Страница 3: ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування (32609)

1. місце постійного перебування людей у приміщенні

Місце в приміщенні, де люди перебувають безперервно більше ніж 2 години

1. надлишки явної теплоти

Різниця теплових потоків, що надходять до приміщення та видаляються із нього за розрахунковими параметрами зовнішнього повітря (після здійснення технологічних та будівельних заходів щодо зменшення теплонадходжень від обладнання, трубопроводів та сонячної радіації)

1. непостійне робоче місце

Місце, на якому працюючий перебуває менше ніж 50 % робочого часу або менше ніж дві години безперервно

1. опалення

Штучне нагрівання приміщення в опалювальний період року для компенсації тепловтрат та підтримання нормованої температури із середньою незабезпеченістю 50 год/рік

1. опалювальний період/період охолодження

Період року, протягом якого є потреба в споживанні суттєвої кількості енергії для опалення/ охолодження будівлі або окремих приміщень.

Примітка 1. Тривалість опалювального періоду/періоду охолодження використовують при проектуванні для визначення тривалості роботи інженерних систем будівлі та їх розрахункового енергоспоживання.

Примітка 2. Опалювальний період визначають відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27 (опалювальний період- період року із середньою добовою температурою, що, як правило, дорівнює 8 °С, але не вище ніж 14 °С). Період охолодження допускається визначати згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27, як проміжок часу впродовж якого сума середньої місячної температури зовнішнього повітря та половини середньої добової амплітуди коливання цієї температури перевищують верхню межу діапазону оптимальних температур внутрішнього повітря для приміщень охолоджуваної будівлі.

Примітка 3. Коли тривалі періоди опалення/охолодження переходять у періоди суттєвого зменшення або відсутності потреби в енергії на опалення/охолодження, що необхідна для підтримання нормованої температури внутрішнього повітря, то застосовують епізодичне опалення/охолодження

1. переділка (у печі або димовому каналі)

Стовщення стінки печі або димового каналу (труби) у місці її стикання з конструкцією будівлі, яка виконана із горючого матеріалу

1. питома вентиляцйна потужність -згідно з ДСТУ Б EN 13779
2. повітротехнічне обладнання

Технічні засоби, що забезпечують переміщення і необхідне оброблення припливного повітря та/або повітря, що видаляється або рециркулюється; терміни та визначення позначених ними понять щодо типів повітротехнічного обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції згідно з ДСТУ 2264

1. повітряний затвор

Вертикальна ділянка повітроводу, яка змінює напрямок руху диму (продуктів горіння) на 180° та перешкоджає у разі пожежі проникненню диму із нижніх поверхів до поверхів, що розташовані вище

1. пожежонебезпечна суміш

Суміш горючих газів, пари, пилу, волокон з повітрям, при згорянні якої розвивається тиск до 5 кПа

1. постійне робоче місце

Місце, на якому працюючий перебуває понад 50 % робочого часу або більше двох годин безперервно; якщо при цьому робота здійснюється в різних місцях робочої зони, то всю цю зону визначають як постійне робоче місце згідно з ДСН 3.3.6.042

1. приміщення з масовим перебуванням людей - згідно з ДБН В.2.5-56
2. приміщення без природного провітрювання

Приміщення без вікон, що відчиняються, та/або без прорізів у зовнішніх стінах, а також приміщення з вікнами, що відчиняються, та/або з прорізами у зовнішніх стінах, які розташовані на відстані від внутрішніх стін, яка перевищує п’ятикратну висоту приміщення

1. протипожежний відсік -згідно з ДБН В.1.1-7
2. пряме випарне охолодження

Охолодження повітря рециркуляційною водою

1. регулятор теплового потоку за погодними умовами

Комплекс автоматичного обладнання, у якому електронний регулятор температури коригує температуру теплоносія на вході в систему теплоспоживання залежно від погодних умов за допомогою регулювального клапана з електроприводом згідно з вихідними сигналами від наступних датчиків: температури зовнішнього повітря; температури теплоносія на вході в систему; температури внутрішнього повітря у будівлях (приміщеннях) зі змінним тепловим режимом; температури зворотного теплоносія (опційно); швидкості вітру (опційно) тощо

1. результуюча температура

Однорідна температура огорожі, яка з погляду випромінювання є чорним тілом, таким, що променевий плюс конвективний теплообмін для людини, яка перебуває всередині нього, буде тим самим, що і в реальному неоднорідному оточенні.

Примітка 1. Визначення терміну наведено відповідно до визначення терміну "operative temperature" згідно з ДСТУ Б EN ISO 7730.

