1. За містобудівними та функціональними ознаками міські парки поділяються на дві основні групи: багатофункціональні і спеціалізовані (дитячі, спортивні, меморіальні, зоологічні, дендрологічні парки, ботанічні сади).

Під час розміщення різних типів парків потрібно враховувати як загальні принципи, необхідні для створення будь-якого парку, так і специфічні особливості.

До загальних принципів відносяться:

  • відповідність розмірів відведеної території потребам населеного пункту, що визначається згідно з ДБН 360;
  • можливість максимального використання існуючої рослинності, рельєфу, водоймищ;
  • забезпечення приєднання інженерних мереж до відповідних мереж населеного пункту;
  • можливість будівництва капітальних споруд в умовах даного рельєфу, ґрунту, ґрунтових вод тощо;
  • наявність транспортних сполучень або можливість їх будівництва;
  • віддаленість від промислових підприємств та великих магістралей тощо.
    1. Орієнтовний баланс території парків визначається залежно від їх функціонального типу за таблицею 1

Таблиця 1

Функціональний тип парку

Територія, %

насаджень

доріжок і майданчиків

споруд

Багатофункціональні парки

Загальноміські

парки

65-80

17

3-18

Районні парки

65-80

20

5 - 15

Спеціалізовані парки

Дитячі

40 - 55

20 - 35

5 - 10

Спортивні

15 - 30

50

20 - 35

Меморіальні,

виставкові

30 - 65

15

20 - 55

Зоологічні

15 - 40

20

40 - 65

Ботанічні сади,

дендрологічні

парки

40 - 70

20

10 - 40

  1. Територію міського парку треба поділяти на функціональні зони. Співвідношення функціональних зон території парку треба визначати згідно з таблицею 2
    1. Під час створення ботанічних садів та дендрологічних парків особливу увагу треба приділяти наявності різних видів ґрунтів, рельєфу, водоймищ, що можуть забезпечити розміщення колекцій рослин у сприятливих природних умовах.

Таблиця 2

Функціональні

зони

Загальноміські парки

Районні парки

площа зони, % від загальної площі

Кількість відвідувачів, %

Норма площі на відвідувача, м2

площа зони, % від загальної площі

1

2

3

4

5

Культурно-

масових

заходів

5 - 17

15

30 - 40

15 - 30

Тихого

відпочинку та прогулянок

50 - 75

30

200

15 - 45

Культурно-

просвітніх

закладів

3 - 8

25

10 - 20

5 - 35

Відпочинку

дітей

5 - 10

9 - 10

80 - 170

0,5 - 1

Культурно-

оздоровча

10 - 20

20

75 - 100

0,5 - 25

Господарська

1,5

-

-

0,5

  1. Для будівництва спортивних парків треба мати вільні плоскі території для розміщення спортивних полів і майданчиків з відокремленням їх один від одного зеленими насадженнями. Площа спортивного парку визначають з урахуванням пропускної спроможності основних спортивних споруд, радіус обслуговування складає 0,5 км - 2,0 км, транспортна доступність - у межах 20 хв. - 30 хв.
    1. На території зоологічних парків треба виділяти функціональні зони у такому співвідношенні, %: експозиційна 50-80, науково-дослідницької роботи - 510, рекреаційна із спорудами обслуговування відвідувачів - 25-40, господарського призначення - 2 - 10.

Площа зоологічних парків становить від 1 га - 20 га до 1000 га, транспортна доступність залежно від розташування - від 30 хвил. до 1,0 год -1,5 год.

Під час проектування зоологічних парків приймають такі розрахункові показники: норма території на одного відвідувача 80 м2, допустима кількість одночасних відвідувачів від 100 чол/га до 110 чол/га.

  1. Вибір місця та архітектурно-планувальне рішення гідропарку залежать від розміру водоймища і конфігурації його берегів, водного та температурного режиму, стану дна і берегів тощо.
    1. Маршрутну схему парку або саду треба розробляти так, щоб вона з’єднувала воєдино у певному порядку головні зони і композиційні центри парку або саду.
      1. Обов’язковий перелік елементів благоустрою парків має включати: тверді види покриття доріжок і майданчиків, елементи сполучення поверхонь, озеленення, лави, урни і контейнери для збирання побутових відходів, освітлювальнеобладнання,обладнанняархітектурно-декоративного

освітлювання, обладнання для паркування велосипедів.

