Страница 10: НПАОП 05.1-1.03-07. Правила охорони праці для працівників морських рибних портів (32447)

У разі скочування бочок з листа автонавантажувача у вагон або на штабель працівники повинні стояти осторонь від напрямку руху бочок.

1. Після стропування вантажів храпцями механізатори повинні негайно відійти в безпечне місце для того, щоб не піддавати себе небезпеці в разі випадання бочки з храпців.
2. Звільняти вантажі від храпців можна тільки після того, як весь вантаж ляже на місце і вантажний шкентель послабшає; з уторів вантажу варто скидати обидва храпці.
3. Під час перекочування котно-бочкового вантажу під ухил потрібно весь час притримувати його руками, перебуваючи за ним. Спуск і підйом котно-бочкового вантажу на вантажну площадку або у вагон і під час укладання в кілька рядів виконується по спеціально встановленим подвійним латам за допомогою канатів. Лати для бочок повинні мати пристосування, що запобігають скочування бочок униз. Знаходження людей між латами не дозволяється.
4. У разі завантаження критих вагонів бочковим вантажем вагою 100 кг і більше відстань від верхнього ярусу до виступних частин стелі повинна бути не менше 1 м. Укладання котно-бочкових вантажів допускаються на бічну поверхню або на торець пробкою догори.
5. Перший спосіб укладання допускається з вантажем у тарі, що розрахована на більше навантаження, а другий - з вантажами в тарі більш слабкої конструкції.
6. Укладання котно-бочкових вантажів на торець виконується у вигляді усіченої піраміди або паралелепіпеда з прокладкою рівних дощок між кожним рядом.

Укладання на бічну поверхню цих вантажів допускається у вигляді усіченої піраміди також з прокладкою рівних дощок між кожним рядом.

Щоб уникнути розкочування штабелів крайні місця необхідно надійно заклинювати упорами.

1. Під час механізованого штабелювання котно-бочкових вантажів на бічну поверхню допускається укладання без прокладок з надійним підклинюванням крайніх місць кожного ряду.
2. Навалювальні вантажі (риба, сіль, вугілля тощо)
3. Під час виконання ручних вантажних робіт з навалювальними вантажами працівники повинні забезпечуватися спеціальним робочим інструментом (лопатами, сачками, ломами тощо).
4. У разі скупчення риб’ячого слизу на робочих місцях необхідно обов’язково промивати їх водою та посипати сіллю.
5. Перевантаження навалювальних вантажів (сіль, вугілля) повинно виконуватися за допомогою грейферів, екскаваторів, скреперів, транспортерів, конвеєрів, пневмотранспорту, механічних лопат й інших видів машин, механізмів і пристосувань.
6. Штабелі навалювальних вантажів повинні бути покладені з дотриманням кутів природного ухилу або в досить міцних підпірних стінках.
7. Під час підйому й опускання грейфера, ковша або іншого пристосування механізатори не повинні перебувати під ними або на шляху їх переміщення, а також на вантажі, що обсипається, або в безпосередній близькості від нього.
8. Вивантаження грейферами вугілля з платформ і з відкритих вагонів повинно виконуватися без участі працівників.
9. Під час навантаження суден вантажами, що порошать, розкривати навантажений грейфер над люками на висоті понад 2 м не дозволяється.
10. Переробку буртів солі й інших вантажів, що обсипаються, треба здійснювати з вершини до підошви рівномірними уступами. У жодному разі не можна робити переробку цих вантажів методом підкопу.
11. Не дозволяється перебувати напроти зсипних труб, лотків, скреперів й інших транспортувальних пристроїв, що викидають вантаж.
12. У разі необхідності проходу працівників по навалювальному вантажу на ньому повинні бути настелені містки.
13. Зберігання солі навалом на відкритих складських площадках, як правило, повинно бути короткочасним, щоб уникнути її злежування.
14. Стиснені та зріджені гази
15. Зберігання, навантаження та розвантаження балонів з газами повинно відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.07-94.
16. Перевантаження підіймальними кранами балонів із стисненими та зрідженими газами повинно здійснюватися за допомогою спеціальної міцної тари (контейнерів з гніздами).
17. Для уникнення переміщення та падіння балони під час перевантаження повинні бути закріплені.
18. Перевантаження балонів необхідно робити з нагвинченими захисними ковпаками. Балони з газами слід оберігати від потрапляння на них технічних мастил.
19. Транспортування балонів до місця навантаження або місця розвантаження повинно здійснюватися на спеціальних візках, конструкція яких повинна захищати балони від тряски й ударів (візки повинні мати гнізда за розміром балонів, оббиті повстю тощо); транспортування балонів дозволяється тільки в горизонтальному положенні (лежачи).
20. Перевезення наповнених газами балонів на автомобілі має здійснюватися в горизонтальному положенні, обов’язково з прокладками між балонами. Для прокладок можуть застосовуватись дерев’яні бруси з вирізаними гніздами для балонів, а також вірьовочні чи гумові кільця товщиною не менше 25 мм (по 2 кільця на балон) або інші прокладки, що захищають балони від ударів один об одного. Усі балони під час перевезення треба укладати вентилями в один бік.
21. Дозволяється перевезення балонів у спеціальних контейнерах, атакож безконтейнерів у вертикальномуположенні обов’язково з

