Страница 2: ДБН Б.2.2-5:2011. Благоустрій територій (32602)

• покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок;
• зелені насадження загального та обмеженого користування і спеціального призначення;
• будівлі та споруди системи вивезення побутових відходів;
• засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;
• технічні засоби регулювання дорожнього руху;
• споруди системи інженерного захисту території;
• комплекси та об'єкти монументального мистецтва;
• обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків, розміщених на територіях загального користування та інших об’єктах благоустрою;
• малі архітектурні форми;
• інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Проекти благоустрою територій загального користування обов’язково повинні включати стоянки міського транспорту та гостьові стоянки для автомобілів згідно з ДБН 360.

1. Проектування відкритих площинних спортивних споруд треба здійснювати згідно з ДБН В.2.2-13.
2. Проектування елементів благоустрою кладовищ треба здійснювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-1.
3. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників - згідно з вимогами ДБН 360, а також [3, 16, 17, 18].
4. Благоустрій пам'яток культурної та історичної спадщини треба здійснювати згідно з ДБН 360 та ДБН В.3.2-1.
5. Зовнішнє освітлення міських і сільських населених пунктів треба проектувати згідно з ДБН В.2.5-28 та ДБН В.2.3-5.
6. Розчищення територій та підготування їх до забудови треба виконувати згідно з ДБН А.3.1-5.
7. Технічні засоби регулювання дорожнього руху треба проектувати згідно з вимогами ДСТУ 2587, ДСТУ 2734, ДСТУ 2735, ДСТУ 3587, ДСТУ 4100, ГОСТ 25458, ДСТУ Б В.2.6-133.
8. Розміщення засобів зовнішньої реклами та інформації треба здійснювати згідно з вимогами [19,20].
9. У проектах благоустрою територій треба передбачити заходи з пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-56, НАПБ А.01.001 та іншими нормативними документами.
10. Електротехнічні пристрої об’єктів та елементів благоустрою повинні відповідати вимогам Правил [21], СНиП 3.05.06, НПАОП 40.1-1-32.
11. Під час організації робіт з благоустрою територій необхідно передбачати компенсаційні заходи на випадок порушення земель, знесення насаджень, пошкодження об’єктів благоустрою тощо з метою їх відновлення. Усунення пошкодження та/або відновлення (відбудову) об'єкта благоустрою треба здійснювати в об’ємі, що відповідає стану території до початку проведення робіт.

Визначення відновної вартості об'єктів благоустрою здійснюють у встановленому поряду [22].

1. Рекультивацію і впорядкування земель треба проводити відповідно до вимог ГОСТ 17.5.3.04.
2. На землях водного фонду благоустрій територій треба здійснювати з врахуванням [10].

Культурно-побутове використання водних об’єктів здійснюється з дотриманням гігієнічних вимог до складу та властивостей води водних об'єктів у пунктах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування згідно з ДСП № 173.

1. Вимоги до ландшафтно-рекреаційної організації, озеленення і благоустрою сільських населених пунктів наведені у ДБН Б.2.4-1.
2. Проектування об’єктів благоустрою з урахуванням потреб маломобільних груп населення
3. Під час проектування, будівництва та реконструкції об’єктів благоустрою обов’язково необхідно передбачати створення безбар’єрного середовища для маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-17.

Параметри зон, просторів і елементів будівель і приміщень для маломобільних груп населення треба приймати згідно з ДБН В.2.2-9.

1. Проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських) будинків і споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться маломобільних груп населення, функціонально-планувальні елементи споруд, їх земельні ділянки, а також вхідні вузли (входи та вестибюльна група приміщень), комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, обслуговування, а також їх інформаційне та інженерне обладнання треба здійснювати згідно з ДБН В.2.2-17.
2. У кожному населеному пункті існуючі об’єкти житлово-комунального та громадського призначення, транспортної інфраструктури, вулично-дорожньої мережі та елементів благоустрою, що не пристосовані для маломобільних груп населення, треба обладнувати спеціальними і допоміжними засобами, зокрема наочно- інформаційними, а пішохідні переходи - пониженими бордюрами, спеціальними звуковими світлофорами та напрямними огородженнями.
3. Об'єкти благоустрою треба обладнати такими пристроями та устаткуванням:

