Теплова ізоляція будівель

5,0

4,0

2,5

Виробничі будинки з сухим та нормальним режимом експлуатації

7,0

5,0

Виробничі будинки з вологим та мокрим режимом експлуатації

t_в - t_р

0,8(t_в –t _р)

Виробничі будинки з надлишками тепла (більше 23 Вт/м³)

12

12

2.9 Виконання умов за формулами (1) - (3) для огороджувальної конструкції, що проектується чи обстежується, перевіряється за результатами визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1), ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків теплотехнічних показників конструкцій методами математичного моделювання теплових процесів та згідно 2.10-2.14.

2.10 Приведений опір теплопередачі, R_Σпр, м²·К/Вт, непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій - опір теплопередачі, R_Σ, м²·К/Вт) при перевірці виконання умови за формулою (1) розраховується згідно з додатком И.

2.11 Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огородження згідно з додатком К. Розрахункові значення теплофізичних характеристик матеріалів приймаються згідно з таблицею Л.1 додатку Л або встановлюються згідно з Л.2.

2.12 Приведений опір теплопередачі, R_Σпр, м²·К/Вт, світлопрозорої огороджувальної конструкції при перевірці виконання умови за формулою (1) розраховується згідно з додатком М.

2.13 Температурний перепад, Δt_пр, при перевірці виконання умови за формулою (2) для огороджувальних конструкцій розраховується в залежності від їх коефіцієнту скління згідно з додатком М.

2.14 Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції у зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів, температура внутрішньої поверхні світлопрозорих огороджувальних конструкцій у зонах стулки, коробки, імпостів, дистанційних рамок, τ_в min, при перевірці виконання умови за формулою (3) визначається на підставі розрахунків двомірних або тримірних температурних полів.

3 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ за ТЕПЛОВИТРАТами будинкУ НА ОПАЛЕННЯ

3.1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові

q_буд ≤ E_max. (7)

де q_буд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за 3.2,

E_max – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт ^. год/м² або кВт ^. год/м³ , що встановлюється згідно з табл.4, 5 залежно від призначення будинку, його поверховості, та температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.

3.2 Виконання умови (7) для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на підставі результатів енергетичного аудиту будинку, або з використанням математичних моделей теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків згідно з додатком Н.

3.3 При виконанні умови за формулою (7) допускається застосовувати окремі конструктивні елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими значеннями опору теплопередачі - до рівня 75 % від R_{q min} для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 80 % від R_{q min} для інших огороджувальних конструкцій відповідно до умови за формулою (1), при обов’язковому виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2) та (3).

Таблиця 4 – Нормативні максимальні тепловитрати багатоповерхових будинків, E_max ,

кВт∙год/м², [кВт∙год/м³]

Призначення будинку / кількість поверхів

Значення Е_max, кВт∙год/м², [кВт∙год/м³], для температурної зони

I

II

III

IV

Житлові будинки та готелі /

від 1 до 3

Відповідно до табл.5

від 4 до 5

89 [32]

77 [28]

65 [24]

53 [19]

від 6 до 7

83 [30]

72 [26]

61 [22]

50 [18]

від 8 до 9

79 [29]

69 [25]

58 [21]

48 [17]

від 10 до 11

75 [27]

65 [23]

55 [20]

45 [16]

12 і більше

73 [26]

63 [23]

54 [19]

44 [16]

Громадські й адміністративні будинки /

1

[44]

[38]

[32]

[26]

2

[40]

[34]

[29]

[24]

3

[38]

[33]

[28]

[23]

від 4 до 5

94 [35]

81 [31]

69 [26]

56 [21]

від 6 до 7

89 [33]

77 [29]

65 [24]

53 [20]

від 8 до 9

83 [31]

72 [27]

61 [23]

50 [19]

від 10 до 11

79 [29]

69 [25]

58 [21]

48 [17]

12 і більше

77 [28]

67 [24]

57 [20]

46 [17]

Лікувальні та дитячі навчальні заклади /

1

[35]

[31]

[26]

[21]

2

[34]

[30]

[25]

[21]

3

[33]

[29]

[24]

[20]

від 4 до 5

[32]

[28]

[24]

[19]

від 6 до 7

[31]

[27]

[23]

[19]

від 8 до 9

[30]

[26]

[22]

[18]