  1. Художнє оформлення парків та садів здійснюють згідно з п.5.1.5.
    1. Кількість урн і контейнерів для збирання побутових відходів треба визначати згідно з [24].
      1. На території парків заборонено будівництво готелів та офісів.
      2. Площа міського саду складає від 1,5 га -2,0 га до 10 га - 12 га. Баланс території саду визначають залежно від місця розташування та функціонального призначення відповідно до таблиці 3

Таблиця 3

Структурні елементи саду

Територія, %

Зелені насадження

45 - 70

Алеї та майданчики

30-40

Споруди, декоративні елементи

1 - 15

  1. Сквери
    1. План скверів розроблюють, як правило, за однією центральною віссю або за двома. У цих випадках композиційну вісь треба підкреслювати партером з парними алеями або однією центральною алеєю. Центр композиції скверу має бути підкреслений фонтаном, монументом, квітником чи клумбою. Це особливо необхідно у разі круглих, вісьмикутових або квадратних формах скверу.
  2. Обов’язковий перелік елементів благоустрою скверів має включати: тверді види покриття доріжок і майданчиків, елементи сполучення поверхонь, озеленення, лави, урни і контейнери для збирання побутових відходів,

освітлювальне обладнання, обладнанняархітектурно-декоративного

освітлювання, обладнання для паркування велосипедів.

  1. Ширина головних доріг скверу, призначених для масового руху пішоходів, має складати від 3 м до 8 м, другорядні доріжки, призначені для індивідуальних прогулянок, мають ширину від 2 м до 3 м.

Баланс території скверу визначають згідно з показниками, наведеними у таблиці 4.

Таблиця 4

Розміщення скверу

Територія, %

Насадження

Алеї, доріжки, малі архітектурні форми

- на вулицях та майданах

60 - 75

40 - 25

- у житлових районах, перед окремими будинками

70 - 80

30 - 20

  1. Художнє оформлення скверів можна здійснювати згідно з п.5.1.4.
  2. На території парків і скверів житлового району треба розміщувати комплексні ігрові та спортивно-ігрові майданчики загального користування.
    1. Майдани, площі
      1. За функціональним призначенням майдани та площі треба розділяти згідно з ДБН В.2.3-5 на головні площі; площі перед значними громадськими спорудами і будинками (виставки, парки, торгові центри), стадіонами, палацами спорту, театрами тощо; транспортні площі; вокзальні площі; багатофункціональні площі; ринкові площі; передзаводські площі.
      2. До території площ та майданів, як правило, треба включати: проїжджу частину, пішохідну частину, ділянки і території озеленення. У разі багаторівневої організації простору майдану або площі пішохідну частину частково або повністю розташовують на рівні денної відмітки поверхні землі, замощення тощо, а у підземному рівні у зоні поза вуличних пішохідних переходів розміщують зупинки транспорту, місця для паркування легкових автомобілів, інженерне обладнання і комунікації, навантажувально-розвантажувальні майданчики, туалети, майданчики з контейнерами для збирання побутових відходів.
      3. Обов’язковий перелік елементів благоустрою на території майданів або площ має включати: тверді види покриття дорожнього полотна та тротуарів, елементи сполучення поверхонь, озеленення, огорожі небезпечних місць, освітлювальне обладнання, носії інформації дорожнього руху (дорожні знаки, розмітка, світлофорні пристрої), урни, обладнання для паркування велосипедів.
      4. У залежності від функціонального призначення майданів та площ розміщають такі додаткові елементи благоустрою:
  • на головних площах, площах перед значними громадськими спорудами і будинками - витвори декоративно-прикладного мистецтва, гідротехнічні споруди (фонтани);
  • на транспортних майданах або площах - павільйони зупинок транспорту, малі архітектурні форми, засоби зовнішньої реклами та інформації.

