Страница 21: НПАОП 0.00-1.69-13. Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних (32390)

1. Не дозволяється перебувати у небезпечній зоні працівникам, які не беруть участі у промиванні.
2. Внутрішній огляд обладнання після закінчення хімічного очищення необхідно проводити тільки після його вентиляції та аналізу в ньому повітря на відсутність шкідливих речовин з дотриманням вимог глави 10 розділу IV цих Правил.
3. Вимоги безпечного обслуговування обладнання хімічних цехів і споруд з

очищення стічних вод

1. Обслуговування реагентного господарства та установки з гідразинної обробки води
2. 1. Склади реагентів необхідно ізолювати від приміщень іонітових установок і місць зберігання сипких матеріалів.
   2. Вапно, магнезит, фосфати, коагулянти, сода та інші сипкі реагенти повинні зберігатись в сухих приміщеннях закритого типу із заасфальтованою підлогою. Такі приміщення повинні бути оснащені системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує трикратний обмін повітря, та пристроями механізованого розвантажування і навантажування реагентів. Для кожного виду реагентів повинен передбачатись окремий склад або відсік.
   3. У приміщеннях, де проводяться операції з реагентами, повинна бути водопровідна вода та аптечка для надання першої допомоги.
   4. Приміщення для зберігання фільтрувальних та іонообмінних матеріалів повинні бути сухими, мати опалення та достатню вентиляцію.
   5. Бензин, бензол, толуол та інші леткі органічні сполуки, пара яких адсорбується іонітами, не повинні зберігатись в одному приміщенні з іонітами.
   6. Іоніти необхідно складувати у заводській упаковці на дерев’яних настилах штабелями за типами та марками. Відстань від штабелів до опалювальних приладів (радіаторів) повинна бути не менше 1 м.
   7. Сульфовугілля необхідно зберігати в упаковці виробника в закритому складському приміщенні в штабелях. Розміри штабеля повинні бути до 2х2х2 м і прохід між штабелями має бути завширшки не менше 1 м.

Зберігати сульфовугілля без упаковки заборонено, бо внаслідок контакту з повітрям воно може спалахнути.

1. Розвантажувати вапно, магнезит, соду, фосфати та інші сухі реагенти, що можуть створювати пил, а також гасити вапно та розчиняти ці реагенти необхідно у бавовняному костюмі, прогумованому фартусі з нагрудником, захисних окулярах, брезентових, гумових рукавицях, гумовому взутті і протипиловому респіраторі
2. 1. Кислоти, луги, розчини аміаку, гідразину та інших шкідливих речовин необхідно зберігати в ізольованих від робочих приміщень складах-цистернах або в баках, на яких повинно бути чітко написано назву реагенту.

Концентровану сірчану кислоту, «чорну кислоту» (розчин низькомолекулярних органічних кислот), розчини лугу та аміаку необхідно зберігати у сталевих герметичних резервуарах, соляну кислоту - у герметичних сталевих прогумованих резервуарах.

1. Товарний гідразингідрат, що містить 64% гідразину, потрібно транспортувати і зберігати у тарі з нержавіючої сталі або алюмінію.

Розбавлені розчини гідразингідрату (до 30%) дозволяється зберігати в ємностях з вуглецевої сталі або в поліетиленових банках.

1. Ємності для зберігання кислот і лугів повинні сполучатись з атмосферою за допомогою повітряних клапанів і мати покажчики рівня та переливні труби.
2. 1. Цистерни для зберігання рідких реагентів, що періодично перебувають під тиском, необхідно зареєструвати у книзі обліку і огляду посудин, яка повинна бути у начальника цеху.

Щомісяця необхідно проводити зовнішній огляд цистерн і арматури. Внутрішній огляд і гідравлічні випробування цистерн необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. Результати оглядів і випробувань фіксувати в журналі довільної форми.

1. У хімічному цеху повинна діяти стаціонарна схема зливання кожного реагенту з чіткою нумерацією арматури. Схема й інструкція зі зливання і зберігання кожного реагенту мають бути на робочому місці.

Трубопроводи концентрованих розчинів реагентів повинні бути пофарбовані у розпізнавальні кольори.

Зливати отруйні й агресивні рідини повинні тільки спеціально підготовлені працівники, за якими має бути закріплено виконання цієї роботи, під керівництвом старшого чергового зміни цеху (дільниці).

1. Зливати кислоти і луги з баків зберігання та залізничних цистерн необхідно через верхній розвантажувальний пристрій за допомогою сифона або шляхом створення в них тиску стисненим повітрям не більше 0,068 МПа (0,7 кгс/кв.см).

Розрідження в приймальній ємності необхідно створювати вакуум-насосом або ежектором.