від 10 до 11

[29]

[25]

[21]

[17]

Дошкільні заклади /

від 1 до 3

[43]

[37]

[31]

[26]

Магазини, універмаги, універсами /

1

[24]

[21]

[18]

[92]

2

[23]

[20]

[17]

[14]

3

[22]

[19]

[16]

[13]

від 4 до 5

[21]

[18]

[15]

[12]

від 6 до 7

[21]

[18]

[15]

[12]

Таблиця 5 – Нормативні максимальні тепловитрати малоповерхових будинків, E_max ,

кВт∙год/м²

Площа будинку, що опалюється, м²

Кількість поверхів

1

2

3

4

Значення Е_max, кВт∙год/м², для температурної зони

I

II

III

IV

I

II

III

IV

I

II

III

IV

I

II

III

IV

до 60

146

126

107

87

-

-

-

від 60 до 150

130

113

95

78

141

122

103

84

-

-

від 151 до 250

115

99

84

69

125

108

92

75

135

117

99

81

-

від 251 до 400

104

90

76

62

109

95

80

66

115

99

84

69

120

104

88

72

від 401 до 600

-

94

81

69

56

99

86

73

59

104

90

76

62

від 601 до 1000

-

83

72

61

50

89

77

65

53

94

81

69

56

більше 1000

-

73

63

53

44

78

68

57

47

83

72

61

50

4 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ

4.1 Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних установ обов'язкове виконання умов:

- теплостійкості в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій:

(8)

- теплостійкості в зимовий період року температури приміщень:

за наявності центрального опалення:

(9)

за наявності теплоакумуляційного опалення:

(10)

Примітка. За наявності в будинку центрального опалення з автоматичним регулюванням температури внутрішнього повітря теплостійкість приміщень в холодний період року не визначається.

де - амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій, ⁰С:

- амплітуда коливань температури внутрішнього повітря, ⁰С;

4.2 Для поверхні підлог житлових, громадських будинків і приміщень промислових будинків із постійними робочими місцями обов'язкове виконання умови

. (11)

де Y_п – показник теплозасвоєння поверхні підлоги, Вт/(м^{2 .} К);

Y_maxп– максимальне допустиме значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги, Вт/(м^{2 .} К), що встановлюється згідно з табл.6 в залежності від призначення будинку.

Таблиця 6 – Максимально допустимі значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги

Призначення будівлі

Значення , Вт/(м^{2 .}К)

Житлові будинки, дошкільні заклади, лікувальні й дитячі навчальні заклади

12

Громадські і адміністративні будівлі

14

Ділянки з постійними робочими місцями в опалюваних приміщеннях промислових будівель

17

4.3 Виконання умови за формулою (8) перевіряється на підставі результатів випробувань, проведених за ГОСТ 26253 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків згідно з додатком П.

4.4 Виконання умови за формулами (9)-(10) перевіряється за результатами розрахунків згідно з додатком Р.

4.5 Виконання умови за формулою (11) перевіряється за результатами випробувань, проведених згідно з ГОСТ 25609 акредитованими лабораторіями, або за результатами розрахунків показника теплозасвоєння поверхнею підлоги за додатком С.

5 ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦІЙ

5.1 Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є виконання умови:

R_g ≥ R_{g н,} (12)

де R_g – опір повітропроникності огороджувальної конструкції, м²·год Па/кг;

R_{g н} – необхідний опір повітропроникності, м² год Па/кг.

5.2 Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності на i-му поверсі, для якого виконується розрахунок, визначається за формулою:

R_{g н} = . (13)

де Δp – розрахункова різниця тисків, Па, визначається за додатком Т;

G_н – допустима повітропроникність огороджувальної конструкції, що встановлюється згідно з табл. 7 залежно від виду огороджувальної конструкції.

5.3 Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності визначається за формулою:

R_{g н} = . (14)

де Δр₀ = 10 Па – різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції під час випробувань за ДСТУ Б В.2.6-18.

