вимогам СНиП2.11.01-85, а також задовольняти вимоги пожежобезпеки

відповідно до ГОСТ 12.1.004-91.

  1. Висота приміщень складського, транспортного господарства, компресорних тощо має бути не менше 3,6 м.
    1. Усі допоміжні споруди і приміщення повинні відповідати нормам проектування згідно із СНиП 2.09.04-87.
      1. Віконні стулки і ліхтарні рами, які відкриваються для природного провітрювання, повинні бути обладнані пристроями, які легко управляються, для відкривання і встановлення їх у необхідному положенні.
      2. Перелік спеціальних побутових приміщень і пристроїв для шкіряного виробництва визначається в залежності відхарактеристики виробничих процесів і переліку професій працівників у шкіряній галузі з віднесенням їх до відповідних груп виробничого процесу.
      3. Для зменшення шуму в приміщеннях вентиляційні агрегати повинні бути розміщені в ізольованих вентиляційних камерах та встановлені на віброфундаменті, а повітроводи повинні приєднуватись до вентилятора за допомогою м'яких вставок.
    2. Додаткові вимоги до окремих виробничих приміщень шкіряних підприємств
  2. Лужні, хімічні і фарбувально-жирувальні станції мають бути зв'язані двостороннім телефонним зв'язком з виробничими цехами, які споживають робочі рідини, зі зливними пунктами і складами хімікатів.
  3. Виконання робіт, пов'язаних з виділенням пилу, шкідливих парів і газів (гашення вапна, приготування хромових екстрактів, розчинів кислот і пикеля тощо), повинно здійснюватись в ізольованих приміщеннях, обладнаних спеціальною апаратурою, вентиляцією і необхідними індивідуальними засобами захисту (масками, респіраторами тощо).
  4. Приміщення хімічних лабораторій, де виконується робота з легко займистими рідинами, а також речовинами, що виділяють шкідливі пари і гази, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
  5. Короткотермінове зберігання ввезеної шкіряної сировини повинне бути в закритих приміщеннях, які вентилюються. Ці приміщення можуть розміщуватися поряд з відмочувально-зольним цехом, але повинні відділятись від нього суцільною перегородкою з прорізом, що відкривається, який дає змогу здійснювати механізовану подачу сировини у відмочувально-зольний цех.
  6. Лаковарки і цехи з обробки лакових шкір мають бути розташовані в ізольованих вогнетривких приміщеннях.
  7. Усі виробничі приміщення і прилегла до них територія, а також обладнання та інвентар підлягають профілактичній дезінфекції.
  8. На підприємствах повинні бути камери для дезінфекції автомашин і візків, а також печі для спалення сміття.
  9. При виїзді з території підприємства повинні бути мати, які змочуються дезінфекційними засобами, або ємкості з дезінфекційною рідиною для дезінфекції колес автотранспорту.
  10. При виході з виробничих приміщень повинні бути мати, які змащуються дезінфекційними засобами для обтирання взуття, а також спеціально влаштовані і закріплені на підлозі щітки для знепилювання й очистки його від бруду.
  11. Приміщення, де сортується і комплектується шкіряна сировина сухого консервування, повинні бути обладнані системами припливно-витяжної

вентиляції для забезпечення нормованих параметрів повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

4. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ 4.1. Загальні вимоги до організації технологічних процесів

  1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог ГОСТ
  2. 75, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.1.004-91, Санітарних правил організації технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого обладнання, затверджених у 1973 році Міністерством охорони здоров„я СРСР (СП № 1042-73), і технологічних карт на кожну операцію.
  3. Виробничі процеси організовують так, щоб виключити забруднення шкідливими речовинами виробничого середовища, водоймищ, ґрунту і повітря згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 та наказом Міністерства охорони здоров„я України від 23.02.2000 № 30 “Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів шкідливих речовин у повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених пунктів”. Концентрація шкідливих речовин перед викидом не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій .
  4. Технологічні процеси, у яких використовують речовини, здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище, організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76 .
  5. При організації технологічних процесів слід передбачати технічні засоби та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму у відповідності до ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81 та ДСН 3.3.6.096-02.
  6. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо умов мікроклімату згідно з ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.
  7. 2. Вимоги до організації процесів обробки шкіряної сировини
  8. Вантажно-розвантажувальні роботи, що пов„язані з прийманням- здаванням шкіряної сировини, яка надходить на шкіряні підприємства залізничним та автомобільним транспортом, мають бути механізовані.
  9. На сортувальних і комплектувальних ділянках переміщення порожніх і завантажених сировиною стелажів (піддонів) має здійснюватись механізованим способом.
  10. Переміщення шкіряної сировини з вагів на конвейєр має бути механізовано або здійснюватись по спускному лотку.
  11. Приготування консервувальної суміші для доконсервування шкіряної сировини має проводитись у барабанах, завантаження і розвантаження яких має бути механізованим.

