ДБН В.2.6-31:2006 сторінка 7 з 11
0,083
2.6. Цегляна кладка з порожнистої цегли
76
Керамічної порожнистої густиною 1400 кг/м3 (брутто) на цементно-піщаному розчині
1600
0,88
0,47
1
2
0,58
0,64
7,91
8,48
0,14
77
Керамічної порожнистої густиною 1300 кг/м3 (брутто) на цементно-піщаному розчині
1400
0,88
0,41
1
2
0,52
0,58
7,01
7,56
0,16
78
Керамічної порожнистої густиною 1000 кг/м3 (брутто) на цементно-піщаному розчині
1200
0,88
0,35
1
2
0,47
0,52
6,16
6,62
0,17
2.7. Кладка з виробів бетонних
79
З блоків керамзитошлакобетонних на цементно-піщаному розчині
густиною 800 кг/м3 (брутто)
густиною 850 кг/м3 (брутто)
1400
0,88
0,34
1
2
0,46
0,51
5,95
6,41
0,15
1350
0,88
0,31
1
2
0,37
0,43
5,06
5,91
0,15
80
З блоків кремнезитоцементних на вапняному розчині із сіопорового та кварцового піску
400
0,88
0,085
3
6
0,09
0,092
1,62
1,74
0,22
3. Матеріали конструкційні
3.1. Бетони конструкційні
81
Залізобетон
2500
0,84
1,69
2
3
1,92
2,04
17,98
18,95
0,03
82
Бетон на гравію або щебені з природного каменю
2400
0,84
1,51
2
3
1,74
1,86
16,77
17,88
0,03
3.2. Розчини будівельні
83
Розчин цементно-піщаний
1600
0,84
0,47
2
4
0,70
0,81
8,69
9,76
0,12
84
Розчин складний
(пісок, вапно, цемент)
1700
0,84
0,52
2
4
0,70
0,87
8,95
10,42
0,098
85
Розчин вапняно-піщаний
1800
0,84
0,58
2
4
0,76
0,93
9,6
11,09
0,09
3.3. Облицювання природним каменем та керамічною плиткою
86
Плити та вироби з природного каменю:
- граніт, гнейс та базальт
2800
0,88
3,49
0
0
3,49
3,49
25,04
25,04
0,008
87
- мармур
2800
0,88
2,91
0
0
2,91
2,91
22,86
22,86
0,008
88
-вапняк
1600
0,88
0,58
2
3
0,73
0,81
9,06
9,75
0,09
1800
0,88
0,70
2
3
0,93
1,05
10,85
11,77
0,075
2000
0,88
0,93
2
3
1,16
1,28
12,77
13,7
0,06
89
-туф
1000
0,88
0,21
3
5
0,24
0,29
4,2
4,8
0,11
1200
0,88
0,27
3
5
0,35
0,41
5,55
6,25
0,11
1400
0,88
0,33
3
5
0,43
0,52
6,64
7,6
0,098
1600
0,88
0,41
3
5
0,52
0,64
7,81
9,02
0,09
1800
0,88
0,56
3
5
0,7
0,81
9,61
10,76
0,083
2000
0,88
0,76
3
5
0,93
1,05
11,68
12,92
0,075
90
Плити керамічні для підлоги
2000
0,88
0,89
3
5
0,96
1,1
11,63
12,55
0,06
3.4. Кладка цегляна з повнотілої цегли
91
Глиняної звичайної
на цементно-піщаному розчині
1800
0,88
0,56
1
2
0,70
0,81
9,2
10,12
0,11
92
Глиняної звичайної на цементно-шлаковому розчині
1700
0,88
0,52
1,5
3
0,64
0,76
8,64
9,7
0,12
93
Глиняної звичайної на цементно-перлітовому розчині
1600
0,88
0,47
2
4
0,58
0,70
8,08
9,23
0,15
94
Силікатної на цементно-піщаному розчині
1800
0,88
0,70
2
4
0,76
0,87
9,77
10,9
0,11
95
Трепельної на цементно-піщаному розчині
1000
0,88
0,29
2
4
0,41
0,47
5,35
5,96
0,23
1200
0,88
0,35
2
4
0,47
0,52
6,26
6,49
0,19
96
Шлакової на цементно-піщаному розчині
1500
0,88
0,52
1,5
3
0,64
0,70
8,12
8,76
0,11
3.5 Матеріали покрівельні, гідроізоляційні та покриття полімерні для підлог
97
Листи азбестоцементні
1600
0,84
0,23
2
3
0,35
0,41
6,14
6,8
0,03
1800
0,84
0,35
2
3
0,47
0,52
7,55
8,12
0,03
98
Матеріали бітумні, бітумно-полімерні покрівельні та гідроізоляційні
1000
1,68
0,17
0
0
0,17
0,17
4,56
4,56
0,008
1200
1,68
0,22
0
0
0,22
0,22
5,69
5,69
0,008
1400
1,68
0,27
0
0
0,27
0,27
6,8
6,8
0,008
99
Асфальтобетон
2100
1,68
1,05
0
0
1,05
1,05
16,43
16,43
0,008
100
Руберойд, пергамін
600
1,68
0,17
0
0
0,17
0,17
3,53
3,53
-
101
Лінолеум полівінілхлоридний на теплоізоляційній підоснові
1600
1,47
0,33
0
0
0,33
0,33
7,52
7,52
0,002
1800
1,47
0,38
0
0
0,38
0,38
8,56
8,56
0,002
102
Лінолеум полівінілхлоридний на тканинній основі
1400
1,47
0,23
0
0
0,23
0,23
5,87
5,87
0,002
1600
1,47
0,29
0
0
0,29
0,29
7,05
7,05
0,002
103
Лінолеум полівінілхлоридний багатошаровий та одношаровий без підоснови
800
1,47
0,17
0
0
0,17
0,17
3,32
3,32
0,002
1200
1,47
0,21
0
0
0,21
0,21
4,51
4,51
0,02
3.6. Метали
104
Сталь арматурна
7850
0,482
58
0
0
58
58
126,5
126,5
0
105
Чавун
7200
0,482
50
0
0
50
50
112,5
112,5
0
106
Алюміній
2600
0,84
221
0
0
221
221
187,6
187,6
0
107
Латунь, мідь
8500
0,42
407
0
0
407
407
326
326
0
108
Скло віконне
2500
0,84
0,76
0
0
0,76
0,76
10,79
10,79
0
Л.2 Порядок визначення розрахункових теплофізичних характеристик будівельних матеріалів
Для будівельних матеріалів, що не зазначені у таблиці Л.1, розрахункові значення теплофізичних характеристик визначають на підставі експериментальних випробувань з виконанням наступних процедур.
