Страница 22: НПАОП 0.00-1.69-13. Правила охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних (32390)

1. Відбирати проби твердого палива необхідно механізованим способом.

За відсутності механізованих пробовідбірників відбирати проби повинні працівники паливно-транспортного цеху з дотриманням вимог пункту 2.34 розділу VI цих Правил.

1. Проби пилу і золи повинні відбиратись у спеціально обладнаних для цього місцях.

Ці проби мають відбирати працівники хімічної лабораторії у присутності працівника, який обслуговує котельні установки, з дотриманням таких умов: у місцях відбирання пилу і золи заглушки (пробки) потрібно відкривати повільно і після закінчення відбирання проб пробовідбірники необхідно закрити.

Проби золи дозволяється відбирати тільки через спеціальні золовідбірні цик- лончики. Перед відгвинчуванням стакана із золою пробовідбірний пристрій потрібно легенько обстукати.

1. Проби повітря для аналізу необхідно відбирати переносними газоаналізаторами в присутності наглядача, призначеного начальником зміни відповідного цеху.

Під час відбирання проб повітря з резервуарів, колодязів, колекторів, каналів необхідно дотримуватись вимог глави 9 розділу IV цих Правил.

1. Проби необхідно відбирати у посуд без гострих країв і граней, а для їх транспортування використовувати спеціальні ящики. Носити в руках скляні колби з пробами не дозволяється.
2. Зберігати та вживати їжу в хімічних лабораторіях, а також палити на робочому місці заборонено.
3. Розчини шкідливих речовин необхідно переливати тільки під витяжною вентиляцією з використанням ручного насоса, сифона або спеціальної лійки, що має пові трові двідну трубку і запобіжний щиток.
4. Для приготування розчинів сірчаної кислоти необхідно використовувати посуд з термостійкого скла.

Кислоту необхідно доливати у воду тонкою цівкою, неперервно помішуючи, оскільки розведення кислоти супроводжується виділенням тепла з подальшим розбризкуванням кислоти.

Лити воду в сірчану кислоту заборонено.

1. Використовувати сірчану кислоту в ексикаторах як водопоглинальний засіб заборонено.
2. Тверді луги необхідно брати пінцетами або фарфоровими ложечками, а не руками.

Куски твердих лугів дозволяється розколювати тільки у спеціально відведеному для цього місці, загорнувши їх у папір. Цю роботу необхідно виконувати в захисних окулярах.

1. На всіх склянках з реактивами повинні бути написи з назвою реактиву.

Зберігати у робочих приміщеннях будь-які невідомі речовини заборонено.

1. Легколеткі та гігроскопічні речовини, що використовуються під час виконання робіт в хімічних лабораторіях, повинні міститись у склянках з притертими пробками під витяжною вентиляцією.
2. Для набирання рідини у піпетку необхідно користуватись грушею.
3. Відпрацьовані кислоти, луги та інші шкідливі речовини необхідно збирати в керамічні банки, скляні бутлі або в інший спеціальний посуд і після їх нейтралізації зливати у каналізацію або у спеціально відведене для цього місце.
4. Прибирати розлиті розчини шкідливих речовин дозволяється тільки після попередньої їх нейтралізації. Якщо виділяються шкідливі гази або пара, роботу потрібно виконувати у протигазі.
5. Під час роботи з хромовою сумішшю необхідно уникати потрапляння її на шкіру, одяг та взуття. Працювати необхідно у гумових рукавицях, фартусі і захисних окулярах.
6. Усі отруйні речовини (ціанисті солі, металева ртуть та її солі, солі миш'яку, барію, ванадію, бруцин, сірковуглець, сірчаний ефір тощо) та їх розчини необхідно зберігати в окремій шафі, що замикається на ключ, з написом на ній «Отрута!».

Посудини з отруйними речовинами повинні бути щільно закриті і мати чіткі яскраві етикетки з назвою речовин і написом на них «Отрута!».

1. У випадку використання в хімічній лабораторії отруйних речовин обов'язково повинна бути розроблена спеціальна інструкція щодо заходів безпеки під час роботи з цими речовинами.
2. Відповідальним за зберігання і використання отруйних речовин на підприємстві необхідно призначити наказом відповідного працівника.
3. Отримання і видавання отруйних речовин потрібно записувати до спеціального журналу довільної форми.

Працівник, який відповідає за використання отрут, повинен під час їх видавання провести інструктаж.

1. Розчини отруйних речовин, необхідних для повсякденної роботи, необхідно зберігати в окремій шафі з написом на ній «Отрута!».

Залишати отруйні речовини на робочому столі заборонено.

1. У разі забруднення одягу отруйними речовинами його необхідно негайно замінити.