прокладками між ними і загорожею від можливого падіння.

1. Під час перевезення балонів у разі високої температури повітря необхідно вкривати їх брезентом або іншими матеріалами, що захищають від променів сонця.
2. Перевантаження металу
3. Перевантаження металу в чушках і плитках повинно здійснюватися площадками (парашутами), при цьому чушки або плитки повинні бути покладені поруч одна з одною або клітками по краях площадки. Щоб уникнути падіння під час підіймання та переносу укладання чушок і плиток по краях площадки повинно бути без звисів.
4. Штабелювання чушок повинноздійснюватися у вигляді

правильнихкліток, що стоять вертикально,висота яких не повинна

перевищувати 1 м.

1. Переміщення листів металуу вертикальному та

горизонтальному положеннях повинно здійснюватися за допомогою електромагнітних та вакуумних захоплювальних пристроїв, а також спеціальних храпців, скоб і струбцин.

У вертикальному положенні за допомогою храпців, скоб і струбцин дозволяється переносити лише один лист. У горизонтальному положенні допускається переносити кілька листів, але щоб уникнути вислизання середніх листів повинна бути підібрана конструкція храпців, що унеможливлює вислизання, або листи повинні затискатися струбцинами.

1. Партії листового заліза одного розміру необхідно укладати горизонтально (плиском) з дерев’яними прокладками між ними для забезпечення підведення стропів.
2. Дріт й обручеве залізо в колах потрібно укладати на дерев’яному настилі в штабелі висотою до 1 м.
3. Під час перевантаження довгомірних балок і труб кранами партія, що піднімається, повинна набиратися з однорідних профілів, діаметра або перерізу з метою кращого затиснення їх і щоб уникнути випадання окремих балок, труб.
4. Під час перевантаження довгомірів для їх стропування повинні застосовуватися два стропи однакової довжини. Стропування повинно виконуватися способом, що виключає можливість вислизання довгоміра зі стропів. Спосіб стропування повинен зазначатися у технологічній карті.
5. Відтягнення, що застосовуються під час перевантаження пакетів прокату, повинні мати довжину не менше 12 м кожне.
6. Для підтягування провислих відтягнень варто застосовувати багри. Не дозволяється механізаторам нахилятися через комінгси люка для захвата відтягнень.
7. Під час вивантаження фасонного прокату і труб із залізничних платформ і піввагонів застропований пакет дозволяється піднімати краном тільки після того, як механізатори зійдуть з платформи та візьмуть у руки відтягнення.
8. Під час роботи з відтягненнями, тобто в разі виносу з трюму чи укладання в піввагони або платформи пакетів, механізатори, які розвертають їх, повинні перебувати з протилежного боку відносно крана.
9. Труби діаметром 400 мм і більше треба перевантажувати спеціальними торцевими захватами.
10. Під час перенесення вручну довгомірних металевих балок, рейок, труб, штаб, які мають вагу понад 50 кг, необхідно застосовувати спеціальні захвати (наприклад, кліщі), а в разі їх кантування - ломи. Перенесення зазначених довгомірних матеріалів в будь-який інший спосіб не дозволяються.
11. Укладання в штабель труб і круглого довгомірного прокату здійснюється на висоту не більше 3 м з підкладками між рядами, а крайні ряди, щоб уникнути розкату, кріпляться башмаками або дерев’яними брусами, клинами, прибитими до дощок (прокладок), на які вони покладені.
12. Довгомірний круглий лісоматеріал
13. Вивантаження та перевантаження колод, як правило, повинно здійснюватися із застосуванням портальних, баштових, гусеничних й інших кранів з достатнім вильотом стріли. Ручне навантаження та вивантаження довгомірних лісоматеріалів (колод, брусів тощо) може допускатися, як виняток, під час розвантаження одиничних вагонів і повинно здійснюватися згідно з інструкцією, що передбачає безпечну організацію робіт.
14. Переміщення довгомірного круглого лісу (колод) вручну здійснюється тільки за допомогою багрів, ломів, важелів та інших пристосувань.
15. Усі роботи з навантаження та вивантаження лісоматеріалів треба здійснювати під керівництвом досвідченого стивідора.
16. У разі одночасного розвантаження декількох платформ з колодами платформи повинні бути розставлені по фронту таким чином, щоб відстань між ними була не менше 5 м. Якщо за якимись причинами розкотити платформи зазначеним способом неможливо, то одночасне розвантаження їх потрібно здійснювати тільки через платформу.
17. Перед початком вивантаження колод необхідно ретельно перевірити стійкість укладання їх на платформі та залежно від цього визначити спосіб розвантаження.
18. Під час вивантаження довгомірного круглого лісоматеріалу з платформ (з вагонів) кранами необхідно керуватися наступним:

