угазовійпромисловості, затверджених Газпромом СРСР від

28.03.90 (НПАОП 11.1-1.07-90), та Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.98 № 254 (НПАОП 0.00-1.20-98).

  1. Вантажопідіймальні пристрої повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.03-02, Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.11.99 № 208 (далі - НПАОП 0.00-1.02-99).
    1. Пресове обладнання для формування вогнетриву повинно відповідати вимогам Правил безпеки у вогнетривкому виробництві, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 19.02.97 № 30 (НПАОП 26.26-1.08-97).
      1. Експлуатацію пристроїв, що працюють під тиском (фільтр-преси), здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 12.2.040-79, ГОСТ 12.2.086-83, ГОСТ 12.2.101-84, ГОСТ 12.3.001-85 та НПАОП 0.00-1.07-94.
      2. Захисні пристрої на обладнанні в масозаготівельному цеху та відділенні глазурування цеху випалу повинні виготовлятися з корозійно стійких матеріалів або з матеріалів з антикорозійним покриттям.
      3. Автоматизовані лінії, агрегати, що складаються з декількох машин, повинні бути обладнані сигнальними пристроями, розміщеними з врахуванням видимості та чутності сигналу в умовах роботи даного цеху.
      4. При будь-якому режимі управління (дистанційному, зблокованому або місцевому) повинна бути забезпечена можливість екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних вимикачів, установлених у цехах, у кількості, що визначається конкретними умовами.
      5. Обладнання, що є джерелом виділення тепла і вологи, повинне бути забезпечене пристроями, приєднаними до цехової системи витяжної вентиляції.
      6. Гарячі неробочі поверхні обладнання, а також трубо- і паропроводи, дотик до яких може спричиняти опіки, повинні бути покриті теплоізоляцією. Температура поверхонь обладнання, що нагрівається під час технологічних процесів, відповідно до ДСТУ EN 563-2001 не повинна перевищувати 43° С.
    2. Додаткові вимоги до окремих видів обладнання
      1. Шпатомийки
        1. Мийний барабан з обох поздовжніх сторін повинен мати сітчасті огородження заввишки не менше 1 м з дверцятами для доступу до привідного механізму, які зблоковані кінцевиком з копкою “стоп”.
        2. У вихідного кінця мийного барабана повинен бути вбудований зв’язаний з каналізаційною мережею люк з решіткою, який унеможливлює попадання сторонніх предметів.
      2. Дробильне обладнання
        1. Дробильне обладнання та пов’язані з ними пристрої та механізми повинні бути обладнані аспіраційними пристроями.
        2. Дезинтегратори, молоткові та валкові дробарки повинні бути закриті суцільними металевими кожухами з оглядовими вікнами, що щільно закриваються. Бункер, живильники, жолоби та інші частини установки повинні ущільнюватися.
        3. Завантажувальні отвори дробарок необхідно обладнувати спеціальними дашками для захисту від вилітання назовні кусків дробильного матеріалу. Завантаження необхідно проводити при виключеному обладнанні.
        4. Вальцьова дробарка, що розрахована на ручне завантаження матеріалу, повинна мати вирву, що унеможливлює травмування рук працівника. Завантаження необхідно проводити при виключеному обладнанні.
        5. Бігуни повинні мати огородження сталевими поясами.
        6. Нижній привод бігунів (вали, зубчасті передачі, з’єднувальні муфти) повинен бути закритий суцільним металевим огородженням.
        7. Оглядовий люк бігунів повинен бути обладнаний блокуванням, що виключає пуск бігунів при відкритому оглядовому люкові.
      3. Пристрої для просіювання
        1. Грохоти, сита, сита-бурати та інші пристрої для просівання пильних матеріалів повинні бути підключені до аспіраційної системи.
        2. Вібратори на пристроях для просіювання та проціджування повинні бути закриті огородженнями.
      4. Глинорізки
        1. Глинорізки, що завантажуються безпосередньо з автомашин або вагонеток, повинні мати на завантажувальному бункері міцну решітку з чарунками розміром не більше 150 х 150 мм.