Примітка 2. Результуюча температура є комплексним показником, що характеризує спільний вплив радіаційно-конвективних умов мікроклімату приміщення на тепловий стан людини

1. рециркуляція повітря

Підмішування повітря приміщення до зовнішнього повітря та подання цієї суміші у це або інше приміщення; рециркуляцією не є перемішування повітря в межах одного приміщення, у тому числі те, що супроводжується нагріванням (охолодженням) опалювальними агрегатами або вентиляторними доводчиками

1. робоча зона

Простір, у якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працюючих у процесі трудової діяльності

1. система місцевих відсмоктувачів

Система місцевої витяжної вентиляції, до повітроводів якої приєднані місцеві відсмоктувачі

1. система чергового опалення

Система (окрема система або режим використання основної системи) для опалення будівлі (приміщення) у неробочий час або під час перерв у використанні приміщень

1. система опалення комбінована

Система, що складається з постійно діючої фонової системи опалення для часткового обігрівання та періодично працюючої догріваючої системи у робочий час

1. теплий період року - згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27
2. теплогенератор (котел)

Джерело теплоти (котел), у якому для нагрівання теплоносія, що надходить до системи опалення та гарячого водопостачання, використовується енергія, утворена при згорянні палива

1. теплоємна піч

Піч, яка забезпечує нормовану температуру повітря у приміщенні, якщо топити не більше ніж 2 рази за добу

1. теплоутилізація

Утилізація надлишків теплоти чи холоду з метою їх подальшого використання для нагрівання або охолодження повітря

1. теплоутилізатор

Теплообмінний апарат, у якому теплота чи холод (можливо також і волога) передаються з одного потоку повітря до іншого безпосередньо або шляхом використання проміжного теплоносія

1. транзитний повітровід

Ділянка повітроводу, що проходить поза межами приміщення чи групи приміщень, які обслуговуються системою вентиляції

1. холодний період року - згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27
2. чисте приміщення

Приміщення, у якому контролюється концентрація завислих у повітрі частинок, що збудоване та використовується так, щоб звести до мінімуму надходження, виділення та утримання частинок усередині приміщення і дозволяє, за необхідності, контролювати інші параметри, наприклад, температуру, вологість та тиск

1. чистота повітря

Стан повітря, за якого забруднення не перевищують встановлений для них рівень

1. шкідливі речовини

Речовини, що негативно впливають на живі організми, будівлю та (або) устаткування, для яких органом санітарно-епідеміологічного нагляду запроваджена гранично-допустима концентрація (ГДК) у повітрі

4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1. У будівлях та спорудах слід передбачати технічні рішення, які забезпечують:

а) нормовані параметри мікроклімату та концентрацію шкідливих речовин у повітрі зони обслуговування приміщень житлових будинків, громадських будівель і споруд, будівель адміністративного та побутового призначення згідно з санітарно-епідеміологічними вимогами та відповідно до положень розділу 5 "Параметри внутрішнього та зовнішнього повітря" цих Норм;

б) нормовані параметри мікроклімату та концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих, лабораторних та складських (далі - виробничих) приміщень у будівлях будь-якого призначення згідно з ГОСТ 12.1.005 і санітарно-гігієнічними вимогами до мікроклімату виробничих приміщень згідно з ДСН 3.3.6.042 та відповідно до положень розділу 5 "Параметри внутрішнього та зовнішнього повітря" цих Норм;

в) нормовані рівні шуму та вібрацій від роботи обладнання та систем опалення і внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування й охолодження повітря (далі - опалювально-вентиляційного обладнання) згідно з вимогами ДБН В.1.1-31, ДСТУ Б EN 15251, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.012, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, СанПиН 1304, СН 3077, а також від зовнішніх джерел шуму відповідно до ДБН В.1.2-10. Для систем аварійної вентиляції при роботі або випробуванні в приміщеннях, де встановлено це обладнання, допускається відповідно до ГОСТ 12.1.003 рівень шуму не більше ніж 110 дБА, а рівень імпульсного шуму - не більше ніж 125 дБА;

г) вибухопожежобезпечність опалювально-вентиляційного обладнання відповідно до ДБН В.1.1-7 і ДБН В.1.2-7;

д) охорону атмосферного повітря від вентиляційних викидів шкідливих речовин відповідно до ДБН А.2.2-1 і ДСП-201;

е) механічну безпеку, електробезпеку, виконання вимог охорони праці під час монтажу, налагодження, випробувань та експлуатації опалювально-вентиляційного обладнання;

ж) ефективне використання енергоресурсів для опалення та внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування й охолодження повітря;

