Систему опалення, суміщену з вентиляцією рекомендується проектувати так, щоб вона передбачала роботу в режимі повної рециркуляції повітря в періоди відсутності людей у будинку.

  1. При обладнанні одноквартирних будинків камінами рекомендується використовувати каміни заводського виробництва, у тому числі ті, що працюють на газоподібному паливі.
  2. При влаштуванні пічного опалення потрібно дотримуватись вимог СниП 2.04.05.
  3. Систему опалення потрібно оснащувати засобами автоматичного регулювання температури внутрішнього повітря.
  4. При проектуванні в одноквартирному будинку системи теплопостачання типу підлогова опалювальна панель, в житлових приміщення та приміщеннях постійного перебування людей рекомендується замінювати її на іншу систему (наприклад стінова, плінтусна опалювальна панель).
  5. Система опалення одноквартирних будинків з водопроводом та водопроводом і каналізацією повинна забезпечувати температуру вище 0 0С в загальних і технічних приміщеннях, де прокладені трубопроводи. При неможливості забезпечення температури вище 0 °С у цих приміщеннях потрібно передбачати місцеві електричні обігрівачі трубопроводів, які вмикаються автоматично.
  6. В системах опалення одноквартирних будинків рекомендується застосовувати акумулятори (накопичувачі) теплової енергії для її накопичення у теплу пору року чи у теплий період дня. Акумулятори дозволяється використовувати як без фазових перетворень (водяні, керамічні тощо) так і з фазовим перетвореннями (наповнення з парафіну, глауберової солі тощо). Рекомендується отримувати теплову енергію для акумуляторів від геліоколекторів, теплових насосів, інших нетрадиційних джерел енергії. Допускається за погодженням з електропостачальною організацією використовувати для отримання тепла для акумулятора електричну енергію у нічний час.
  7. Одноквартирні будинки сезонного перебування (дачні, садові) допускається проектувати без стаціонарних систем опалення, передбачаючи використання портативних електричних нагрівачів (масляні радіатори, тепловентилятори, інфрачервоні обігрівачі тощо).
  8. Систему вентиляції одноквартирного будинку допускається передбачати з природним чи механічним спонуканням. При цьому допускається обладнання будинку кондиціонерами повної заводської готовності.
  9. В одноквартирних будинках, в яких передбачено місцеві теплогенератори з відкритими камерами згоряння, влаштування систем витяжної вентиляції з механічним спонуканням не допускається. Не допускається також використання витяжних вентиляційних каналів як газоходів для теплогенераторів.
  10. Вентиляцію вбудованих нежитлових приміщень потрібно передбачати автономною.
  11. Викиди повітря системи витяжної вентиляційні з природним спонуканням потрібно передбачати над дахом будинку у місцях, де виключається виникнення зон вітрового підпору.
  12. Системи вентиляції та кондиціонування одноквартирного будинку рекомендується оснащувати пристроями рекуперації теплоти повітря, яке видаляється. При цьому допускається передбачати центральний рекуператор чи припливно-витяжний агрегат з рекуперацією тепла для всього будинку та місцеві рекуператори для окремих кімнат.

Рекомендується також передбачати попереднє нагрівання (охолодження) припливного повітря у грунтових теплообмінниках (трубних, гравієвих тощо).

Г рутнові теплообмінники допускається передбачати на присадибній ділянці чи під підлогою будинку.

  1. Розрахункові температури повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях слід приймати згідно вимог ДБН В.2.2-15.