Отруйні речовини, розлиті на підлогу або обладнання, необхідно зібрати, а забруднене місце - промити.

У разі випадкового розлиття легколетких отруйних речовин працівників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а приміщення провентилювати до повного випаровування розлитої речовини і видалення її пари.

1. Роботи, пов’язані з нагріванням отруйних розчинів або з виділенням отруйних газів, необхідно обов'язково проводити у витяжних шафах на водяних банях (просувати голову у шафу під час проведення цих робіт заборонено). Заборонено також нагрівати отруйні розчини на відкритому вогні.
2. Під час вакуум-перегонок, що проводяться за допомогою лабораторних водоструминних насосів, необхідно перед насосом на лінії відсмоктування продуктів перегонки установлювати уловлювачі з хімічними речовинами, які забезпечують поглинання шкідливих газів і пари, що відсмоктуються.
3. Під час роботи з металевою ртуттю та її сполуками необхідно дотримуватись вимог розділу XIV цих Правил.
4. У разі потрапляння отруйної речовини на зовнішню частину склянки краплі цієї речовини необхідно зняти фільтрувальним папером (оберігаючи руки) і спалити його у витяжній шафі (під тягою).
5. Зважувати отруйні речовини необхідно у витяжній шафі (під тягою).
6. Під час роботи зі скляним посудом (збирання приладів зі скла, різання скляних трубок, надівання гумових трубок на скляні вироби тощо) необхідно надягати бавовняні рукавиці.

Краї скляних трубок потрібно змочувати водою, гліцерином або вазеліновим мастилом; гострі краї скляних деталей необхідно оплавляти або обпилювати.

У випадку заїдання притертих скляних пробок потрібно легенько постукати по шийці склянки дерев’яним предметом. Якщо пробка не відкривається, потрібно намочити чисту ганчірку в гарячій воді і швидко обгорнути нею шийку склянки.

Ці операції необхідно повторити кілька разів. Якщо й після цього вийняти пробку не вдається, шийку склянки обрізати або відмовитись від використання склянки.

Під час роботи зі скляним посудом необхідно дотримуватись таких вимог:

• не допускати нагрівання рідин у закритих колбах або приладах, що не мають сполучення з атмосферою;
• під час нагрівання рідини у пробірці або колбочці необхідно тримати їх так, щоб отвір був спрямований у бік від себе та від працівників, які перебувають поруч;
• для перенесення посудин з гарячою рідиною необхідно надягати бавовняні рукавиці або користуватись рушником (посудину у цьому разі потрібно тримати обома руками: однією - за дно, іншою - за шийку);
• великі хімічні стакани з рідиною необхідно піднімати тільки двома руками й так, щоб відігнуті краї стакана спирались на вказівні пальці;
• переносити бутлі з будь-якою рідиною дозволяється тільки у спеціально призначених для цього корзинах або латах;
• розфасовувати рідину потрібно за допомогою сифонів, а їдку рідину - у довгому прогумованому фартусі, гумових чоботях, рукавицях і в захисній масці.

1. У лабораторії можна користуватись тільки тим скляним посудом, що не має надколів, тріщин, гострих країв.
2. Роботи, проведення яких може супроводжуватись бурхливим протіканням хімічного процесу, розбризкуванням гарячих або шкідливих речовин, а також роботи під вакуумом необхідно виконувати у витяжних шафах на листах або піддонах, а під час їх проведення користуватись захисними щитками, гумовим фартухом та рукавицями.
3. Працювати з полум'яфотометром потрібно під тягою.
4. Посудини, призначені для роботи під вакуумом (колби Бунзена, табульо- вані ексикатори тощо), необхідно попередньо випробувати під запобіжним сітчастим ковпаком за допомогою повітряного насоса.
5. Прилади та апарати, що використовуються для одержання газів, повинні бути зібрані таким чином, щоб у разі припинення роботи приладу або апарата газ, що в ньому утворюється, міг виходити через газопромивники.

Для виявлення витікання газу потрібно користуватись мильним розчином; для цього не дозволяється використовувати відкритий вогонь.

У разі виявлення в приміщенні запаху газу необхідно негайно закрити газові крани, припинити користування електровимикачами (тумблерами), посилити вентиляцію і (за потреби) викликати аварійну службу.

1. Речовини, що легко розкладаються, та легколеткі рідини (перекис водню, перекис натрію і калію, ефіри, спирти, ацетон, сірковуглець, бензол тощо) необхідно зберігати у темному холодному місці в невеликих кількостях.
2. У робочих приміщеннях хімічної лабораторії дозволяється зберігати не більше 1 кг горючих речовин кожної назви і не більше 4 кг від їх загальної кількості. Зазначені речовини необхідно тримати в герметично закритому посуді в спеціальній шафі або металевому ящику, на яких має бути знак безпеки «Обережно! Легкозаймисті речовини».