        2. Глинорізки з вертикальним ножовим диском повинні мати на завантажувальному отворі спеціальний козирок для захисту від вилітання назовні кусків подрібненого матеріалу.
      5. Бункери
        1. Бункери для сировинних матеріалів повинні виготовлятися з корозійностійких матеріалів або повинні мати ізоляцію бункеру від корозії.
        2. Розхідні бункери повинні мати міцні кришки з люками для відбору проб.
        3. Обслуговування високо розташованих бункерів повинно проводитися з площадок та драбин до них з перилами заввишки не менше 1 м з суцільною обшивкою їх нижньої частини заввишки не менше 0,15 м.
      6. Шарові млини
        1. Частини шарових млинів, що обертаються, сухого і мокрого помелу повинні мати загальне огородження заввишки не менше 1,5 м.
        2. Завантажувальні отвори в перекриттях над шаровими млинами необхідно обладнувати кришками, що відкриваються на період завантаження матеріалу в млини.
        3. Оглядові люки млина повинні закриватися герметично на період роботи млина, які зблоковані кінцевиком з кнопкою “стоп”.
        4. Пуск і зупинка шарового млину повинні проводитися після попереджувальних звукових сигналів.
        5. Кришки кульових млинів, у яких виробляється карбід кремнієвий, шлікер для виготовлення стійок пічних вагонеток повинні мати кран для випуску повітря після закінчення помелу.
      7. Мішалки
        1. Верхня частина резервуара мішалок повинна бути закрита суцільною кришкою з оглядовим люком розміром не менше 600 х 500 мм, а завантажувальний отвір захищений решіткою.
        2. Завантажувальні отвори в площадках або перекриттях над мішалками повинні бути обладнані міцними кришками, що відкриваються на час завантаження.
        3. На всьому просторі горизонтальних мішалок, де проходить зрошування маси, мішалки повинні бути захищені решітками, решта простору повинна бути закрита щільною кришкою.
      8. Обладнання для мийки та просочення віджимання фільтрпресових полотен
        1. Мийний барабан повинен мати кришки, що щільно закриваються, з надійними кріпленнями їх під час роботи. Кришка мийного барабана повинна бути обладнана блокуванням, що виключає пуск барабана при відкритій кришці.
      9. Машини для віджимання
        1. Кришки центрифуги повинні бути обладнані блокуванням, що виключає пуск центрифуги при відкритій кришці або відкриванні кришки під час роботи центрифуги.
        2. Центрифуги повинні бути забезпечені упором для фіксації кришки у відкритому положенні.
        3. Центрифуги повинні не рідше двох разів на рік при двозмінній роботі та трьох разів при тризмінній роботі піддаватися технічному огляду і випробуванню для установлення їх придатності до експлуатації спеціалізованою організацією.
        4. Під час випробування необхідно оглядати всю установку, стінки корзини кожуха, перевіряти міцність місць з’єднування, справність гальмових пристроїв та проводити випробування центрифуги на полуторне навантаження при максимальному числі обертів протягом 5 хв.

Максимальне завантаження та число обертів ротора при випробуваннях центрифуг не повинні перевищувати вказаних у паспорті або в інструкції з експлуатації.

  1. Центрифуги визнаються придатними до роботи, якщо в період випробування не відбувається деформація корзини, порушення міцності швів та окремих частин установки, порушення дії гальмових та замикальних пристроїв.
    1. Випробування центрифуги повинно проводитися на спеціально обладнаному стенді, що виключає можливість травмування рук у випадку розриву центрифуги.
      1. Випробування центрифуг дозволяється проводити безпосередньо на робочому місці при умові відсутності у цьому приміщенні людей та при можливості управління центрифугою з пункту, розташованого поза цим приміщенням.
        1. Центрифуги, що пройшли ремонт, повинні бути заново піддані технічному огляду та випробуванню.
        2. Результати техогляду та випробування центрифуг повинні заноситися у спеціальну книгу з пронумерованими і прошнурованими сторінками. На видному місці кожуха центрифуги повинен бути надпис із зазначенням максимального завантаження (кг), максимально допустимого числа обертів і наступного терміну випробування.
