіння) - при довжині мережі не більше ніж 200 м та за наявності у кінці мережі споживача з постійним відбором води.

Кільцювання зовнішніх водопровідних мереж внутрішніми водопровідними мережами будинків і споруд не допускається.

У населених пунктах із числом жителів до 5 тис. включно і витратою води на зовнішнє пожежогасіння до 10 л/с включно або при кількості внутрішніх пожежних кранів у будівлі до 12 включно допускаються тупикові лінії довжиною більше ніж 200 м за умови влаштування протипожежних резервуарів/контррезервуарів чи водойми або водонапірної башти на кінці тупика, об’єм яких розраховується згідно з 13.1.4.

  1. При відключенні однієї ділянки (між розрахунковими вузлами кільцевої мережі) сумарна подача води на питне водопостачання по інших лініях повинна бути не менше 70 % розрахункової витрати, а подача води у найбільш несприятливо розташовані місця водовідбору - не менше 25 % розрахункової витрати води, при цьому вільний напір в цих місцях повинен бути не менше ніж 10 м.
  2. Влаштування супровідних водоводів допускається при діаметрах магістральних водоводів, кільцевих та розподільних мереж більше ніж 800 мм включно та транзитній витраті не менше ніж 80 % від загальної для приєднання попутних споживачів, для менших діаметрів - відповідно до завдання на проектування та технічних умов.

У населених пунктах при ширині вулиць та автодоріг більше ніж 20 м (в межах червоних ліній) для виключення додаткових перетинань допускається прокладання дублюючих ділянок розподільних мереж з підключенням до них внутрішньоквартальних та прибудинкових мереж (за необхідності). При цьому пожежні гідранти слід встановлювати на супровідних водоводах або дублюючих мережах.

При ширині вулиць у межах червоних ліній 60 м і більше слід розглядати також варіант прокладання водоводів по обидва боки вулиць та враховувати, що для обслуговування об’єктів необхідно передбачати розташування пожежних гідрантів на кожній з цих мереж.

  1. З’єднання мереж питної води з трубопроводами, що подають воду непитної якості, не допускається.
  2. На водопровідній мережі, у разі необхідності, слід передбачати :
  • поворотні затвори, засувки для виділення ремонтних ділянок;
  • клапани для впуску і випуску повітря (під час спорожнення та заповнення трубопроводів);
  • клапани для впуску і защемлення повітря;
  • вантузи для випуску повітря в процесі роботи трубопроводів;
  • випуски для скидання води при спорожненні трубопроводів;
  • компенсатори;
  • монтажні вставки;

-зворотні клапани або інші типи клапанів автоматичної дії для відключення ремонтних ділянок;

  • регулятори тиску;
  • пристрої для попередження підвищення тиску при гідравлічних ударах або при несправності регуляторів тиску.

На трубопроводах умовним діаметром 800 мм і більше допускається влаштування лазів (для огляду та чищення труб, ремонту трубопровідної запірно-регулюючої арматури тощо).

На самопливно-напірних водоводах слід передбачати влаштування розвантажувальних камер або встановлення апаратури для запобігання підвищенню тиску або утворенню вакууму вище/нижче визначеної допустимої межі для прийнятого типу труб та товщини стінки, а також з урахуванням 12.22.

Застосування засувок замість поворотних затворів допускається в разі необхідності систематичного очищення внутрішньої поверхні трубопроводів спеціальними агрегатами.

Трубопровідну арматуру, яка установлена в оперативних цілях, слід оснащувати електроприводом з дистанційним управлінням.

  1. Довжину ремонтних ділянок на водоводах та кільцевих мережах слід приймати:
  • при прокладанні водоводів в одну лінію - не більше ніж 3 км;
  • при прокладанні водоводів у дві та більше ліній:

а) за відсутності перемикань - не більше ніж 5 км;

б) за наявності перемикань - такою, що дорівнює довжині ділянок між перемиканнями, але не більше ніж 5 км.

Примітка. Розподіл на ремонтні ділянки має забезпечувати при відключенні однієї з ділянок відключення не більше п’яти пожежних гідрантів і подачу води споживачам, що не допускають перерви у водопостачанні.

  1. Клапани автоматичної дії для впуску і випуску повітря потрібно передбачати в підвищених переломних точках профілю та у верхніх граничних точках ремонтних ділянок водоводів і мережі для видалення повітря із трубопроводу при його заповненні, а також для запобігання утворенню в них вакууму, величина якого не повинна перевищувати допустиму для прийнятого виду труб.

При величині вакууму, що не перевищує допустиму, можуть застосовуватися клапани з ручним приводом.

Залежно від витрати повітря, що видаляється, замість клапанів автоматичної дії для впуску і випуску повітря допускається передбачати клапани автоматичної дії для впуску і защемлення повітря із клапанами (затворами, засувками) з ручним приводом або вантузами.

  1. Вантузи слід розташовувати в підвищених переломних точках профілю на повітро- збірниках. Встановлення вантузів слід виконувати відповідно до технічних вимог та інструкцій виробників.

Рекомендується приймати діаметр повітрозбірника, який дорівнює діаметру трубопроводу, а його висоту - від 200 мм до 500 мм (в залежності від діаметра трубопроводу). Допускається застосовувати повітрозбірники інших розмірів.

Діаметр запірної арматури, що відключає вантуз від повітрозбірника, повинен дорівнювати діаметру приєднувального патрубка вантуза.

Необхідну пропускну здатність вантузів слід визначати розрахунком або вона повинна дорівнювати не менше ніж 4 % максимальної розрахункової витрати води, що подається по трубопроводу (рахуючи за об’ємом повітря при нормальному атмосферному тиску).

При уклоні низхідної ділянки трубопроводу (після переломної точки профілю) 5 %о (0,005) і менше вантузи не передбачаються; при уклоні в межах від 5 до 10 % включно (від 0,005 до 0,01 включно) у переломній точці профілю замість вантуза допускається передбачати на повітро- збірнику кран або вентиль.

Якщо на водоводі є декілька підвищених переломних точок профілю, то в другій і подальших точках (рахуючи за напрямком руху води) необхідну пропускну здатність вантузів допускається приймати 1 % від максимальної розрахункової витрати води за умови розташування даної переломної точки нижче першої або вище неї не більше ніж на 20 м і на відстані від попередньої не більше ніж 1 км.

  1. Водоводи і водопровідні мережі слід проектувати з уклоном не менше ніж 1 % (0,001) у напрямку до випуску. При плоскому рельєфі місцевості уклон допускається зменшувати до 0,5 % (0,0005).
  2. Спорожнення водоводів та мереж слід передбачати в понижених точках кожної ремонтної ділянки, а також у місцях випуску води від промивання трубопроводів. Діаметри випусків і пристроїв для впуску повітря повинні забезпечувати спорожнення ділянок водоводів або мережі не більше ніж за 2 год.

Конструкція випусків і пристрій для промивання трубопроводів повинні забезпечувати можливість створення в трубопроводі швидкості руху води на 10 % більше максимально розрахункової.

При гідропневматичному промиванні мінімальна швидкість руху повітроводяної суміші (у місцях найбільших тисків) повинна бути не менше максимальної швидкості руху води, збільшеної на 20 %, витрата води від 10 % до 25 % включно об’ємної витрати суміші.