Контроль за безпечним зберіганням і використанням вибухонебезпечних і горючих речовин покладається на призначеного наказом відповідального працівника.

1. Користуватись відкритим вогнем під час переливання або перекачування горючих речовин, а також у разі екстрагування з використанням горючих речовин заборонено.

У разі потреби для підігрівання горючих речовин необхідно використовувати водяні бані або електричні нагрівники закритого типу.

1. Роботи, пов’язані з використанням органічних розчинників, необхідно проводити у витяжній шафі.
2. Випадково розлиту горючу речовину необхідно засипати піском і прибрати дерев'яною лопаткою або пластмасовим совком. Використовувати для цієї мети сталеві лопатки (совки) заборонено.
3. Заборонено гасити водою палаючі речовини, що не розчиняються у воді (бензин, скипидар, ефір, мастила тощо).
4. Ремонт і контроль ізоляції електрообладнання та електроприладів у хімічній лабораторії повинні виконувати працівники електричного цеху.
5. Металеві корпуси електрообладнання та приладів (сушильні шафи, муфельні печі, кондуктометри, pH-метри тощо), що живляться від мережі напругою 220 В, повинні бути заземлені.

Користуватись електроплитками з відкритою спіраллю заборонено.

1. Електронагрівальні прилади необхідно установлювати на відстані понад 300 мм від стін на столах, захищених сталевими листами і покритих теплоізоляційним матеріалом.
2. Штепсельні вилки світильників напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В, а розетки напругою 12 і 42 В повинні відрізнятись від розеток мережі напругою 127 і 220 В. На всіх розетках повинні бути написи із зазначенням номінальної напруги.

Вмикати в одну розетку кілька електронагрівальних приладів заборонено.

1. У разі виявлення дефектів в ізоляції проводів, несправності їхніх пускачів, рубильників, штепселів, розеток, штепсельних вилок та іншої арматури, а також у разі порушення заземлення та огороджень роботу необхідно негайно припинити до усунення несправності.

Переносити (пересувати) увімкнені прилади і ремонтувати обладнання, що перебуває під напругою, заборонено.

У випадку займання проводів або електроприладів їх необхідно знеструмити і загасити вогонь за допомогою первинних засобів пожежогасіння.

1. Вмикати нові прилади та електрообладнання, а також збільшувати кількість світильників і електронагрівальних приладів необхідно тільки з дозволу керівництва електроцеху (електрослужби).
2. Не дозволяється залишати без нагляду увімкнені електроприлади.
3. У випадку припинення подавання електроенергії всі електроприлади необхідно негайно вимкнути.
4. Зберігати і установлювати безпосередньо у робочих приміщеннях лабораторій балони з отруйними та горючими газами, а також з газами, що підтримують горіння, заборонено.
5. Газові балони, газові редуктори і рукави газорозбірних постів необхідно експлуатувати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
6. Під час роботи з балонами потрібно уникати ударів по них і не забруднювати їх мастилом або жиром.
7. Відкривати вентилі редукторів необхідно повільно та плавно, стоячи збоку від редуктора. Безпосередньо перед вентилем у момент його відкривання не повинні перебувати працівники і не повинно бути незакріплених предметів.
8. Вимоги щодо безпечного обслуговування теплових мереж
9. Теплові пункти потрібно розміщувати в окремих ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. Якщо довжина приміщення теплового пункту перевищує 12 м, приміщення повинно мати не менше двох виходів.

Габарити теплових пунктів повинні забезпечувати можливість нормального обслуговування обладнання (теплообмінних апаратів, перекачувальних пристроїв, арматури, трубопроводів тощо).

1. У підземних теплових камерах площею від 2,5 до 6 кв.м повинно бути не менше двох люків, розміщених по діагоналі, а якщо площа камер становить 6 кв.м і більше - не менше чотирьох люків.

Спускатись у камери потрібно стаціонарними металевими сходами і скобами- східцями, розміщеними безпосередньо під люками.

1. Для переміщування обладнання та арматури в теплових пунктах повинні бути інвентарні підіймально-транспортні пристрої.

Для випадків, коли неможливо використати інвентарні пристрої, мають бути передбачені такі стаціонарні підіймально-транспортні пристрої:

• якщо маса вантажу, що переміщується, становить від 0,1 до 1,0 т - монорейки з ручними талями та кішками або підвісні ручні однобалкові крани;
• від 1,0 до 2,0 т - підвісні ручні однобалкові крани;
• понад 2,0 т - підвісні електричні однобалкові крани.