Теплова ізоляція будівель

5

6

1

4М₁-8-4і

100

0,51

1

4М₁-10-4і

100

0,53

1

4М₁-12-4і

100

0,56

1

4М1-16-4і

100

0,59

1

4М₁-8-4і

100

0,57

1

4М₁-10-4і

100

0,60

1

4М₁-12-4і

100

0,63

1

4М₁-16-4і

100

0,66

1

4М₁-16-4і

100

0,75

1

4М₁-16-4і

75

25

0,72

1

4М₁-16-4і

50

50

0,70

1

4М₁-16-4і

25

75

0,67

2

4М₁-6-4М₁-6-4М₁

100

0,42

2

4М₁-8-4М₁-8-4М₁

100

0,45

2

4М_1-10-4М₁-10-4М₁

100

0,47

2

4М₁-12-4М₁-12-4М₁

100

0,49

2

4М1-16-4М1-16-4М1

100

0,52

2

4М₁-6-4M₁-6-4M₁

100

0,44

2

4М₁-8-4M₁-8-4M₁

100

0,47

2

4М₁-8-4M₁-8-4M₁

100

0,51

2

4М₁-10-4M₁-10-4M₁

100

0,49

2

4М₁-12-4M₁-12-4M₁

100

0,52

2

4М₁-16-4M₁-16-4M₁

100

0,55

2

4М₁-6-4М₁-6-4К

100

0,53

2

4М₁-8-4М₁-8-4К

100

0,55

2

4М₁-10-4М₁-10-4К

100

0,59

2

4М₁-12-4М₁-12-4К

100

0,61

2

4М₁-16-4М₁-16-4К

100

0,65

2

4М₁-6-4M₁-6-4K

100

0,60

2

4М₁-8-4M₁-8-4K

100

0,62

2

4М₁-10-4M₁-10-4K

100

0,65

2

4М₁-12-4M₁-12-4K

100

0,68

2

4М₁-16-4M₁-16-4K

100

0,72

2

4М₁-10-4М₁-10-4К

100

0,85

2

4М₁-10-4М₁-10-4К

75

25

0,82

2

4М₁-10-4М₁-10-4К

50

50

0,80

2

4М₁-10-4М₁-10-4К

25

75

0,78

2

4К-10-4М₁-10-4К

100

0,73

2

4М₁-10-4К-10-4К

100

1,28

2

4К-10-4М₁-10-4К

100

1,32

2

4М₁-8-4М₁-8-4і

100

0,61

2

4М₁-10-4М₁-10-4і

100

0,64

2

4М₁-12-4М₁-12-4і

100

0,68

2

4М₁-16-4М₁-16-4і

100

0,72

2

4М₁- 6-4М₁-6-4і

100

0,64

2

4М₁- 8-4М₁-8-4і

100

0,67

2

4М₁-10-4М₁-10-4і

100

0,71

2

4М₁- 12- 4М₁-12-4і

100

0,75

2

4М₁ -16-4М₁-16-4і

100

0,80

2

4М₁-10-4М₁-10-4і

100

0,94

Кінець табл.М1

1

2

3

4

5

6

2

4М₁-10-4М₁-10-4і

75

25

0,90

2

4М₁-10-4М₁-10-4і

50

50

0,85

2

4М₁-10-4М₁-10-4і

25

75

0,78

2

4і-10-4М₁-10-4і

100

0,93

2

4і-10-4М₁-10-4і

100

1,35

2

4і-10-4М₁-10-4і

75

25

1,28

2

4і-10-4М₁-10-4і

50

50

1,18

2

4і-10-4М₁-10-4і

25

75

1,14

* Примітка. Порядок скління - від зовнішньої поверхні

Позначення скла: М₁ – листове стандартне, К - енергозберігаюче з твердим покриттям, і – енергозберігаюче з м’яким покриттям

М2. Температурний перепад, Δt_пр, для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління не більше ніж 0,18 при визначенні щодо виконання умови за формулою (2) розраховується тільки для непрозорої частини огородження за формулою:

Δt_пр = t_в – , (М.2)

де τ_в пр – приведена температура внутрішньої поверхні, ⁰С, термічно неоднорідної непрозорої конструкції, що розраховується при розрахунковому значенні температури внутрішнього повітря, t_в, прийнятому залежно від призначення будинку за додатком Г, і розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, t_з, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будинку за додатком Ж, за формулою:

. (М.3)

М.3 Для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління 0,18 і більше температурний перепад Δt_пр при визначенні виконання умови за формулою (2) розраховується за формулою:

. (М.4)

де , F_н - приведена температура внутрішньої поверхні, ⁰С, та площа, м², непрозорої частини огороджувальної конструкції;

F_сп – площа світлопрозорої частини, м²;

- приведена температура внутрішньої поверхні, ⁰С, світлопрозорої частини огороджувальної конструкції, що розраховується за формулою:

, (М.5)

де τ_сп F_{cп –} середня температура внутрішньої поверхні, ⁰С, та площа, м², склопакету чи скла;

τ_j, F_j – середня температура внутрішньої поверхні, ⁰С, та площа, м², j-го конструктивного непрозорого елементу (імпосту, стулок, рами, дистанційних рамок склопакету, ригелів, стійок тощо) світлопрозорої конструкції, відповідно.