стропування лісоматеріалу здійснюється двома стропами однакової довжини та вантажопідйомності „в зашморг” із застосуванням роликових скоб. Одним стропом можна застроповувати ліс довжиною не більше 3 м;

підготовка пакета здійснюється в такому порядку:заводять

перший строп під кінці колод, і, перевіривши надійність стропування, піднімають один кінець колоди. Потім за допомогою багрів підводять два стропи однакової довжини. Пакет опускають, перший строп забирають, а два заведених основних стропи „в зашморг” накидають на гак. Якщо неможливо завести відразу два основних стропи, заводять один, з його допомогою піднімають пакет і заводять другий строп. Потім пакет опускають й обидва стропи надягають на гак;

під час підіймання й опускання пакета колод як допоміжними стропами, так й основними стропами, працівники зобов’язані відійти на безпечну відстань (не менше 4-5 м);

розвантаження круглого лісоматеріалу з платформи на судно необхідно проводити за наявності двох сигнальників: одного на судні, іншого - біля платформи.

1. Навантаження колод уручну на платформи здійснюється шляхом вкочування їх по латах за допомогою канатів.
2. Перед навантаженням колод на платформи повинні встановлюватися стійки з боку, протилежного навантаженню.
3. Лати, якими вкочують колоди, повинні бути міцно укріплені, для чого кінець кожної лати, що перебуває на землі, повинен бути заглиблений у землю та закріплений клином, а на штабелі закріплений скобами.
4. На місцях постійного проведення робіт повинні бути лати із загостреними та трохи вигнутими металевими наконечниками на одному кінці, за допомогою яких цей кінець закріплюється в землі.
5. Напрямок пересування колоди по латах повинен регулюватися вірьовками, а на платформі - ломами.
6. Підштовхувати та регулювати напрямок руху колод руками не дозволяється.
7. Працівники, які навантажують колоди, повинні перебувати на боці, протилежному фронту навантаження платформи.
8. Стропи на підіймання лісоматеріалу повинні бути накладені на відстані одного метра від кінців пакета.
9. Колоди в пакеті слід укладати паралельно з невеликими виступами окремих колод.
10. У разі, якщо довжина колод перевищує довжину люка, стропування необхідно робити на два стропи різної довжини.
11. Під час укладання колод на березі або на штабелі перебувати ближче 5 м від місця підіймання та підходити до нього до повного скочування колод не дозволяється.
12. У місцях зберігання лісоматеріал необхідно укладати рядами. Між кожним рядом колод повинні бути прокладки з брусів. Крайні колоди в кожному ряду треба підклинювати.
13. Великовагові вантажі
14. Вантажно-розвантажувальні роботи з великоваговими вантажами вагою понад 500 кг здійснюються під керівництвом працівника, призначеного адміністрацією порту.
15. Усі перевалочні операції з великоваговими вантажами повинні здійснюватися тільки кранами.
16. Перед початком роботи з переміщення великовагових поїздів повинен бути розроблений найбільш ефективний і безпечний спосіб виконання роботи та проведений інструктаж механізаторів.
17. Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт з великоваговими вантажами необхідно виконувати такі вимоги безпеки:

усі підіймальні пристосування, інвентар і такелаж повинні відповідати характеру даної роботи, бути випробуваними та перебувати в повній справності;

шлях, яким переміщається великоваговий вантаж, повинен бути рівним і звільненим від усіх сторонніх предметів;

у разі слабкого ґрунту або нерівної поверхні шляху переміщення важких вантажів він повинен бути підкріплений і вирівняний дошками, брусами тощо;

постійно підтримувати в справному стані містки і трапи та за потреби перевіряти їх відповідними розрахунками.

1. Кислоти, рідкі хімікати тощо
2. Під час перевантаження, розвантаження та транспортування вантажів цієї групи обов’язкові до виконання такі вимоги: