ДБН В.2.6-31:2006 сторінка 9 з 11
5
6
1
4М1-8-4і
100
0,51
1
4М1-10-4і
100
0,53
1
4М1-12-4і
100
0,56
1
4М1-16-4і
100
0,59
1
4М1-8-4і
100
0,57
1
4М1-10-4і
100
0,60
1
4М1-12-4і
100
0,63
1
4М1-16-4і
100
0,66
1
4М1-16-4і
100
0,75
1
4М1-16-4і
75
25
0,72
1
4М1-16-4і
50
50
0,70
1
4М1-16-4і
25
75
0,67
2
4М1-6-4М1-6-4М1
100
0,42
2
4М1-8-4М1-8-4М1
100
0,45
2
4М1-10-4М1-10-4М1
100
0,47
2
4М1-12-4М1-12-4М1
100
0,49
2
4М1-16-4М1-16-4М1
100
0,52
2
4М1-6-4M1-6-4M1
100
0,44
2
4М1-8-4M1-8-4M1
100
0,47
2
4М1-8-4M1-8-4M1
100
0,51
2
4М1-10-4M1-10-4M1
100
0,49
2
4М1-12-4M1-12-4M1
100
0,52
2
4М1-16-4M1-16-4M1
100
0,55
2
4М1-6-4М1-6-4К
100
0,53
2
4М1-8-4М1-8-4К
100
0,55
2
4М1-10-4М1-10-4К
100
0,59
2
4М1-12-4М1-12-4К
100
0,61
2
4М1-16-4М1-16-4К
100
0,65
2
4М1-6-4M1-6-4K
100
0,60
2
4М1-8-4M1-8-4K
100
0,62
2
4М1-10-4M1-10-4K
100
0,65
2
4М1-12-4M1-12-4K
100
0,68
2
4М1-16-4M1-16-4K
100
0,72
2
4М1-10-4М1-10-4К
100
0,85
2
4М1-10-4М1-10-4К
75
25
0,82
2
4М1-10-4М1-10-4К
50
50
0,80
2
4М1-10-4М1-10-4К
25
75
0,78
2
4К-10-4М1-10-4К
100
0,73
2
4М1-10-4К-10-4К
100
1,28
2
4К-10-4М1-10-4К
100
1,32
2
4М1-8-4М1-8-4і
100
0,61
2
4М1-10-4М1-10-4і
100
0,64
2
4М1-12-4М1-12-4і
100
0,68
2
4М1-16-4М1-16-4і
100
0,72
2
4М1- 6-4М1-6-4і
100
0,64
2
4М1- 8-4М1-8-4і
100
0,67
2
4М1-10-4М1-10-4і
100
0,71
2
4М1- 12- 4М1-12-4і
100
0,75
2
4М1 -16-4М1-16-4і
100
0,80
2
4М1-10-4М1-10-4і
100
0,94
Кінець табл.М1
1
2
3
4
5
6
2
4М1-10-4М1-10-4і
75
25
0,90
2
4М1-10-4М1-10-4і
50
50
0,85
2
4М1-10-4М1-10-4і
25
75
0,78
2
4і-10-4М1-10-4і
100
0,93
2
4і-10-4М1-10-4і
100
1,35
2
4і-10-4М1-10-4і
75
25
1,28
2
4і-10-4М1-10-4і
50
50
1,18
2
4і-10-4М1-10-4і
25
75
1,14
* Примітка. Порядок скління - від зовнішньої поверхні
Позначення скла: М1 – листове стандартне, К - енергозберігаюче з твердим покриттям, і – енергозберігаюче з м’яким покриттям
М2. Температурний перепад, Δtпр, для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління не більше ніж 0,18 при визначенні щодо виконання умови за формулою (2) розраховується тільки для непрозорої частини огородження за формулою:
Δtпр = tв – , (М.2)
де τв пр – приведена температура внутрішньої поверхні, 0С, термічно неоднорідної непрозорої конструкції, що розраховується при розрахунковому значенні температури внутрішнього повітря, tв, прийнятому залежно від призначення будинку за додатком Г, і розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, tз, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будинку за додатком Ж, за формулою:
. (М.3)
М.3 Для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління 0,18 і більше температурний перепад Δtпр при визначенні виконання умови за формулою (2) розраховується за формулою:
. (М.4)
де , Fн - приведена температура внутрішньої поверхні, 0С, та площа, м2, непрозорої частини огороджувальної конструкції;
Fсп – площа світлопрозорої частини, м2;
- приведена температура внутрішньої поверхні, 0С, світлопрозорої частини огороджувальної конструкції, що розраховується за формулою:
, (М.5)
де τсп Fcп – середня температура внутрішньої поверхні, 0С, та площа, м2, склопакету чи скла;
τj, Fj – середня температура внутрішньої поверхні, 0С, та площа, м2, j-го конструктивного непрозорого елементу (імпосту, стулок, рами, дистанційних рамок склопакету, ригелів, стійок тощо) світлопрозорої конструкції, відповідно.
ДОДАТОК Н
(довідковий)
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКУ
Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період qбуд, кВт . год/м2 або кВт . год/м3, визначається за формулою:
qбуд = Qрік / Fh або qбуд = Qрік / Vh (Н.1)
де Qрік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт.год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно Н.2;
Fh, Vh - опалювана площа або об’єм будинку, м2 або м3, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.
Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Qрік визначаються за формулою:
Qрік = [Qk - (Qвн п + Qs)ς] h ., (Н.2)
де Qk - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт.год, визначаються за формулою:
Qk = χ1KбудDdFΣ. (Н.3)
де χ1 =0,024– розмірний коефіцієнт;
Kбуд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2.К), визначається за формулою:
Kбуд = kΣпр +kінф . (Н.4)
де kΣпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2К), що визначається за формулою:
kΣпр = ξ (Fнп/RΣпр нп + Fс/RΣпр сп +Fд/RΣпр д + Fпк/RΣпр пк + Fц/RΣпр ц ) / FΣ (Н.5)
де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень по сторонах світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;
Fнп, Fс, Fд, Fпк, Fц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів) зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, огороджень по ґрунту, м2 ;
RΣпр нп, RΣпр сп, RΣпр д, RΣпр пк, RΣпр ц - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольних перекриттів, м2oC/Вт; підлог по ґрунту – з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;
FΣ – внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалювального приміщення, м2;
kінф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м2∙К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою:
kінф = χ2cnобυvVhγз η / FΣ, (Н.6)
де χ2 =0,278 – розмірний коефіцієнт;
c - питома теплоємність повітря, приймається рівною 1 кДж/(кг∙К);
nоб - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для приміщень громадських будинків – за вимогами ДБН В.2.2-15-2005; для інших будинків – згідно вимог СНиП 2.04.05 та відповідних норм;
υv - коефіцієнт зниження об’єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. При відсутності точних даних приймається υv = 0,85;
Vh - те саме, що у формулі (Н.1), м3;
γз - середня густина повітря, що поступає до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м3, визначається за формулою:
γз = 353 / [273 +0,5(tв +tоп з )] , (Н.7)
де tв - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за табл. Г2, oC;
tоп з - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, oC, що визначається за СНиП 2.01.01;
η- коефіцієнт обліку впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається рівним 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон, 0,8 – для двостулкових вікон і балконних дверей, 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається по найбільшому значенню єдиним для всього будинку.
FΣ - те саме, що у формулі (Н.1);
Dd – кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається Dd = 3750 0С . діб, для ІІ температурної зони приймається Dd = 3250 0С . діб, для ІІІ температурної зони приймається Dd = 2750 0С . діб, для ІV температурної зони приймається Dd = 2250 0С . діб;
Qвн п - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаться за СНиП 2.04.05;
Qs – теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт . год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північно-захід (ПнЗ), північно-схід (ПнС), південо-схід (ПдС) і південо-захід (ПдЗ), визначаються за формулою:
Qs = ζв εв (FПнIПн + FСIС + FПдIПд + FЗIЗ) + ζз л εз л Fл Iг. (Н.8)
де ζв , ζз л - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за табл.Н.1;
εв, εз л - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації відповідно для світлопропускаючих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або за табл.Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45o і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менш 45o - як зенітні ліхтарі;
FПн , FС , FПд , FЗ - площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямами світу, м2;
Fл - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;
IПн , IС, IПд , IЗ - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, що поступає на вертикальні поверхні, при дійсних умовах хмарності, відповідно орієнтовані за чотирма фасадами будинку, кВт . год /м2 (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С, (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС) величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією).
Iг - середня величина сонячної радіації за опалювальний період на горизонтальну поверхню при дійсних умовах хмарності, кВт . год/м2;
Таблиця Н.1 – Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ζв и ζз л і відносного проникнення сонячної радіації, εв і εз л, відповідно вікон і зенітних ліхтарів
Заповнення світлового прорізу Коефіцієнти ζв і ζз л ; εв і εл
при дерев'яних або ПВХ плетіннях
при алюмінієвих плетіннях
ζв і ζз л
εв і εз л
ζв і ζз л
εв і εз л
Подвійне скління з селективним і‑покриттям на внутрішньому склі:
однокамерні склопакети в одинарних плетіннях
подвійне скління в спарених плетіннях
подвійне скління в роздільних
плетіннях
0,80
0,75
0,65
0,54
0,65
0,60
0,80
0,70
0,60
0,54
0,65
0,60
Потрійне скління із звичайного
скла в окремо-спарених плетіннях
0,50
0,70
0,50
0,70
Однокамерні склопакети й одинарне скління у роздільних плетіннях
0,60
0,63
0,60
0,63
Однокамерний склопакет із селективним покриттям і одинарне скління у роздільних плетіннях
0,60
0,58
0,60
0,58
Двокамерні склопакети із селективним покриттям на внутрішньому склі й в одинарному плетінні
0,8
0,48
0,8
0,48
- коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій приміщень будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі, що визначається за положеннями ДБН В.2.5-24; при відсутності точних даних слід приймати = 0,8;
ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення: ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0,95 - у двохтрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двухтрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς= 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);
h - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з дискретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків h = 1,13, для будинків баштового типу h = 1,11.
Н.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалювального цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових клітин і ліфтових шахт включається до площі поверху.
В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, неопалюваних сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.
Для підземних автостоянок опалюваний об’єм обмежується перекриттям над автостоянкою.
Н.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30о до обрію; 0,8 м - при 45о - 60о; при 60о і більше - площа вимірюється до плінтусу.
Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.
Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з обліком віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блоку. Сумарна площа вікон визначається по розмірах прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.
Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається як площа внутрішньої поверхні стелі.
ДОДАТОК П
(довідковий)
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ АМПЛІТУДИ КОЛИВАНЬ ТЕМПЕРАТУРИ ВНУТРІШНЬОЇ ПОВЕРХНІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ПРИ ОЦІНЦІ ЇХ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ У ЛІТНІЙ ПЕРІОД РОКУ П.1 Розрахунок амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих конструкцій, , 0С, виконується за формулою:
. (П.1)
де – розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, ºС, що визначається за формулою:
ρ (Imax – Icр )
= 0,5 А tз + . (П.2)
ν – величина затухання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в огороджувальній конструкції, що визначається за формулою:
. (П.3)
де – максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, ºС, приймається згідно із СНиП 2.01.01;
ρ– коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, визначається за табл. П.1;
, , – відповідно максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м2, прийняті згідно зі СНиП 2.01.01 для зовнішніх стін – як для вертикальних поверхонь західної орієнтації і для покриття – як для горизонтальної поверхні;
– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніми умовами, Вт/(м2 К), визначається за формулою П.4;
D – теплова інерція огороджувальної конструкції, що визначається за формулою (4);
s1, s2,…,sn,– розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м2 ·К), приймаються за додатком Л для умов експлуатації А;
Y1, Y2, … , Yn-1, Yn, – коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньою поверхнею окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м2 ·К), що визначаються за формулами П.5 або П.6.
П.2. Порядок нумерації шарів у формулі (П.3) приймається у напрямку від внутрішньої поверхні конструкції до зовнішньої.
П.3. Коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, для умов літньої пори року, , Вт/(м2 ·К), визначається за формулою:
, (П.4)
де v – мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, м/с, повторюваність яких складає 16 % і більше, прийнята згідно зі СНиП 2.01.01, але не менше 1 м/с.
П.4 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару, Y, Вт/(м2·К), з тепловою інерцією D≥1 треба приймати рівним розрахунковому коефіцієнту теплозасвоєння s матеріалу цього шару конструкції з табл.Л.1 додатку Л.
П.5 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y з тепловою інерцією D<1 визначають розрахунком, починаючи з першого шару (розраховуючи від внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції):
а) для першого шару – за формулою:
. (П.5)
б) для i-го шару – за формулою
. (П.6)
де R1, Ri – термічні опори відповідно першого та i-го шарів огороджувальної конструкції, м2 К/Вт, що визначаються за формулою (5).
Таблиця П.1 – Коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції
Матеріал зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції
Побачили розбіжність з офіційним текстом?