ДОДАТОК Н

(довідковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКУ

Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q_буд, кВт ^. год/м² або кВт ^. год/м³, визначається за формулою:

q_буд = Q_рік / F_h або q_буд = Q_рік / V_h (Н.1)

де Q_рік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт^.год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно Н.2;

F_h, V_h - опалювана площа або об’єм будинку, м² або м³, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.

Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Q_рік визначаються за формулою:

Q_рік = [Q_k - (Q_{вн п} + Q_s)ς] _h ., (Н.2)

де Q_k - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт^.год, визначаються за формулою:

Q_k = χ₁K_будD_dF_Σ. (Н.3)

де χ₁ =0,024– розмірний коефіцієнт;

K_буд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м^2.К), визначається за формулою:

K_буд = k_Σпр +k_інф . (Н.4)

де k_Σпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м²К), що визначається за формулою:

k_Σпр = ξ (F_нп/R_{Σпр нп} + F_с/R_{Σпр сп} +F_д/R_{Σпр д} + F_пк/R_{Σпр пк} + F_ц/R_{Σпр ц} ) / F_Σ (Н.5)

де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень по сторонах світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;

F_нп, F_с, F_д, F_пк, F_ц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів) зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, огороджень по ґрунту, м² ;

R_Σпр нп, R_Σпр сп, R_Σпр д, R_Σпр пк, R_Σпр ц - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, м²^oC/Вт; підлог по ґрунту – з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;

F_Σ – внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалювального приміщення, м²;

k_інф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м²∙К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою:

k_інф = χ₂cn_обυ_vV_hγ_з  η / F_Σ, (Н.6)

де χ₂ =0,278 – розмірний коефіцієнт;

c - питома теплоємність повітря, приймається рівною 1 кДж/(кг∙К);

n_об - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год^-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для приміщень громадських будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для інших будинків – згідно вимог СНиП 2.04.05 та відповідних норм;

υ_v - коефіцієнт зниження об’єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. При відсутності точних даних приймається υ_v = 0,85;

V_h - те саме, що у формулі (Н.1), м³;

γ_з - середня густина повітря, що поступає до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м³, визначається за формулою:

γ_з = 353 / [273 +0,5(t_в +t_оп з )] , (Н.7)

де t_в - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за табл. Г2, ^oC;

t_оп з - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, ^oC, що визначається за СНиП 2.01.01;

η- коефіцієнт обліку впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається рівним 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон, 0,8 – для двостулкових вікон і балконних дверей, 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається по найбільшому значенню єдиним для всього будинку.

F_Σ - те саме, що у формулі (Н.1);

D_d – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається D_d = 3750 ⁰С ^. діб, для ІІ температурної зони приймається D_d = 3250 ⁰С ^. діб, для ІІІ температурної зони приймається D_d = 2750 ⁰С ^. діб, для ІV температурної зони приймається D_d = 2250 ⁰С ^. діб;

Q_{вн п} - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаться за СНиП 2.04.05;

Q_s – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт ^. год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північно-захід (ПнЗ), північно-схід (ПнС), південо-схід (ПдС) і південо-захід (ПдЗ), визначаються за формулою:

Q_s = ζ_в ε_в (F_ПнI_Пн + F_СI_С + F_ПдI_Пд + F_ЗI_З) + ζ_{з л} ε_{з л} F_л I_г. (Н.8)

де ζ_в , ζ_{з л} - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за табл.Н.1;

ε_в, ε_з л - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації відповідно для світлопропускаючих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або за табл.Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45^o і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менш 45^o - як зенітні ліхтарі;

F_Пн , F_С , F_Пд , F_З - площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямами світу, м²;

F_л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м²;

I_Пн , I_С, I_Пд , I_З - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, що поступає на вертикальні поверхні, при дійсних умовах хмарності, відповідно орієнтовані за чотирма фасадами будинку, кВт ^. год /м² (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С, (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС) величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією).