Таблиця 7 – Допустимі значення повітропроникності огороджувальних конструкцій, G_н

Вид огороджувальної конструкції Значення G_н

Зовнішні непрозорі конструкції житлових і громадських будинків

0,5 кг/(м² год)

Зовнішні непрозорі конструкції промислових будинків

1,0 кг/(м² год)

Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій житлових і громадських будинків

0,5 кг/(м год)

Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій промислових будинків

1,0 кг/(м год)

Світлопрозорі конструкції житлових та громадських будинків, виробничих будинків із кондиціонуванням приміщень

6,0 кг/(м² год)

Світлопрозорі конструкції промислових будинків

10,0 кг/(м² год)

Вхідні двері до квартир

1,5 кг/(м² год)

5.4 Виконання умови (13) для непрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями за ГОСТ 25891 або за результатами розрахунків. Опір повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій, R_gнк, розраховується за додатком Т.

5.5 Виконання умови (13) для світлопрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями за ДСТУ Б В.2.6-18.

Опір повітропроникності світлопрозорих огороджувальних конструкцій, R_gск, визначається за формулою:

R_{g ск} = . (15)

де n – показник режиму фільтрації світлопрозорої конструкції, отриманий за результатами випробувань, проведених за ДСТУ Б В.2.6-18;

G_ск - повітропроникність світлопрозорої конструкції, кг/(м²год), при р_о = 10 Па, отримана за результатами випробувань акредитованими лабораторіями.

5.6 У разі, якщо R_g ск ≥ R_{g н} в п'ять і більше разів обов’язково виконання вимог 5.23 ДБН В.2.2-15.

6 ОЦІНКА ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦІЙ

6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, що опалюються, обов'язкове виконання умови:

Δw  Δw_д, (16)

де Δw збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;

Δw_д - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно з табл.8 залежно від виду матеріалу.

Таблиця 8 –Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, Δw_д, в конструкції в холодний період року

Найменування матеріалу

Значення Δw_д, %

Мінераловатні та скловолокнисті вироби

2,5

Пінополістирол

2,0

Пінополіуретан

3,0

Плити з карбамідо-формальдегідних пінопластів

7,0

Ніздрюваті бетони (газобетон, пінобетон, газосилікат тощо.)

1,2

Бетони легкі

1,2

Вироби перлітові

2,0

Плити з природних органічних та неорганічних матеріалів

7,0

Вироби з кремнезиту

2,5

Цегляне мурування

1,5

Піногазоскло

1,5

Мурування з силікатної цегли

2,0

Засипки з керамзиту, шунгізиту

3,0

Важкий бетон, цементно-піщаний розчин

2,0

6.2 Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари, e(х), і насиченої водяної пари E(x) у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі x, Па, визначається за формулою:

(17)

де e_в – парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості, φ_в0, залежно від призначення будинку згідно з додатком Г, і значенням парціального тиску насиченої водяної пари, Е_в, що залежить від температури, за формулою:

, (18)

e_з - парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, Па;

R_e.Σ – опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м² год Па/мг;

R_e.х – опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані x від внутрішньої поверхні, м² год Па/мг.

Парціальний тиск насиченої водяної пари, E(x), Па, визначається згідно довідкових даних залежності E(t) по розподілу температури в товщі конструкції t(x), що розраховується за формулою

(19)

де t_{з е} – розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу накопичення вологи в конструкції, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, ⁰С,

R_x – термічний опір частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до перерізу x, м²·К/Вт, що розраховується за формулою (И.1)

6.3 Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:

, (20)

. (21)

де n – загальна кількість шарів в конструкції;

m – кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу x;

δ_і – товщина і-го шару, м;

μ_i – паропроникність матеріалу i-го шару, мг/(м год Па), що визначається за табл.Л1 додатку Л;

μ_m+1 – паропроникність матеріалу шару, мг/(м год Па), де розташований переріз х.

6.4 У разі для будь-якого х[0,] умова за формулою (16) вважається виконаною.

6.5 У разі у будь-якому з перетинів огороджувальної конструкції проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δw, у якому відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на межі шарів – приріст розраховується для шару прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні) за формулою:

. (22)

де P – кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період накопичення вологи в конструкції, кг/м², що розраховується за формулою:

. (22)

де e_к – парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (17);

R_{e к} – опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м² год Па/мг, що визначається за формулою (20);

– те саме, що у формулі (19);

Z – період накопичення вологи в конструкції, год, що встановлюється рівним періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 ⁰С за СНиП 2.01.01;

δ_к – товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);

ρ_к – густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м³, що визначається згідно з таблицею Л.1 додатку Л.