Для видалення шкідливих парів і газів у робочій зоні барабана має бути система витяжної вентиляції.

  1. Завантаження і розвантаження чанів при промиванні шкіряної сировини від солі повинно бути механізованим.
  2. При міздруванні голини або струганні напівфабрикату видалення відходів міздри та стружки від обладнання повинне проводитись на спеціально обладнаних міздропроводах чи стрічкових транспортерах.
  3. При роботі апаратів і барабанів під час проведення відмочувально- зольних, підготовчих, дубильних і фарбувально-жирувальних процесів огородження мають бути закриті і зблоковані з приводом.
  4. Відкривання люків барабанів, клапанів для зливу розчинів і промивної води, огляд напівфабрикату і відбір проб повинні проводитись тільки при повній зупинці барабанів, установленні їх на гальмо і при вимкнутому пускачу.
  5. Для барабанів “Гігант” і для зольних барабанів аналогічних розмірів відчинення і зачинення кришок повинно виконуватись без докладання великих зусиль і не перевищувати 4 кг при частому використанні.
  6. Приводи до підвісних барабанів повинні здійснюватись із застосуванням малошумних передач , що не перевищують 80 дБ.
  7. Пробивання отвору в шкурах перед навішуванням їх на рами повинно здійснюватись механізованим способом або спеціальними безпечними пристосуваннями.
  8. Для нанесення суміші для видалення волосу зі шкіри до намазувальної площадки повинна бути підведена вода для змивання залишків намазувальної суміші.
  9. При зніманні щетини на прохідних щетино-висмикувальних машинах для очищення смуги відвідного транспортера під нею повинен бути встановлений нерухомий скребок та забезпечено стікання рідини із-під машини.
  10. Заточення ножів робочого валу міздрильної машини повинно бути механізоване і виконуватись безпосередньо на машині.
  11. Під час роботи міздрильних, волосозгінних та чистильних машин міздря і волос повинні видалятись від машин безперервно гідравлічним або іншим механізованим способом.
  12. Заточення іправлення стрічкових ножів на двоїльно-стрічкових

машинах повинні бути механізовані і виконуватись безпосередньо на машині.

  1. Видаленняхромової стружки від стругальних машин та її

брикетування повинні бути механізовані.

  1. Управлінняшліфувально-знепилувальними агрегатами повинно

здійснюватись із загального пульту.

  1. Пилозбірники індивідуальних аспіраційних пристроїв повинні своєчасно звільнятись від накопиченого пилу. Видалення пилу повинно бути централізоване із застосуванням вологого способу очищення.
  2. Завантаження хімікатів для приготування вапняної суспензії в збірники з розмішувачами має бути механізоване.
  3. Завантаження сірчистого натрію і хромових сполучень в апаратуру для розчинення повинно бути механізоване.
  4. Завантаження дубильних екстрактів в обладнання повинно бути механізоване.
  5. Переміщення і встановлення бочок для витоплювання жирів повинні бути механізовані.
  6. Завантаження котлів, автоклавів для варіння клею і витоплення сала різаною і промитою міздрою або салом-сирцем, а також вивантаження шквар повинні бути механізовані.
  7. Очищення каналізаційних колодязів, колекторів, тунелів, збірників і відстійників різного призначення, а також чанів, приямків та іншої технологічної апаратури повинно здійснюватись лише після перевірки стану повітряного середовища в них і надійного відключення впуску і випуску стічних вод у відповідності до ГОСТ 12.3.006-75 .
  8. Чавунні кришки люків повинні відкриватись спеціальним гачком, дошки настилів підніматись ломиком.
  9. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ,

ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ 5.1. Загальні вимоги

  1. Усе обладнання, що використовується , модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81 та цим Правилам.
  2. Виробниче обладнання повинне бути розміщене раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували безперервність технологічного процесу.
  3. На все діюче та нове обладнання, що надходить, повинні бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться до конструкції обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись в паспорті згідно з вимогами ГОСТ 12.2.003-91.
  4. Для уникнення перевантаження окремих частин і вузлів обладнання і недопущення можливості аварії кожний вид обладнання повинен застосовуватись тільки для обробки тих видів сировини і напівфабрикатів, для обробки яких він призначений. При цьому кожний вид обладнання повинен використовуватись для виконання тільки тих технологічних операцій і тільки при тих режимах, на які воно розраховано.
  5. Облаштування і експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та НПАОП 40.11.21.98.
  6. Усі види обладнання або його частини, що працюють під тиском, повинні мати повірені манометри із зазначенням гранично-допустимого тиску. Манометри повинні мати клеймо про повірку, бути справними і встановлюватись на видному для обслуговувального персоналу та добре освітленому місці. Запобіжні клапани повинні мати запірні кожухи або ковпаки, які унеможливлюють збільшення навантаження клапана, і повинні бути освітлені й доступні.
  7. Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
  8. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені.
  9. Частини обладнання , переміщення яких відбувається під дією власної ваги, повинні забезпечуватись пристроями, що виключають самовільне опущення цих частин при наладці або змащуванні обладнання.
  10. Огородження робочих органів і механізмів, а також дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються, повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування, які забезпечують зупинку машини при зніманні або відкриванні огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного з огороджень.
  11. Огородження повинні мати достатньо жорстку конструкцію, яка б витримувала випадкові навантаження з боку обслуговувального персоналу. Огородження, що закривають деталі і частини обладнання, при поломці яких можуть вилітати осколки й окремі деталі, повинні мати міцність, яка забезпечує затримку цих осколків та деталей без пошкодження самого огородження.
  12. Огородження, їх кришки і дверцята повинні надійно фіксуватись в закритому положенні, а огородження (кришки), які відкриваються вверх, повинні фіксуватись також у відкритому положенні.

Сполучення огороджень у притворах кришок і дверцят повинні бути щільними, а зусилля для відкриття або зняття кожного огородження вручну не повинно перевищувати 4 кг при частому використанні в процесі обслуговування і 12 кг при ремонті обладнання.

  1. Абразивні камені і круги, що обертаються, повинні бути обов"язково виправлені і збалансовані. Отвір круга повинен точно відповідати діаметру валика, на який він насаджується.
  2. Круглі пили, точильні верстати, центрифуги та інші машини з великим числом обертів повинні мати запори, що виключають можливість відкриття кришок і дверцят під час роботи.
  3. Управліннямашинами,апаратамиі агрегатами

повинно бути механізовано і, як правило, кнопковим. Допускається педальне управління за умови забезпечення зручної пози працівника.

  1. Уключення основного двигуна обладнання повинно здійснюватись з одного поста, за винятком автоматизованих ліній і агрегатів, де, крім місцевих пускових пристроїв до кожної машини, є централізоване управління з дистанційного пульта.
  2. Для відключення електроприводу, крім основного поста управління, повинні бути дублювальні зупинкові пристрої, якщо це викликано умовами безпеки.
  3. Пости місцевого управління електроприводом і органами ручного управління окремими механізмами повинні перебувати на відстані не більше 1,0-1,2 м від постійного (основного) місцезнаходження працівника.
  4. Прокладка проводів різного призначення в межах машини повинна виконуватись з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води й агресивних рідин.
  5. Металеві рукави з електроприводами повинні надійно закріплюватись на нерухомих частинах обладнання спеціальними скобами, розташованими на відстані не більше 400 мм один від одного на прямолінійних ділянках, а також перед кожним поворотом і після нього.
  6. Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв повинні бути приєднані до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки або мати надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається.
  7. В управлінні автоматизованими лініями і агрегатами повинно передбачатись відключення місцевих пускових пристроїв при переході на робочий режим з централізованим управлінням з дистанційного пульта.
  8. Повинен бути передбачений блокувальний зв"язок, який забезпечує автоматичне виключення головного ланцюга в разі зникнення напруги в ньому.
  9. Запуск електродвигунів основного приводу не повинен випереджати пуск вентилятора.
  10. Автоматизовані лінії й агрегати, що складаються з декількох машин, повинні бути обладнані сигналізацією, яка попереджає працівників про пуск машини.