Дозволяється застосовувати водяне або парове опалення приміщень за умови, що використовувані в процесі речовини не утворюють з водою вибухонебезпечних продуктів. Максимальна температура (°С) поверхонь нагріву систем опалення не повинна перевищувати 80 % температури самозаймання будь-якої з речовин, які використовуються у технологічному процесі.
У разі влаштування системи повітряного опалення з рециркуляцією повітря збирання повітря з приміщень повинно виконуватися з незабруднених зон.
- Виробничі та допоміжні приміщення підприємства повинні бути обладнані системами вентиляції (природною, механічною або змішаною), які забезпечують рівномірну температуру та стан повітряного середовища, улаштування і експлуатація яких повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм та правил, санітарних норм проектування промислових підприємств та НД.
- Вентиляційні системи повинні передбачатися такими, щоб під час їх роботи концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, на робочих місцях виробничих приміщень і в адміністративно-побутових приміщеннях не перевищувала 30 % від ГДК.
У виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження у великій кількості шкідливих або горючих газів, пари, потрібно влаштовувати аварійну вентиляцію.
- Системи вентиляції з збиральними пристроями (труби, шахти, дефлектори) повинні забезпечувати ефективне розсіювання у атмосфері викидів шкідливих речовин, які не повинні перевищувати ГДК в атмосферному повітрі населених пунктів. Якщо ця вимога не забезпечується, треба передбачити очищення повітря в системах вентиляції.
- Місце для забору припливного повітря повинно вибиратися в зоні найменшого забруднення від навколишніх виробничих та вентиляційних викидів. У разі неможливості за місцевими умовами забезпечити забирання повітря з незабрудненої зони припливне повітря повинно попередньо очищатися з тим, щоб після його надходження сумарна кількість газів і пари в робочій зоні не перевищувала ГДК.
- Електрообладнання вентиляційних систем, яке встановлюють зовні будівель та в приміщеннях вентиляційного обладнання (венткамери), вибирається за рівнем захисту та видами вибухозахисту, групами і температурним класом.
- Усі металеві повітропроводи та обладнання вентиляційних систем (припливних та витяжних) необхідно заземлювати.
В приміщеннях управління та у виробничих приміщеннях потрібно передбачати сигналізацію щодо справної роботи вентиляційних систем.
- Порядок експлуатації, обслуговування, ремонту, наладки та проведення інструментальної перевірки на ефективність роботи систем вентиляції визначається галузевими положеннями та "Инструкцией по санитарно-гигиеническому контролю систем вентиляции производственных помещений, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 07.06.78№1893-78".
В усіх вентиляційних системах, як знову обладнаних, так і після монтажу або після реконструкції, перед пуском вентиляційних установок повинні проводитись технічні та санітарно-гігієнічні випробування зі складанням відповідного акта.
- Періодично, але не рідше одного разу на рік, повинен виконуватись аналіз на вміст шкідливих газів, пари і пилу на виробництвах з виготовлення ЕІМ органами санітарно-епідеміологічної служби.
- Вимоги безпеки до водопостачання та каналізації
- Проектування, будівництво, експлуатацію водопроводів та каналізаційних систем на виробництві ЕІМ виконують у відповідності з вимогами чинних санітарних та будівельних норм та правил.
Склад стічних вод з очисних споруд підприємства регламентується у відповідності до вимог чинних санітарних норм.
- Будівництво та експлуатація систем водопостачання і каналізації підприємств з виготовлення ЕІМ повинні виконуватись з урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.10.85 № 169, СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від
- № 123, СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від
- № 71, СНиП 3.05.04-85* "Наружные сети и сооружения водоснабжения и канализации", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 31.05.85 № 73, ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд, затверджених наказом Держбуду України від 15.12.2003 № 214, постанови Кабінету Міністрів України від
- № 465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами", Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691, НАПБ А.01.001-2004.
- Якість води для господарчо-питних потреб та душових улаштувань регламентовано ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".
- Системи каналізації технологічних об'єктів повинні забезпечувати видалення та очистку хімічно забруднених, технологічних та інших стоків, що утворюються як при регламентованих режимах роботи виробництва, так і у випадках аварійних викидів.
Забороняється злив цих стоків у магістральну мережу каналізації без попередньої очистки, за винятком випадків, коли магістральна мережа призначена для приймання таких стоків.