Зливати кислоту та луги з цистерни через нижній кран заборонено. Заборонено також для зливання кислоти та лугів використовувати шланги з матеріалів, не стійких до дії кислот та лугів.

1. Зливати гідразингідрат з бочок необхідно за допомогою сифона або виготовленого з нержавіючої сталі ежектора у приймальний бак, заповнений до половини водою.

Звільнені від гідразингідрату бочки необхідно промивати кілька разів водою до нейтральної реакції промивальних вод за індикатором метиленовим червоним, відкачуючи воду в приймальний бак гідразину.

1. Установку для приготування розчинів гідразингідрату необхідно розташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією, до якого підведено технічну воду та влаштовано приямок для збирання і нейтралізації дренажних вод. У приміщенні повинен бути запас хлорного вапна для нейтралізації розлитого розчину гідразингідрату.

Ззовні приміщення гідразинної установки повинні бути вивішені знаки безпеки «Обережно! Отруйні речовини» і напис «Гідразингідрат».

Зберігати у приміщенні гідразинної установки будь-які інші реагенти і матеріали заборонено.

1. Приміщення гідразинної установки необхідно замикати на замок, ключі від якого мають зберігатись у старшого чергового зміни хімічного цеху. Видавання та повернення ключів повинно контролюватись.
2. 1. Під час роботи з гідразингідратом необхідно користуватись прогумованим фартухом, гумовими рукавицями, захисними окулярами і мати при собі фільтрувальний протигаз, підготовлений до використання.
   2. Переливати гідразингідрат необхідно лише за умови увімкненої вентиляції.

Поблизу місця роботи з гідразингідратом не повинно бути окисників, горючих речовин, а також азбесту, активованого вугілля, піску та інших пористих матеріалів.

До початку проведення ремонтних робіт на обладнанні гідразинної установки це обладнання необхідно промити водою.

1. Установка для дозування робочого розчину гідразингідрату повинна мати огородження з бетонною відбортовкою і приямок для збирання та нейтралізації розлитого розчину.

На огородженні установки повинні вивішуватись знаки безпеки «Обережно! Отруйні речовини» і напис «Гідразингідрат».

1. Арматура на трубопроводах та баках розчину гідразингідрату повинна бути захищена від випадкового відкривання (її потрібно замкнути на замок або зняти з неї маховики).
2. 1. Випадково розлитий концентрований або розбавлений гідразингідрат необхідно змити водою у дренажний приямок і нейтралізувати хлорним вапном.
   2. Працівники, які обслуговують обладнання хімічних цехів, повинні знати властивості основних хімічних речовин, що застосовуються в цих цехах, заходи безпеки під час роботи з ними, користуватись захисним спецодягом і засобами індивідуального захисту.
   3. На баках-вимірниках і трубопроводах концентрованих розчинів кислот, лугів, аміаку, гідразину мають бути чіткі написи і забарвлення згідно з главою 3 розділу IV цих Правил.
   4. Перед початком проведення ремонту арматури, трубопроводів і насосів, що застосовуються для транспортування агресивних або отруйних речовин, трубопроводи і насоси потрібно випорожнити, промити (продути). Продукти промивання необхідно злити у спеціально призначене для цього місце.

Виводити з дії і ремонтувати трубопроводи та їхню арматуру необхідно з дотриманням вимог глави 10 розділу IV цих Правил.

Фланцеві з'єднання трубопроводів спочатку повинні бути послаблені в нижній частині для зливання рідини, що залишилась, у заздалегідь підставлене відро або в іншу ємність.

Під час розкриття фланцевих з’єднань потрібно стояти збоку від них.

Послаблювати затяг болтів фланцевих з’єднань необхідно поворотом гайок на два - три оберти. Послаблювати і демонтувати всі болти дозволяється тільки після повного витікання рідини.

Перед транспортуванням демонтованої арматури її потрібно обережно повернути фланцем вниз спочатку одним, а потім іншим боком для витікання рідини, що залишилась у внутрішніх порожнинах.

1. Насоси-дозатори для перекачування отруйних і агресивних рідин повинні ремонтувати спеціально підготовлені працівники, за якими має бути закріплено виконання цієї роботи.
2. 1. Роботу в резервуарах потрібно проводити за нарядом з дотриманням вимог глави 9 розділу IV цих Правил.

Ремонт або огляд дренажних пристроїв фільтрів проводиться після вивантаження гідравлічним способом фільтрувального матеріалу у спеціальні ємності.

Баки гідроперевантаження, механічні та іонітові фільтри перед розкриванням для огляду або ремонту необхідно заповнити водою з наступним проведенням їх дренування за умови відкритих повітряних клапанів і вентиляції.