      2. Вакуум-преси, м’ялки
        1. Вакуум-преси, м’ялки повинні встановлюватися на міцний фундамент.
        2. Вакуум-преси та стрічкові конвейєри, що подають масу від фільтр-пресів, повинні бути зблоковані та забезпечені кнопками пуску та зупинки з одного щита.
      3. Формувальне та ливарне обладнання
        1. Станки та вузли зачистки і оправки на агрегатах в зоні оправки і зачистки сухим способом повинні бути забезпечені витяжною вентиляцією.
      4. Сушильні агрегати
        1. Сушильні камери необхідно забезпечувати щільною обшивкою, виконаною з негорючих матеріалів.
        2. Камерні та тунельні сушила повинні мати щільно зачинені двері, запірні пристрої.
      5. Печі
        1. Печі повинні забезпечуватися пристроями, що обмежують виділення тепла в приміщення.
        2. Стіни та склепіння тунельних печей в зонах високої температури повинні мати теплоізоляцію.
        3. На тунельних печах необхідно передбачати систематичний контроль натягу каркасних зв’язків.
        4. Отвори в кладці печей, що призначені для спостереження, регулювання шиберів, відбору проб тощо, необхідно обладнувати гарнітурою, що щільно закривається.
        5. Лежаки печей повинні мати захист від ґрунтових вод, а оглядові вікна лежаків повинні бути щільно замуровані цеглою.
        6. Отвори лазів для огляду, очистки та ремонту лежаків повинні бути огороджені та закриті міцними кришками.
        7. Сходові прорізи для спуску в підвали для вентиляційних установок, підпічні коридори повинні мати з трьох сторін металеві огородження заввишки не менше 1 м.
        8. Печі, що працюють на рідкому паливі, повинні мати мазутопроводи із запірними кранами, а також систему спуску палива, яка забезпечує злив в аварійний бак протягом 5 хв.
        9. Футерівка і садка виробів на пічних вагонетках повинні суворо відповідати контрольному габариту, установленому перед входом у піч.
        10. Печі, що працюють на газу, повинні бути обладнані автоматикою безпечного спалювання газового палива.
        11. Містки для обслуговування на печах автоматичних швидкісних повинні мати огородження по всьому периметру заввишки 1,0 м та обшивку внизу не менше 0,15 м.
        12. Ліфтові підйомники на печах автоматичних швидкісних повинні мати огородження на всю висоту.
        13. Приямки біля тунельних печей, у яких рухаються передавальні візки з вагонетками, повинні мати огородження висотою не менше 1,0 м та обшивку внизу не менше 0,15 м.
        14. Тунельні печі повинні бути обладнані світловою та звуковою сигналізацією пуску та зупинки руху вагонеток на об’їзних коліях.
        15. Ланцюгові передачі штовхачів вагонеток на об’їзних коліях повинні мати огородження за всією довжиною.
      6. Глазурувальні машини
        1. Вузли обезпилювання та зачистки напівфабрикату на глазурувальних машинах повинні забезпечуватися аспіраційними пристроями.
        2. Розхідні ємності для глазурі на глазурувальних лініях повинні мати пристрої для проціджування та підігріву глазурі.
      7. Шліфувальне обладнання
        1. Шліфувальні станки та напівавтомати при сухому способі обробки повинні бути забезпечені пиловідсмоктувальною вентиляцією.
        2. Станки для шліфування та полірування виробів у зоні роботи повинні мати огородження.
      8. Обладнання для декорування виробів
        1. Аерографні кабіни, аерографні напівавтомати повинні бути обладнані витяжною вентиляцією та фарбоуловлювачами.
        2. Повітряні шланги аерографних кабін і напівавтоматів повинні мати міцні та надійні кріплення.
      9. Формоливарне обладнання
        1. Розхідні бункери та скриньки формоливарного обладнання для зберігання композицій повинні бути обладнані аспіраційними пристроями.
  2. ВИМОГИ ДО УМОВ ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ СИРОВИНИ, МАТЕРІАЛІВ, НАПІВФАБРИКАТІВ,

ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА

  1. Сировина і матеріали, що використовуються для виробництва фарфорових та фаянсових виробів, а також напівфабрикати та готова продукція повинні відповідати вимогам діючих стандартів та технічної документації на них.
    1. Розміщення і зберігання сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції повинно проводитися у відповідності з вимогами СНиП 2.11.01-85, СНиП 2.09.02-85.
    2. Сировину, напівфабрикати, готову продукцію, відходи виробництва, паливо слід зберігати на спеціально відведених та обладнаних для цього складах.
    3. Розміщення та зберігання матеріалів повинно проводитися у відповідності з інструкцією, розробленою на підприємстві, де повинно бути вказано, яка сировина та матеріали можуть зберігатися на даному складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі складу.
    4. Пиловидні матеріали необхідно зберігати в закритих складах, в упаковці виробника, закритих ємностях, не допускаючи розпорошення у процесі вантажно-розвантажувальних робіт.
    5. Резервуари для зберігання рідини повинні бути закриті, а підземні сховища повинні мати огородження.
    6. Горючі та легкозаймисті рідини, що застосовуються для потреб виробництва, лаки, фарби, розчинники повинні зберігатися у герметично закритій тарі, у суворо обмеженій кількості, але не більше змінної потреби.
    7. Чистий обтиральний матеріал повинен зберігатися окремо від забрудненого. Використаний обтиральний матеріал повинен складатися у тару, що щільно закривається, і своєчасно виноситися з приміщення у встановлене безпечне місце для його утилізації.
    8. Бій фарфорових та фаянсових виробів, а також бій форм, капселів, вогнетривів необхідно складувати в призначені для цього ящики, контейнери та своєчасно вивозити з виробничих приміщень.
    9. Виробнича тара, що використовується при транспортуванні сировини, напівфабрикатів, готової продукції, відходів виробництва, повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82.
    10. Переміщення вантажів підлоговим колісним, безрейковим транспортом повинно проводитися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.020-80, а піднімання ліфтом - у відповідності з НПАОП 0.00-1.02-99.
    11. Транспортування вибухо- і пожежонебезпечних, шкідливих речовин та суміші до робочого місця повинно здійснюватися у щільно закритій тарі, що не б’ється.
    12. Усі роботи з завантаження, розвантаження, піднімання, переміщення та транспортування сировини, матеріалів, готової продукції повинні проводитися підйомно-транспортними засобами, механізмами і пристосуваннями (підйомні крани, електроталі, електрокари, транспортери, візки ті інші транспортні засоби малої механізації). Вантажно- розвантажувальні роботи повинні проводитися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76.
    13. Засоби цехового транспорту, що використовуються для транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, повинні відповідати Єдиним вимогам безпеки до будови та експлуатації цехового транспорту підприємств текстильної та легкої промисловості, затверджених Мінлегпромом СРСР у 1970 році (НПАОП 17.00-7.01-70).
    14. Розміри проходів і проїздів повинні визначатися в залежності від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування та укладання.
    15. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням навантаження, допустимого на 1 м2 перекриття складських приміщень.
  2. ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
    1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами працівники фарфоро-фаянсової промисловості забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України “Про охорону праці” та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.96 за № 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), Збірника норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств текстильної та легкої промисловості, затвердженого Мінлегпромом СРСР 21.05.85 (НПАОП
  3. 3.01-85), та Типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям промисловості будівельних матеріалів, підприємств скляної і фарфоро-фаянсової промисловості, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 18.08.80 № 241/П-9 (НПАОП 26.0-3.29-80).
    1. Засоби індивідуального захисту працівників мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та з урахуванням вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та наявності небезпечних та шкідливих чинників.
    2. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту типу “беруші” згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ EN 352-1-2002.
    3. Під час виконання робіт, пов’язаних з можливістю ураження очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами з світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85.
    4. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.
    5. Для захисту шкіри рук працівникам від шкідливих хімічних речовин у разі виникнення почервоніння шкіри рук або появи висипу повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.
    6. Для захисту органів дихання працівникам фарфоро-фаянсової промисловості, які працюють в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони, повинні видаватись респіратори згідно з вимогами ГОСТ 12.4.041-89.
    7. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.
    8. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке потрібно провітрювати.