Л.2.1. Теплопровідність матеріалу у сухому та зволоженому стані визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076).
Л.2.2 Випробування проводять із застосуванням випробувального обладнання та засобів вимірювальної техніки:
прилад по визначенню теплопровідності за ДСТУ Б В.2.7-105, з точністю визначення теплопровідності матеріалів ± 3 %; пристрій для зволоження зразків; лабораторні сушильні печі; кліматична камера, що дозволяє задавати температуру повітря у діапазоні від мінус 30 0С до +60 0С з точністю ± 1 0С, ваги, вимірювальні засоби. Усі засоби вимірювань повинні супроводжуватись посвідченнями державної метрологічної повірки у встановленому порядку
Л.2.3 Випробування виконують на зразках, виготовлених відповідно до нормативної технічної документації на ці вироби. Допускається проведення випробувань нових матеріалів на стадії їх розробки за відсутністю комплекту технічної документації.
Відбір зразків здійснюють методом випадкової вибірки. Для випробувань відбирають не менш 5 однотипних зразків.
Випробування виконують на зразках у вигляді прямокутного паралелепіпеда, лицьові грані якого мають форму квадрата з довжиною сторони не менше ніж 250 мм. Товщина зразка може становити від 20 мм до 50 мм. Лицьові грані зразка повинні бути плоскими й паралельними. Відхилення лицьових граней зразка від паралельності не повинне бути більше ніж 0,5 мм. Товщину зразка вимірюють штангенциркулем із похибкою не більше ніж 0,1 мм. Довжину й ширину зразка вимірюють лінійкою з похибкою не більше ніж 0,5 мм.
Зразок висушують до постійної маси при температурі, зазначеній в нормативному документі на матеріал або виріб. Зразок вважається висушеним до постійної маси, якщо різниця між двома послідовними вимірюваннями маси після чергового зважування не перевищує 0,5% за період не менше ніж 0,5 години. До проведення випробувань зразок витримується в ексикаторі з відносною вологістю не більше ніж 20%.
Л.2.4 Визначення теплопровідності матеріалу, λ0і, Вт/(мК), виконують на зразках в сухому їх стані за ДСТУ Б В. 2.7-105. Випробування виконують при середній температурі зразка (25-30)0С.
Визначають масу кожного зразка, m0і, кг, і густину ρ0і, кг/м3.
Визначають характеристики матеріалу в сухому стані:
, (Л.1)
де N- кількість зразків, що випробовувалися;
, (Л.2)
де δλ – сумарна методична та систематична похибка вимірювань, Вт/(мК).
Л.2.5 Визначення розрахункової вологості матеріалу
За наявності у таблиці Л1 аналогічних матеріалів по складу і структурі з матеріалом, що випробується, розрахункові значення вологості, wА, wБ, приймаються відповідно даним для аналогу. За відсутності аналогу проводять експериментальне визначення характеристик wА, wБ, шляхом сорбційного зволоження зразків матеріалу згідно з ГОСТ 24816 послідовно при відносній вологості повітря відповідно 80% та 95%.
Після визначення значень wА (при 80% відносній вологості повітря) та wБ (при 95% відносній вологості повітря) здійснюють зволоження зразка до значень близьких до wА, wБ (у подальшому розрахункові значення wр).
Л.2.6 Масу зразка, до якої його необхідно зволожити, щоб одержати значення, що відповідає wр, визначають за формулою:
mWр = m0 (1+0.01wр), (Л.3)
Здійснюють зволоження зразка на установці, що забезпечує примусове насичення водяною парою або краплинно-повітряною сумішшю. Для цього зразок розташовують у горизонтальному положенні у спеціальному прямокутному коробі таким чином, щоб зразок розділяв його на дві частини. До верхньої частини короба приєднується пилосос, що створює розрідження у цій половині. У нижню половину короба подається краплинно-повітряна суміш або пара. Процедура зволоження становить від 5 до 15 хв. Процедуру зволоження повторюють, перевертаючи зразок до одержання близького до необхідного значення маси mwр.
Примітка При зволоженні волокнистих матеріалів застосовувати краплинно-повітряне зволоження не допускається.
Після досягнення необхідного значення вологості зразок загортають у поліетиленову плівку, що запаюють по всіх гранях, та розміщають на горизонтальній поверхні. Щогодини на протязі 4 годин зразок перевертають із однієї лицьової сторони на іншу. Встановлюють зразок вертикально і витримують на протязі не менш ніж 2 діб для матеріалів на основі мінеральної або скляної вати, для матеріалів з пінопластів – на протязі не менш ніж10 діб, для всіх інших матеріалів – на протязі не менш ніж14 діб, перевертаючи зразок кожну добу.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?