Страница 2: НПАОП 01.2-1.11-12. Правила охорони праці у тваринництві. конярство (32355)

Приямки, оглядові колодязі й канали необхідно обладнувати міцними кришками.

1. Експлуатація вантажопідіймальних машин повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051(далі - НПАОП 0.00-1.01-07).
2. 1. У приміщеннях, де використовуються навантажувачі та інші транспортні засоби, потрібно забезпечувати окремі зони для проїзду транспорту і для проходу працівників.

Трактори та автомобілі, що працюють на механічному навантаженні і на транспортуванні соломи та сіна, необхідно обладнати іскрогасниками.

1. На горищах складів та інших допоміжних виробничих приміщень, що використовуються для зберігання кормів, соломи й сіна, необхідно вивішувати таблички із зазначенням навантаження на 1 м2 перекриття.

Дозволяється зберігання вказаних кормів у неопалюваних господарських будівлях, у тому числі на горищах.

1. Якість води для господарсько-питних потреб та душових повинна відповідати Державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).
2. 1. Вимоги до кінської упряжі: міцність і легкість, еластичність і зручність для коня, легкість заміни деталей під час їх пошкодження, простота й доступність конструкції та легкість об'єднання їх у запряжку, простота припасування до коня, швидкість і простота запрягання й розпрягання.
3. Вимоги щодо безпеки до виробничого обладнання
4. 1. Машини й обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.042-91 «ССБТ. Машины и технологическое оборудование для животноводства и кормопроизводства. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.019-86 «ССБТ. Тракторы и машины самоходные сельскохозяйственные. Общие требования безопасности», ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки».
   2. Засоби малої механізації й машини сільськогосподарські навісні та причіпні повинні відповідати вимогам ДСТУ 3158-95 «ССБП. Засоби малої механізації для сільськогосподарського виробництва. Загальні вимоги безпеки» і ДСТУ 2189-93 «Система стандартів безпеки праці. Машини сільськогосподарські навісні та причіпні. Загальні вимоги безпеки».
   3. Електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення та/або занулення, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление».

Забороняється влаштування заземлювачів у місцях проходу працівників і тварин та на майданчиках для вигулу.

1. Електрообладнання, що встановлене на відкритому майданчику, повинно бути закрито навісом, що захищає від потрапляння атмосферних опадів.
2. 1. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин.

Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь».

1. Напрямки руху, обертання механізмів машин, обладнання, запірної арматури повинні бути позначені червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огородженнях.
2. 1. Якщо рухомі частини виробничого обладнання, небезпечні для працівників, забороняється огороджувати через їх функціональне призначення, повинні бути передбачені засоби сигналізації, які попереджають про запуск обладнання, а також повинні використовуватися сигнальні кольори і знаки безпеки.
   2. Усі рухомі частини трансмісій виробничого обладнання, розташовані на висоті менше ніж 2,5 м від опорної поверхні або поверхні робочого майданчика, повинні бути огороджені.
   3. Виробниче устаткування, обслуговування якого пов’язане з переміщенням працівників, повинно бути обладнане проходами, безпечними й зручними за конструкцією та розмірами, і пристроями для ведення робіт (робочими майданчиками, переходами, драбинами, поручнями тощо).
   4. Система управління машинами й обладнанням повинна включати засоби термінового гальмування й аварійного відключення відповідно до Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2010 року № 933.
   5. Приймальні ємності для кормів, що мають люки, горловини, а також відкриті бункери розміром більше ніж 0,3 м повинні мати захисні решітки або огородження.
   6. Люки і завантажувальні отвори повинні закриватися міцними кришками, які фарбують з обох боків у сигнальний колір відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.
   7. Бункери-накопичувачі повинні бути оснащені вертикальними гасителями лінійної швидкості кормів, які розвантажуються. Бункери для зберігання кормів, що розпилюються, повинні бути закритого типу і підключені до аспіраційної системи.
   8. Кришки подрібнювальних барабанів повинні мати безпечні й зручні запірні пристрої.
   9. Подавальні, пресувальні, подрібнювальні робочі частини (деталі) машин повинні мати пристрої, що забезпечують сигналізацію й автоматичне відключення їх у випадку перевантаження, потрапляння сторонніх предметів або забивання.
   10. Мобільні кормороздавачі під час експлуатації повинні бути обладнані:

страхувальним ланцюгом;

запобіжними кожухами;

пристроєм для жорсткої фіксації кардана у транспортному положенні;

ручним приводом гальм із фіксуванням важеля;

сигнальним електрообладнанням і світлоповертачами.

1. Ремонт і технічне обслуговування стаціонарних кормороздавачів необхідно проводити після відключення їх від електромережі. Місце виконання ремонтних робіт повинно бути огороджене та позначатися відповідними знаками безпеки.
2. 1. Конструкція автонапувалок повинна забезпечувати легке (без застосування інструменту) їх чищення від бруду й корму, що до них потрапив.
3. Вимоги щодо безпеки до організації робочих місць
4. 1. Організація робочих місць повинна здійснюватись із дотриманням вимог:

ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования»;

ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования»;

ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»;

ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля»;

ГОСТ 12.1.006-84 «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля».

1. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників у виробничих приміщеннях та на робочих місцях не повинні перевищувати норм, встановлених:

Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99);

Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99);

Державними санітарними нормами та правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6.096-2002).

1. Забороняється поєднання мереж господарсько-питних водопроводів із мережею водопроводів, що подають воду для технологічних потреб.
2. 1. Робочі місця, на яких унаслідок відмови приладів штучного освітлення може створюватися небезпека, повинні мати системи аварійного освітлення, що автоматично вмикаються при вимкненні струму у загальній електромережі.
   2. Експлуатація освітлювального обладнання повинна проводитися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
   3. Системи місцевої й загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.
   4. Розміщення вентиляційних систем повинно забезпечувати зручну їх експлуатацію. Система вентиляції не повинна створювати на робочих місцях шум, який перевищує граничнодопустимий рівень, спричиняти переохолодження або перегрівання працівників.
   5. Підходи до робочих місць не повинні захаращуватися кормами, інвентарем і сторонніми предметами.
   6. Водопровідні й паропровідні труби та інші подібні комунікації, розміщені над робочою зоною і над проходами, повинні обладнуватися конденсатовідводами.
3. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
4. Загальні вимоги
5. 1. Роботодавець повинен мати допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами та організувати їх державну реєстрацію у порядку, встановленому Законом України «Про пестициди і агрохімікати».
   2. Технологічні процеси повинні організовуватися з дотриманням ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 «ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования», ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности».
   3. Усі роботи, пов'язані із завантаженням та транспортуванням коней, необхідно виконувати з дотриманням вимог Правил транспортування тварин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402, та Правил перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09 грудня 2002 року № 873, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за № 1032/7320.
6. Вимоги щодо безпеки під час догляду за кіньми
7. 1. Під час виведення коня із денника або заведення до нього необхідно, щоб приміщення було освітлене, двері повністю відчинені, а двері суміжних денників зачинені. Працівникам стояти у цей час у дверях або біля них забороняється.
   2. Забороняється вести жеребця за кобилою. Кобил і жеребців виводити із приміщення та заводити у приміщення слід з певним інтервалом у часі.
   3. Забороняється зустрічна проводка коней у вузьких коридорах та дверях.
   4. Під час заведення коня у денник вуздечку й повід знімають тільки після того, коли кінь буде повністю заведений у денник і повернутий головою до дверей. Після заведення коня денник слід закривати на запірний пристрій.
   5. Під час проводки коня працівник повинен іти ліворуч, нарівні з плечем коня, тримаючи повід у правій руці поблизу голови коня, а в лівій руці - кінець повода. Забороняється намотувати повід на руку.
   6. Під час проводки групи коней дистанція між кіньми повинна бути не менше 5 м.
   7. Під час годування жеребця, норовистого коня або коня, що кусається, корми роздають з боку проходу (не заходячи у стійло або денник), дотримуючись безпечної дистанції.
   8. Перед посадкою в сідло вершник повинен загнуздати коня, перевірити правильність сідлання, міцність підпруг і путлищ. Посадка вершника на коня у стайні й виїзд із неї верхом, а також в'їзд вершника у стайню забороняються.
   9. На конях, які сильно тягнуть або закидають голову назад, слід їздити з мартингалом.
   10. Під час руху на будь-якому алюрі вершник повинен тримати стійку посадку, не розпускати повіддя і не втрачати керування конем. Не допускаються до роботи під сідлом сліпі коні.
   11. Їзда в сідлі допускається тільки у взутті з невисоким каблуком (підбором), який щільно прилягає до підошви. Взуття повинно вільно входити у стремено. Забороняється їздити в сідлі без взуття і засовувати ноги у путлиці.
   12. Табун коней до водопою слід підганяти повільно, кроком, розбиваючи при цьому табун на невеликі групи.
   13. Напування коней з відкритих водойм повинні проводити тільки ті працівники, які вміють плавати.
   14. Пересувні напувалки на місці водопою повинні бути поставлені на гальма.
   15. У місцях розміщення табунів потрібно мати спеціальні бази (загони), обладнані розколами.
   16. Забороняється обслуговування табуна на неосідланих конях.
   17. Сідло для табунника повинно мати дві підпруги і трок, а в умовах гірської місцевості, крім цього, - нагрудник та підхвістя.
   18. Розбивання табунів та відокремлення окремих коней потрібно проводити в місцях, що не мають ям, вибоїн, ярів та інших перешкод, спокійно, без зайвого гоніння, рухаючись усередині табуна кроком.
   19. Забороняється здійснювати розбивання табуна під час ожеледиці та

дощу.

1. Під час обтяжки й заїздки табунного (неоповодженого) коня спочатку привчають до проходження через розкол, до ловлі арканом та ходіння за поводом.

Добре оповоджених і привчених до сідла коней об'їжджають у місцях, віддалених від будівель, які знаходяться на віддалі від будь-яких перешкод (ярів, вибоїн, парканів тощо) та проїжджих доріг.

1. Косяки, у яких є неспокійні, злобливі жеребці, потрібно доручати досвідченим працівникам (табунникам).
2. Вимоги щодо безпеки під час доїння кобил
3. 1. Доїння кобил необхідно проводити тільки після того, як вони будуть зафіксовані методом обтяжки.
   2. Під час приручення до доїння та під час доїння кобил забороняються окрики та дії, що можуть завдати болю.
   3. Кобил вручну доять з лівого боку і починають доїння, коли тварина обпирається на ліву задню ногу і виключається можливість нанесення несподіваного удару цією ногою.
   4. Під час ручного доїння у неспокійних і норовистих кобил для запобігання несподіваному удару фіксують передню ліву й задню праву ноги.
   5. Під час машинного доїння кобил необхідно доїти у станках, які захищають працівників від травмування тваринами.
4. Вимоги щодо безпеки під час догляду за жеребцями-плідниками
5. 1. Жеребців-плідників слід утримувати в окремих денниках.
   2. Неспокійних жеребців слід утримувати в денниках, розміщених в одному кінці стайні, ближче до виходу. Чистити й виводити таких жеребців потрібно окремо, коли решта коней перебувають у денниках, а коридор стайні вільний.
   3. З метою недопущення дратування жеребців працівникам забороняється виконувати роботи в стані алкогольного сп’яніння, забороняється виконувати роботу без застосування ЗІЗ, курити й використовувати ароматичні речовини на робочому місці.
   4. Для кожного жеребця - плідника повинен бути передбачений комплект міцних лейц з карабінами і вуздечками, з міцними вудилами, поводами, недоуздком з підборідним кільцем.
   5. Для виведення жеребців слід застосовувати вуздечки. Норовистих жеребців виводять у вуздечці на вивідних лейцях довжиною не менше 2,5 м. Жеребців на лейцях повинні виводити не менше двох працівників.
   6. Працівникам забороняється стояти на шляху переміщення жеребців.
   7. Приміщення, проходи, денники або інші ділянки, де утримуються жеребці, повинні бути освітлені.
   8. Під час узяття сперми не можна завдавати жеребцеві болю різкими рухами вагіни вбік, не можна знімати її зі статевого члена після еякуляції доти, поки він передніми ногами не стане на підлогу. Поводження з тваринами повинно бути спокійним, упевненим, але не грубим. Не дозволяються різкі і сильні окрики, забороняється бити й дратувати жеребця.
6. Вимоги щодо безпеки під час осіменіння кобил, зберігання та транспортування сперми
7. 1. Штучне осіменіння і ректальне дослідження на жеребність кобил необхідно проводити у станку, який захищає працівника від можливого удару. Станок повинен бути обладнаний пристроями для надійної фіксації кобил.
   2. До природного парування дозволяються тільки оповоджені кобили. Під час парування на кобилі повинна бути надіта парувальна шлея.
   3. Жеребців - пробників на пробу й жеребців-плідників на парування слід виводити вдвох на лейцях не коротше ніж 5 м.
   4. Під час роботи з посудинами Дьюара необхідно дотримуватися вимог Правил охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 20 квітня 1999 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 1999 року за № 695/3988 (НПАОП 85.20-1.03-99), та таких вимог: