Теплова ізоляція будівель

Процедуру зволоження виконують для всієї вибірки зразків.

Л.2.7 Визначення теплопровідності матеріалу у зволоженому стані при значеннях вологості зразків близьких до розрахункових виконують за ДСТУ Б В.2.7-105 при розрахунковій температурі матеріалу в конструкції за опалювальний період року (+10⁰С). Градієнт температури в зразку під час випробувань не повинен перевищувати 1⁰С/см.

Допускається проведення випробувань при середній температурі зразка +25⁰С.

Л.2.8 За результатами випробувань визначають залежність λ(w) при розрахунковій температурі матеріалу. Відповідно до визначеної залежності λ(w) встановлюють характеристики теплопровідності , матеріалу при w_А, w_Б.

Л.2.9 Розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:

, , (Л.4)

При проведенні випробувань при середній температурі зразка +25⁰С розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:

, , (Л.5)

де κ_к - коефіцієнт урахування впливу кліматичної деструкції матеріалів в процесі експлуатації на їх теплопровідність, визначається на підставі експериментальних досліджень матеріалів, при їх відсутності приймається таким, що дорівнює 1,2 для полімерних матеріалів, для волокнистих матеріалів - 1,1, для виробів з природної органічної сировини - 1,05, для інших матеріалів – 1,0;

κ_м – коефіцієнт урахування впливу якості будівельно-монтажних робіт на зміну теплопровідності матеріалу, для м’яких матеріалів з міцністю на стиск менше ніж 0,035 МПа при 10%-ій деформації приймається рівним 1,1, для матеріалів з міцністю на стиск 0,035 МПа та більше при 10%-ій деформації приймається рівним 1;

κ_t – коефіцієнт урахування різниці температур при умовах випробувань та розрахункових умовах експлуатації, визначається на підставі експериментальних досліджень або приймається за аналогом по складу і структурі матеріалу.

Л.2.10 Коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів, s_А s_Б при w_А, w_Б визначаються за формулами:

(Л.8)

(Л.9)

де ρ₀ – густина матеріалу, кг/м³,

c₀– теплоємкість матеріалу, кДж/(кг К), що визначається за ГОСТ 23250, або приймається за табл.Л1 за аналогом щодо складу і структури матеріалу.

ДОДАТОК М

(обов’язковий)

РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВЕДЕНОГО ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ СВІТЛОПРОЗОРИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ТЕМПЕРАТУРНОГО ПЕРЕПАДУ КОНСТРУКЦІЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОЕФІЦІЄНТУ СКЛІННЯ

М.1 Приведений опір теплопередачі світлопрозорих огороджувальних конструкцій розраховується за формулою:

(М.1)

де R_Σ cп – приведений опір теплопередачі світлопрозорої ділянки, що приймається залежно від характеристик скління (склопакетів) - відстані між шарами скла, виду газонаповнення та ступеня чорноти поверхні скла згідно з табл.М.1, F_сп – площа світлопрозорої частини, м²;

R_Σi, F_і – опір теплопередачі та площа і-го непрозорого елементу;

n- кількість непрозорих елементів конструкції з визначеним значеннями R_Σi, F_і

k_j – лінійній коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м ^. К), j-го конструктивного непрозорого елементу світлопрозорої конструкції, що визначаються за И.4 на підставі розрахунків двомірних (тримірних) температурних полів;

L_j, - лінійній розмір, м, j-го конструктивного непрозорого елементу світлопрозорої конструкції;

m – кількість непрозорих елементів конструкції, для яких необхідно визначати k_j

Табл.М1 ПРИВЕДЕНИЙ ОПІР ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ СКЛОПАКЕТІВ

Кількість камер у склопакеті

Варіанти скління*

Газовий склад середовища камер склопакетів, %

Опір теплопередачі,

м² К/Вт

Повітря

Криптон

Аргон

1

2

3

4

5

6

1

4М₁-8-4М₁

100

0,28

1

4М₁-10-4М₁

100

0,29

1

4М₁-12-4М₁

100

0,30

1

4М₁-16-4М¹

100

0,32

1

4М₁-8-4M₁

100

0,30

1

4М₁-10-4M₁

100

0,31

1

4М₁-12-4M₁

100

0,32

1

4М₁-16-4M₁

100

0,34

1

4М₁-16-4М₁

100

0,38

1

4М₁-8-4К

100

0,47

1

4М₁-10-4К

100

0,49

1

4М₁-12-4К

100

0,51

1

4М₁-16-4К

100

0,53

1

4М₁-8-4K

100

0,53

1

4М₁-10-4K

100

0,55

1

4М₁-12-4K

100

0,57

1

4М₁-16-4K

100

0,59

1

4М₁-16-4K

100

0,62

1

4К-16-4К

100

0,67

Продовження табл.М1

1

2

3

4