Розміщення додаткових елементів благоустрою не повинно заважати безперешкодному пересуванню маломобільних груп населення.

  1. Види покриття пішохідної частини майдану або площі мають передбачати можливість проїзду автомобілів спеціального призначення (пожежних, аварійних, прибиральних тощо), паркування легкових автомобілів.
    1. Місця можливого проїзду та паркування на пішохідній частині майдану або площі треба виділяти кольором або фактурою покриття, мобільним озелененням (контейнери, вазони), переносними огорожами. Ширину проходу треба визначати з урахуванням категорії та функціонального призначення площі залежно від інтенсивності пішохідного руху згідно з ДБН В.2.3-5.
      1. Під час озеленення площі або майдану використовують озеленення за периметром або у центрі, а також поєднання цих прийомів.
      2. Якщо майдан або площа має сходи, то перша та остання сходинки мають бути пофарбовані контрастний колір для безпечного пересування інвалідів з вадами зору.
    2. Бульвари
      1. Бульвари мають з’єднувати окремі великі елементи планування населеного пункту і підводити до різних великих об’єктів: вокзалів, стадіонів, площ тощо. Влаштування бульварів повинно сприяти регулюванню транспортного та пішохідного руху, підвищенню декоративного вигляду вулиць і поліпшенню їх санітарно-гігієнічного стану.
      2. Розміщення бульварів у плані визначається генеральним планом в залежності від характеру проїздів та інтенсивності руху ними. Є такі способи розміщення бульварів:
  • за обома сторонами проїзної частини;
  • у залежності від орієнтації вулиці (коли її ширина не дозволяє створювати два бульвари).

На вулицях з орієнтацією північ-південь бульвари треба розміщувати на західній стороні вулиці. На вулицях широтної орієнтації бульвари треба розміщувати вздовж північної сторони вулиці.

  1. Планувальне рішення бульвару треба здійснювати в залежності від його ширини та протяжності пішохідного руху. Мінімальне співвідношення ширини і довжини бульвару треба приймати не менше ніж 1 : 3.

Баланс території бульвару наведено у таблиці 5.

Ширину бульварів з однією повздовжньою пішохідною алеєю треба приймати не менше ніж 10 м у разі розміщення з одного боку вулиці між проїжджою частиною і забудовою. У разі ширини бульвару більше ніж 30 м треба застосовувати ландшафтні рішення території з композицією з окремих груп дерев, кущів та квітів.

Таблиця 5

Ширина бульвару, м

Територія, %

Насадження

Алеї, доріжки, майданчики

Споруди

10 - 25

70 - 75

30 - 25

-

25 - 50

75 - 80

23 - 17

2 - 3

більше 50

65 - 70

30 - 25

не більше 5

  1. У разі великої протяжності бульвару треба передбачати влаштування поперечних проходів і проїздів, ув’язаних загальним плануванням. Віссю бульвару має бути прогулянкова алея, а іншу територію треба відводити під газон, дерева та кущі. Ширина такого бульвару має бути від 15 м до 20 м.
    1. Ширину бокових доріжок бульварів треба приймати в залежності від ширини бульвару та його призначення. Ширина бокових доріжок, як правило, не повинна перевищувати 4 м. Місця для відпочинку та окремі лави розміщують у заглибленнях або поширеннях дороги, вони не повинні заважати пішохідному руху.
      1. Обов’язковий перелік елементів благоустрою бульварів треба приймати відповідно до 5.2.9.
      2. Бульвар треба відділяти від іншої частини вулиці смугою зелених насаджень з метою захисту від шуму та пилу. У разі, якщо треба відкрити перспективу на пам’ятник або будову, які знаходяться на кінці алеї, середину бульвару потрібно відводити під газон або партер, а прогулянкові алеї розміщувати сторонами цього партеру. Зелені насадження бульвару мають створювати у місцях прогулянок та відпочинку необхідну тінь, відкривати вид на найбільш привабливі об’єкти та закривати об’єкти, небажані для обзору.