• уніфікованою візуальною та звуковою інформацією;
• спеціальними покажчиками біля об’єктів, що будуються або ремонтуються;
• уніфікованою звуковою сигналізацією світлофорів;
• телефонами-автоматами або іншими засобами зв’язку, доступними для інвалідів;
• санітарно-гігієнічними приміщеннями, обладнаними для користування інвалідами;
• пандусами і бильцями на сходинках біля входів у будинки, зупинок маршрутних транспортних засобів та місць посадки і висадки пасажирів, а також пандусами - на входах у надземні і підземні переходи вулиць, доріг і магістралей;
• пологими спусками на тротуарах у місцях наземних переходів вулиць, доріг, магістралей та зупинок міського транспорту загального користування, в тому числі - доріжками зі зміненим покриттям для інвалідів з вадами зору (тактильною інформацією);
• спеціальними покажчиками маршрутів руху інвалідів територіями загального користування.

1. У разі проектування майданчиків для паркування треба виділяти не менше ніж 10 % місць (але не менше одного місця) для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять. Відстань від в'їзду на майданчик для платного паркування до найближчого такого місця не повинна перевищувати 50 метрів за найближчою траєкторією руху. Ці місця треба позначати відповідними дорожніми знаками та розміткою.

Розміри місця для паркування транспортних засобів загального призначення, якими керують інваліди, або транспортних засобів спеціального призначення, що їх перевозять, повинні бути не менше ніж 5,0 м х 3,5 м.

1. Пішохідний шлях інвалідів з вадами зору рекомендується організовувати за допомогою «спрямовуючої (провідної) лінії», яка утворюється тактильними (відчутними на дотик) засобами, які добре сприймаються інвалідами з вадами зору, а також звуковою та візуальною інформацією. Знаки, звукова та візуальна інформація, що визначають напрям руху, можуть бути розміщені на стінах будинків, на спеціальних стовпах; тактильна інформація розміщується переважно на тротуарах, дорогах, доріжках тощо та сприймається палицею або безпосереднім доторканням ніг інваліда звадами зору.
2. Елементи благоустрою, що можуть стати перешкодою для інвалідів, треба розміщувати у одну лінію за межами пішохідної зони. Ці перешкоди треба маркувати, використовуючи яскраві і контрастні кольори. Оптимальними для маркування є кольори яскраво-жовтий, яскраво-жовтогарячий, та яскраво- червоний. Рекомендується застосовувати контрастні сполучення - білий з чорним та білий з червоним у вигляді горизонтальних, вертикальних та діагональних смуг. Рекомендується використовувати такі позначки: білий - основний напрям шляху, чорний та жовтий - позначення перешкод (східці, стовпи, вказівні знаки), жовтогарячим маркують поручні. Для маркування треба використовувати стійки фарби, що не змінюються від погодних умов.
3. Вхід на територію об’єкту благоустрою треба обладнувати доступними для інвалідів елементами інформації про об'єкт. Системи засобів інформації мають бути комплексними і передбачати візуальну, звукову і тактильну інформацію, призначену для перебування всіх категорій інвалідів.

Система засобів орієнтації для людей з вадами зору та інформаційної підтримки повинна також бути забезпечена на всіх шляхах руху, доступних для інвалідів та інших мало мобільних груп населення протягом усього часу експлуатації.

Засоби інформації (у тому числі знаки, звуки і символи) повинні бути ідентичними в межах одного об’єкту і відповідати знакам, встановленим чинними нормативними документами.

Система засобів інформації зон, доступних для відвідування маломобільними групами населення (особливо в місцях масового відвідування), повинна забезпечувати безперервність інформації, своєчасне орієнтування й однозначне упізнання об'єктів і місць відвідування.

Тактильні і звукові засоби інформації на покритті пішохідних шляхів треба розміщувати не менше ніж за 0,8 м до об'єкта інформації, початку небезпечної ділянки, розташування архітектурних об’єктів, зміни напрямку руху тощо. Візуальну інформацію треба розташовувати на контрастному фоні з розмірами знаків, що відповідають відстані огляду, і ув'язувати з художнім рішенням інтер'єра.

1. На зупинках усіх видів міського громадського транспорту, стоянках таксі треба забезпечити можливість посадки та висадки пасажирів, що користуються візками. Зупинки треба обладнати інформацією про транспортні маршрути, можливі перешкоди, у тому числі - інформацією для інвалідів шрифтом Брайля.
2. Архітектурні об’єкти, що знаходяться на території природно-заповідного фонду України, з метою можливості їх тактильного огляду інвалідами з вадами зору треба представити у вигляді макетів з табличкою, виконаною контрастним плоскодрукованим шрифтом, шрифтом Брайля, та з пристроєм звукової інформації, які містять загальну інформацію про архітектурний об'єкт та його місцезнаходження на території природно-заповідного фонду.
3. На всіх об’єктах благоустрою для зручності орієнтування інвалідів з вадами зору, функції тротуарних бордюрів в місцях з'їздів для візків треба виконувати рельєфні контрастні смуги.

5 БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ 5.1 Рекреаційні зони

1. Благоустрій рекреаційних зон треба проектувати згідно з ДБН 360 та

[23].

1. Благоустрій рекреаційних зон водних об’єктів, що використовуються для організованого масового відпочинку та купання, треба здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 17.1.5.02 з оцінкою відповідності якості води водойм умовам водокористування за санітарно-гігієнічними показниками.
2. Благоустрій територій оздоровчих закладів (будинки відпочинку, пансіонати та комплекси цих закладів, туристичні бази, туристичні притулки, бази відпочинку та ін.) треба здійснювати згідно з ДСП 172.
3. Пішохідні доріжки у складі об’єктів рекреації з рекреаційним навантаженням більше ніж 100 чол/га треба обладнувати майданчиками для відпочинку, в тому числі з урахуванням потреб маломобільних груп населення, розміщуючи їх не рідше ніж через кожні 100 м. На майданчиках відпочинку встановлюють лави і урни, пофарбовані в яскраві, контрастні кольори. Майданчик має прилягати до пішохідної доріжки, мати довжину не менше ніж 1,2 м, відстань від зовнішнього краю сидіння лави та розташування урни до пішохідного шляху має бути не менше ніж 0,6 м. Довжину майданчика треба розраховувати на розміщення, як мінімум, однієї лави, двох урн, а також - місця для інвалідної коляски (вільний простір шириною не менше ніж 0,85 м поруч із лавою). На пішохідних доріжках не повинно бути сходів, бордюрів. Поздовжній похил пішохідних доріжок не може перевищувати 1:12.

У разі необхідності влаштування сходів на пішохідних доріжках їх треба дублювати пандусами та обладнувати поручнями. Поручні повинні бути круглого

розрізу діаметром не менше ніж 0,03 м і не більше ніж 0,05 м, чи прямокутного розрізу товщиною не більше ніж 0,04 м. Першу та останню сходинки треба пофарбувати у контрастний колір для безпечного пересування інвалідів з вадами зору.

На доріжках рекреаційних об’єктів треба передбачати різні види покриттів, пішохідні стежки з природним ґрунтовим покриттям. Природне ґрунтове покриття повинно бути утрамбованим для зручного пересування інвалідів у візках.

Для покриття пішохідних доріжок, тротуарів і пандусів не допускається застосування насипних або крупноструктурних матеріалів, що перешкоджають пересуванню маломобільних груп населення на кріслах-колясках або з милицями. Покриття з бетонних плит повинно бути рівним, а товщина швів між плитами - не більше ніж 0,015 м.

Межі доріжки мають бути чітко позначені рельєфною, контрастною смугою для безпечного пересування нею інвалідів з вадами зору.

У рекреаційних зонах передбачають встановлення обладнання для паркування велосипедів.

1. У рекреаційній зоні можуть бути розміщені скульптури, фонтани та інші архітектурні елементи, художні якості яких мають бути підкреслені фоном із зелених насаджень, виконаних у вигляді зелених стін, рослин з фігурною стрижкою певних форм. Колір листви фонових насаджень треба підбирати з врахуванням кольору архітектурного об’єкта. Дерева для фонових насаджень мають бути з щільним листям та чіткими контурами крони.

Місця розташування таких елементів не повинні заважати пересуванню маломобільних груп населення вздовж основних напрямків руху, підходи до місць розташування архітектурних елементів повинні бути позначені рельєфними, контрастними смугами, добре освітлені.

Проїзд до місць розташування таких об’єктів має відповідати можливостям маневрування візком.

1. Парки, сади
2. 1. Структуру і планування парків і садів треба визначати залежно від цільового призначення, місця розміщення, рельєфу, ґрунтових та гідрологічних умов і характеру наявних зелених насаджень.

Під час розміщення зелених насаджень треба враховувати їх алергічні властивості та відстані від таких насаджень до місць скупчення людей. Зокрема, алергеном служить пилок деяких дерев та квітів - берези, клена, ліщини, сосни, тополі, амброзії, полину, а також майже всіх квітів, особливо, дуже пахучих.

Площа водоймищ повинна складати від 1% до 2% від загальної території

парку