и) надійність та ремонтопридатність систем опалення та внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування й охолодження повітря, а також можливість доступу до їх обладнання, запірно-регулювальної арматури, приладів і деталей, рознімних з’єднань для огляду, технічного обслуговування та заміни, налагодження;

1. Опалювально-вентиляційне обладнання, повітроводи, трубопроводи та теплоізоляційні конструкції повинні відповідати вимогам нормативних документів та Технічному регламенту [1].
2. При реконструкції, капітальному ремонті, термомодернізації або технічному переоснащенні виробничих підприємств, житлових, громадських та адміністративно-побутових будівель допускається застосовувати при технічному та економічному обґрунтуванні існуючі системи опалення та внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування та охолодження повітря або окремі їх елементи, якщо вони відповідають вимогам цих Норм.
3. При проектуванні та будівництві систем опалення та внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування й охолодження повітря для виконання вимог безпечної експлуатації слід передбачати наступне.
4. Системи необхідно проектувати з урахуванням вимог безпеки, що встановлені у документах органів державного нагляду, а також згідно з інструкціями підприємств - виробників обладнання, арматури та матеріалів, якщо вони не суперечать вимогам цих Норм.
5. Температуру теплоносія для систем опалення та внутрішнього теплопостачання, повітронагрівачів припливних установок, кондиціонерів, повітротеплових завіс тощо слід приймати не менше ніж на 20 °С (з урахуванням 4.4.6) нижче за температуру самозаймання речовин, які знаходяться в приміщенні, і не більше максимально допустимої згідно з додатком А, а також не більше зазначеної в технічній документації на обладнання, арматуру та трубопроводи.
6. Температура поверхні доступних частин опалювальних приладів, у тому числі панелей, та трубопроводів систем опалення не повинна перевищувати максимально допустиму згідно з додатком А.

У приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів для опалювальних приладів, у тому числі панелей, слід передбачати захисні легкі дерев’яні, пластикові або металеві огорожі (не допускається використання деревостружкових та деревоволокнистих плит), для трубопроводів - теплову ізоляцію; у сходових клітках та вестибюлях для опалювальних пристроїв слід застосовувати огорожі із негорючих матеріалів.

1. Інтенсивність теплового опромінення при променевому опаленні та нагріванні газовими або електричними інфрачервоними випромінювачами в залежності від температури повітря у виробничих приміщеннях не повинна перевищувати допустимих норм, що встановлені в ГОСТ 12.1.005 і методичних рекомендаціях [2].

При тепловому опроміненні працюючих температуру повітря на робочих місцях слід приймати згідно з ДСН 3.3.6.042.

1. Теплову ізоляцію опалювально-вентиляційного обладнання, трубопроводів систем внутрішнього теплопостачання, повітроводів, димовідводів та димоходів необхідно передбачати:

-для запобігання опікам;

• для забезпечення тепловтрат менше допустимих;

-для виключення конденсації вологи;

• для виключення замерзання теплоносія у трубопроводах, що прокладені в неопалюваних приміщеннях або в приміщеннях, які штучно охолоджуються.

Теплоізоляційні конструкції треба передбачати відповідно до СНиП 2.04.14. Товщину теплоізоляції трубопроводів слід приймати згідно з додатком Б.

Примітка. Вищевказані вимоги не стосуються опалювально-вентиляційного обладнання та трубопроводів, що безпосередньо віддають теплоту в приміщення, яке опалюють або охолоджують.

1. Гарячі поверхні опалювально-вентиляційного обладнання, трубопроводів, повітроводів, димовідводів та димоходів, що розташовані в приміщеннях, де вони створюють небезпеку займання газів, пари, аерозолів або пилу, необхідно ізолювати, передбачаючи температуру на поверхні теплоізоляційної конструкції не менше ніж на 20 °С нижче за температуру їх самозаймання. Опалювально-вентиляційне обладнання, трубопроводи та повітроводи не слід розташовувати в зазначених приміщеннях, якщо відсутня технічна можливість зниження температури поверхні теплоізоляції до вказаного рівня.
2. Прокладання або перетинання в одному каналі трубопроводів внутрішнього теплопостачання, опалення та охолодження з трубопроводами горючих рідин, пари та газів з температурою спалаху пари 170 °С і менше або корозійно-активної пари та газів не допускається.
3. У системах повітряного опалення температуру повітря на виході із повітророзподільників слід приймати не менше ніж на 20 °С нижче за температуру самозаймання газів, пари, аерозолів та пилу, що виділяються у приміщенні, а також не вище 70 °С за умови забезпечення заданої температури та швидкості руху повітря на вході струменя в робочу зону або в зону обслуговування згідно з 5.1, 5.6.