Вимоги до газопостачання

  1. Системи газопостачання одноквартирних будинків потрібно проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-20 та інших чинних нормативних документів щодо проектування цих систем.
  2. Одноквартирний будинок може приєднуватися до центральної (централізованої) системи газопостачання (при її наявності), або може забезпечуватися скрапленим вуглеводневим газом від індивідуальної газобалонної установки чи індивідуальної резервуарної установки.
  3. Допускається не обладнувати системою газопостачання одноквартирні будинки з системами опалення, які не використовують газоподібне паливо, та електроплитами. Допускається також не обладнувати будинки сезонного перебування.
  4. При використанні автономної (індивідуальної) газобалонної установки балони з газом допускається розміщувати всередині будинку, або назовні. Розміщувати газобалонну установку всередині будинку допускається виключно у приміщеннях, де знаходяться газові прилади.
  5. Установка балонів з газом в житлових кімнатах, у цокольному чи підвальному поверсі, технічному підпіллі, у приміщеннях, під якими є підвали, у приміщеннях без природного освітлення не допускається.
  6. При розміщенні газобалонної установки назовні будинку її потрібно розміщувати у металевій шафі, яка кріпиться ззовні до стіни будинку. Шафу потрібно встановлювати на міцну неспалиму основу.
  7. При використанні автономної (індивідуальної) резервуарної установки рекомендується застосувати підземні резервуари ємністю не більше 5 м3 з природним чи примусовим випарюванням.
  8. Підземні резервуари допускається розміщувати на присадибній ділянці на відстані від стін будинку без прорізів з боку установки - 8 м, з прорізями з боку установки 10 м.
  9. Резервуарні установки повинні мати огородження висотою не менше
  10. м з негорючих матеріалів. Відстань від резервуарів до огородження потрібно приймати не менше 1 м.
  11. У підвальній частині, технічному підпіллі чи цокольному поверсі, а при їх відсутності на першому поверсі одноквартирного будинку потрібно передбачати установку приладів контролю вибухонебезпечних концентрацій газу у повітрі з виходом на попереджувальну сигналізацію, а при можливості на диспетчерську службу.

Вимоги до електропостачання та електрообладнання

  1. Системи електропостачання одноквартирних будинків потрібно проектувати відповідно до вимог ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24 та інших чинних нормативних документів щодо проектування цих систем.
  2. Одноквартирний будинок може приєднуватися до центральної (централізованої) системи електропостачання, або (та) може забезпечуватися електроенергією від автономної (місцевої) електрогенераторної.
  3. Як автономні (місцеві) електрогенератори рекомендується передбачати дизельні електростанції (ДЕС), вітроенергетичні установки (ВЕУ), сонячні фотоелектричні установки (СФУ) та їх комбінації.
  4. Електропостачання одноквартирного будинку потрібно передбачати напругою 220 В при однофазному струмі та 380 В при трифазному струмі частотою 50 Гц.

При використанні автономних (місцевих) електрогенераторів потрібно передбачати технічні заходи із забезпечення якості електричної енергії відповідно до вимог ГОСТ 13109.

  1. При використанні як автономних електрогенераторів ДЕС їх рекомендується розміщувати в окремих будівлях першого чи другого ступеня вогнестійкості. При цьому будівлю потрібно відносити до третьої категорії за влаштуванням блискавкозахисту, а приміщення до категорії Г по пожежонебезпечності. Обладнання ДЕС повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91.
  2. При використанні як автономних електрогенераторів (ВЕС) потрібно дотримуватись рекомендацій РД 52.04.275.
  3. Електричні мережі одноквартирного будинку потрібно обладнувати пристроями захисного вимикання (ПЗВ) відповідно до вимог ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32, ДБН В.2.5-23.
  4. Системи автоматики і сигналізації одноквартирних будинків потрібно виконувати у відповідності з чинними нормативними документами відповідних органів виконавчої влади, до компетенції яких віднесено ці питання.

Вимоги до систем зв’язку та сигналізації

  1. Одноквартирний житловий будинок необхідно обладнувати мережами і пристроями телекомунікацій зв’язку, телебачення, проводового мовлення.
  2. Одноквартирний житловий будинок може бути обладнаний мережами і пристроями аудіо (аудіо-відео)-замково-переговорними системами, технічними засобами охоронної сигналізації та відеоспостереження.
  3. Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення тощо потрібно розташовувати у місцях, де вони не погіршують

архітектурного вигляду будинку. Рекомендується розміщувати їх на даху будинку, враховуючи при цьому додаткове механічне навантаження на дах. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах не допускається.