I_г - середня величина сонячної радіації за опалювальний період на горизонтальну поверхню при дійсних умовах хмарності, кВт ^. год/м²;

Таблиця Н.1 – Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ζ_в  и ζ_{з л} і відносного проникнення сонячної радіації, ε_в і ε_з л, відповідно вікон і зенітних ліхтарів

Заповнення світлового прорізу Коефіцієнти ζ_в  і ζ_{з л} ; ε_в і ε_л

при дерев'яних або ПВХ плетіннях

при алюмінієвих плетіннях

ζ_в  і ζ_{з л}

ε_в і ε_з л

ζ_в  і ζ_{з л}

ε_в і ε_з л

Подвійне скління з селективним і‑покриттям на внутрішньому склі:

однокамерні склопакети в одинарних плетіннях

подвійне скління в спарених плетіннях

подвійне скління в роздільних

плетіннях

0,80

0,75

0,65

0,54

0,65

0,60

0,80

0,70

0,60

0,54

0,65

0,60

Потрійне скління із звичайного

скла в окремо-спарених плетіннях

0,50

0,70

0,50

0,70

Однокамерні склопакети й одинарне скління у роздільних плетіннях

0,60

0,63

0,60

0,63

Однокамерний склопакет із селективним покриттям і одинарне скління у роздільних плетіннях

0,60

0,58

0,60

0,58

Двокамерні склопакети із селективним покриттям на внутрішньому склі й в одинарному плетінні

0,8

0,48

0,8

0,48

 - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій приміщень будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі, що визначається за положеннями ДБН В.2.5-24; при відсутності точних даних слід приймати  = 0,8;

ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення: ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0,95 - у двохтрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двухтрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς= 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);

_h - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків _h = 1,13, для будинків баштового типу _h = 1,11.

Н.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалювального цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових клітин і ліфтових шахт включається до площі поверху.

В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, неопалюваних сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Для підземних автостоянок опалюваний об’єм обмежується перекриттям над автостоянкою.

Н.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30^о до обрію; 0,8 м - при 45^о - 60^о; при 60^о і більше - площа вимірюється до плінтусу.

Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.

Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з обліком віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блоку. Сумарна площа вікон визначається по розмірах прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.

Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається як площа внутрішньої поверхні стелі.

ДОДАТОК П

(довідковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ АМПЛІТУДИ КОЛИВАНЬ ТЕМПЕРАТУРИ ВНУТРІШНЬОЇ ПОВЕРХНІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ОЦІНЦІ ЇХ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД РОКУ П.1 Розрахунок амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих конструкцій, , ⁰С, виконується за формулою:

. (П.1)

де – розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, ºС, що визначається за формулою:

ρ (I_max – I_cр )

= 0,5 А _tз + . (П.2)

ν – величина затухання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в огороджувальній конструкції, що визначається за формулою:

. (П.3)

де – максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, ºС, приймається згідно із СНиП 2.01.01;

ρ– коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, визначається за табл. П.1;

, , – відповідно максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м², прийняті згідно зі СНиП 2.01.01 для зовнішніх стін – як для вертикальних поверхонь західної орієнтації і для покриття – як для горизонтальної поверхні;

– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніми умовами, Вт/(м² К), визначається за формулою П.4;

D – теплова інерція огороджувальної конструкції, що визначається за формулою (4);

s₁, s₂,…,s_n,– розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м² ·К), приймаються за додатком Л для умов експлуатації А;

Y₁, Y₂, … _, Y_n-1, Y_n, – коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньою поверхнею окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м² ·К), що визначаються за формулами П.5 або П.6.

П.2. Порядок нумерації шарів у формулі (П.3) приймається у напрямку від внутрішньої поверхні конструкції до зовнішньої.

П.3. Коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, для умов літньої пори року, , Вт/(м² ·К), визначається за формулою:

, (П.4)

де v – мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, м/с, повторюваність яких складає 16 % і більше, прийнята згідно зі СНиП 2.01.01, але не менше 1 м/с.

П.4 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару, Y, Вт/(м²·К), з тепловою інерцією D≥1 треба приймати рівним розрахунковому коефіцієнту теплозасвоєння s матеріалу цього шару конструкції з табл.Л.1 додатку Л.

П.5 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y з тепловою інерцією D<1 визначають розрахунком, починаючи з першого шару (розраховуючи від внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції):

а) для першого шару – за формулою:

. (П.5)

б) для i-го шару – за формулою

. (П.6)

де R₁, R_i – термічні опори відповідно першого та i-го шарів огороджувальної конструкції, м² К/Вт, що визначаються за формулою (5).

Таблиця П.1 – Коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції

Матеріал зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції