Страница 5: НПАОП 18.2-1.04-13. Правила охорони праці для працівників швейного виробництва (32339)

Конструкція різаків повинна забезпечувати вільне виймання деталей з

вирубального преса.

1. Преси повинні мати зблокований кнопковий пристрій для дворучного пуску і зупинки преса, що унеможливлює пуск однією рукою.
2. Для запобігання травмування рук працівників преси повинні мати спеціальні пристрої, що унеможливлюють самовільне опускання верхньої подушки преса.
3. Преси повинні мати пристрій для збору відходів.
4. Ультразвукові установки
5. Будова та експлуатація ультразвукових установок повинні відповідати ДСН 3.3.6.037-99.
6. Рівні звукового тиску на робочих місцях біля ультразвукових

установок не повинні перевищувати допустимих значень, визначених вимогами ДСН 3.3.6.037-99.

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО СИРОВИНИ І МАТЕРІАЛІВ
2. Сировина, що надходить на підприємство, повинна бути перевірена на відповідність вимогам чинних стандартів та технічної документації підприємств-виробників.
3. Упаковка і строк дії всіххімічних матеріалів повинні бути

перевірені на відповідність вимогам чинних стандартів та технічної документації підприємств-виробників.

1. Усі хімічні матеріали повинні бути забезпечені повним та точним зазначенням їх хімічного складу. Застосування хімічних матеріалів невідомого складу не дозволяється.
2. На тарі повинно бути чітке позначення найменування хімікатів, концентрації розчину.
3. Відбір проб на хімічний аналіз повинен здійснюватися у чисту скляну посудину з кришкою або притертою пробкою.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО УМОВ ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ, СИРОВИНИ, НАПІВФАБРИКАТІВ, ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА
5. Технологія швейного виробництва побудована таким чином, що розпакування, зберігання розбракованого і не розбракованого матеріалу здійснюються в цеху підготовки або інших спеціально відведених і пристосованих для цього складах. Заборонено зберігати матеріали в інших місцях.
6. Розміщення та зберігання матеріалів повинно проводитися відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві, де повинно бути вказано, яка сировина та матеріали можуть зберігатися на цьому складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі складу.
7. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні проводитись згідно з ГОСТ 12.3.009-76 “ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности”, затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 23 березня 1976 року № 670 (далі - ГОСТ 12.3.009-76).
8. Висота штабелів ящиків та кіп, фурнітури і тканин на стелажі під час ручного складування не повинна бути вище ніж 3 м та виконуватись суворо вертикально з дотриманням правил перев’язування та забезпечення вільного доступу до них.
9. Під час складування матеріалів на піддоні їх висота не повинна перевищувати 2 м. Трапи повинні бути міцними, перевірятись не рідше двох разів на місяць, мати ширину не менше ніж 1 м і поперечні перекладини для упирання ніг.
10. Для проведення робіт угорі на штабелях і стелажах необхідно мати драбини з гумовими або гострими металевими наконечниками знизу і крючками зверху або іншими пристроями, що унеможливлюють ковзання.
11. Вогненебезпечні та вибухонебезпечні речовини та інші інгредієнти, які використовуються для приготування різних розчинів, повинні зберігатись на спеціально обладнаних складах в окремих приміщеннях.
12. Спільне зберігання легкозаймистих хімікатів, наприклад, розчинників з кислотами та окислювачами, не дозволяється.

Не слід зберігати матеріали поза межами складу або в місцях, не обладнаних спеціально для їх зберігання.

1. Балони з газом, що зберігаються в приміщеннях, повинні розміщуватись від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей на відстані не менше ніж 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше 5 м, а балони з отруйними газами повинні зберігатись у спеціальних приміщеннях. На будь-які балони з газом не повинні потрапляти прямі сонячні промені.
2. Усі вантажно-розвантажувальні роботи з переміщення і транспортування сировини, матеріалів, готової продукції повинні виконуватись підіймально-транспортними засобами (підіймальними кранами, електрокарами, транспортерами, візками) та відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051, ГОСТ 12.3.009-76.
3. Розміри проходів і проїздів повинні визначатись залежно від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування та укладання.
4. Головний прохід на складі повинен бути завширшки не менше ніж
5. м і спрямований до зовнішніх дверей. Ширина проїздів повинна бути не менше максимальної ширини навантаженого візка, електрокара, навантажувача і ширше на 1м.
6. Висоту стелажа потрібно установлювати з урахуванням навантаження, допустимого на 1м2 перекриття складських приміщень.
7. Для зберігання хімікатів повинні бути виділені окремі, спеціально обладнані склади з вентиляцією та належним провітрюванням.
8. Тканини та матеріали повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 1 м від опалювальних систем і нагрівальних приладів.
9. Місця зберігання матеріалів і тканин повинні бути обладнані системами опалення, вентиляції та зволоження для регулювання температури і вологості повітря.
10. Для запобігання самозайманню промислових відходів не можна в ємності (металеві ящики), де вони зберігаються, скидати промаслені відходи. Ємності (металеві ящики) потрібно періодично дезинфікувати та очищувати.

У будівлях, приміщеннях та спорудах не дозволяється розкидати й залишати неприбраними промаслені матеріали. Їх необхідно прибирати в металеві ящики, щільно закривати кришками та в кінці робочої зміни видаляти

1. приміщення у спеціально відведені за межами будівель місця, обладнані негорючими збірниками з кришками, які щільно закриваються.
2. У місцях складування матеріалів необхідно забезпечити вільний доступ до засобів пожежогасіння (пожежні крани, вогнегасники).

VH ВИМОГИ ЩОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники швейного виробництва забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України “Про охорону праці”, Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до чинного законодавства та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу за свої кошти роботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

1. Засоби індивідуального захисту працівників мають відповідати вимогам ДСТУ 7239:2011 “Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 02 лютого 2011 року № 37, та вимогам безпеки для цього технологічного процесу або виду робіт за наявності небезпечних та шкідливих чинників.
2. Для захисту органів слуху за рівня шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ГОСТ 12.4.051-87 “ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний”, затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 21 вересня 1979 року № 3639, ДСТУ EN 352-1-2002 “Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробування. Частина 1. Шумозахисні навушники”, затвердженого наказом Держстандарту України від 12 липня 2002 року № 433, та ДСТУ EN 352-2-2002 “Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробування. Частина 2. Шумозахисні вкладки”, затвердженого наказом Держстандарту України від 12 липня 2002 року № 60.
3. Під час виконання робіт, пов’язаних з можливістю ураження очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами із світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85 “ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия”, затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 13 травня 1985 року № 1787.
4. Працівникам, які працюють з механізованими (пневматичними) ручними інструментами, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97 “ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний”, затвердженого Міждержавною Радою зі стандартизації, метрології і сертифікації (протокол від 25 квітня 1997 року № 11-97).
5. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин працівники забезпечуються гумовими рукавичками, а також повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79 “ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования”, затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 21 вересня 1979 року № 3639.
6. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання для працівників швейного виробництва, які працюють в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони, здійснюються відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006 “Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 10 листопада 2006 року № 332, та Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки та гірничого нагляду від 28 грудня
7. року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня
8. року за № 285/14976.
9. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити.
10. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні.

Начальник відділу взаємодії з ВРУ, КМУ та з питань координації роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких

спрямовується та координується через МіністраВ.Теличко