Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування

Для попередніх розрахунків дозу хлору можна приймати на 2 мг/дм3 більше ніж хлоропогли- нання води, але не менше ніж 5 мг/дм3, а дозу мідного купоросу (за іоном міді) - від 0,3 мг/ дм3 до 0,5 мг/ дм3.

1. Розрахунок діаметрів самопливних і сифонних водоводів слід виконувати за значеннями допустимих швидкостей в умовах нормального режиму роботи водозабору. Швидкість руху води за нормального режиму роботи водозабірних споруд рекомендується приймати згідно з таблицею 15.
2. Для водозабірних споруд II та III категорій рекомендується застосовувати сифонні водоводи.

Сифонні водоводи для водозабірних споруд I категорії допускаються у разі обмеженої можливості застосування інших технічних рішень.

1. Сифонні та самопливні водоводи рекомендується приймати зі сталевих труб. Допускається застосування пластмасових та залізобетонних труб.

Таблиця 15 - Швидкість руху води у самопливних і сифонних водоводах водозабірних споруд

Примітка. За можливості внутрішнього біологічного обростання водоводів розрахунок втрат напору у водоводі виконується при значенні коефіцієнта шорсткості 0,02.

1. Для самопливних водоводів на ділянці примикання до підземної частини водоприймальних колодязів і насосних станцій, які виконуються опускним способом, рекомендується метод безтраншейного прокладання.
2. Самопливні та сифонні водоводи зі сталевих труб або труб з полімерних матеріалів необхідно перевіряти на спливання.

Сталеві водоводи слід проектувати з захисним покриттям від корозії, а за необхідності, - з катодним або протекторним захистом.

1. Самопливні та сифонні водоводи в межах русла водотоку потрібно захищати зовні від стирання донними наносами та від ушкодження якорями шляхом заглиблення водоводів під дно з урахуванням місцевих умов, але не менше ніж на 0,5 м, або обсипки ґрунтом із захисними заходами від розмиву.
2. Вибір типу сіток для попереднього очищення води потрібно здійснювати з урахуванням особливостей водойми та продуктивності водозабору.

Сітки, що обертаються, слід використовувати в середніх і важких умовах забрудненості джерела згідно з таблицею 13, а також при продуктивності водозабору більше ніж 1 м3/с.

1. За наявності рибозахисних пристроїв у місці водовідбору робочу площу плоских сіток або сіток, що обертаються, слід визначати за умов мінімального рівня води в сітковому відділенні водоприймального колодязя та швидкості в отворах сітки не більше ніж 1 м/с.
2. При застосуванні в якості рибозахисних заходів фільтруючих елементів або улаштування водоприймачів фільтруючого типу в окремих випадках можна розглядати можливість відмови від установлення водоочисних сіток.
3. Насосні станції водозабірних споруд потрібно проектувати відповідно до вимог розділу 11.
4. Для видалення осаду з відділень водоприймальних камер (колодязів) необхідно передбачати відповідні пристрої (ежектори, грязьові насоси, скаламучувальні водоводи тощо).

Для промивання сіток потрібно використовувати воду з напірних водоводів. У випадку недостатності напору для їх промивання потрібно передбачати установку насосів для його підвищення.

1. При заборі води з озер та водосховищ слід розглядати доцільність використання в якості водоприймача башти донного водоспуску або головної споруди водоскиду.

При суміщенні водозабірної споруди з водопідйомною греблею слід передбачати можливість ремонту греблі без припинення подачі води.

10 ВОДОПІДГОТОВКА 10.1 Загальні положення

1. Вимоги даного розділу не поширюються на споруди та установки водопідготовки для теплоенергетичних об’єктів, теплових мереж, системи гарячого водопостачання, а також підприємств виробничого, аграрно-промислового комплексу та складського призначення, для яких унормовані особливі вимоги з їх проектування та до якості очищеної води.
2. Методи обробки води, склад і розрахункові параметри споруд та установок водопідготовки та розрахункові дози реагентів рекомендується встановлювати в залежності від якості води в джерелі водопостачання, місцевих умов, призначення та продуктивності станції на підставі технологічних досліджень, які повинні передувати проектуванню (при новому будівництві) або з урахуванням досвіду експлуатації подібних споруд, що працюють в аналогічних умовах (при реконструкції та технічному переоснащені).
3. На спорудах та установках водопідготовки для систем питного водопостачання слід застосовуватися методи, обладнання та реагенти з урахуванням умов 5.10.
4. На спорудах та установках водопідготовки слід передбачати повторне використання промивних вод фільтрів, води від зневоднення та складування осадів станцій водопідготовки. Скидання промивних вод фільтрів, води від зневоднення та складування осадів у водотоки (водойми) або в систему господарсько-побутової каналізації міста чи промислових підприємств допускається за дотримання вимог чинного законодавства [3], [28] та [29].
5. Споруди та установки водопідготовки повинні бути обладнані приладами та пристроями для визначення основних параметрів їх роботи згідно з розділом 16, а також пристроями для відбору проб (до та після кожного етапу обробки води).

При розміщенні обладнання, арматури та трубопроводів потрібно враховувати вимоги розділу 14.

1. Повну витрату води, що надходить на споруди та установки водопідготовки, потрібно визначати відповідно до розділу 6 з урахуванням витрат води на власні потреби споруд водопідготовки, які для попередніх розрахунків можна приймати в залежності від кількості води, що буде надходити споживачам:

• при повторному використанні промивної води - від 3 % до 4 %;
• без повторного використання промивної води - від 10 % до 14 %;
• для споруд та установок пом’якшення води - від 20 % до 30 %.

1. Споруди та установки водопідготовки потрібно розраховувати на рівномірну роботу протягом доби максимального водоспоживання (середньогодинного), при цьому слід передбачати можливість відключення окремих споруд для профілактичного огляду, очищення, поточного та капітального ремонтів.
2. Комунікації споруд та установок водопідготовки слід розраховувати на можливість роботи в форсованому режимі з пропуском витрати води на 20-30 % більше ніж розрахункова.
3. Освітлення та знебарвлення води
4. Води джерел водопостачання поділяються:

а)в залежності від максимальної каламутності на:

• малокаламутні - до 86 НОК (50 мг/дм3) включно;
• середньокаламутні - від 86 НОК (50 мг/дм3) до 431 НОК (250 мг/дм3) включно;
• каламутні - від 431 НОК (250 мг/дм3) до 2586 НОК (1500 мг/дм3) включно;
• висококаламутні - понад 2586 НОК (1500 мг/дм3);

б)в залежності від максимальної розрахункової забарвленості води, в градусах платино- кобальтової шкали (тобто вмісту гумусових речовин, що зумовлюють її забарвленість) на:

• малозабарвлені - до 35° включно;
• середньозабарвлені - від 35° до 120° включно;
• високозабарвлені - понад 120°.

Розрахункові максимальні значення каламутності та забарвленості для проектування споруд станцій водопідготовки потрібно визначати за даними аналізів води за період не менше ніж за останніх три роки до вибору джерела водопостачання.

1. Тип споруд водопідготовки з освітлення та знебарвлення води рекомендується приймати за даними таблиці 16 та з урахуванням 10.1.2.

На водозабірних спорудах або на станції водопідготовки необхідно передбачати установку сіток з отворами від 0,5 мм до 2 мм включно. При середньомісячному вмісті у воді планктону понад 1000 кл/мл і тривалості цвітіння більше одного місяця на рік потрібно передбачати додаткові пристрої для його видалення (мікрофільтри, флотатори тощо).

Таблиця 16 - Рекомендації для попереднього вибору споруд для освітлення та знебарвлення води

Допускається застосовувати споруди більшої або меншої продуктивності, а також такі, що не зазначені в таблиці 16 (трубчасті або тонкошарові відстійники, мультигідроциклони, флотаційні установки тощо).