- Каналізація для відведення побутових і промислових стоків по всій довжині повинна бути закрита і виконана з вогнетривких матеріалів.
Для нерозповсюдження вогню під час пожежі мережа промислової каналізації повинна бути обладнана гідравлічними затворами.
- Зовнішнє протипожежне водопостачання повинно відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.
- Вимоги безпеки до природного та штучного освітлення
- Природне та штучне освітлення виробничих та допоміжних приміщень повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168.
- У виробничих приміщеннях підприємств з виготовлення ЕІМ повинні влаштовуватися такі системи штучного освітлення:
загальне освітлення з рівномірним або локалізованим розміщенням світильників;
комбіноване освітлення (загальне разом з місцевим);
переносне освітлення для окремих дільниць роботи.
Застосування тільки місцевого або переносного освітлення не дозволяється. У приміщеннях з підвищеною небезпекою застосовується напруга живлення світильників з лампами розжарювання не вища ніж 42 В, а в особливо небезпечних - не вища ніж 12 В.
- Поряд з робочим освітленням, улаштування якого є обов'язковим у всіх приміщеннях і на освітлюваних територіях, для забезпечення нормальної роботи, проходу людей і руху транспорту повинно передбачатися аварійне освітлення, яке необхідне в тих випадках, коли освітлення вимагає подальша робота, закінчення виробничого циклу і евакуація людей із приміщення у разі раптового відключення робочого освітлення.
- Вимоги безпеки до підйомно-транспортних засобів
- Будова, установлення та експлуатація кранів усіх типів, ручних та електричних талів, лебідок для піднімання вантажу, підіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (далі-НПАОП 0.00-1.01-07).
- Дозвіл на прийняття в експлуатацію вантажопідіймальних машин повинен видаватись посадовою особою з нагляду за вантажопідіймальними машинами на основі документації заводу-виробника та результатів технічного огляду відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07.
- Під час переміщення вантажів необхідно керуватись вимогами ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".
- Транспортування вантажів здійснюється транспортними засобами (електрокари, автокари та ін.), які відповідають вимогам ГОСТ 12.2.003-91.
Експлуатація транспортних засобів у несправному стані забороняється.
Транспортування вантажів повинно здійснюватись в уніфікованій тарі, яка повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 "ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации".
Перевезення людей автокарами, автонавантажувачами та електрокарами не дозволяється.
- ОБОВ'ЯЗКИ РОБОТОДАВЦЯ
- Згідно з Законом України "Про охорону праці" роботодавець зобов’язаний створити для працівників умови праці відповідно до чинних нормативно-правових актів, забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
- Роботодавець забезпечує функціонування на підприємстві системи управління охороною праці.
- ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ КОЛЕКТИВНИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ
- Працівники виробництв ЕІМ на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина І), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07.09.2004 № 194 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за № 1362/9961.
Засоби індивідуального захисту повинні відповідати чинним державним стандартам та вимогам Технічного регламенту з підтвердження відповідності засобів індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27 вересня 2004 року № 208, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2004 за № 1307/9906, на відповідний вид виробів і бути придатними за розмірами згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.08 за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
- Виробничий персонал, який бере участь у виготовленні ЕІМ, має бути захищений засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация".
- Засоби індивідуального і колективного захисту повинні забезпечувати захист від шкідливого впливу факторів, які супроводжують технологічні процеси виготовлення ЕІМ, - токсичних речовин, шуму, вібрації, нагрітих поверхонь та рухомих частин виробничого обладнання, загрози ураження електричним струмом.
- Не дозволяється допуск персоналу підприємства до робочих місць без захисного одягу і взуття, 3І3 та необхідних пристроїв.
- Не дозволяється користування несправними ЗІЗ, пристроями та пошкодженим захисним спецодягом.
Якщо спецодяг, виданий на певний час, зносився, складається відповідний акт та видається інший.
- ЗІЗ та пристрої перед видачею працівникам підлягають огляду.
- У випадках, коли нормами не передбачена видача запобіжних пристроїв, роботодавець має право видати як чергові: запобіжний пояс, діелектричні калоші, діелектричні рукавиці, гумовий килимок, захисні окуляри, респіратори, захисні шоломи, підшоломники, світлофільтри.
Начальник управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві
та котлонаглядуВ.Іванченко