Під час розкриття люків потрібно стояти збоку від них, поступово послабляючи затяг болтів спочатку у нижній частині люка. Знімати кришку люка можна тільки за умови впевненості у відсутності води в баці або фільтрі.

Перед початком виконання роботи у фільтрі необхідно провести вентиляцію і перевірити повітря в ньому на відсутність шкідливих речовин і достатність кисню у фільтрі (вміст кисню повинен становити 20% від об’єму).

Розкривати люки і працювати у резервуарах необхідно під безпосереднім контролем керівника робіт.

Ревізію і ремонт баків для зберігання шкідливих речовин необхідно проводити тільки після відмивання їх водою і перевірки шляхом аналізу якості відмивальної води.

Допускати працівників у ці ємності дозволяється тільки після того, як вони будуть провентильовані, а повітря в них буде перевірене на відсутність шкідливих і вибухонебезпечних речовин та достатність кисню (вміст кисню повинен становити 20% від об’єму).

Під час розкриття люків цистерн і баків, в яких містилась кислота, необхідно застосовувати інструмент, що не дає іскріння.

Під час огляду або ремонту баків і цистерн користуватись відкритим вогнем заборонено.

1. У разі необхідності проведення робіт на перекриттях баків та інших ємностях потрібно застосовувати настили або трапи з дощок.
2. Вимоги безпечної роботи в хімічних лабораторіях
3. 1. Хімічні лабораторії повинні розміщуватись у просторих, світлих і опалюваних приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією, а також з водопроводом, каналізацією та гарячим водопостачанням.

Хімічні лабораторії повинні бути обладнані витяжними шафами з примусовою вентиляцією, що забезпечує у разі відчинених на 15-20 см стулок шафи швидкість всмоктування повітря в межах від 0,5 до 0,7 м/с.

Під час роботи зі шкідливими речовинами швидкість всмоктування повітря повинна бути від 1,0 до 1,2 м/с.

Стулки дверцят витяжних шаф необхідно обладнати фіксаторами для унемож- ливлення їх падіння у піднятому, а також у проміжних положеннях.

1. Електричне освітлення у витяжних шафах повинно бути вибухозахище- ним. Вимикачі ламп, а також штепсельні розетки мають установлюватись за витяжною шафою.
2. 1. Робочі столи та витяжні шафи, призначені для робіт з нагрівальними приладами, легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, повинні бути повністю покриті вогнетривким, а у разі виконання робіт з кислотами і лугами - антикорозійним матеріалом і мати бортики з вогнетривкого матеріалу.
   2. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розміщені біля їх передніх бортів (країв) і установлені так, щоб самочинне їх відкривання було неможливим.
   3. Під час проведення робіт, пов’язаних з виділенням шкідливих речовин, а також під час обслуговування приладів і установок дверцята витяжних шаф повинні бути відчинені, а зазор внизу для тяги - достатнім.
   4. Місця відбирання проб повинні бути винесені у спеціальне закрите приміщення, що має вентиляцію, або безпосередньо в експрес-лабораторію.
   5. Відбирати проби пари і води дозволяється тільки після перевірки стану пробовідбірного пристрою (зонду) і холодильника.

У разі виявлення в них несправностей, що впливають на достовірність проби, що відбирається, або можуть бути небезпечними для працівника, який відбирає пробу, відбирати пробу заборонено.

Про виявлені дефекти необхідно повідомити начальника зміни відповідного цеху і зробити запис в журналі дефектів цього цеху.

1. Температура проби, що відбирається, повинна бути не більше + 40 °С. Якщо температура на пробовідбірній лінії більше + 40°С, необхідно установити холодильники.
2. 1. Лінії відбирання проб пари і води необхідно обладнати двома послідовно розміщеними після пристрою для відбирання проби запірними вентилями: першим - зразу після пробовідбірного пристрою або зонда, другим - перед холодильником, а також дросельним голчастим вентилем, установленим після холодильника безпосередньо біля місця відбирання проби.
   2. Проби пари та води можна відбирати тільки за умови сталих режимів роботи обладнання з відома оперативних працівників, які обслуговують це обладнання.

Під час гідроударів у пробовідбірних лініях або за температури проби понад +45°С відбирати проби заборонено.

1. Працівникам хімічної лабораторії самостійно відкривати люки, лази тощо з метою відбирання проб заборонено.

Відбирати проби у місцях, де потрібно проводити підготовчі роботи (відкривання лазів, люків тощо), а також у місцях, небезпечних для працівників, які відбирають проби (в золовідвалах, мастилобаках, трансформаторах, мастилосистемах, водоскидних пристроях, водоймах, системах паливоподавання, складах палива тощо), повинні два працівники: один - з цеху, якому належить обладнання, інший - з хімічного цеху.