  1. Допускається не обладнувати мережами і пристроями телекомунікацій будинки сезонного перебування.
  2. Одноквартирний житловий будинок може бути обладнаний системою охоронної сигналізації. При цьому організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємопогодженим завданням на проектування.
  3. За бажанням замовника одноквартирний житловий будинок може бути обладнаний приладами світлової та звукової сигналізації про: зупинку теплогенератора при спрацюванні автоматичного захисту; пониження температури повітря у будинку нижче допустимої; перевищення допустимої концентрації окису вуглецю в повітрі; загазованості приміщення теплогенераторної тощо. При наявності диспетчерського пункту ці сигнали повинні також передаватися на його пульт.
  4. Системи зв'язку та сигналізації нежитлових приміщень, що розташовуються у житлових будинках, слід виконувати згідно з ДБН В.2.2-9
  5. Пожежна безпека
  6. При проектуванні і будівництві житлових будинків повинні бути передбачені встановлені даним ДБН та іншими відповідними нормативними документами міри по попередженню виникнення пожежі, поширення пожежі у будинку, забезпеченню можливості своєчасної евакуації людей з будинку на прилеглу до нього територію, непоширення пожежі на сусідні будинки, житлові блоки, споруди, а також по забезпеченню доступу особового складу пожежно-рятувальних підрозділів до будинку для проведення заходів щодо гасіння пожежі і порятунку людей.
  7. До земельної ділянки житлового будинку слід передбачати проїзд (рекомендується з твердим покриттям) для пожежних автомашин шириною не менше 3,5 м. Як виняток, коли земельна ділянка розташована таким чином, що до неї неможливо влаштувати проїзд для пожежних автомашин, слід забезпечити прохід пожежо-рятувальних підрозділів до такої земельної ділянки (з боку під’їзду пожежних автомашин до сусідньої земельної ділянки) шириною не менше 0,8 м.

При влаштуванні проїздів (для пожежних автомашин) з одностороннім рухом слід передбачати площадки для роз’їзду автомашин через кожні 200 м. Ширина площадок приймається не менше 6 м та довжиною не менше 15 м.

Довжина тупикових проїздів (для пожежних автомашин) не повинна перевищувати 150 м. Тупикова частина проїзду повинна закінчуватися кільцевими об’їздами радіусом по осі проїзду не менш ніж 10 м або площадками для розвороту з розмірами не менш ніж 12 м х 12 м.

Примітка: розташування дерев не повинно перешкоджати проїзду пожежних автомашин.

  1. Протипожежні відстані між житловими будинками, від житлових будинків до будинків іншого призначення та до споруд приймаються за вимогами ДБН 360 .
  2. Нормовану ступінь вогнестійкості житлових будинків, найбільш допустимі кількість поверхів та площі поверхів житлових будинків в межах протипожежного відсіку слід приймати за табл. 1.

Табл. 1.

Ступінь вогнестійкості будинку

Найбільша площа поверху (в межах протипожежного відсіку), м2

Найбільша кількість поверхів

І, ІІ

2200

3

ІІІ

1800

3

IV, ІІІб

1400

1

IV, ІІІб

1000

2

V, IIIa, IVa

1000

1

V

800

2

Примітка 1: мінімальні межі вогнестійкості (класи вогнестійкості) будівельних конструкцій та максимальні межі поширення вогню будівельними

Примітка 2. Вогнестійкість міжкімнатних перегородок не нормується.

  1. У житлових будинках, у тому числі у блокованих будинках V ступеня вогнестійкості, допускається застосовувати для утеплення зовнішніх стін горючі матеріали.

У блокованих житлових будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, забороняється застосовувати для зовнішнього утеплення стін:

  • утеплювачі з матеріалів груп горючості Г4;
  • зовнішню поверхню системи утеплення будинків з матеріалів груп горючості Г3, Г4.
  1. Поділення будинку на житлові блоки здійснюється у межах протипожежного відсіку глухими протипожежними стінами 3 типу з класом вогнестійкості не менше REI 45.

Відстань по горизонталі між будь-якими отворами, розташованими у зовнішніх стіні суміжних житлових блоків повинна становити не менше 1,2 м.

При примиканні зовнішніх стін суміжних житлових блоків під кутом 135 ° і менш ділянка зовнішньої стіни, що створює цей кут, загальною довжиною не менше 1,2 м, повинна відповідати вимогам за вогнестійкістю та поширенням вогню, що пред'являються до протипожежної стіни 3 типу за ДБН В.1.1-7;

  1. Допускається для житлових блокованих будинків перевищувати

зазначену у табл. 1 площу поверху, але не більше ніж в 2 рази, за умов поділення будинку на протипожежні відсіки з площами поверху не більші ніж зазначеніу табл.1, глухоюпротипожежноюстіною 1типу (класом

вогнестійкості REI 150).

Відстань по горизонталі між будь-якими отворами, розташованими у зовнішніхстінісуміжнихпротипожежнихвідсіківвідокремлених

протипожежною стіною 1 типу має становити не менше 3,0 м.

При примиканні зовнішніх стін суміжних протипожежних відсіків під кутом 135 ° і менш ділянка зовнішньої стіни, що створює цей кут, загальною довжиною не менше 3,0 м, повинна відповідати вимогам за вогнестійкістю та поширенням вогню, що пред'являються до протипожежної стіни 1 типу за ДБН В.1.1-7.